0 800 307 555
Finance.ua розвивається і оновлює головну
Finance.ua - це не тільки стрічка новин. Ми вкладаємо багато сил у створення сервісів порівняння кредитів, депозитів і банківських карт. А наша редакція публікує багато путівників по вибору фінансових послуг і розповідає як не переплачувати.
Щоб показати все це читачам, ми винайшли головну сторінку сайту заново.

"Ъ": Анатолій Макаренко: Цільові надбавки повинні бути скасовані


"Ъ": Анатолій Макаренко: Цільові надбавки повинні бути скасовані

Держмитниця в липні виконала план збору податків у бюджет, незважаючи на збереження високих темпів падіння обсягів імпорту і дії 13-процентної надбавки до мит на автомобілі та холодильники. Але вже через місяць митниця має намір припинити стягнення надбавок. Про їхнє скасування, бюджетні втрати від дії надбавок і поновлення в липні зростання інвестиційного імпорту голова Держмитниці Анатолій Макаренко розповів кореспондентові Наталі Непряхіній.

- Кабінет міністрів роз'яснив, що 13-процентна надбавка до ввізних мит стягується тільки з імпорту автомобілів і холодильників. Чи не є для уряду таке рішення формальним приводом не скасовувати надбавку до мит до 7 вересня, коли вона автоматично втратить силу?

- Як колишній військовий, я звик виконувати розпорядження вищого керівництва, а не робити припущення. Постанова Кабміну чітко визначила скасування тимчасової цільової надбавки на інші товари некритичного імпорту. Будуть інші правила - будемо про них інформувати і виконувати.

- У Верховній раді з'явився законопроект про продовження у вересні надбавки не тільки на автомобілі та холодильники, але й на інші групи товарів - м'ясо, цукор, кондитерські вироби, одяг. Законопроект подали депутати трьох фракцій, що говорить про його високі шанси на прийняття. Як ви вважаєте, чи буде підтриманий цей законопроект і як на його прийняття відреагує СОТ?

- Можу висловити свою думку. Україна повинна враховувати позицію СОТ. Ця позиція не раз висловлювалася, і мені особисто, послами країн-імпортерів: цільові надбавки повинні бути скасовані. Як член СОТ, країна повинна пройти шлях адаптації до європейського законодавства, а методи жорсткого тарифного регулювання суперечать світовій практиці. Серйозні гравці, у тому числі США, для підтримки власних виробників активно використовують нетарифне регулювання. Це насамперед квотування, ліцензування, жорстка система контролю якості, сертифікація, захист об'єктів права інтелектуальної власності. Захищаючи на державному рівні своє виробництво, ми можемо і повинні максимально використовувати саме цей ресурс.

- Який ефект для бюджету від введення надбавки?

- На наш погляд, економічний ефект мінімальний, а збиток для бюджету - досить серйозний. За півроку дії надбавки ми втратили близько 0,5 млрд грн. Фактично призупинився імпорт товарів, зокрема легкових автомобілів. У січні-липні було завезено всього 37,4 тис. автомобілів, у той час як за аналогічний період 2008 року - 225,2 тис. Падіння в шість разів. У першій половині 2008 року частка надходжень у бюджет від імпортних легкових автомобілів становила 12,7%, цього року - 4,1%. Така ж ситуація з холодильниками. За 7 місяців у країну їх було імпортовано 223 тис., а за цей же період минулого року - 1,02 млн. І якщо в 2008 році в бюджет від цих операцій надійшло 310 млн грн, то в поточному - тільки 104 млн грн. Зрозуміло, причина не тільки в надбавці до мит, але, підкреслюю, ефект для бюджету - негативний.

- Держказначейство припинило оприлюднення оперативних даних виконання бюджету в розрізі фіскальних органів, що дозволило президентові звинуватити Кабмін у ручному виконанні бюджету і щомісячній корекції планів. Так, у травні план для митниці нібито був скорочений на 3 млрд грн. Яке реальне виконання бюджету і чому уряд не може визнати, що в країні є ризики його виконання?

- Давайте не будемо лякати економістів-риночників словом "план". Це перше. Друге - податки з імпорту енергоносіїв традиційно становлять значну частку всіх надходжень від митниці. Третє - імпорт за 7 місяців у порівнянні з торішніми показниками по вазі скоротився на 47%, у доларовому еквіваленті - на 58%. У цих умовах ми намагаємося максимально ефективно використовувати наявну базу оподатковування. Так, дійсно, певні ризики є.

Імпорт податкоємних товарів зменшився, про автомобілі і холодильники ми вже говорили, ціни на основні сировинні товари, такі як нафта, руди, нафтопродукти, знизилися практично вдвічі, імпорт промислових товарів скоротився на 44%, засобів виробництва - в 3 рази. Усі ці фактори викликані світовою економічною кризою та істотною зміною структури імпорту на користь менш податкоємних і сировинних товарів. Адже, крім падіння обсягів імпорту, ми сьогодні відзначаємо істотний перерозподіл по тарифних коридорах на користь товарів із середньою ставкою мита - 5-10%.

Практично припинився імпорт товарів зі ставкою більше 21%. Крім того, ми спостерігаємо зростання питомої ваги імпорту товарів з нульовою ставкою мита - з 45% до 51%. Але я бачу і позитивні зміни в порівнянні з початком року - падіння імпорту зупинилося, ситуація починає стабілізуватися. У липні ми навіть відзначили позитивну динаміку зростання податкоємного імпорту. За 7 місяців митниця в загальному перерахувала в бюджет 44,6 млрд грн. Ми вийшли на цю цифру в самий розпал кризи, тому в мене є підстави оптимістично прогнозувати результати року. Традиційно I півріччя формує близько 40% доходів річного бюджету. Така тенденція існувала завжди, навіть за кращих часів - при великих обсягах імпорту. Так що подужати очікувані від митниці річні показники в розмірі 102 млрд грн, думаю, ми зможемо.

- Скільки було перераховано в бюджет у липні?

- Розклад доходів бюджету виконано митницею на 100,6%, усього ми перерахували 6,363 млрд грн.

- Завдяки чому ви виконали план - розмитненню газу чи корекції планів, адже імпорт скоротився на 34%?

- За вагою імпорт за січень-липень упав на 47%: торік було завезено 36,7 млн т, у цьому - 19,4 млн т. У доларовому еквіваленті - на 58%: в 2008 році - $42,2 млрд, у нинішньому - $17,5 млрд. Це показники без урахування природного газу та сирої нафти. Сьогодні ми спостерігаємо позитивну динаміку - у порівнянні із червнем підвищується ділова зовнішньоекономічна активність, росте імпорт податкоємних товарів і товарів споживання. Збільшилася частка несировинного імпорту: за вартістю - з 48% у січні до 69% у липні, а за ваговими показниками - з 14% до 34%. У порівнянні із червнем темпи падіння імпорту знизилися на 13%.

- Що гарного в тому, що ввозиться м'ясо?

- Цього року в Україну було завезено 212 тис. т м'яса, що становить 1% від імпорту товарів без урахування газу. Ця кількість може вплинути на внутрішнє виробництво? Ми зараз не фіксуємо м'ясну експансію в країну. Крім того, імпорт таких стратегічно важливих для України сировинних товарів, як природний газ, сира нафта, руди і нафтопродукти, становить 81% від усього імпорту, а споживчі товари - лише 4%.

- Товарообіг з якими країнами знизився найбільше і по яких групах товарів? Чи спостерігається зростання експорту?

