2241
Кризовий пайок
— Казна та Політика
Минулого тижня Верховна Рада прийняла Закон "Про державну підтримку сільського господарства", суттєво розширивши список продукції, вартість якої підлягає держрегулюванню. Крім зернових, цукру і борошна, чиновники візьмуть під опіку гречку, молоко, м'ясо, овочі і фрукти, високі ціни на які буде гасити своїми інтервенціями Аграрний фонд. Втім, грошей в останнього на закупівлі настільки широкого меню немає.
Народні обранці вигадали спосіб приборкати ціни на продукти, що вирвалися з-під контролю. Минулого тижня парламент прийняв Закон "Про державну підтримку сільського господарства", поданий у ВР Василем Шлапаком (блок Литвина), Сергієм Рижуком (ПР) і Євгеном Кирильчуком (БЮТ). Документ суттєво розширює список ринків, на яких держава буде вести активну регуляторну політику.
Якщо раніше в перелік стратегічних входили тільки зерно (пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза та ін.), цукор і борошно, то тепер об'єктами пильної уваги чиновників стануть також м'ясо, соняшникова олія, молочні продукти (сухе молоко, дитяче харчування і вершкове масло), гречка, овочі і фрукти.
Передбачається, що держава щорічно буде визначати мінімальні закупівельні ціни на ці товари, а гранична роздрібна націнка на них відтепер не повинна перевищувати 20%. Раніше, згідно із Законом "Про Кабінет Міністрів", уряд міг тимчасово обмежувати націнки на соціально значиму продукцію (м'ясо, молоко, хліб, цукор та ін.) на рівні 15%, однак на початку поточного року цю норму скасували. З "бонусів" аграріям, прописаних у новому документі, можна виділити і пункт, що зобов'язує оптовиків і роздрібні мережі розраховуватися із продавцями "стратегічного" товару протягом семи банківських днів після реалізації продуктів.
Забезпечити ціновий рай українцям повинен Аграрний фонд, при якому планується створити спеціальний інтервенційний резерв. В останній будуть складуватися перераховані товари, і при найменшій загрозі цінового сплеску АФ вийде на ринок з дешевою продукцією, щоб припинити підступ спекулянтів у зародку.
Ринок сприйняв ініціативу парламентаріїв скептично. На думку керівника агентства ААА Сергія Наливки, новий закон - не більш ніж політичні танці перед селянами напередодні президентських виборів, і він абсолютно нежиттєздатний.
"По-перше, в Аграрного фонду немає грошей на закупівлю настільки широкого переліку продукції. По-друге, повністю відсутня інфраструктура, яка дозволяла б забезпечити зберігання, приміром, м'яса, молочних виробів, овочів, фруктів", - відзначає він.
В експертів викликає питання і сам перелік товарів, які прагне контролювати держава. За словами глави профільної асоціації "Укролія" Степана Капшука, регулювати ціни доцільно на тих ринках, де спостерігається їх ажіотажне зростання.
"Приміром, соняшникова олія з початку року подорожчала лише на 5% (до 10-11 грн. за літр у роздробі), і далі цінові коливання можливі лише в межах 0,5% на місяць", - говорить він. По інших продуктових групах ситуація не настільки райдужна: м'ясо підскочило в ціні на 40%, молочна продукція - на 30-50%, цукор - 25%.
Керівник групи аналітиків Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа вважає, що продуктові інтервенції логічні на ринках, де відзначаються істотні сезонні коливання цін, а це насамперед зерно, цукор, молочна продукція. Однак, щоб мати можливість впливати на ціни, Аграрний фонд повинен мати у своєму розпорядженні обсяги продукції в розмірі 15-20% від внутрішнього споживання.
"Інтервента, яка контролює 2-3% ринку, ніхто серйозно не сприйме", - впевнений він.
Виходячи із цього регулятор повинен закласти в сховища близько 10 млн т зерна, 300 тис. т цукру, 60 тис. т м'яса, 50 тис. т молочної продукції, більше 100 тис. т овочів і фруктів. За найскромнішими оцінками, на це буде потрібно 8-10 млрд грн. У бюджеті на цей рік для потреб АФ передбачено лише не набагато більше 2,2 млрд грн., та й то, як розповів представник організації, що побажав залишитися неназваним, це не живі гроші, а обігові кошти, які фонду ще потрібно виручити, продавши торішні запаси зернових.
Так що ні масових закупівель нової продукції, ні інтервенцій, швидше за все, не буде.
Людмила Ксьонз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
