1013
Катастрофи в скарбничці
— Казна та Політика
Боротьба з наслідками катастроф щорічно коштує платникам податків 5-8 млрд грн. Не менше 20% цих коштів осідають у кишенях заповзятливих бюрократів.
Новий міст через ріку Черемош, зведений у рамках ліквідації наслідків повені влітку 2008 р. у селі Розтоки Чернівецької області, обвалився вже 31 березня ц.р. " Із усіх доріг, відновлених після повені, до весни в робочому стані була тільки одна, побудована за сприяння Європейського банку реконструкції та розвитку", - розводить руками Іван Крицький, підприємець із Луцька. Можна навести ще чимало прикладів, які свідчать про "ефективність" використання державних коштів на ліквідацію наслідків катастроф. "ВД" з'ясовувала, яким чином ліквідаційні гроші йдуть "ліворуч".
Бездонна бочка
Яскраві кадри з теленовин, що показують українцям масштаби природних і техногенних катастроф, швидко забуваються. Через рік про неприємні події вже ніхто, крім потерпілих, не згадує. Наприкінці квітня президент Віктор Ющенко вимагав розібратися в ефективності витрати грошей, виділених на ліквідацію наслідків торішньої повені в Західній Україні, і натякнув на необхідність… перерахування додаткового фінансування постраждалим регіонам. Схоже, що повінь-2008 ризикує перерости в категорію подій а-ля Чорнобиль, на ліквідацію наслідків яких з кишень держави і міжнародних інвесторів несумлінні чиновники роками викачують мільярди. "Існуюче фінансове забезпечення щодо ліквідації наслідків Чорнобильської трагедії, у розмірі від 3 до 3,5 млрд грн. щорічно, навіть через 23 роки до кінця не забезпечило вирішення жодної проблеми, які виникли після катастрофи 1986 р.", - визнає Валентин Симоненко, глава Рахункової палати.
ГоловКРУ, Рахункова палата, президент і Кабмін воліють не говорити про результати ліквідації наслідків інших масштабних НП: аварії цистерн із жовтим фосфором, керченського шторму 2007 р., вибухів боєприпасів у східних областях 2004-2008 рр., обвалів житлових будинків у результаті витоку газу в Дніпропетровську і Євпаторії. Мовчання не означає відсутність проблем. Екологи запевняють: наслідки катастрофи в Керченській протоці дотепер до кінця не ліквідовані. З 2034 житлових будинків, які були ушкоджені під час вибухів боєприпасів на ракетно-артилерійському складі Міноборони в с. Новобогданівка, остаточно відновлені тільки 70%. Одержувачі дотацій на ліквідацію наслідків аварій - Міноборони, МінЖКГ, Мінрегіонбуд, обласні та районні адміністрації - обмежуються скупими звітами про недостатнє фінансування.
Заробити на лихові
У чиновників і пов'язаних з ними осіб є два основні способи маніпуляцій з "катастрофічними" грішми. Перший - спотворення реального обсягу робіт. Як пояснює Ігор Гохберг, член ради Українського товариства оцінювачів, перевищення вартості на 20% навіть не буде розглядатися аудиторами як порушення. " У міжнародній оцінній практиці допустимою вважається похибка в 15%, у російській і української - 20%", - констатує Гохберг. А це означає, що за завищеними рахунками чиновники одержать 20% дармових грошей, за використання яких можна і не звітувати.
Другий спосіб - видача отриманої від приватних благодійних організацій гуманітарної допомоги як державної. "Ми доставляли продукти харчування в населені пункти, відрізані від світу, забезпечували водоочисними системами села, де були проблеми з питною водою, орендували техніку, яка розгрібала зсуви, і допомагали відновлювати дороги. Усього допомогу потерпілим у Західній Україні було надано на суму 3,2 млн грн.", - розповідає Анатолій Заболотний, директор благодійного фонду Рината Ахметова "Розвиток України". Одночасно допомогу постраждалим областям надали фонд Віктора Пінчука, приватні особи, такі як співачка Руслана Лижичко. Джерело "ВД", що побажало залишитися неназваним, повідомило, що місцеві влади успішно застосовують схему подвійних платежів, отримуючи кошти - як із благодійних організацій, так і з державної скарбниці. За такої схемі достатньо мати "свого" постачальника, який і рахунки подвійні виставить, і про "відкати" мовчатиме.
Подвійне покриття
Неефективність використання державних коштів полягає і у тому, що вони направляються на виплати в тих випадках, де частина збитків уже покрита страховими компаніями. У розвинених державах страхування є інструментом, який рятує влади від величезних виплат жертвам при техногенних катастрофах. "Страхування подібних ризиків допомагає державі перекласти частину витрат з ліквідації наслідків лиха на приватні структури. У мирний час СК можуть заробляти на внесках, але при настанні страхового випадку - беруть на себе більшу частину витрат з відновлення ушкодженої інфраструктури, виплачують компенсації постраждалим людям", - пояснює Йоахім Весслінг, глава страхової компанії "Allianz Україна". У нашій країні цей механізм має свою специфіку. "Говорити про роль страхових компаній у ліквідації наслідків катастроф в Україні - смішно! Наші страхові компанії займаються поборами і податковою оптимізацією, а не вирішенням насущних проблем", - обурюється Валентин Симоненко.
З 2005 р. щорічні збори страхового ринку тільки на обов'язковому страхуванні відповідальності щодо небезпечних вантажоперевезень зашкалюють за 40 млн грн. У той же час, за даними "ВД", великих виплат ні з керченської аварії, ні з аварії цистерн із жовтим фосфором ніхто з українських СК не провів. В 2007 р., коли відбулися ці дві НП, компенсації склали лише 14 тис. грн.
