944
Ющенко починає і...
— Казна та Політика
Вибори неминуче наближаються. Депутати стурбовані датою їх проведення, Конституційний суд - підставами для розпуску парламенту... І тільки президент зберігає спокій, ділячись цілою купою ініціатив. Бої не за горами, і Віктор Ющенко до них морально готовий.
"У президента можуть бути тільки гарні новини"
Останніми тижнями глава держави впевнено перетворюється чи не на головне джерело найяскравіших новин. Потік несподіваних рішень, що почався знаковим посланням до парламенту, що містить нову редакцію Основного закону, не висихає. Після цього президент встиг вкотре "запустити" у широкі політичні маси ідеї про неодмінну реформу виборчої системи і гостро необхідний референдум і влаштував невелику сенсацію, декларуючи свою готовність до подвійних дострокових виборів. І поки інший політикум переварює це передвиборне асорті, Віктор Ющенко готується до наступних етапів. Адже, якщо судити з висловлювань гаранта, практично все заявлене для нього вже реальність, у якій працюють президентські прихильники.
Світла майбутність, що очікує українців протягом року: нова Конституція, нова виборча система, новий парламент, новий (старий?) президент - присутня у практично кожному висловленні мешканців Банкової. Винятком не стало і докладне інтерв'ю Віктора Ющенка виданням "Коммерсантъ" і "Коммерсантъ-Украина", що відразу ж було "розфасоване" на цитати.
Останнім часом багато великих медіа-виступів глави держави стосуються вічних питань або підсумків його правління (ситуація вимагає, точніше, підтискають строки до наступних виборів), або загальної концепції великого українського шляху. Не обійшлося без цього й у згаданій вище бесіді. Віктор Ющенко повторив свої тези, що пояснюють, навіщо Україні вступати в НАТО. Висловився із приводу газових домовленостей (погані, але нехай уряд розбирається) і модернізації ГТС зокрема і за допомогою Москви. Розповів про перспективи Чорноморського флоту РФ у Криму. Але головне - анонсував зміни, що неодмінно очікують країну найближчим часом, з такою впевненістю, так немов мова йшла вже про факти, що відбулися, а не про нещодавно розрекламовані пропозиції.
Умовний перелік гарних новин, яких залишилося дочекатися, уже знайомий - це подвійні вибори, що проходять під покровом переписаного виборчого законодавства, а в ідеалі - ще в рамках нової версії Основного закону. Те, що всі згадані пункти на даному етапі розвитку загальнополітичного консенсусу практично нереально реалізувати, Віктора Ющенка, схоже, не надто турбує. Хоча, якщо судити за даними, президент легких шляхів і не шукає.
Відповідно до думки глави держави, подвійні дострокові вибори (щоправда, тільки не 25 жовтня) - це майже втілений у життя проект. Ще б пак, якщо сам Віктор Ющенко готовий пожертвувати декількома місяцями своїх повноважень (хоча, з урахуванням ніжної прихильності Банкової до 17 січня 2009 року як ідеальної дати виборів, у цьому можна засумніватися), то депутатам теж варто було б проявити моральну стійкість і готовність думати про батьківщину.
При цьому глава держави не тільки усвідомлює, що його точка зору знайде розуміння далеко не у всіх парламентаріїв, але й визнає відсутність підстав для дострокових виборів. "Саме так, підстав немає. Але я вважаю, що тлумачення Конституційного суду надасть можливість назвати речі своїми іменами", - відповів Віктор Ющенко на очевидне питання. Президентський оптимізм вселяє повагу. Дійсно, на розгляді КСУ зараз перебуває подання гаранта Основного закону, ціль якого - з'ясувати, чи за правилами грає нинішня коаліція і чи можна на честь цього вважати її такою, що відбулася. Але, судячи з даних, що просочилися в пресу із закритого засідання КСУ, імовірність того, що судді підтримають точку зору глави держави, невелика. У такому випадку, Банковій доведеться серйозно попрацювати над парламентським "перезавантаженням".
Варіант існує - дострокові вибори (у тім ступені достроковості, що не через п'ять років повноважень, а не раніше президентських) може забезпечити нова редакція Конституції, що вимагає "свіжий" двопалатний парламент не пізніше, ніж через півроку своєї дії. І ця версія, схоже, "тримається в розумі", хоча й анонсована вона за іншим приводом. Відповідаючи на запитання про неминучість реформи виборчої системи (ще одна ідея, що знаходить розуміння далеко не у всіх великих політгравців), президент запевнив, що якщо буде потреба, завжди можна піти іншим шляхом. "Не вдасться змінити закон про вибори - будемо приймати оновлену Конституцію, де буде введений механізм законодавчої ініціативи з боку громадян.
