4153
Де дно? або Чи чекає нас друга хвиля кризи?
— Казна та Політика
Вітчизняна економіка вийде із кризового стану не раніше, ніж через півтора року. Показники практично всіх галузей за рік значно просіли. Прогнози на майбутнє теж не радують. Україні доводиться лише чекати гарної погоди на зовнішніх ринках.
Погані новини
Криза в Україні, як мінімум, зупинилася, заявила недавно прем'єр Юлія Тимошенко на засіданні уряду. За даними Держкомстату, у промисловості в травні 2009 року відносно попереднього місяця намітилося невелике зростання - на 1,3%. Це гарні новини.
Погані новини в тому, що, за словами Тимошенко, Україні залишилося боротися із кризою не менше півтора року. Якщо взяти показники промислового виробництва за січень-травень цього року і порівняти їх із цифрами аналогічного торішнього періоду, то буде видно падіння на 31,9%. Інші макроекономічні показники, оприлюднені Держкомстатом, теж не блищать оптимізмом.
Експорт товарів скоротився в січні-квітні 2009-го на 36,6% (до аналогічного періоду минулого року), імпорт - на 46,4%, оборот роздрібної торгівлі - на 14,3%. Збитки українських підприємств за січень-квітень виросли в 2,6 рази, їх прибуток знизився на 12,4%, а загальний фінансовий результат (до оподатковування) погіршився на 77,6%.
Індекс споживчих цін з початку року збільшився на 7,6%, реальна зарплата українців навпаки скулилася на 8,1% у порівнянні із квітнем 2008, а заборгованість по ній на 1 червня 2009 досягла 1,5 мільярди гривень.
Гарна новина про зростання промвиробництва в травні, про яку повідомила прем'єр, при більш ретельному розгляді такою не здається. Статистика тільки за один місяць - ще не привід говорити про те, що економіка пішла в зростання, відзначають експерти компанії "Сократ". Порівнювати травень із квітнем некоректно, тому що в травні на один день більше, говорять вони. І якщо розглядати середньодобову зміну випуску продукції, то виявиться, що за середню добу в травні було випущено на 2% менше, ніж за середню добу у квітні. Крім цього, не варто забувати про сезонний фактор.
Локомотиви без тяги
За рік українська економіка сильно "здала". У більшості секторів показники річного падіння становлять від 21 до 53%. Суттєво скоротилися транспортні потоки усередині країни, завмерло будівництво - тільки за офіційними даними обсяг будівельних робіт у січні-травні 2009 зменшився на 55,3%.
У колишні роки головними локомотивами українського економічного зростання були експортні галузі: машинобудування, хімічна промисловість, металургія. Коли попит на світових ринках через кризу сильно зменшився, для них прийшли нелегкі часи.
Основними замовниками українського машинобудування були клієнти із країн СНД. Однак коли сусіди стали тугіше затягувати пояси і заморожувати інвестиційні проекти, це позначилося і на українцях. У результаті річний спад в українському машинобудуванні досяг 53%.
Найважчим кінець минулого року видався для "експортних чемпіонів" - металургійного комплексу та хімпрому. У металургії за рік (травень до травня) виробництво впало на 43,4%, у хімічній промисловості - на 33,1%.
Навіть активи олігархів, пов'язаних з металургією, у нинішньому році сильно подешевшали - в 3,6 рази. Не дивно, адже якщо в 1 кварталі минулого року металурги одержали 2,7 мільярда гривень прибутку, то в 1 кварталі нинішнього їхні збитки до сплати податків склали 2, 3 мільярди.
Металургійні заводи на початку 2009 року працювали не на повну потужність, але все-таки працювали і приносили дохід. За рахунок низької вартості сировини і пільг від Кабміну, українці одержують низьку собівартість металу, що дозволяє їм конкурувати на закордонних ринках.
Нагадаємо, у жовтні уряд увів пільги для хіміків і підприємств ГМК: заборонив підвищувати тарифи на залізничні перевезення, електроенергію, дав 12-процентну знижку на газ. Завдяки "транспортній знижці" металурги заощадили приблизно 150 мільйонів гривень, а з урахуванням знижок на електрику і газ собівартість їх продукції знизилася майже на 1 мільярд гривень.
Разом з тим, "Укрзалізниця", "Нафтогаз" і Мінпаливенерго недорахувалися прибутку. У цих відомствах вважають, що годувати одних за рахунок того, що іншіе залишаться голодними - неправильно. Однак днями уряд вирішив продовжити пільги металургам і хімікам до 1 жовтня 2009 року, щоб підтримати ці локомотиви промисловості, які дають левову частину промвиробництва і валютного виторгу.
Зараз українські металурги налаштовані оптимістично. Вони очікують зростання попиту в країнах Південно-Східної Азії, де уряди починають реалізацію великих інфраструктурних проектів. Підвищення цін на метал у Європі, на Близькому Сході та у Північній Африці також дозволить вітчизняним експортерам підвищити прибутки.
У хімпрому перспективи гірші: покупці їх продукції зіткнулися з нестачею оборотних і кредитних ресурсів. Подорожчання газу відбилося на собівартості і зробило продукцію вітчизняних хіміків неконкурентною на закордонних ринках. Найближчим часом ціни на добрива можуть упасти ще більше, і хімзаводи, не одержуючи прибутку, можуть зупинитися.
Раціональне зерно
Променем світла в темному царстві стали досягнення українських аграріїв. Виробництво сільгосппродукції в січні-травні 2009 року, у порівнянні з таким же періодом 2008, показало невелике зростання - на 2,3%.
Ситуація, що склалася на світових ринках (насамперед зернових) сприяє українським експортерам, а девальвація гривні зробила їхню продукцію ще більш привабливою в плані ціни.
Українські зернотрейдери мають гарні перспективи, вважають експерти. "Шанси України збільшити частку експорту у світовій кон'юнктурі дуже великі. Цього року країна експортувала вже близько 25 мільйонів тонн зерна, що становить приблизно 10% від усього світового експорту", - наводить "Инвестгазета" слова Юлії Носаль, аналітика ІГ "Сократ".
Цього року Україна може зібрати 40-43 мільйона тонн зерна та експортувати в 2009/2010 маркетинговому році 14-16 мільйонів тонн. У цьому випадку зернотрейдери зможуть заробити від 1,8 до 2,1 мільярда доларів, що більше від торішніх прибутків (1,4 мільярди доларів).
Інші галузі сільського господарства такими результатами похвалитися навряд чи зможуть. Тваринники постраждали від насичення українського ринку дешевим імпортним м'ясом. Через дешевий імпортний цукор можуть недорахуватися прибутку й українські цукрозаводчики, яким доведеться закривати виробничі потужності та скорочувати площу посівів цукрового буряка. Вітчизняним молочарям якість української сировини не дозволяє конкурувати на ринках Європи, тому цього року експорт молочної продукції може скоротитися на 15-20%.
Навіть при всіх позитивних досягненнях, сектор сільського господарства не зможе витягнути всю економіку і покрити втрати від зниження експорту в інших сферах. Так, частка сільгосппродукції в загальному обсязі експорту за 5 місяців 2009 року досягла 12,9%, тоді як чорні метали і металовироби склали майже 35% українського експорту цього року.
Фінансові труднощі
Гроші - це кров економіки, а банки - її кровоносна система. І із цією системою зараз не все в порядку. У травні збитки українських банків досягли 2,8 мільярда гривень. Головна причина - проблемні, неповернені кредити. За перші п'ять місяців 2009 року їх обсяг виріс більш ніж у два рази і досяг 36,4 мільярди гривень, тобто 4,9% від загального кредитного портфеля.
Це дані НБУ, а реальні цифри - ще більші, говорять експерти. Банки намагаються не показувати "негарні" кредити, адже під них доведеться "заморозити" більші резерви і, таким чином, знижувати прибуток. Наприклад в 1 кварталі у зв'язку зі зростанням проблемних кредитів банки сформували на 13,87 мільярда гривень нових резервів і зазнали збитків у розмірі 7 мільярдів гривень.
"Щоб не переводити позику у розряд проблемних, банки вдаються до різних способів, наприклад, до пролонгування кредитів і укладання нових кредитних договорів", - пояснює аналітик компанії Astrum Investment Management Ярослав Стецик.
Зараз банкам невигідно вилучати заставне майно боржників і продавати його, тому що вартість застав значно знизилася, а механізми продажу заставного майна далекі від досконалості. Згодом, втім, ситуація може змінитися. "Якість кредитів буде продовжувати погіршуватися до кінця 2009 року, і при сприятливому сценарії "проблемка" може досягти 15%, а у випадку чергового витка девальвації гривні - 20%", - цитує "Дело" Олександра Вікторова, аналітика інвесткомпанії "Галт енд Таггарт Сек’юрітіз".
У цій ситуації банкірам доведеться перетворювати неліквідний товар хоч у якісь гроші.
Похмурі прогнози
Під кінець року українську економіку чекає ще більший спад. Такі результати недавнього консенсус-прогнозу, у якому взяли участь фахівці 14 організацій: аналітики інвесткомпаній, співробітники дослідницьких інститутів і банків.
На їхню думку, ВВП України за результатами 2009 року впаде до 12,8%. Більшість макроекономічних прогнозів також погіршилися. Експерти очікують спаду в промисловості на 18%, у будівництві - на 35,5%, у торгівлі - на 17,5%, у сільському господарстві - на 5,1%.
Долар до осені подорожчає, але не дуже сильно - до 8,2 гривні за долар. А от шансів, що до кінця року промисловість відновиться - усе менше, підкреслюють аналітики. Обіцяє погіршити свої прогнози і МВФ. У кожному разі, українська економіка залишиться заручником ситуації на світових ринках.
Сергій Пасюта
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
