1905
Під поглядом "великого брата"
За останній рік кількість відеокамер в українських мегаполісах виросла в десятки, а то й сотні разів. Цікаво, що бум відеоспостереження розпочався вже в кризу - практично одночасно із введенням нових штрафів за порушення Правил дорожнього руху минулої осені.
"Тільки на дорогах Києва, починаючи із грудня 2008 року, з'явилося близько 70 нових відеокамер, - стверджує Віталій Мащенко, постійний автор одного зі столичних Інтернет-сайтів, що відслідковують ситуацію на столичних дорогах. - І це в кризу. У мене і моїх колег немає сумнівів у тому, що на такі витрати держава йде лише тому, що знає - гроші у вигляді штрафів повернуться сторицею". Втім, чиновники і не приховують своїх мотивів. "Відповідно до закона, прийнятого минулої осені, половина штрафів за порушення ПДР потрапляє в міський бюджет, а це щонайменше 100 млн грн.
У Києві вже встановлено більше ста камер спостереження. А через два роки на всіх 570 перехрестях столиці ми плануємо встановити до 5 тисяч відеокамер. Ми налагодили взаємодію з Державтоінспекцією - передаємо інформацію, що надходить із перехресть на наш сервер стражам порядку в он-лайн режимі. За нашими оцінками, система відеоспостереження і фотофіксації порушень правил дорожнього руху дозволить зменшити аварійність на дорогах на 15% і на 20-30% скоротить затримки в русі громадського транспорту", - запевняє перший заступник мера Києва Денис Басс.
З позиції законослухняного громадянина нічого страшного в бумі відеоспостереження на дорогах немає. Здавалося б, чим більше камер установлять, тим дисциплінованішими будуть молодці-водії - адже штрафи чималі. От тільки в подібній логіці є кілька слабких місць.
По-перше, як з'ясовується, камери не завжди правильно фіксують швидкість, а виходить, так званий "лист щастя" (постанова про адміністративне правопорушення) може отримати водій, який нічого не порушував. По-друге, місця, де ведеться відеоспостереження, дотепер не позначені знаками. З погляду європейського права, прихована зйомка людини без попередження - порушення прав людини. А з погляду здорового глузду, водії-молодці, які не знають про те, що їх знімає прихована камера, не відчувають стримуючого фактору і продовжують гнати на граничних швидкостях, обганяти через суцільну, їздити по тротуарах і газонах. І якщо випадково зауважують камеру, то б'ють по гальмах, створюючи аварійну ситуацію для машин, що їдуть позаду.
Багато автолюбителів уважають, що на дорогах України встановлені кілька видів стаціонарних камер. Мовляв, одні просто передають відео на міліцейські пульти, інші працюють як радари, а треті роблять фото машин порушників.
Відеокамери дійсно різні, але не за принципом роботи, а всього лише за зовнішнім виглядом, тому що закуплені в різних країнах - виробниках.
"Звичайна дорожня відеокамера, звичайно, може і вести відеоспостереження, і фотографувати порушника швидкості, тому що ній вбудований радар, - говорить Андрій Мельник, фахівець фірми "Форт-М", що займається продажем і установкою систем сигналізації та відеоспостереження.
Однак на багатьох перехрестях Києва встановлюють дві й більше камери, наприклад, на перехресті біля кінотеатру "Київська Русь" їх висить аж 11! У реальності одні камери дійсно тільки стежать, інші тільки фотографують. Справа в тому, що, перемикаючись із однієї функції на іншу (з постійного запису на фото порушника і навпаки), камері потрібна деяка пауза, а тому вона не завжди може працювати в реальному часі. Тому й вішають відразу кілька камер, одні з яких постійно передають відеозапис на диспетчерський пульт у різних ракурсах, а інші клацають порушників, причому теж не одного, а двох або трьох, що їдуть із різних напрямків і з різною швидкістю.
Але якщо ви бачите, що висить тільки одна камера, можете не сумніватися: ця точно спробує піймати вас на порушенні ПДР.
Крім стаціонарних, є ще й мобільні камери - знамениті прилади, "Візир" пітерського виробництва.
Працює він просто: даішник звичним рухом руки направляє його на машини, що йдуть назустріч, фіксуючи швидкість руху авто і разом фотографуючи потенційного порушника.
От тільки невдача: прилад має в кілька разів більшу дальність визначення швидкості радаром, ніж дальність фотографування. І кут охоплення радіолокаційним променем набагато ширший, ніж зона зйомки фото- або відеокамерою.
У підсумку, часто машина, що йде спереду з дозволеною швидкістю, фотографується, як порушник, тому що прилад приписує їй швидкість фури, що йде далеко позаду. А все тому, що радарний устрій "Візира" ловить або найбільший за розмірами, або найшвидший об'єкт у полі свого "зору".
У Європі подібними приладами вже давно не користуються, знаючи про їхню недосконалість. Там порушників фіксують винятково стаціонарними відеокамерами, які дивляться згори до низу, що виключає можливість сфотографувати одну машину, а зафіксувати швидкість іншої, що їде позаду.
В Україні відбулося вже кілька судових розглядів про незаконно виписані штрафи, заснованих на даних "Візира". Примітно, що всі вони закінчилися на користь автовласників. Проте, даішники продовжують використовувати "Візир" для виявлення порушників. Правда, тепер намагаються ловити „самотні” машини. От тільки чи багато в Україні залишилося настільки вільних трас, де машини їдуть одна від одної з інтервалом у півкілометра? Адже ж саме така дальність радара "Візира".
Що робити жертві фотофіксації порушення, якого насправді не було?
"Автолюбителі повинні знати: повідомлення про правопорушення повинно приходити з повідомленням, стверджує юрист адвокатської контори "Зельдін і Валенко" Євген Володарський. - Крім того, у цьому так званому "листі щастя" повинні бути зазначені всі вихідні дані: номер приладу і місце, де він установлений, а також час і дата порушення. На фото повинні бути чітко видні машина та її номер. Якщо чогось цього немає, постанову можна і потрібно оскаржити в суді".
І якщо ви одержали звістку, що вас піймали "Візиром", можна сміливо подавати до суду.
"У статті 14-1 Кодексу України про адміністративні порушення говориться про те, що "заочне" винесення постанов відносно власника транспортного засобу можливе тільки в тому разі, якщо порушення зафіксоване засобами, які працюють в автоматичному режимі, тобто без участі людини, - говорить адвокат Вадим Володарський. - Якщо ж інспектор піймав вас "Візиром", він зобов'язаний зупинити вас на місці порушення і особисто проінформувати про це".
Якщо ж вас "клацнули" стаціонарною відеокамерою, отут, на жаль, нічого не вдієш. Правда, з юридичної точки зору в наших законах і підзаконних актах повно дір. Наприклад, якщо на отриманому фото не видно вашу особу, то, найнявши досвідченого адвоката, можна уникнути штрафу після довгих розглядів і, можливо, судів.
І, нарешті, про останнє "ноу-хау" даішників - фотографування припаркованных авто під таким ракурсом, що на фото машина стоїть в забороненому місці. Тут "протиотрута" проста: не полінуєтеся, вийшовши зі своєї машини, клацнути її на мобільний телефон у правильному ракурсі, причому захопивши в кадр варто поруч авто та інші орієнтири на місцевості. Займе це у вас не більше 10 секунд, зате у випадку конфлікту з ДАІ аргумент у вас буде та ж сила - фото проти фото.
Для приклада пропонуємо перелік місць у центрі Києва, де встановлені камери
Паркова дорога (на під'їзді до перетину Дніпровського узвозу з алеєю Героїв Крут). 60 км/година
Арсенальна пл. - вул. І. Мазепи. 60 км/година
Пл. Слави (у напрямку від готелю "Салют" до Києво-Печерської лаври). 60 км/година
Кловський узвіз (між будинками №№ 8 й 10). 60 км/година
П. Орлика Вул. - Виноградний пров. 60 км/година
Вулиці Арсенальна - Кутузова 60 км/година
Пл. Л. Українки. 60 км/година
Б-р Л. Українки (напроти будинків №№ 9,14 і 16). 60 км/година
Вул. Басейна - Шовковична - Мечникова - б-р Л. Українки (у напрямку вул. Шовковичної). 60 км/година
Вулиці Ш. Руставели - Басейна. 30 км/година
Вул. П.Скоропадського (недалеко від з'їзду на вул. Басейну). 60 км/година
Вулиці П.Скоропадського - В. Васильківська. 60 км/година
Вулиці Саксаганського - В. Васильківська. 60 км/година
Вулиці Рогнединська-Еспланадна (у р-ні Палаца спорту). 60 км/година
Вулиці Тарасівська -Жилянська. 60 км/година
Вул. Жилянська (перед з'їздом на вул. Короленківську). 60 км/година
Вул. Володимирська - Володимирський проїзд. 60 км/година
Михайлівська пл. 60 км/година
Перетин вулиць Хрещатик та Інститутська (на початку пл. Незалежності). 60 км/година
Вул. Володимирська - б-р Шевченко (напрямок від Бесарабської пл. - до пл. Перемоги). 60 км/година
Пл. Європейська (у напрямку з вул. Грушевського). 60 км/година
Вул. Грушевського (напроти центрального входу на стадіон "Динамо", напрямок до Верховної Ради). 60 км/година
Вул. Грушевського (напроти Кабміну). 60 км/година
Вул. Грушевського (недалеко від Кабміну, убік Верховної Ради). 60 км/година
Вул. Хрещатик (навпроти КМДА). 60 км/година
Пл. Бесарабська (напрямок б-ра Шевченко). 60 км/година
Пл. Л.Толстого (у напрямку з вул. Толстого). 60 км/година
Пл. Софійська (напрямок від будинку ДУ МВС убік вул. Прорізної). 60 км/година
Пл. Михайлівська (кут між Володимирським проїздом і вул. Михайлівською). 60 км/година
Вул. Грушевського (недалеко від Кріпосного провулка). 60 км/година
Парк Шевченко (напроти пам'ятника Шевченко, червоний корпус університету). 60 км/година
Ул. Прочаніна (у районі будинку № 10. Три камери). 60 км/година
Пл. Контрактова (з боку Києво-Могилянської академії). 60 км/година
Олексій Степанов
За матеріалами: Proua.com
Поділитися новиною
