1468
Кредитори на зв'язку
Затягування приватизації українського монополіста зв'язку "Укртелекому" призвело до того, що сьогодні компанія загрузла в боргах. Кредиторам доведеться повернути близько трьох мільярдів гривень - це майже половина ринкової вартості компанії
Ліцензія на надання мобільного зв'язку третього покоління та IР-телебачення, за задумом стратегів розвитку "Укртелекому", повинна була підвищити прибутковість компанії і перетворити її на ласий актив для потенційного інвестора. Однак після того як на технічне переозброєння і знаходження світових передових технологій було витрачено останній долар дорогих західних кредитів, виявилося, що свій порятунок від банкрутства держмонополіст позв'язує зовсім не з 3 G-зв'язком, а зі старою добре всім знайомою радіомережею, яку в народі здавна іменують "брехунець". Адже за останні півроку абонементна плата за право користуватися головним "нервом" радянського тоталітарного устрою, який канув у Лету, зросла в чотири рази.
Саме тоді, коли "Укртелеком" повинен був відчути позитивний фінансовий ефект від технологічного переоснащення, у його річному звіті, навпаки, з'явилася приголомшуюча діра. Сума чистого збитку за 2008 рік досягла 1,5 млрд. грн., а чистий прибуток залишився на рівні 2004-2005 років. Враховуючи, що цього року виплати за боргами повинні скласти майже 1 млрд. грн., про прибутковість компанії в недалекому майбутньому слід забути. Вчасно не продавши "Укртелеком", держава ризикує втратити його за борги, які вже досягли половини ринкової вартості компанії.
Повільно і непевно
До 2005 року загальна сума банківських кредитів, залучених "Укртелекомом", не перевищувала 200 млн. грн., а виплати за відсотковими зобов'язаннями становили лише 50 млн. грн. Але ситуація різко змінилася після того, як Україну накрив кредитний бум і уряд схвалив намір держмонополіста позичити відразу $0,5 млрд. в Deutsche Bank і Credit Suisse First Boston.
Незабаром виявилося, що активізація практики кредитних позик стала початком досить неоднозначного шляху з незавидним кінцем. З кожним наступним роком прибуток компанії тільки падав. Якщо в 2005 році чистий прибуток "Укртелекому" був на рівні 519 млн. грн. (порівняно з 947 млн. грн. в 2004 році), то вже наступного року цей показник зменшився до 467 млн. грн. Причини цього падіння частково пояснюються тим, що в 2006 році "Укртелеком" погасив облігації. До того ж близько 220 млн. грн. пішло на виплату відсотків за боргами.
У 2007 році боргове навантаження компанії збільшилося ще сильніше. При тому, що її чистий прибуток зменшився до 267 млн. грн., виплати тільки за відсотками досягли вже 379 млн. На тлі такої невтішної статистики розгорілися суперечки щодо майбутнього "Укртелекому": продавати компанію такою, як вона є, або розбудовувати, технічно переозброювати, і лише підвищивши капіталізацію, пустити з молотка. Перемогли прихильники другого варіанта. Однак, як показав час, праві були прихильники негайного продажу, оскільки з того часу капіталізація компанії впала в кілька разів, а боргове навантаження, навпаки, значно зросло.
Керівник аналітичного департаменту ІГ "Сократ" Костянтин Степанов розповідає, що нові кредити направлялися в основному на операційний розвиток "Укртелекому", а також на погашення попередньої заборгованості компанії. Крім того, кредитні ресурси йшли на відновлення устаткування і значною мірою на розвиток мобільного та інтернет-сегмента, які вимагають значних фінансових ресурсів.
Фінансовий план "Укртелекому" на 2007 рік передбачав справжню технологічну революцію. Планувалося, що капітальні інвестиції в мережу фіксованого зв'язку знизяться на третину - до 1,97 млрд. грн., тоді як на розвиток мобільного зв'язку буде спрямовано 650 млн. грн., на пакетну мережу передачі даних - 239 млн. грн., на рекламу - 160 млн. грн. (зокрема 100 млн. - на просування 3G), на створення мережі IР-телебачення - 85 млн. грн. Таким чином, сформувалася досить цікава ситуація за якої компанія, що готується до приватизації, постійно нарощувала борги. При цьому ігнорувалося загальноприйняте правило, що говорить про те, що будь-який борг, що висить на компанії, автоматично знижує вартість її акціонерного капіталу.
З боргами навпіл
Кредитні договори між вітчизняними держмонополістами і західними кредиторами часто дарують несподівані сюрпризи. Але якщо від міни, закладеної Morgan Stanley під "Укрзалізницю" у вигляді дострокового погашення $900 млн. у випадку зниження кредитного рейтингу України, з горем навпіл удалося позбутися завдяки посередницькій допомозі Citіbank, то "розмінувати" "Укртелеком" ще тільки потрібно.
Виявляється, кредит 2005 року в розмірі $500 млн. від Deutsche Bank і Credit Suisse First Boston був отриманий на певних умовах, згідно з якими у випадку приватизації "Укртелекому" компанія протягом десяти робочих днів повинна буде погасити всю суму кредиту. Тому, якщо приватизація буде проводитися цього року, кредитори висунуть вимоги до виплати в сумі ще непогашених $390 млн.
На виконання цієї вимоги грошей у держави немає. Тому розплачуватися доведеться потенційним покупцям. Негативно на діяльність "Укртелекому" впливає і поточний фінансовий стан компанії, що значно погіршився в другому півріччі 2008 року. Через девальвацію гривні розмір довгострокового кредиту на її балансі збільшився з
2,2 млрд. грн. наприкінці третього кварталу до 3,5 млрд. грн. на кінець року. Виниклу курсову різницю - близько 1,3 млрд. грн. - операторові довелося записати в збитки.
Аналітик ІК "Конкорд Капітал" Олександр Паращій вважає, що боргове навантаження дуже серйозно загрожує фінансовому становищу "Укртелекому". "Борг, що погашається в 2009 році, становить близько двох третин від річного EBITDA, до того ж коефіцієнт покриття відсотків - більше одиниці", - відзначає експерт.
Станом на сьогоднішній день основними кредиторами компанії є Deutsche Bank, CSFB і Nova Ljubljanska banka. Але крім уже згаданих зобов'язань перед німецькими банкірами (близько $390 млн.), "Укртелеком" несе більше навантаження за випущеними облігаціями. На сьогодні це близько 750 млн. грн., з яких 250 млн. грн. повинні бути погашені в 2010 році.
В ІК Phoenix Capital допускають, що швидше за все на ринку є обіговою лише мала частка цих паперів (оціночно - до 250 млн. грн.), тому що усе більш пізні, ніж серія В, облігації були запропоновані ринку в розпал кризи, і успіх їх розміщення оцінити сьогодні досить складно. "Укртелеком" повинен виплачувати щоквартальний купон у розмірі 15% річних, і оферта з цього випуску має бути вже 27 липня.
Таким чином, крім виплат по купону в кожнім півріччі (до середини 2012 року), компанія повинна погашати по $55,5 млн. тіла кредиту від Deutsche і CSFB, до того ж у другому півріччі поточного року виплатити 2,5 млн. євро своєму словенському кредиторові Nova Ljubljanska banka. У гривневому еквіваленті виплати 2009 року досягають майже 1 млрд. грн. Костянтин Степанов стверджує, що гроші на ці виплати "Укртелеком" бере з нових облігаційних позик і ново залучених кредитів.
Всупереч невтішній ситуації, що виникла у фінансовій сфері держмонополіста зв'язку, консультант інвестиційно-банківського відділу ІК "Трійка Діалог Україна" (андеррайтер розміщення облігацій "Укртелекому") Максим Бугрій налаштований досить оптимістично. Він відзначає, що коефіцієнт відношення чистий борг/EBITDA "Укртелекому" (1,3) - кращий від середнього показника російських телекомунікаційних компаній (1,7). Тому експерт не бачить ніяких можливих проблем із приватизацією, пов'язаних з борговим навантаженням.
"Звичайно за умовами приватизаційних конкурсів покупець, як новий власник, відповідає за виконання менеджментом компанії її зобов'язань. При цьому великий інтерес великих міжнародних компаній до приватизації "Укртелекому" свідчить про те, що потенційні покупці з розумінням ставляться до фінансових проблем компанії та її боргового навантаження", - уточнив пан Бугрій.
Рано чи пізно "Укртелеком" перейде під контроль приватних власників, і факт наявності в компанії великих боргів стане вагомим аргументом для покупця, щоб не переплатити зайвого. У результаті отриманий державою виторг середньостатистичний житель країни відчує навряд чи. Вагомішим і актуальнішим може виявитися питання, що відбудеться, наприклад, з "брехунцями", якщо їх почнуть контролювати ті ж німці з Deutsche Telecome?
Чи збереже цей історичний раритет своє життя, чи піде в небуття, дозволивши резонансу глобалізації вперше проникнути в незбагненні для неї світи, якими є українські села?
Ігор Гошовський
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
