2750
Мораторій на азарт
Масове вилучення ліцензій на українському ринку азартних ігор вигідно російським компаніям. Заборона на азартні ігри призведе до ще більшої тінізації та криміналізації цієї сфери
З будинку колишнього гастроному вантажники виносять ігрові автомати, на вітринах, раніше прикрашених наклейками із трьома сімками, тепер височіють гори апетитних продуктів. У сусідньому магазині, де ще нещодавно було розміщено казино, знову торгують дитячими товарами. А виходячи зі шкіл та інших навчальних закладів діти вже не питають: "А що ж там, за гарними дверима з рулеткою і напівголими дівицями?" Якщо додержуватися букви закону, прийнятого 340 парламентаріями минулої п'ятниці, саме такий благопристойний вигляд повинні знову отримати українські міста. Азартні ігри (у казино, букмекерських конторах, на ігрових автоматах і електронних гральних майданчиках) заборонені до прийняття спеціального законодавства, що регулює їхню організацію.
Якщо президент Віктор Ющенко підпише закон, з порушників заборони будуть стягувати штраф у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат (близько п'яти мільйонів гривень) з наступною конфіскацією устаткування і перерахуванням прибутку до держбюджету. За інформацією Асоціації діячів грального бізнесу (АДГБ), у випадку набуття законом чинності 200 тисяч людей залишаться без роботи, а бюджет недорахується сотень мільйонів гривень доходів. А виходить, такий закон повною мірою не запрацює ніколи.
Тотальні порушення
За даними АДГБ, зараз по ліцензії Міністерства фінансів працює більше 200 підприємств. Щорічно до бюджету надходить 700 млн гривень, сплачених за патенти і ліцензії, майже стільки ж гральні заклади платять у вигляді інших податків. Місцева влада видала більше 120 тис. торговельних патентів на гральні зали, зібравши в 2008-му в бюджети 587,6 млн гривень. У цілому в сфері азартних ігор функціонують понад чотири тисячі підприємств, що мають близько 13 тис. гральних закладів. Найбільш популярні серед українців гральні автомати.
Ліцензія на право займатися гральним бізнесом коштує 150 тис. євро на п'ять років. Її наявність дозволяє відкрити необмежену кількість гральних залів. У середньому на одну ліцензію відкривається близько 80 залів. Але багато закладів працюють і без ліцензії. "По суті, 70% ринку азартних ігор перебуває в тіні. Нелегальний бізнес має свій дах, зазвичай, у вигляді правоохоронних органів, тобто тих, хто повинен стежити за діяльністю гральних закладів", - розповів "Експертові" заступник глави Держкомпідприємництва Сергій Третьяков.
Навіть ліцензовані зали порушують законодавство. "У залах ігрових автоматів можуть перебувати столи для покеру, хоча це незаконно, оскільки для казино клубного типу потрібна окрема ліцензія. Незважаючи на заборони, ігрові автомати розташовуються в підземних переходах, на вулиці, у громадських закладах, у житлових будинках", - підкреслює Третьяков. Така недбалість стала причиною трагедії в Дніпропетровську два тижні тому, коли в результаті пожежі в залі ігрових автоматів "Метро Джек Пот" (належить ТОВ "Порив", найбільшому гравцеві ринку), розташованому на першому поверсі житлового будинку, дев'ять людей загинули і одинадцять потрапили до лікарні.
Після трагедії в Дніпропетровську прем'єр-міністр Юлія Тимошенко оголосила війну гральному бізнесу. Кабінет Міністрів вирішив прикрити всі гральні заклади на термін з 8 травня до 9 червня для проведення комплексної перевірки. Дотримуючись урядового розпорядження, Міністерство фінансів видало наказ про призупинення дії ліцензій гральних закладів.
Бізнесмени, зокрема, що працюють нелегально, відреагували на це страйком. "Наказ незаконний. Тотальне припинення ліцензій - це грубе порушення закону про ліцензування", - запевняє юрист Української асоціації діячів грального бізнесу Віктор Литвиненко. За його словами, гравці ринку вже готують судові позови до Мінфіну і розраховують скасувати наказ через суд. Бізнесмени припускають, що дніпропетровська трагедія просто стала зручним приводом для переділу ринку. Справа в тому, що зараз масово закриваються зали ігрових автоматів у Росії. З 1 липня гральний бізнес буде дозволений там тільки в спеціально обладнаних зонах. Жодна зона ще не працює, хоча заборона на азартні ігри почне діяти через півтора місяця. Сотні тисяч гральних автоматів у Російській Федерації зараз демонтуються, і їхні власники гарячково шукають нові ринки. Добре знайома Україна - найбільш ласий і ємний ринок. Масова перевірка умов ліцензування вдарить насамперед по легальних компаніях і спростить прихід нових гравців.
Віялова ліцензія
За ще однією версією гравців ринку, уряд вирішив заробити в складні кризові часи, улаштувавши всеукраїнську акцію переліцензування грального ринку. "Сформувалася дивна ситуація: легальний бізнес зупинився, а нелегальний продовжує працювати ніби нічого не трапилося. По всій Україні функціонують гральні точки, незважаючи на галас у Кабміні", - говорить Третьяков.