- Товарообіг упав пропорційно практично по всіх країнах. Що стосується експорту, то ми відзначаємо його зростання по 24-й групі товарів. Україна досить успішно продає продовольчі товари і сільськогосподарську продукцію, насамперед зернові, жири та масла твариного і рослинного походження, олійні культури. На сьогодні сальдо в цілому по продуктах харчування позитивне - на рівні $1,2 млрд. За вагою експорт перевищує імпорт в 10 разів.

- Який обсяг щодня оформлюваних вантажів і відрахувань у бюджет?

- У середньому за один робочий день ми оформлюємо більше 1 млн т вантажів у всіх митних режимах. При цьому середньоденні перерахування в бюджет становлять більше 313 млн грн. Але це непоганий результат у нинішніх умовах.

- Чи необхідно переглядати бюджет, заснований на зростанні ВВП на 0,4%, тоді як в I кварталі ВВП упав на 20%?

- Визначати доцільність перегляду бюджету - не компетенція митниці. Якщо говорити про нашу компетенцію, то ми сподіваємося на збереження нинішньої динаміки, що дозволить митниці виконати намічені показники. Ще місяць тому на ваше питання я відповів би інакше, але зараз у мене більше оптимізму. За нашою інформацією, автодилери почали активно замовляти автовози на вересень. У Китаї для України формуються серйозні партії товару осінньо-зимового асортименту. Завдання митниці - проконтролювати якісне оформлення, щоб замість жіночих чобіт не задекларували зубні щітки або тапочки. Сьогодні пожвавлюється інвестиційний імпорт. Наприклад, у Житомирську область увозиться обладнання для будівництва заводу. Інвестиції перевищують 50 млн євро. Є також інвестиційні проекти в Дніпропетровській області, в інших 5 східних регіонах.

- Інвестиційний імпорт росте, навіть незважаючи на рішення Конституційного суду про скасування податкових пільг?

- Пільги поширювалися тільки на кілька підприємств, що використовують енергозберігаючі технології. Але в заявці на одержання такого права було достатньо багато підприємств. Не буду коментувати рішення Конституційного суду, але не можу погодитися з тим, що Україна виграє, якщо в неї не прийде сучасне виробництво. Якщо в Дніпропетровську запрацює завод з виробництва акумуляторів, навіть шановані західні бренди підуть із нашого ринку. Ми що, не хочемо, щоб вітчизняні виробники були конкурентоспроможними?

- Кабінет міністрів має намір скоротити бюджетний дефіцит за рахунок закриття тіньових схем. У вас уже є план дій?

- Після колегії Генпрокуратури під керівництвом глави держави ми прийняли план спільних дій з Генпрокуратурою та іншими силовими відомствами. Заходи в ньому досить конкретні, а їх реалізація говорить про ефективність цього плану. Також ми активно взаємодіємо з нашими партнерами по кордону - прикордонниками.

Активізували боротьбу з контрабандою між пунктами пропуску - на так званому "зеленому" кордоні. Це зона серйозного ризику. Уже можна говорити про результати: кілька спільних операцій закінчилися протоколами про порушення митних правил, більшість із них будуть трансформовані в постанови про порушення кримінальних справ. Низку заходів проводимо ще в одній зоні ризику - Придністровській Молдавській республіці і разом із СБУ - на внутрішніх митницях і в портах. Мені, як голові Держмитниці, незрозуміло, як судно вантажопідйомністю 1,5 тис. т перевозить вантаж вагою 500 т. На що сподіваються організатори таких схем? Невже можна повірити, що судновласник працює собі в збиток? Так що в нас у найближчих планах - перевірки оформлень у митницях Південного регіону, зокрема в портах. Серед іншого ми активно співробітничаємо із МВС.

Мова йде про постійно діючі спільні рейди, насамперед з виявлення нелегально завезеного автотранспорту. Ми пожинаємо плоди тих років, коли, використовуючи непогодженість норм законодавства, у країну йшли серйозні потоки автоконтрабанди. Ділки користувалися тимчасовим ввезенням автомобіля, робили довідку страхової про ушкодження без можливості відновлення машини, і ми змушені були знімати її з контролю. Потім машина реєструвалася в органах ДАІ і вільно їздила по країні. Це була одна з найпоширеніших схем. Існували й інші - перебиті номери, змінені кузови. Ми пам'ятаємо, як співробітники МРЕВ звільнялися через незаконну реєстрацію нелегально завезених транспортних засобів. Впевнений, що там не обійшлося без участі "нечистоплотних" митників.

- 24 липня в Кабміні пройшла нарада щодо підготовки бюджету-2010. Який план закладається для Держмитниці?

- Про наповнення бюджету в 2010 році давайте поговоримо в наступному році.

- Сальдо зовнішньої торгівлі залишається негативним. Коли ми зможемо вийти на позитивний результат?

- У питанні формування сальдо зовнішньої торгівлі велику роль відіграє обсяг імпортованого країною газу. Якщо не враховувати газ і аналізувати сальдо, то картина буде абсолютно протилежною.

- Уже більше року Україна є членом СОТ. Як змінилася структура імпорту?

- У цілому після вступу України в СОТ на 2,5 тис. товарних позицій були знижені ставки мит, з них 641 товар одержав нульову ставку. А якщо говорити про структурні зміни імпорту, то відразу після вступу України в СОТ до нас "пішли" автомобілі, продукти харчування та мінеральні продукти.

- Чи стало більше контрабанди?

- Традиційна чорна контрабанда, коли ховаються по лісах, об'їзних стежках або використовують "зелену" зону, переходить в інтелектуальну - з використанням економічних схем або непогодженості чинних законодавчих норм. Ми відзначаємо регулярні спроби недостовірно декларувати вантажі, занижувати митну вартість. Я не буду стверджувати, що контрабанди немає. На жаль, є, але із заявами про те, що вона становить 70% усього імпорту, буду сперечатися.

- Скільки, за вашими підрахунками, займає тіньовий імпорт?

- Якщо говорити про чорну контрабанду, то не думаю, що це значний обсяг. Структура контрабанди залишилася колишньою - це весь високоліквідний товар, насамперед побутова техніка, брендовий одяг, дорогі продукти харчування. Боротися з такою контрабандою методом шлагбаума даремно. У розвинених країнах діє система, за якою імпортний товар, що не пройшов митного оформлення, не можна продати усередині країни. Україна застосувала таку схему до мобільних телефонів.

Сьогодні ви не зможете не тільки продати нелегально завезений телефон, але й користуватися ним. І ринок почав "відбілюватися". В 2 рази виріс імпорт, перерахування в бюджет від оформлення телефонів за рахунок збільшення митної вартості зросли в 3 рази. У червні митна вартість мобільних телефонів збільшилася на 50% у порівнянні із червнем 2008 року. Якщо ми підемо по такому ж шляху з іншими товарами, держава буде у виграші.

- У червні Держмитниця, незважаючи на мораторій уряду на проведення позапланового аудита, почала перевірки телеканалів через те, що вони нібито не сплатили роялті за завезений товар. Такі ж перевірки, за даними імпортерів, проходять в "Нестле Україна", "Юнілівер Україна", "Хенкель Баутехнік (Україна)". Є попередні результати?

- Працює логіка: увозиться чистий лазерний диск вартістю 20 центів і точно такий же диск із записом програми. У другому випадку заявляється до оформлення вартість чистого диска. А чому не оплачується інтелектуальний продукт? За моєї пам'яті, одна з компаній, що надають послуги мобільного зв'язку, завезла диск вартістю 7 млн грн. Уявіть, скільки податків було сплачено із цього диска. Вони чесно все показали. Наші шановані телекомпанії намагаються завозити диски, на яких записані рейтингові і популярні фільми та програми для трансляції в Україні, за вартістю чистого диска. Не може цей продукт, у який уже вкладені права інтелектуальної власності, коштувати 20 центів. Ми просимо, щоб нам показали реальну вартість, адже ввозять не диск або касету, а телепрограму або фільм.

Телекомпанії стверджують, що ввозять ці програми не з комерційною метою. Коли митниця не погодилася з такою ситуацією, нас звинуватили мало не у введенні цензури і спробі впливати на інформаційну та редакційну політику телеканалів. А питання всього лише в достовірному декларуванні вартості товару і, відповідно, контролі над сплатою податків при перетинанні товаром кордону. У цьому випадку мова йде про роялті. Коли ми почали дискусію, у тому числі з компаніями, які ви назвали, то чаша ваги схилилася на бік митниці. Але, проявивши добру волю, ми зробили крок убік і заморозили конфлікт. Усе, що ввозиться, нами враховується, і завтра ми в рамках планової перевірки прийдемо і запитаємо, чи сплачені податки в повному обсязі. Правову базу для цього ми зараз готуємо.

- Із травня діють нові ставки акцизу на тютюн. Чи збільшилася контрабанда сигарет, чи змінилися контрабандні потоки і нелегальні схеми ввезення товарів чи найбільш проблемними залишилися західна митниця і порти?

- На жаль, Україна є "експортером" контрабанди сигарет у Європу. При цьому українські митники займають одне з перших місць у Європі за кількістю виявлень контрабандних сигарет. Число припинених нами спроб нелегального вивозу сигарет збільшилося. Адже незважаючи на подорожчання тютюну і сигарет усередині країни, у Європі ціни теж ростуть, тому цей кримінальний бізнес не втрачає своєї рентабельності. Найбільш проблемними залишаються порти.

Система митного контролю без застосування технічних засобів не дозволить нам ефективно боротися з контрабандою. Потрібні жорстка реєстрація контейнерів, укомплектування рентген-установками, впровадження більш жорсткого контролю з боку самих портів. І ми працюємо над цим. Традиційно проблемний і західний кордон. У мене є низка претензій до керівництва західних митниць. Не можу сказати, що повністю вирішені проблеми на російсько-українському кордоні. Ми активно взаємодіємо з колегами з Росії та Білорусії, обмінюємося попередньою інформацією про вантажі з Молдавією.

Але залишаються проблеми на кордоні із Придністровською Молдавською республікою, саме тут ми фіксуємо спроби ввезення контрабандою м'яса. Там ми активно співробітничаємо з міжнародною місією спостерігачів.

- Навесні був уведений спрощений митний контроль у морських портах. Чи збільшився вантажопотік, адже СБУ звинувачувалася в затримках оформлення вантажів через огляд контейнерів?

- Ми вирішили цю проблему, зараз проходить нормальне оформлення, і протягом останніх місяців не було жодної скарги від портів. Зараз у портах не так вже й багато контейнерів - близько 4-5 тис., у минулому році було до 18 тис. Налагоджена система обміну інформацією зі СБУ, яка враховує ризики, а не проводить тотальний контроль. Служба безпеки одержує від митниці попередню інформацію з майбутніх оформлень товарів, тому має можливість планувати свої дії.

- Чи є нововведення в контролі за залізницею? Адже контрабанду найскладніше виявляти в поїздах, які через рентген не проведеш, як це можна зробити з автомобільним транспортом.

- Це дуже серйозне питання. Обсяги вантажів, перевезених залізничним транспортом, - колосальні. Днями ми провели нараду з начальниками митниць головного сировинного регіону - східного, де основна частина вантажів перевозиться саме по залізниці. Вони підготували інформацію, і ми будемо дивитися, наскільки об'єктивні цінові характеристики і вірогідно декларування. На мій погляд, резерв податків у вантажах, перевезених залізничним транспортом, серйозний. Щоб реалізувати цей резерв, необхідно в тому числі і технічне оснащення пунктів пропуску. Сьогодні в нас немає жодної рентген-установки на залізничних переїздах або станціях.