Що ж стосується повені, то, згідно із джерелами у страхових компаніях, у деяких випадках особи, пов'язані з обладміністраціями, примудрялися одержувати відшкодування і від страхових компаній, і від держави. Тоді як інші постраждалі так і не дочекалися допомоги.
Комерційні банки теж не залишаються осторонь. Більшість потерпілих від стихійних лих, катастроф і аварій розмістили кошти, отримані ними як компенсацій, на депозитних рахунках. У підсумку тисячі одержувачів не можуть забрати свої депозити через розруху в банківській системі.
Віддайте гроші
Способів наведення порядку в сфері освоєння коштів на ліквідацію наслідків катастроф, на думку "ВД", декілька. Україні варто звернути увагу на досвід міжнародних організацій, які фінансують боротьбу з лихом.
З 2008 р. в Україні працює спеціальний підрозділ EUROSAI (Європейська організація Вищих органів фінансового контролю), який проводить аудит коштів, виділених на ліквідацію наслідків катастроф. За даними "ВД", перші результати аудита будуть оприлюднені не пізніше осені 2009 р. Подібний аудит був би незайвим і щодо освоєних держкоштів.
На жаль, тому що одержувачами грошей виступають кілька відомств, а єдиних програм ліквідації наслідків певної НП, як правило, у влади немає, то відстежити ефективність "заблукавших" у трьох-чотирьох міністерствах дотацій складно. Розв'язати проблему можна за допомогою тимчасових комісій, підзвітних президентові або Кабміну. Нова структура змогла б опікуватися наглядом над витратою "катастрофічних" грошей.
Крім цього, слід відмовитися від дублювання виплат на ті самі цілі державних, страхових і приватних коштів. Зробити це можна шляхом жорсткості санкцій проти СК, які не виконують своїх зобов'язань з компенсацій.
Слід також налагодити взаємодію Держфінпослуг, яка повинна оперативно відслідковувати проведення виплат з катастроф, та інших структур, що видають державні "піднімальні" потерпілим. В ідеалі інформація про кожну допомогу (бюджетну, благодійну або державну) повинна бути оприлюднена.
Крім того, поки держава, очевидно, не в змозі проконтролювати саме себе в тому, що стосується виплати грошових компенсацій, можна було б взяти на озброєння досвід благодійних організацій: допомога не у вигляді грошей, а у вигляді товарів і послуг. Інакше як тільки мова наступного разу зайде про одержання дотацій на боротьбу з надзвичайними подіями, бажаючих отримати ці кошти може стати ще більше. На всіх чиновників грошей, на жаль, не вистачить.
Василь Квашук, директор департаменту цивільного захисту МНС України, генерал-майор служби цивільного захисту
- Бюджетні кошти, виділювані на попередження негативних наслідків стихійних і техногенних катастроф, використовуються не завжди раціонально. Наприклад, програма забезпечення пожежної безпеки до 2010 р. протягом усього періоду її реалізації взагалі не фінансувалася з держбюджету! Хоча в підсумку державі доводиться однаково витрачати мільйони - уже за фактом катастроф. Згадайте лісові пожежі 2007 р. на території Цюрюпинського і Голопристанського районів Херсонської області. Вогонь знищив 7356 га лісонасаджень. Ліквідація наслідків коштувала 14,3 млн грн. і фінансувалася з резервного фонду бюджету.
Володимир Шалаєв, глава Українського товариства оцінювачів
- Сертифікованих оцінювачів для розрахунків збитку від катастроф в Україні практично не залучають. Виключення становлять страхові компанії та приватні підприємства. Тоді як збитки для держави підраховують експерти МНС і районних адміністрацій, за своїми методиками. Дані про те, звідки береться обсяг збитку, за яким виділяються бюджетні кошти, не оприлюдняться. І якщо державні гроші розкрадаються, виходить, контролю над їх використанням просто немає. Адже перевірити, як витрачалися кошти, призначені на відновлення будинків та підприємств, нескладно. За винятком грабарств і дорожнього будівництва, де існують величезні можливості для махінацій.
Ціна питання
16 квітня ц.р. парламентська профільна тимчасова слідча комісія внесла в ВРУ проект постанови про свій звіт. У ньому члени комісії, зокрема, вказують на несумлінне використання держкоштів під час ліквідації наслідків повені-2008. Так, МВС, одержавши 10 млн грн. на проведення рятувальних заходів у Західній Україні, отоварилося… легковими автомобілями на суму в 5 млн грн. і провело ремонт своїх приміщень ще на 1,7 млн грн.
МНС обвинувачують у нецільовім використанні 22,6 млн грн. з коштів, виділених на ліквідацію наслідків НС. Згідно зі звітом тимчасової комісії, гроші пішли на придбання спецтехніки і спецобладнання, які повинні закуповуватися на передбачені окремим рядком бюджету кошти. 1,2 млрд грн., витрачені "Укравтодором", не були підкріплені розрахунковою документацією і обгрунтуванням, на оплату яких саме робіт піде допомога.
Відповідно ж результатам перевірок КРУ комунальних підприємств Галицького району, що завершилися у квітні ц.р., вартість робіт з реконструкції житла була завищена виконавцями і замовниками на 163 тис. грн., з відновлення сільських доріг - на 134 тис. грн. Генпрокуратура порушила 172 карних справи за фактом нецільового використання декількох десятків мільйонів "рятувальних" гривень.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
