4639
Боржники знецінюються
— Кредит&Депозит
Торішнє зростання проблемної заборгованості в банках привело до того, що ще восени колекторські компанії одержали можливість викуповувати портфелі проблемних кредитів з дисконтом до 90%. Сьогодні ціна поганих кредитів опустилася до 0,5-1% від номіналу. Проте, колектори не поспішають обтяжувати себе підвищеними ризиками.
Усе більше банків і колекторів зацікавлені в продажі проблемних портфелів. "Безумовно, технологія взаємодії банків і колекторів по цих видах роботи дуже сильно відрізняється, та й банкірам більш цікава вартість роботи з комісії, ніж продаж боргових портфелів", - вважає директор української дочки "Фінансового агентства зі збору платежів" Кирило Ципривуз.
Крім того, за його словами, на українському ринку тільки 5% колекторських компаній мають інвестиційні можливості для купівлі боргових портфелів. "Для викупу боргів потрібні чималі гроші. Тому перше питання, яке задає банк: чи зможе колекторська компанія заплатити гроші на другий день після підписання договору?" - говорить генеральний директор Credit Collection Group Гжегож Копаніаж.
Хоча, за словами начальника управління моніторингу і збору кредитів ОТП Банку Сергія Бондарєва, кількість колекторських компаній, здатних викуповувати борги, росте. Що, власне, є наслідком зниження ціни на портфелі.
Втім, за словами заступника генерального директора з питань розвитку колекторської компанії "Центр ЮСБ" Миколи Іванова, платити по боргах 10% і раніше не завжди було рентабельно. "Щоб визначити, скільки може коштувати портфель, потрібно розділити обсяг заборгованості, який можна стягнути, на три. З портфеля обсягом $100 млн., виставленого на продаж, можна стягнути близько 18%. Більше 6% за нього платити було б невигідно", - розповів Микола Іванов. За словами Кирила Ципривуза, дисконти по портфелях зараз регулюються не ринковими умовами. "Дисконт визначається індивідуально для кожної угоди, на його розмір впливають декілька факторів: зацікавленість банку, прозорість механізму угоди і розуміння її банком, фінансові можливості компанії з придбання портфеля", - уточнив він.
Колектори стверджують, що дисконт 99% у цей час - цілком нормальна практика. "Як правило, вага одного лота вимірюється десятками мільйонів гривень. У цей час абсолютна більшість банків може розраховувати на купівлю портфелів їх поганих боргів за ціною в середньому від 1% до 5% від номіналу, тобто з дисконтом 95-99%", - говорить заступник генерального директора колекторського агентства АКМ Олександр Щербаков.
Проте, більшість колекторів продовжують працювати з банками за комісійні, а продаж колекторським компаніям портфеля проблемних кредитів фінустанов з дисконтом як і раніше мало поширений. "Викуп портфелів за рахунок власних коштів або за участі інвесторів накладає на колектора серйозні фінансові зобов'язання. Допускаючи помилки в роботі з викупленими портфелями, колектор ризикує своїми грішми і грішми інвестора, - підкреслює Кирило Ципривуз. - На наш погляд, оптимальне співвідношення у поточній ситуації буде мати не більше 30% викуплених боргів у загальному обсязі портфеля компанії".
Немаловажним фактором також є законодавча неврегульованість продажу боргових зобов'язань - насамперед, виникають проблеми з їхнім обліком і оподатковуванням. "В Україні немає закону, який би міг поліпшити процедуру викупу боргу. Наприклад, у Польщі в 2005 р. були впроваджені податкові пільги для фінустанов, що віддають колекторам негативну заборгованість: продаючи портфель прострочених кредитів обсягом $100 тис. за $20 тис., вони могли віднести на валові видатки $80 тис. Після цих новацій за короткий термін ринок боргів у країні виріс у чотири-п'ять разів", - відзначив пан Копаніаж.
Втім, як повідомив голова Асоціації учасників колекторського бізнесу (АКБУ) Олександр Ільчук, ця організація тісно співробітничає з Асоціацією українських банків, Українським кредитно-банківським союзом і Міністерством юстиції щодо вдосконалення законодавчої бази, яка дозволить налагодити більш ефективне співробітництво колекторських компаній з банками.
Крім того, АКБУ веде переговори про спільний проект із Міжнародною фінансовою корпорацією зі створення фонду для купівлі проблемних активів банків. "Відносини МФК і АКБУ - нормальний процес розвитку ринку придбання боргових зобов'язань, - вважає Кирило Ципривуз. - Масштаби МФК великі, так що проект також повинен мати відповідні масштаби". За його словами, група ФАСП веде аналогічні переговори із МФК на рівні центрального російського офісу.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