- На якому етапі перебуває впровадження системи "Електронна митниця", яка повинна запрацювати через 5 років? Що зроблено цього року і скільки грошей виділено з бюджету?

- У попередні роки Україна зробила істотний крок у розвитку електронного декларування. Тоді ми обійшли не тільки найближчих колег, але й західних партнерів. Наприклад, польські митники ще 3 роки тому говорили, що наші технології і наробітки дуже ефективні. Прибалтійські колеги, що вступили в ЄС, одержали доступ до серйозних інформаційних технологій, фінансової підтримки і змогли оновити свою електронну складову. Ми не одержуємо такої підтримки і перебуваємо в режимі обмеженого фінансування. Питання вже стоїть не про розвиток, а про збереження напрацьованого потенціалу.

- З якими країнами, крім Росії і Молдавії, удалося домовитися про обмін попередньою митною інформацією? Раніше перспективними напрямками вважалися Китай і ЄС, тому що саме з ними в нас найбільший товарообіг.

- З Китаєм ми готуємо підписання протоколу про обмін інформацією. Поки він не буде носити електронний характер - тільки документальний, від торговельної місії. Але це в кожному разі крок уперед. Уже ефективно працюємо з Білорусією і ще за кілька годин до того, як вантаж виїхав до нас, знаємо його номенклатуру, вагу, вартість. Є порушені кримінальні справи, протоколи про порушення митних правил. Якщо говорити про співробітництво із країнами ЄС, то Брюссель пред'являє їм досить жорсткі вимоги щодо передачі інформації країнам, що не входять у ЄС. Іншими словами, надання інформації без узгодження із Брюсселем практично неможливо. У той же час практично готовий протокол про обмін попередньою інформацією зі Словаччиною.

- Чи вдалося реалізувати "зелені" коридори для сумлінних імпортерів?

- Мова йде про спрощення системи контролю для суб'єктів, що мають так звану "білу" митну історію. Ми провели консультації із громадськістю за критеріями відбору таких "спрощенців", і нас підтримали. Зараз будемо погоджувати проект наказу з Мінфіном, Міністерством юстиції, спробуємо відстояти свою позицію в тому, що повинні бути інструменти спрощення процедур митного контролю. Наприклад, у зоні діяльності Київської регіональної митниці в 2007 році, коли діяв режим сприяння, за спрощеною процедурою працювали 57 підприємств із 17 тис. акредитованих. Але ці 57 підприємств давали 50% усіх податків. Так чому ми цих основних платників повинні заганяти в "червоні" коридори? Це абсолютно прозорі імпортери, що не порушували митних правил і відраховують мільярдні доходи у бюджет.

- Чому було скасовано режим сприяння?

- Кілька наших опонентів порахували, що режим сприяння дає вибіркові преференції.

- На засіданні колегії Генпрокуратури президент звинуватив митницю в сприянні корупції і контрабанді. Чи вжиті заходи реагування і чи проведені кадрові перестановки?

- Митницю критикують завжди. Ми - один з найбільш уразливих державних інститутів. Адже в нашій роботі є й економічна, і правоохоронна складова, при цьому в нас мінімум інструментів впливу. Назвіть мені хоч одну митницю в Західній Європі, що не має функцій пост-аудита або права оперативно-розшукової діяльності. У Москві, наприклад, у закритті Черкізовського ринку активну участь брала російська митниця, яка навіть була одним з ініціаторів цього. Назвіть мені хоч один внутрішній захід в Україні, у якому брала участь митниця! Митниця змушена максимум процедур виконувати на кордоні, створювати труднощі, незручності і проблеми для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, маючи дуже обмежені права та ресурси для їх реалізації при пост-аудиті. Нас критикують за правоохоронну складову, при цьому в нас немає основного інструмента, який повинен використовувати митник, - можливості оперативно-розшукової діяльності.

- Ідея надання митниці права оперативно-розшукової діяльності виникла давно. Хто її блокує?

