979
Без варіантів
Напередодні вступної кампанії Міністерство освіти провело генеральне чищення ринку, відмовивши в акредитації або зменшивши ліцензійний обсяг десяткам навчальних закладів. Гнів чиновників упав насамперед на регіональні інститути, що пропонують модні, але незатребувані на вітчизняному ринку праці спеціальності. Крім того, профільне відомство з дозволу уряду звернулося до викладачів із проханням подати до 10 червня свої пропозиції з питань стягнення плати зі студентів за освітні послуги.
Викладачі провалили іспит
Міністерство освіти почало втілювати в життя свої погрози щодо зменшення держзамовлення. Нагадаємо, на початку весни чиновники заявили, що поточного року посилять процедуру розподілу бюджетних коштів серед вузів. Причому ті, хто минулих років не використовував квоти на підготовку фахівців за державні гроші, набираючи не більше 15 людей за кожним із напрямків, взагалі можуть залишитися без фінансування. У ньому обіцяли відмовити і навчальним закладам, що занадто захоплюються модними спеціальностями (при виборі претендентів на держзамовлення перевагу одержують спеціалізовані інститути).
Крім того, МОН планувало переглянути умови ліцензування вузів. Щоб одержати третій рівень, навчальний заклад повинен ліцензувати не менше 2/3 своїх напрямків для підготовки фахівців і магістрів, мати в штаті викладачів 10% авторів навчальної літератури і винахідників, а для претендентів на четвертий вимоги ще вищі: 15% авторів книг і 25% учених. Як показують оприлюднені минулого тижня підсумки засідання державної акредитаційної комісії, погрози чиновників виявилися неголослівними.
Деякі вузи (Запорізький медичний і Луцький гуманітарний університети), дійсно, так і не змогли одержати найвищий четвертий рівень акредитації, а деяким (Львівський інститут менеджменту) відмовили навіть у третьому. У профільнім міністерстві пояснюють, що вищезгадані навчальні заклади не виконали правил щодо наявності кваліфікованого викладацького складу. Представники одного з інститутів на умовах анонімності повідомили, що знайти додаткових викладачів у настільки стислий термін просто неможливо, особливо в регіонах, де за кваліфікованими кадрами ведеться справжнє полювання як місцевими вузами, так і численними філіями національних навчальних закладів.
Чернівецькому кооперативному економіко-правовому коледжу взагалі анулювали ліцензію за спеціальностями "Фінанси та кредит" і "Економіка та підприємництво". Міністерство поставило за обов'язок керівництву вузу надати можливість студентам доучуватися в інших закладах освіти. Така ж доля спіткала тернопільську філію Європейського університету і Бучацький інститут менеджменту та аудита.
Не простіше було одержати і акредитацію за тими чи іншими спеціальностями. Приміром, чиновники відмовилися видати пояснювальні документи Дніпропетровському національному університету ім. Гончара (за спеціальностями "Державне управління" і "Державна служба"), Тернопільському комерційному коледжу ("Торгівля", "Товарознавство і комерційна діяльність").
Деяким вузам продовжили акредитацію за певними спеціальностями умовно - або з перевіркою кадрового складу через рік (Вінницький педагогічний університет, Мелітопольский педуніверситет), або без права набору абітурієнтів (Миколаївський державний університет ім. Сухомлинського за фахом "Правознавство", Одеська академія холоду - "Холодильні машини і установки", "Львівська політехніка" - "Правознавство").
Кам'янець-Подільському національному університету ім. Івана Огієнко відклали видачу паперів на спеціальності "Журналістика" і "Педагогіка і методика середньої освіти", Волинському університету ім. Лесі України - на "Право" і "Правознавство", Київському педагогічному університету ім. Грінченко - на "Мистецтво", "Дизайн", "Педагогічна освіта". За словами проректора Кам'янець-Подільського університету Віктора Федорчука, серед зауважень до них були лише технічні (приміром, неправильна назва кафедри).
Як видно, більшість відмов стосуються регіональних вузів і популярних у студентів останніми роками спеціальностей ("Економіка", "Правознавство" та ін.). Зважаючи на все, у такий спосіб міністерські чиновники вирішили вбити відразу двох зайців - вибити з ринку слабкі навчальні заклади і автоматично знизити конкуренцію за абітурієнтів, а також зменшити пропозицію за модними серед вступників, але вже непотрібними ринку праці професіями.
Прогулювати будуть за гроші
Переглянуло міністерство і ліцензовані обсяги підготовки фахівців у низці вузів. Приміром, Київський національний торгово-економічний університет за спеціальностями "Економіка і підприємництво" і "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності" буде готувати 55 студентів-заочников замість 65. Національний університет біоресурсів і природокористування України, який раніше випускав 50 учнів за фахом "Економічна кібернетика", поточного року взагалі не одержав квоти на цей напрямок.
Луцькому національному технічному університету скоротили ліцензійний обсяг за спеціальностями "Автомобілі й автомобільне виробництво" (з 95 до 90 чол.), "Автомобільні дороги і аеродроми" (з 35 до 25 чол.), Чернівецькому політехнічному коледжу - за фахом "Програмування" (з 90 до 30 чол.), Нікопольському медучилищу - "Сестрина справа" (з 180 до 90 чол.). Відмовили в запитуваному збільшенні ліцензованого обсягу Одеському інституту фінансів і Економіко-технологічному університету (Бровари).
За інформацією проректора Одеської академії холоду Миколи Загорученка, зменшення ліцензованого обсягу в розумних межах для вузів не критично, тому що через демографічну кризу в країні вони однаково не можуть розраховувати на колишній потік абітурієнтів. За даними виконуючого обов'язки начальника управління ліцензування, акредитації та нострифікації МОН України Юрія Дудника, цього року в країні буде на 100 тис. вступників менше, ніж у минулому. Так що, враховуючи закриття деяких навчальних закладів і зменшення квот для інших, набрати потрібну кількість студентів навряд чи зможуть навіть провідні університети країни. Не виключено, що чиновники до початку вступної кампанії в липні цього року проведуть ще одне чищення, відмовивши в держзамовленні тим вузам, які минулих років мали ліцензійний обсяг менше 15 чол.
"Ми, наприклад, очікуємо, що не одержимо коштів на навчання студентів за економічними спеціальностями", - говорить Віктор Федорчук, додаючи, що заповнити втрати за рахунок контрактників буде непросто, адже абітурієнтів із грішми поточного року не так багато, тим більше враховуючи доступність безкоштовного навчання в низці регіональних вузів. Побоюючись відтоку абітурієнтів з контрактних напрямків, багато регіональних навчальних закладів знизили ціни на навчання на 10-15%. А от національним університетам за рахунок зменшення конкуренції вдалося не тільки зберегти торішні розцінки, але й підвищити їх на 5-15%
Викладачам дали і ще одну можливість для заробітку. У середині квітня уряд за проханням МОН ухвалив постанову №369 "Про внесення змін у деякі постанови Кабінету Міністрів України", яке надає вузам право стягувати плату за низку послуг. Студентам, зокрема, доведеться оплачувати перездачу сесії і навіть відвідування бібліотеки. Профільне міністерство розіслало в навчальні заклади листа із проханням подати свої пропозиції з питань розміру плати за послуги до 10 червня поточного року. Так що вже з наступного навчального сезону навіть безкоштовна освіта буде коштувати студентам грошей.
Людмила Ксенз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
