939
Своє тепло
— Енергетика
Уряд підтримує проекти енергозбереження в промисловості. Але на державну допомогу можуть розраховувати тільки ті підприємства, чиї хазяї перебувають у близьких відносинах із владою
Японський передовий
За останні два місяці прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко двічі зустрічалася із представниками Nippon Keizaidantairengoukai, Федерації економічних організацій Японії, створеної в серпні 1946 р. У неї входять найбільші фінансово-промислові групи, компанії та галузеві асоціації Японії (усього приблизно 980 учасників).
Перша зустріч відбулася під час березневого візиту Юлії Тимошенко в Японію. Основна тема - використання в Україні японських технологій в енергетиці. Чи не єдиний великий українсько-японський проект у цій сфері реалізується із травня 2006 р. на Алчевському металургійному комбінаті, що входить у корпорацію “Індустріальний Союз Донбасу” (“ІСД”). На цьому підприємстві з використанням устаткування і технологій японських компаній Sumitomo Corporation і Mitsubishi Heavy Industries будується електростанція із двох газових парогенераторів потужністю 600 Мвт. Вона буде виробляти не тільки електроенергію, але й тепло - тобто реалізується принцип когенерації. Паливо для електростанції - газоподібні відходи металургійного виробництва. Загальна вартість проекту, що повинен бути завершений у 2010 р., - $1,7 млрд.
У зв'язку з цим стає зрозумілим, чому на зустрічі українських чиновників з японськими бізнесменами був присутні Віталій Гайдук - адже він є співвласником корпорації “ІСД”. Хоча офіційне пояснення інше - мовляв, Гайдук очолює групу радників при прем'єр-міністрі.
Після того як прем'єр-міністр завершила переговори, прийшов час чиновників рангом нижче. Міністр промислової політики Володимир Новицький підписав у Токіо п'ять меморандумів про співробітництво з японськими корпораціями Mitsui, Sojitz і Kobe Steel, а також із уже згаданими Sumitomo Corporation і Mitsubishi Heavy Industries.
Один з меморандумів - про реалізацію проектів з модернізації українських підприємств у гірничо-металургійному і хімічному комплексах, а також в енергетичному машинобудуванні, інший - про впровадження технологій зі зменшення викидів вуглекислого газу промисловими підприємствами (у рамках реалізації положень Кіотського протоколу). Цікаво, що меморандум з корпорацією Kobe Steel з української сторони підписаний не тільки Володимиром Новицьким, але й главою австрійської компанії Hares Engeneering Gmbh Юсуфом Харесом (цей бізнесмен декілька років тому входив до числа радників Президента України Віктора Ющенка). Хоча до останнього часу основний бізнес пана Хареса був пов'язаний з київською нерухомістю, у Японії його компанія підписала документ про розвиток технології прямого відновлення заліза.
Усього ж українці запропонували для залучення японських інвестицій 15 проектів на $5 млрд.
Незважаючи на підписані документи, політичні опоненти Юлії Тимошенко скептично поставилися до підсумків візиту прем'єр-міністра в Японію. “Очікувати якихось реальних наслідків для промисловості після візиту в Японію - це наївно. Усе, що було підписано в Японії, усього лише декларації. Поговорять, поперешіптуються - і забудуть”, - сказав народний депутат (фракція “Партії Регіонів”) Михайло Чечетов, що очолює підкомітет Верховної Ради з питань підприємництва Комітету ВР із питань промислової та регуляторної політики і підприємництва.
Замість завантаження вітчизняних підприємств уряд робить ставку на проекти, які будуть фінансуватися за рахунок закордонних кредитів.
Засукавши рукава
Однак дії Кабміну вказують на те, що питання українсько-японського співробітництва перебувають у руках досвідченого і жорсткого керівника. Готуючись до прибуття 21 квітня в Київ керівництва японських корпорацій Sumitomo Corporation і Mitsubishi Heavy Industries, український уряд створив Міжвідомчу комісію, якій доручено сформувати список підприємств, які одержать можливість на пільгових умовах ввозити в Україну устаткування для проектів з енергозбереження.
Очолив цю Комісію перший заступник міністра промполітики Віталій Немилостивий, котрий у міністерстві курирує питання військово-промислового комплексу. До початку 2008 р. роботи в Мінпромполітики Віталій Олександрович керував харківським ДП “Завод ім.В.А.Малишева”. З огляду на купу проблем у вітчизняному ВПК, можна припустити, що у пана Немилостивого буде не так вже багато часу для “факультативної роботи” у комісії.
У зв'язку з цим підвищується значимість заступника глави Міжвідомчої комісії. Цю посаду отримав Сергій Єрмілов. Для того щоб це стало можливим, у день створення Міжвідомчої комісії, 15 квітня, пан Єрмілов був призначений на посаду глави Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів (НАЕР).
Слід зазначити, що професійний досвід Сергія Єрмілова (в 2000-2001 р. він був міністром палива і енергетики) одержав належну оцінку в корпорації “ІСД” - очолюваний ним Інститут проблем екології та енергозбереження курирував уже згаданий українсько-японський проект на Алчевському металургійному комбінаті.
Цікаво, що після зустрічі з японськими бізнесменами 21 квітня Юлія Тимошенко відзначила як найбільш перспективні енергозберігаючі проекти саме в металургійній галузі: “Це будівництво сучасних газових парогенераторів потужністю 600 Мвт, створення когенераційних систем... Уже відпрацьовані перші плани заходів, “дорожні карти” спільних дій. Сьогодні ми готові обговорити підходи щодо фінансування цих проектів”.
Карті місце
“Дорожня карта” - одне з улюблених словосполучень Віктора Ющенка. Ці слова не випадково зірвалися з вуст прем'єр-міністра. Ще наприкінці 2007 р., під час пуску на все тому ж Алчевському металургійному комбінаті киснево-конвертерного цеху, Президент України запропонував формованому тоді Кабінету Міністрів розробити комплекс заходів (“дорожню карту”) зі стимулювання енергозбереження. Відповідальним за розробку системи стимулів для енергозбереження було призначено НАЕР, що у той час очолював Євген Сухін. Як писав БІЗНЕС, планувалося, що ключовими положеннями системи енергозбереження повинні стати пільги з податку на прибуток для підприємств, де працювали над проектами з ефективного використання енергії, а також послаблення при сплаті ПДВ, митних зборів і мит при ввезенні устаткування для реалізації енергетичних програм.
Минуло півтора року - за цей час у НАЕР прийшов уже третій керівник, але “дорожня карта” усе ще готується...
Хоча ще нічого не зроблено, Ігор Черкашин, що займав посаду глави НАЕР до приходу Сергія Єрмілова, говорить, що прем'єр-міністр “дуже зацікавлена” у вирішенні питань енергозбереження. “Але деякі міністри вважають, що, мовляв, на такі цілі не потрібно виділяти ресурси, тому що все саме якось вирішиться. Це стосується МінАП, Мінпромполітики, Мінвуглепрому та ін.”, - говорить пан Черкашин. За його словами, головним супротивником енергозбереження за рахунок бюджетних пільг був Віктор Пинзеник.
Енергічніше потрібно
Що стосується того, що з енергозбереженням “саме якось вирішиться”, то результати I кварталу 2009 р. підтверджують це . У промисловості споживання природного газу, на сьогодні найдорожчого енергоносія в Україні, скоротилося вдвічі. Чергове подорожчання газу майже в 1,5 рази змусило промисловців переходити на кам'яне вугілля, кокс, торф, обпилювання та ін. У той же час бюджетні організації та підприємства теплокомуненерго, ціна газу для яких практично не змінилася, не особливо турбуються про енергозбереження і тому зберегли споживання газу на торішньому рівні.
Таким чином, високі ціни на енергоносії переконливо демонструють свою ефективність як стимул для економії. Але Кабінет Міністрів, зі зрозумілих причин, поки не має наміру використовувати вирівнювання цін на природний газ для всіх категорій споживачів у своїй енергетичній політиці.
Міністр із питань ЖКГ Олексій Кучеренко повідомив, що японські компанії займуться реалізацією енергозберігаючих проектів на $140 млн у Вінниці, Дніпропетровську, Житомирі, Луганську, Одесі, Харкові, Хмельницькому та Чернігові. Мова йде про реконструкцію систем теплопостачання, впровадження когенераційних установок, а також заміну ламп накалювання на більш економічні.
У той же час, як повідомив глава Асоціації теплотехнічних компаній України (АТКУ) Віталій Яковенко, у виконкомах тільки тих міст, де проживають більше 100 тис. жителів, перебувають близько 300 тис. заяв на установку індивідуальних систем опалення і відключення від централізованих поставок тепла і гарячої води. Тобто населення, на відміну від “великого бізнесу”, готове самостійно займатися питаннями енергозбереження.
Своє - чуже
За даними АТКУ, при установці індивідуальних систем опалення в більшості випадків використовується устаткування українського виробництва. Вітчизняні казани встановлюють малі та середні підприємства, застосовуючи замість природного газу інші джерела енергії.
Замість завантаження вітчизняних підприємств уряд робить ставку на проекти, які будуть фінансуватися за рахунок закордонних кредитів, хоча закордонні банки дають згоду кредитувати енергетичні програми в комунальному секторі тільки за умови підвищення тарифів на кінцевий продукт - тепло.
Тому основну увагу Кабмін поки приділяє енергозбереженню на окремих промислових підприємствах. На залучені з-за кордону кошти буде закуповуватися імпортне устаткування, а українським приватним підприємствам, що використовують цю схему, будуть надані податкові та митні пільги. Так буде і з японськими проектами - японські банки видадуть українським підприємствам кредити, на які останні закуплять японське устаткування.
В українських металургійних компаніях, для яких “ІСД” є конкурентом, говорять, що поки не володіють інформацією про те, як передати на розгляд Міжвідомчої комісії свої проекти з енергозбереження. На запит Бізнесу в НАЕР щодо того, які вимоги пред'являються до оформлення проектів, щоб їх прийняла до розгляду Міжвідомча комісія, відповідь отримана не була. Пояснили це тим, що Сергій Єрмілов поки входить у курс справи на новому робочому місці...
Андрій Заїка
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