- Митні органи повинні бути більш наполегливими в одержанні такого права. Вистачить бути крайнім серед рівних!

- Зараз Держмитниця всі справи передає в прокуратуру. Яка частка розкривання злочинів?

- У нас із прокуратурою діловий і серйозний контакт. Питання в іншому - чи є в нас інструмент для об'єктивного та професійного документування справи? Маючи право ОРД, ми одержали б більше інструментів для закріплення правопорушень і направляли б у прокуратуру більш досконалий матеріал для подальшого просування справи до суду.

- Генпрокуратура і СБУ були не проти розширення повноважень Держмитниці. Не підтримувало це тільки МВС?

- Зараз підтримує.

- Призначення колишнього співробітника податкової міліції Олександра Мухіна вашим заступником говорить про посилення правоохоронної складової в митниці?

- Призначення в митні органи представників силових структур я вважаю позитивним моментом. Було б непогано, якби і митники приходили в інші правоохоронні органи і тим самим побічно демонстрували, що являє собою митна служба. У силових структурах іноді уявлення про митницю відрізняється від реальності. Що стосується персоналій, то останнім часом у митницю прийшли професійні силовики. До речі, департамент аналітичної роботи та інформаційного моніторингу, який курирує Олександр Мухін, дає результат по 90% проведених заходів. За підсумками перевірок ми одержуємо або протоколи про порушення митних правил, або кримінальні справи.

- На засіданні колегії митниці піднімалося питання кадрових перестановок?

- Я прийняв рішення відсторонити від виконання обов'язків керівників Ужгородської митниці. Зараз проводиться службове розслідування за фактом контрабанди сигарет, зафіксованої словацькою поліцією. Змінюємо керівництво Дніпропетровської митниці - тут вантажі системно оформлюються за мінімальною вартістю, іде "сірий" імпорт. Днями разом зі СБУ ми призупинили митне оформлення декількох десятків автомобілів, якими серед іншого перевозилася побутова техніка, а заявлені були інші вантажі. Перевіряються Хмельницька і Ягодинська митниці. Ухвалено рішення про дострокову атестацію 16 заступників начальників митниць з економічної роботи, так як ресурсність цих митниць більша, ніж їх результат. Вони будуть доводити свою профпридатність. Існує велика ймовірність, що з атестації вони вийдуть не заступниками начальників. Не виключено, що найближчим часом буде проведена ротація керівників східних митниць.

- Наприкінці травня на нараді із силовиками президент доручив СБУ розробити новий варіант програми боротьби з контрабандою. Основними напрямками діяльності СБУ повинні стати "виявлення і ліквідація корупційних мереж серед митників". Це продовження операції "Цунамі"?

- Не важливо, як буде називатися захід: "Цунамі", "Штиль" чи "Ураган". Будь-яка операція повинна носити характер спільних дій. Тільки так ми можемо досягти результату. Діяти методом визначення крайнього - помилка. Чому ми вважаємо, що в перемоги на кордоні багато батьків, а в поразки мама завжди одна - митниця.

- У квітні в митниці і "УкрГаз-Енерго" виник конфлікт - компанія вимагала повернення 600 млн грн авансових платежів, перерахованих в 2008 році за розмитнення газу. Як вирішилася ця суперечка?

- "УкрГаз-Енерго" до нас сьогодні претензій не має. Конфлікт вичерпаний.

- Коли розгорівся скандал відносно розмитнення 11 млрд кубометрів газу RosUkrEnergo, RUE погрожувала подати позови в міжнародний арбітражний суд про незаконні дії митників. Чи йдуть зараз судові розгляди і які перспективи цих справ?

- Ми досить багато і довго коментували оформлення газу, нічого нового я сказати не можу.

- Які ваші прогнози щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС і що це дасть Україні?

- Я обережно ставлюся до прогнозів, але впевнений, що у всіх починаннях потрібно виходити з інтересів України.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування