200
Експерти: Лукашенко не відмовився від контролю над економікою
— Казна та Політика
Президент Лукашенко підписав декрет "Про створення додаткових умов для інвестиційної діяльності в Республіці Білорусь". Багато хто бачить у цьому документі поворот до ліберальної економічної політики. Допомогти зрозуміти, чи так це насправді, може аналіз "епохи Лукашенка" щодо характеру керівництва економікою.
Олександр Лукашенко був обраний президентом Білорусі в 1994 році, тобто в найбільш гострий період розпаду радянської адміністративно-командної економіки. Промислове виробництво в Білорусі тоді різко знизилося. А тому Лукашенко, обіцяючи запустити заводи та зупинити "антинародну прихватизацію", без праці одержав підтримку більшості виборців.
Деякий час здавалося, що економіка країни, хоч і живе за радянськими законами, але розвивається. Заговорили навіть про "білоруське економічне диво". Однак, як відзначають експерти, воно скінчилося, як тільки стала знижуватися прихована фінансова підтримка з боку Росії. Тепер у Лукашенка, на думку аналітиків, не залишилося іншого вибору, крім як почати лібералізацію економічного життя.
Але чи дійсно Олександр Лукашенко переглянув свої погляди на економіку? Оглядач тижневика "Білоруси і ринок" Ірина Крилович вважає, що ідеологія економічної політики Лукашенка всі 15 років залишається незмінною. І базується вона, вказує Крилович, "на принципі державного контролю та регулювання з метою посилення групи людей, що перебувають при владі".
Природно, економічна політика, визнає Ірина Крилович, коректується час від часу відповідно до кон'юнктури, як політичної, так і економічної. У неї вводяться якісь нові елементи, але радикальних змін не відбувається.
Після появи списку 500 білоруських підприємств, які потрібно акціонувати, президент Білорусі пояснював російським журналістам, що акціонування цих підприємств зовсім не означає продаж контрольних пакетів їх акцій. Тим більше - втрату контролю держави над цими заводами і фабриками.
Приватникові білоруська держава, попереджають експерти, готова продати тільки те, що вже занепало. Ті ж підприємства, які приносять прибуток, можуть бути акціоновані, але держава не поспішає виставляти акції на продаж. Так, наприклад, відбулося з підприємствами білоруської нафтохімії.
Очевидно, що перехід прибуткових підприємств у приватні руки президент Білорусі вважає неправильним. Тому Ірина Крилович впевнена, що у владних структурах зберігається радянський менталітет, радянська економічна адміністративна ідеологія, прагнення все регулювати, розподіляти і контролювати.
Тому заявлену лібералізацію економічного життя експерт оцінює скептично, бачить у цьому лише косметичні зміни. Причому зміни ці, додає Крилович, стосуються тільки того, що з самого спочатку було задумано неправильно і приводило до зайвого регулювання.
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
