804
Сміттєва столиця, або Як винести сміття з хати?
Міські смітники переповнені вже зараз, а через кілька років мільйони тонн сміття, які виробляє місто, просто ніде буде утилізувати. Київська влада вже довгий час намагаються вирішити "сміттєве питання", але поки не занадто успішно. Інвестори не поспішають вкладати гроші в будівництво нових сміттєспалювальних заводів. Врятувати місто можуть його жителі, якщо захочуть перейти на роздільний збір сміття.
Смердюча загроза
Перед Україною і її столицею гостро стоїть питання переробки та утилізації сміття. Днями важливість проблеми визнала глава уряду Юлія Тимошенко. Вона назвала побутові відходи "найбільшою загрозою в Україні". За словами прем'єра, у країні переробляється лише 5% твердих побутових відходів. Інші 95% осідає на комунальних і стихійних смітниках, які зростають щодня. Тільки на "офіційних" сміттєвих полігонах до 2009 року накопичилося 60 мільйонів тонн відходів.
Київські чиновники давно ламають голову над тим, як упоратися зі смердючою загрозою. Столиця щодоби виробляє близько 14 тисяч кубометрів (або близько 3 тисяч тонн) твердих побутових відходів (ТБВ). Це більше мільйона тонн сміття на рік.
Майже 80% ТБВ вивозиться на полігони в Київській області, зокрема на полігон номер 5 в Обухівському районі, що приймає від 40 до 60 відсотків столичного сміття. Усього в столичному регіоні налічується близько 30 смітників, загальна площа яких перевищує 160 гектарів.
Більшість із цих полігонів переповнені. В 2008-му ліміт смітників столичного регіону був перевищений більш ніж у 6 разів, і щороку кількість сміття на них збільшується на 5%.
Головний смітник столиці - Обухівський полігон номер 5 - уже давно вичерпав свої ресурси. З 1999 року там працює установка для очищення фільтрату. Також на полігоні був побудований цех для переробки відходів потужністю 400 кубометрів на добу, але на повну силу він так і не був запущений через нестачу фінансування. Через те, що весь фільтрат переробляти не вдається, частина його попадає в ґрунт. Із цієї причини роботу полігона часто припиняють контролюючі служби. І чиновники, і екологи вже кілька років говорять про те, що Обухівський смітник давно потрібно закрити.
Крім того, відповідно до директив ЄС, з 2014 року буде заборонено вивозити ТБВ на полігони без попередньої переробки. Як заявив у квітні виконуючий обов'язки глави столичної міськадміністрації Анатолій Голубченко, на полігонах можна буде захоронити лише до 15% опадів, отриманих після сортування твердих відходів, а 85% потрібно переробляти на сортувальних станціях і сміттєспалювальних заводах.
Сміттєвий вітер
Щоб вирішити проблему утилізації відходів, столиці необхідно побудувати від 3 до 5 сміттєспалювальних підприємств. Поки в Києві працює лише один сміттєспалювальний завод "Енергія", розташований у Дарницькому районі столиці. Він переробляє лише близько 20% всіх столичних відходів. Раніше столичні чиновники стверджували, що завод старий і шкідливий, тому його необхідно закрити.
Але без цього заводу Києву не обійтися, адже інших сміттєспалювальних потужностей у столиці поки немає, а у випадку закриття Обухівського полігона номер 5 сміття з мегаполіса взагалі нікуди буде вивозити.
"У такій ситуації правильним рішенням повинне стати будівництво другого сміттєперероблювального заводу в Деснянському районі", - впевнений начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в місті Києві Олександр Прогнимак.
Для будівництва заводу, що повинен спалювати до 500 тисяч твердих відходів на рік, столична влада ще в 2007 році виділила ділянку площею 5,05 гектара поблизу ТЕЦ-6 на Троєщині. Однак плани чиновників натрапили на низку перешкод.
Спочатку перспектива будівництва переробного підприємства викликала бурхливі протести жителів Деснянського району. "Величезний завод зі спалювання сміття буде побудований прямо на розі вітрів, наповнюючи повітря, яким дихаєте Ви і Ваші діти, заходами відходів і гнилі. Оцінити всі "принадності" такого сусідства змогли жителі Харківського масиву, на території якого вже працює сміттєперероблювальний завод. На думку екологів, він є основним джерелом викиду в повітря небезпечних для здоров'я речовин, зокрема горезвісних діоксинів", - заявили організатори акції протесту.
15 тисяч киян підписали ультиматум столичному мерові Леоніду Черновецькому, у якому вимагали скасувати рішення про виділення землі під будівництво заводу. Інакше вони пообіцяли перейти до більш радикальних дій - блокуванню забудови, перекриття доріг, голодування.
Однак будівництву перешкодили не суспільні протести, а відсутність грошей. Знайдений міською владою інвестор - австрійська фірма AVG - висунула муніципалітету дуже жорсткі вимоги, які чиновникам виконати не вдалося. За словами Анатолія Голубченка, вартість заводу досягає 240 мільйонів євро, тому питання повернення інвестицій стоїть дуже гостро. Повернути вкладення вдасться лише в тому випадку, якщо тариф на спалювання сміття складе мінімум 60 євро за тонну (наприклад, завод "Енергія" працює за тарифом 100 гривень за тонну).
В результаті міськадміністрація відмовилася від ідеї будівництва великого сміттєспалювального заводу і вирішила замість цього побудувати 2 підприємства поменше - у Святошинському і Голосієвськом районах столиці. Вартість кожного заводу складе від 40 до 55 мільйонів євро. Підприємства будуть працювати за німецькою технологією, що дозволяє спалювати тверді відходи, не виділяючи при цьому отрутних випарів. Газ, отриманий при переробці сміття, можна буде використати для підігріву води в котельнях. Однак втілення цих планів залежить від того, чи вдасться в умовах кризи знайти інвестора.
У два баки
Щоб розвантажити потужності підприємств з утилізації відходів, столична влада має намір до 2011 року впровадити в місті систему роздільного збору сміття. У Європі відходи сортують на 5 або 6 видів. Киян для початку хочуть привчити складати сміття у два баки. В один - органічні, а в іншій - скло, папір, метал, текстиль і т.п.
Таку систему в столиці почали впроваджувати ще в 2006 році. Поступово роздільний збір сміття охоплює всі райони Києва. В 2009 році програмою планували охопити половину київських ЖЕКів. Загальна вартість її реалізації оцінювалася в 27 мільйонів гривень. За ці гроші влада мала намір закупити спецконтейнери, сміттєвози, виготовити агітаційні матеріали і провести роз'яснювальну роботу з киянами.
За словами начальника Головного управління комунального господарства Михайла Шпарика, для роздільного збору сміття використовуються контейнери зі спеціальною кришкою, які закриваються на ключ.
Однак у міському бюджеті грошей на закупівлю нових контейнерів не знайшлося. Чиновники сподіваються, що приватні компанії-перевізники сміття будуть закуповувати контейнери самостійно і, таким чином, стимулювати киян сортувати побутові відходи. Підприємці, у свою чергу, готові закуповувати сміттєві баки за свій рахунок і обіцяють знижки до 30% тим мешканцям і організаціям, які беруть участь у програмах з роздільного збору сміття.
За словами Михайла Шпарика, у тих будинках, де вже впроваджена система роздільного збору сміття, у відповідні контейнери потрапляє більше 80% потрібної фракції. Дані соцопитувань говорять, що 74% киян готові розділяти сміття на органіку і тверді відходи в себе в квартирах.
Подальший шлях сміття - на переповнений смітник або на переробку - залежить насамперед від того, чи вдасться знайти гроші та інвесторів для будівництва сміттєсортувальних і сміттєперероблювальних підприємств, яких столиці катастрофічно не вистачає. Перший позитивний сигнал уже є: 22 квітня Київська міськадміністрація домовилася з фірмою "Грінко" про будівництво ще одного сміттєспалювального заводу. Головне, щоб ці плани не залишилися лише на папері.
Сергій Пасюта
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