Тоді буде все просто. Зібрали 100 тисяч підписів, і закон потрапив у парламент", - пояснив Віктор Ющенко. Президентське розуміння "простоти" вражає своєю масштабністю. Безумовно, коли в парламенті глава держави не контролює навіть умовно власну фракцію, то шлях відкриття списків методом спочатку прийняття нового основного закону, а потім - всенародної законотворчості - може якоюсь мірою здатися легким. Щоправда, ненадовго, якщо згадати, що шанувальників конституційних ініціатив Віктора Андрійовича ще менше, ніж інших прожектів.
Але й на цю "бабу" у президентській картині миру є "хиба" - всенародний референдум, що і затурбується долею наступної Конституції. Те, що закон законів повинен пройти попереднє "обкатування" у парламенті (юристи Банкової завбачливо "зачепили" всі розділи КУ, що дійсно змушує піддавати його референдуму), теж не засмучує главу держави. "П'ять політичних сил висловляться з цього питання. Скажуть вони "так" або "ні" - не так важливо, але вони висловляться. А прийняття повинно бути всенародним" - упевнений Віктор Ющенко. А над протиріччям з діючим Основним законом, що не дозволяє "відсунути убік" 450 законодавців, президентський табір уже працює. Найсвіжіше віяння: оскільки мова йде про нову редакцію, то застосовувати норми, що стосуються поправок, необов'язково. Тим більше якщо на перший план вийде всенародна ініціатива, що "не виключає" заступник глави Секретаріату президента Ігор Пукшин.
Швидкість, з якою на Банковій знаходять контраргумент на кожен логічний довід, вражає. Чи то в президентському таборі дійсно повністю вірять у те, що єдиний шлях розвитку ситуації - це запропонований ними, чи то артистично роблять вигляд. А, може бути, і те, й інше відразу - хвиля ініціатив служить своєрідною димовою завісою, що прикриває процес досягнення головної мети. І хоча Конституція, референдум і відкриті списки - це святе, але вибори - насамперед. А свої перспективи президент оцінює з ненабагато меншим оптимізмом, ніж запропоновані структурні зміни.
"... Такі вибори можуть принести в парламент нову якість і стабільність"
Ключовим моментом цитованого інтерв'ю стала, мабуть, декларація готовності Віктора Ющенка йти на вибори - всі, відразу і не дивлячись на рейтинг. "Але якщо я побачив рейтинги, це не означає, що я відразу повинен хапатися за валідол і змінювати свої наміри. Я знаю, що за мною однаково стоять кілька мільйонів людей, які розділяють мої цінності. І якщо я прийму інше рішення, ці люди сприймуть його як прояв слабкості і як зраду, як відмову від завершення початої справи", - готовий до бою глава держави.
Сумніви в тому, що діючий президент відмовиться від ідеї повторного правління, практично не виникали (про наступника Віктор Андрійович намагається навіть не згадувати). А от парламентські ініціативи першого політика держави заслуговують пильного вивчення.
Важко сказати, як саме Віктор Ющенко планує сполучити дві кампанії відразу, у випадку їх одночасного проведення. Як відомо, Основний закон визначає позачерговим парламентським і президентським виборам різні строки проведення. Так що ситуація, у якій потенційний нардеп Ющенко В.А. відкладає присягу тому, що він "ще" гарант, превентивно викликає інтерес. Якщо ж вибори у Верховну раду "перекочують" за дату інаугурації глави держави - схоже, що справа знову обмежиться почесним членством і загальним керівництвом. Щоправда, для цього спочатку потрібно перемогти в президентському забігу. А заодно, знайти, кого так результативно очолити.
Свої навколопарламентські амбіції глава держави як і раніше пов'язує із проектом "Наша Україна". Схоже, відмовлятися від розкрученого бренду (а подібні підозри неодноразово виникали у зв'язку із загальним неблагополуччям НСНУ) на Банковій не збираються. Але, оскільки залишити все, як є, не вийде - самі колишні соратники перешкодять, - робота з "відновлення" уже кипить.
Судячи з дій президентських прихильників і слів глави держави, реорганізація "Народного союзу" іде за схемою, якої побоювалися загартовані партійці. "Оперуповноваженим" з приведення партії в кондицію став Роман Безсмертний, котрий заради такого випадку вступив у її лави. Тринадцятого квітня виконувач обов'язків глави виконкому провів засідання президії НСНУ, на якому було прийнято кілька примітних рішень. Всупереч очікуванням і заявам, повернути в президію урочисто виключених звідти "коаліціантів" не вдалося, зате горезвісний курс на відновлення був узятий повною мірою. Найближчим часом передбачається запустити процедуру перереєстрації членів партії та деяких (недоброзичливі говорять, що "найнезгодніших") виконкомів. Як це пояснив президент, "нам потрібно відокремитися від тих людей, кар'єристів, які завдали партії колосальної шкоди, відстоюючи свої бізнес-інтереси".
Очищена від злобливих елементів "Наша Україна" (глава держави докладно розкрив тему того, як саме він підбирав у 2002 році "політичні трупи", щоправда, цього разу обійшлося без уточнень із приводу "смітника"), приблизно, стане гідним елементом "новоякісного" і "стабільного" парламенту. Хоча, не виключено, що одними знайомими силами справа, швидше за все, не обійдеться. Віктор Ющенко наполегливо уникав теми можливого об'єднання його "підопічних" з "Єдиним центром", а перспективу злиття з якоюсь партією демократичного спрямування назвав власною роботою "палички-виручалочки". Але категоричне "ні" сукупним зусиллям теж не пролунало.
Глава держави має повне право з оптимізмом розглядати парламентські перспективи того або іншого формату "Нашої України". Тим більше, що він багато чого може зробити для цих перспектив. Наприклад, Віктор Ющенко висловився проти ідеї зниження прохідного бар'єра. Цього варто було очікувати: навіть "нашоукраїнці", що розгубили позиції і знакових спікерів, можуть "перевалити" через 3 відсотки. А от для багатьох недавніх соратників, яких чекає самостійне плавання, кожен відсоток - серйозна проблема. Але й переоцінювати майбутні досягнення чи то партії, чи то блоку не варто.
По-перше, рейтинг, навіть якщо не звертати на нього уваги, річ однаково вперта. По-друге, як би не розраховував президент на мільйони, що стоять за ним, не виключено, що деяка їх частина на парламентських (а не президентських) виборах все-таки з більшим розумінням поставиться до недавніх друзів президентського табору, серед яких яскравих політичних діячів, імовірно, більше, ніж у відданих елементів найближчого оточення гаранта. По-третє, не тільки втрати, але й придбання НСНУ можуть призвести до втрати деякого відсотка довіри виборців – обережні рухи із проблемою "Єдиного центру" тому приклад, але довго побоюватися буде складно - адже "центровики" теж хочуть у парламент... У кожному разі, потрапити у Верховну Раду потенційному першому номеру одного зі списків, схоже, складніше, ніж хочеться думати, хоча, напевно, легше, ніж закрити очі, а відкривши - побачити нову Конституцію.
Упевненість, з якою Віктор Ющенко сприймає швидке втілення в життя цілого комплекту своїх планів, породжує неясні спогади про гарячу весну 2007 року. Тоді фантастичною виглядала ідея про розпуск парламенту, зараз - про глобальну зміну правил гри, "обтяжену" подвійними виборами, у яких президент точно починає, і, судячи з його переконаності, виграє. Під більшою частиною ініціатив Банкової дійсно земля ходить ходуном. Але, з одного боку, в окремих випадках в Україні воліють забувати про непорушність юридичних підстав, з іншого боку - зовсім необов'язково досягати всіх цілей. На сьогодні президентський табір досить грамотно вклинився в інформаційну боротьбу - глава держави намагається (і не безуспішно) перетягнути на себе "ковдру" багатьох потенційно популярних у масах ініціатив. І в такому випадку вже не настільки важливо, що було втілено в життя - на першому плані опиниться той, хто красиво, у міру аргументовано і першим розповів, як повинно бути. А реальні плани Віктора Ющенка або це просто мрії, рекламовані як неодмінна дійсність, - уже інша справа. Адже якщо хотіти багато чого, щось все-таки можна одержати. І президент вирішив почати мріяти масштабно.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