Причинно-наслідковий зв'язок між трагедією в Дніпропетровську і забороною на гральний бізнес виглядає неадекватно, вважає віце-президент Української асоціації діячів грального бізнесу Григорій Трипульский. "Ми за невідкладну перевірку дотримання вимог законодавства про техніку безпеки. Але заборона на азартні ігри нічого не змінить, тільки зменшаться надходження до бюджету. Компанії, що працюють легально, повинні перебувати в правовому полі і не ставати жертвами сваволі чиновників", - вважає Трипульський.
В Україні немає спеціальних законів про азартні ігри. Гральний бізнес, як і сім десятків інших видів діяльності, з 2000 року підлягає ліцензуванню на підставі однойменного закону. Ліцензія видається на "організацію і утримання тоталізаторів, гральних закладів". Перші ліцензійні умови на організацію гральних закладів з'явилися в 2005-му, а на самі гральні зали - в 2007 році. Спочатку вони виникли у Львівській області, а пізніше ще в сімох регіонах України. Таке подвійне ліцензування - на загальнодержавному і регіональному рівні - ускладнює контроль над гральним бізнесом. Відсутність єдиної процедури видачі ліцензій провокує непорозуміння між учасниками ринку, створює ґрунт для зловживань і корупції. "Гральний бізнес регламентується одним-єдиним документом - ліцензійними умовами. Перевірки операторів стосуються компетенції Мінфіну і Держкомпідприємництва. Вони можуть залучати фахівців місцевих органів влади, тобто обов'язкова участь наших представників у цих перевірках нічим не затверджена", - скаржиться заступник мера Слов'янська (Донецька область) Юрій Чернощек. Своїм успіхом у боротьбі з "однорукими бандитами" чиновник вважає відхід зі Слов'янська якоїсь сіверськодонецької компанії. Для цього виконкому довелося пройти через суди, а в підсумку замість однієї компанії з'явилося з десяток інших.
Спроби законодавчо врегулювати гральний ринок уживали. Відповідні законопроекти запропонували Григорій Смітюх (Партія регіонів), Валерій Писаренко (БЮТ), Оксана Білозір (НУНС) та інші. Основна ідея всіх цих текстів - перенесення гральних автоматів на спеціальні території. Зараз цю ідею підхопив і уряд.
Поза зоною доступу
"Теорія про перенесення грального бізнесу за межу міста тільки звучить красиво. Але виникає безліч питань: хто буде створювати інфраструктуру, скільки буде коштувати земля, де її взяти? Але ж є й інша модель - створення особливих умов для ведення бізнесу в окремих містах. Крім ідеї зонування є й така: увести додаткові обмеження, але все-таки залишити гральні заклади у великих містах. Необхідно встановити заборону на розміщення автоматів у магазинах, кафе, житлових будинках, поблизу шкіл і церков, на рекламу грального бізнесу і так далі", - вважає голова Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська (БЮТ). На її думку, російська модель зонування не становить ідеальний приклад для нашої країни.
Ефективність зонування не до кінця зрозуміла і уряду РФ. Революційний Федеральний Закон "Про державне регулювання діяльності щодо організації і проведення азартних ігор" від 2006 року може вчасно не запрацювати. Документ передбачає створення в Росії чотирьох гральних зон поза житловими поселеннями ("Аз-сіті" на півдні, "Сибірська монета" на Алтаї, "Примор'я" на Далекому Сході і "Бурштинова" у Калінінградській області), куди до 1 липня 2009 року повинні бути переведені всі гральні заклади, крім букмекерських контор і тоталізаторів. Загальна вартість цього проекту вдвічі перевищила вартість Олімпіади в Сочі, склавши 31,2 млрд доларів. Але криза загострила проблеми: сьогодні в бюджеті немає грошей на створення зон. Інвесторів, на яких розраховували регіони, теж немає.
Поки спроба реформи азартного ринку в РФ призвела до масового розширення російського грального бізнесу в прилеглі країни, у першу чергу в Україну. Острах експансії російського бізнесу вкупі з популізмом став однією із причин прийняття закону про заборону грального бізнесу. Однак цей документ не забороняє гральний бізнес, а вводить тимчасовий тримісячний мораторій на його ведення. За цей час уряд зобов'язаний розробити і внести на розгляд парламенту закон про регламентацію грального бізнесу, де буде передбачена заборона на відкриття казино і залів гральних автоматів у межах міста і визначені зони, відведені для гральних закладів. Першими кандидатами на роль українського Лас-Вегаса виступають Крим, зокрема, Ялта, а також карпатський регіон. Таким чином, за час тримісячного тайм-ауту власники українських казино зобов'язані погодити нові правила гри і механізм захисту українського ринку від експансії ззовні. Лобісти азарту вже завзято узялися за прописування нових правил гри.
Два податки на гру
Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:
- Потрібно встановити нову систему оподатковування: податки і патенти на гральне устаткування. Система повинна бути змішаною - податок на операційний результат діяльності грального закладу і податок, установлений від кількості грального обладнання (патент). Об'єктом оподатковування виступає прибуток грального закладу, отриманий ним після сплати виграшів і операційних витрат. Ставка податку на прибуток - на рівні 30%. Це обмежить зростання ринку азартних ігор, залишивши в розпорядженні операторів ринку достатню кількість коштів для інвестування. Податок на кількість грального обладнання - плата вартості патенту за кожну одиницю грального устаткування (ставки варіюються залежно від типу обладнання). Така система регулювання грального бізнесу збереже існуючу систему патентування, але при цьому дозволить переглянути вартість патенту, щоб наблизити її до рівня, що застосовуються в країнах Європейського союзу.
Виросте тінь
Ксенія Ляпіна, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань промислової, регуляторної політики і підприємництва, депутат від "Нашої України - Народної самооборони":
- Благими намірами вистелена дорога в пекло. Ніхто не замислюється над суттю ухваленого рішення про заборону грального бізнесу. Цей бізнес потрібно обмежувати, однак робити це грамотно, а не тому що написано в запропонованому проекті. Гральний бізнес побудований на низинних людських пристрастях, і його скорочення піде на користь суспільства. Однак зробити це потрібно таким чином, щоб не напоротися на криміналізацію цього ринку. Заборонні дії уряду можуть підсилити зв'язок криміналу із представниками правоохоронних органів. У підсумку дії мораторію призведуть до зростання тіньового ринку азартних послуг.
Азарт перед виборами
Микола Кравченко, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань промислової, регуляторної політики та підприємництва, член Компартії:
- Рішення парламенту щодо повної заборони грального бізнесу - помилка. Такі заходи призведуть до подальшої криміналізації грального бізнесу. У нас уже були заборони на алкоголь, у нас є заборона на наркотики, проституцію, але це не означає, що ми їх викорінимо. Росія три роки тому ввела заборону на гральний бізнес, у результаті ринок азартних ігор тамтешньому уряду непідконтрольний. Справжня причина таких дій в іншому: деякі політики хочуть одержати підтримку за рахунок доходів грального бізнесу для фінансування виборчих компаній. А для вирішення проблеми необхідний закон, що істотно посилює вимоги до об'єктів грального бізнесу. Цей законопроект готовий, він пройшов процедуру другого читання в комітеті і двічі виносився в зал для голосування, але двічі його з якихось причин знімали...
Деякі політики з однієї причини не хочуть, щоб цей закон був прийнятий. У ньому виписані дуже жорсткі умови існування грального бізнесу: обмеження за розмірами, за кількістю автоматів і за сумою виграшів.
Світовий досвід регулювання азартних ігор
У світовій практиці є три моделі регулювання грального бізнесу:
1. Повна заборона азартних ігор, що характерно для країн з високим рівнем впливу релігії на життя суспільства (Іран, Ізраїль, Індонезія).
2. Часткова легалізація грального ринку, коли держава дозволяє лише деякі види азартних ігор, і при цьому територіально гральний бізнес може бути зосереджений у спеціальних гральних зонах (Росія і Казахстан).
3. Повна легалізація грального бізнесу в рамках державного контролю азартних ігор (більшість країн Європи).
Щорічно обіг грального бізнесу зростає, причому в кризу він, на відміну від інших секторів економіки, зміг зберегти свою рентабельність. За підрахунками аудиторської компанії Pricewaterhouse Coopers, загальносвітовий обіг цієї галузі до 2011 року досягне 144 млрд доларів, а щорічний приріст всесвітньої гральної індустрії складе 7,2%. Саме із цієї причини багато країн намагаються лібералізувати гральне законодавство, щоб стимулювати його розвиток на своїй території. Приміром, у Великобританії після існуючих з 1968 року обмежень на ведення грального бізнесу, в 2005 році був прийнятий закон, що різко послабив стандарти регулювання, що дозволило вдвічі збільшити податкові надходження від цього виду бізнесу.
На території Ізраїлю азартні ігри повністю заборонені законом. Це змушує місцевий бізнес обходити обмеження: ділки відкривають водні казино і клуби на борту яхт або кораблів, що курсують уздовж узбережжя країни. Ізраїльський гральний капітал активно будує казино в Палестинській автономії, де немає заборони.
Повністю заборонений гральний бізнес у Китаї, що позитивно позначилося на економіці Макао, де ця заборона не діє. Особливий статус цього міста дозволяє йому залишатися столицею грального бізнесу Азії. Гральний бізнес залучає сюди щорічно понад шість мільйонів туристів. За підсумками минулого року дохід від діяльності казино в Макао перевищив 13 млрд доларів. Однак в останньому кварталі року приріст почав сповільнюватися. Це пов'язано як із глобальною фінансовою кризою, так і введеними Пекіном обмеженнями на виїзд у Макао для жителів країни, насамперед, із провінції Гуандун - це спроба уряду протидіяти корумпованим держчиновникам, що відмивають у казино гроші.
Жорстке регулювання грального ринку, коли держава дозволяє лише деякі види азартних ігор і при цьому територіально гральний бізнес зосереджений у спеціальних гральних зонах, характерне для Росії та Казахстану. До впровадження їхнього досвіду зараз схиляється і український уряд.
Олександр Гончаренко
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
