1335
Шестеро друзів Євросоюзу
7 травня в Празі відбувся саміт, що поклав початок новій ініціативі ЄС - "Східному партнерству". З її допомогою Євросоюз планує "облагородити" територію за своїми східними кордонами і забезпечити собі коридор поставки газу і електроенергії. Брюссель поділитися із сусідами досвідом, виділить трохи грошей, але на поріг не пустить і членство не запропонує.
Партнер коло воріт
Європейський Союз вирішив закріпити партнерські відносини із шістьома своїми сусідами з колишнього соцтабору: Україною, Білорусією, Молдовою, Грузією, Азербайджаном і Вірменією. Із цією метою 7 травня в Празі пройшов саміт, на якому стартувала нова зовнішньополітична ініціатива ЄС - "Східне партнерство".
Проект, за словами чеського прем'єра Мірека Тополанека, покликаний вивести співробітництво Євросоюзу з 6 колишніми радянськими республіками на якісно новий рівень. У довгострокових планах зазначені зона вільної торгівлі, рух до безвізового режиму, створення в Європі єдиного енергетичного ринку.
Президент України Віктор Ющенко, що взяв участь у саміті, оптимістично заявив, що основна мета "Східного партнерства" - створити умови, які полегшать майбутню політичну асоціацію і економічну інтеграцію між ЄС і країнами-учасниками проекту.
Однак новоспеченим "східним партнерам" відразу ж дали зрозуміти, що ніяких перспектив вступу в ЄС нова ініціатива її учасникам не дає. Якщо в першому варіанті документів Україна, Білорусія, Молдова, Вірменія, Азербайджан і Грузія були названі "європейськими країнами'', то потім під тиском Німеччини та Нідерландів формулювання замінили. В остаточному варіанті шість колишніх республік СРСР іменуються "східноєвропейськими партнерами" і "країнами-партнерами". Ще одне уточнення стосується пересування без віз. У фінальній версії підкреслюється, що лібералізація візового режиму - це "довгострокова мета".
Грузія і Азербайджан, що страждають від територіальних конфліктів у Нагорному Карабасі, Абхазії та Південній Осетії, не змогли закріпити в документах пункт про те, що учасники "Східного партнерства" будуть поважати "територіальну цілісність" один одного. Замість цього в остаточній версії угоди міститься більш обтічне формулювання щодо дотримання "принципів і норм міжнародного права".
Вийшло, що єврочиновники зустріли дорогих сусідів зі щирими обіймами і не дуже привітними посмішками на обличчях, але далі воріт свого великого господарства не пустили. Мовляв, почувайте себе як удома, але не забувайте, що ви в гостях.
Енергетичний страх
Москва розцінила старт "Східного партнерства" як спробу Брюсселя розширити свою сферу впливу. Глава російського МЗС Сергій Лавров порадив європейцям "не ставити ці країни перед вибором: або ви з нами, або проти нас". Голова міжнародного комітету Ради Федерації Михайло Маргелов висловив упевненість, що "Східне партнерство" являє собою "спробу обхідним шляхом, "не миттям, так катанням", включити в зону свого впливу ці колишні республіки СРСР".
У ЄС такі підозри відкидають. Міністр закордонних справ Чехії Карел Шварценберг запевнив, що ЄС не має наміру розширювати "ніяких сфер свого впливу". "Майже всі держави програми "Східне партнерство" граничать і з ЄС, і з Росією. Всі вони - партнери і сусіди як Росії, так і Євросоюзу. - заявила в інтерв'ю Deutsche Welle Беніта Ферреро-Вальднер, комісар ЄС з політики сусідства. - Та й саме партнерство Брюсселя з Росією має стратегічний характер, і зараз ми, як вам відомо, розробляємо нову, широкомасштабну угоду про партнерство і співробітництво з Москвою. Тому не слід вважати наші дії спрямованими проти Росії".
Найбільше Росію турбує енергетичний вектор "Східного партнерства", зокрема обговорення проекту "Набукко", маршрут якого проходить повз Росію. Беніта Ферреро-Вальднер підкреслює, що прагнення Брюсселя диверсифікувати поставки енергоносіїв у жодному разі не спрямоване проти Москви. "Ми намагаємося одержати якнайбільше і джерел, і постачальників енергії, і в цьому криється сенс зустрічі із країнами "південного коридору", - пояснила єврокомісар.
Єдині європейські енергосистеми
Щоб одержати якнайбільше альтернативних джерел енергії, Європа має намір підключити Україну, Білорусію, Молдову, Грузію, Азербайджан і Вірменію до європейської енергетичної системи і створити єдиний вільний ринок нафти, газу і електроенергії.
У світлі газових конфліктів з Москвою, Київ має спільні із Брюсселем енергетичні інтереси. Не дивно, що енергетика стала одним з лейтмотивів виступу на саміті президента України Віктора Ющенка. За його словами, "Східне партнерство" покликано підсилити загальноєвропейську енергетичну безпеку і включити східних сусідів ЄС у європейський правовий простір у цій сфері.
Ющенко нагадав, що перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. Як приклад, він навів заснування Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського енергетичного простору і нещодавню Брюссельську міжнародну інвестиційну конференцію з модернізації української газотранспортної системи. Також Ющенко попросив у ЄС підтримки для Євразійського нафтотранспортного коридору на базі нафтопроводу "Одеса - Броди".
Рамковий акцепт
Підписаний у Празі документ є рамковим. За словами президента, це документ-доповнення до всіх інших документів, які приймаються в рамках інтеграційних проектів, зокрема між Україною і ЄС.
У ньому прописані лише загальні теми співробітництва, завдяки якому "країни-партнери східного вектора знаходять політичний акцепт" як висловився Віктор Ющенко. Серед сфер взаємодії в рамках програми - економіка, питання безпеки і кордони, дотримання прав людини і соціальні аспекти.
На реалізацію програми "Східного партнерства" ЄС із 2010 по 2013 рік включно планує виділити 600 мільйонів євро, що досить мало. Однак, за словами Беніти Ферреро-Вальднер, фінансування країни може збільшитися, якщо вона буде виконувати всі умови і критерії програми.
Основою нової програми стане співробітництво в рамках окремих проектів, наприклад, у сфері енергопостачання, у розвитку середніх і малих підприємств, трансграничному співробітництві. У проектах будуть брати участь і країни ЄС, і шість держав-партнерів. "Налагодити таку взаємодію держави-учасники програми можуть, скориставшись досвідом 27 країн ЄС. Вони побачать, як ми вирішували ті або інші проблеми, і їм не доведеться винаходити велосипед. З іншого боку, ці країни одержать можливість обмінюватися досвідом і застосовувати його на практиці", - пояснила Ферреро-Вальднер.
Рамковий документ "Східного партнерства" ще потрібно наповнити конкретними діями. Свої пропозиції в п'ятьох сферах співробітництва Україна обіцяє представити в червні. Мова йде, зокрема, про сферу енергетики, роботу з малим бізнесом, адаптацію законодавства, екологічну тематику, керування кордонами. Також президент Віктор Ющенко пообіцяв протягом найближчих двох тижнів підготувати і винести на розгляд Європейської комісії узагальнений документ щодо проблем, з якими зіштовхуються громадяни України при одержанні віз у країни-члени Євросоюзу.
Радикальних проривів, наприклад, запрошення вступити в ЄС, від "Східного партнерства" ніхто не чекав. Угода покликана вирішити конкретні робочі питання, найбільш актуальні у відносинах з ЄС: спільний ринок, торгівля, кордони, візи. Доля "Східного партнерства" буде залежати як від конкретного наповнення робочих "тематичних" угод, так і від їхнього виконання.
Сергій Пасюта
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
