Годинна справа — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Годинна справа

Казна та Політика
1180
Депутати знову ратують за введення погодинної оплати праці. Це практично ніяк не позначиться на доходах найманого робітника, але принесе додаткові турботи підприємцям
Верховна Рада 25 червня прийняла Закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо погодинної оплати праці)", який передбачає введення мінімальної погодинної оплати праці (№3253 від 03.10.08 р.).
Годинники для найманців
Нагадаємо: ідея введення погодинної оплати праці не нова. Так, у 2005 р. тодішній міністр праці та соціальної політики, а нині депутат від НУНС В'ячеслав Кириленко заговорив про необхідність установлення погодинної оплати праці. В 2006 р. естафету перехопив його спадкоємець на посаді міністра праці та соціальної політики Іван Сахань. На початку 2007 р. голова ВР Олександр Мороз запропонував платити некваліфікованим робітникам 10 грн. за годину, кваліфікованим фахівцям - не менше 25 грн. за годину. Але депутати вирішили відмовитися від цієї ідеї, оскільки в такому випадку довелося б перераховувати убік збільшення пенсії й зарплати всіх бюджетників - учителів, лікарів, правоохоронців, чиновників.
Крім того, в 2008 р. уряд вирішив провести експеримент, увівши погодинну оплату праці на декількох шахтах. Робилося це для того, щоб шахтарі рідше порушували правила техніки безпеки. Але експеримент провалився, оскільки, з одного боку, кількість аварій не зменшилася, а з іншого боку - зарплата шахтарів не збільшилася.
Наприкінці 2008 р. народні депутати від Блоку Литвина Олег Зарубінський і Юрій Литвин запропонували на розсуд парламенту власний законопроект про погодинну оплату праці (№3253 від 03.10.08 р.). Аргументи авторів були прості: у чинному трудовому законодавстві немає чітких гарантій отримання зарплати, якщо людина не відпрацювала повний робочий місяць, що дозволяє несумлінним роботодавцям не платити працівникам гроші за виконану роботу або виплачувати їхню частину.
"Погодинна оплата праці повинна бути одним з механізмів соціального захисту громадян, особливо в період фінансової кризи", - вважає пан Зарубінський. Примітно, що цього разу в тексті Закону не зазначений розмір мінімальної погодинної ставки. Визначати її повинна буде ВР - щороку при формуванні держбюджету з урахуванням індексації рівня доходів.
Очевидно, депутати свідомо не вказали розмір мінімальної погодинної оплати в тексті Закону. Сьогодні розмір мінімальної місячної зарплати становить 625 грн., а повний робочий місяць - 170-180 годин праці. У результаті одна робоча година коштує близько 3,5 грн. Якби депутати зафіксували мінімальну погодинну плату на рівні вище 4 грн., Кабміну довелося б перераховувати всі пенсії й зарплати бюджетників. А це збільшення видаткової частини бюджету на кілька десятків мільярдів гривень.
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центра ім.О.Разумкова, вважає, що прийняття Закону про погодинну оплату праці - це невелика розминка перед президентськими виборами, коли населенню будуть обіцяні "золоті гори". "Більшість депутатів - бізнесмени, тому вони не зацікавлені в збільшенні витрат підприємств на фонд оплати праці (ФОП. - Ред.), тим більше в період кризи", - ремствує пан Юрчишин.
Погодинна оплата праці не вирішує проблем, пов'язаних із продуктивністю праці і ефективністю керування.
Преференція для ледачих
Введення погодинної оплати праці має як плюси, так і мінуси. Справді, з одного боку, установлення мінімальної вартості години праці є певною гарантією для найманого робітника. З іншого боку, погодинна оплата праці не вирішує проблем, пов'язаних із продуктивністю праці та ефективністю керування. Олег Івченко, голова комісії з питань контролю Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, говорить, що поряд із введенням мінімальної погодинної оплати праці депутати повинні встановити мінімальну кількість годин, які повинен відпрацювати за день найманий робітник.
"Інакше працівники будуть приходити і йти з роботи, коли їм заманеться. Підприємці також повинні отримати якісь законодавчі гарантії", - уважає пан Івченко. Це зауваження досить суттєве, оскільки в США і країнах ЄС при погодинній оплаті робітник повинен відпрацювати не менше 35-45 годин на тиждень, або 7-8 годин на день. Ігор Мурдій, комерційний директор НП "Градотек", підтримує думку експертів про те, що погодинна оплата праці може негативно вплинути на роботу підприємства.
"Зарплата - винагорода за зроблену роботу, її розмір залежить від кількості зробленої продукції. Хто більше працює, той більше отримує. На жаль, погодинна оплата може стати якоюсь "зрівнялівкою" - преференцією для ледачих", - відзначає підприємець.
Насправді прийняття Закону про погодинну оплату праці є підтвердженням того, що депутати намагаються боротися з наслідками, а не з причинами існування низьких окладів в Україні. Але ж для підвищення зарплат достатньо знизити податковий тиск на фонд оплати праці, що сьогодні становить 37-42%. "Після зниження податкового тиску на ФОП у підприємців з'явиться стимул вивести частину зарплат з тіні", - пояснює пан Мурдій.
Ігор Лянний
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас