1716
Борг Києва досяг 10 мільярдів
— Казна та Політика
Як повідомили у "Київенерго", за попередніми підрахунках, він становить більше 1,4 млрд. грн. Ще одна велика стаття боргових зобов'язань Києва - розрахунки за виконані роботи і поставлені товари, що сформувалися у 2007-2008 роках. Причому розміри боргу столичні влади тримають у великій таємниці.
Cтолиця заборгувала всім
"За нашими підрахунками, тільки за будівельними роботами він сягає 1 млрд. грн. Найбільше грошей столиця заборгувала "Київметробуду", - розповів член постійної комісії Київради з питань ЖКГ Олександр Клюс. КП "Київський метрополітен" заборгував за будівництво трьох станцій по лінії метро від ст. "Либідської" убік Теремків. На цій ділянці з 2005 року будуються 3,8 км лінії метро із трьома станціями: "Демієвська", "Голосієвська" і "Васильківська". Як заявив нам директор компанії "Киеїметробуд" Володимир Петренко, на добудування ділянки необхідно 250 млн. грн. без урахування боргу "Київського метрополітену" у розмірі 189 млн. грн. за роботи, виконані у 2008 році. Ще 40 млн. грн. КП "Київський метрополітен" повинен за станцію "Червоний Хутір" Сирецько-Печерської лінії, що відкрилася ще в травні минулого року. У першому кварталі із загальної суми боргу "Киевметробуду" повернули всього 30 млн. грн.
Фінансові претензії до столичної мерії мають і постачальники ліфтів. В інтерв'ю "k:" член постійної комісії Київради з питань ЖКГ Сергій Мірошник підкреслює, що в міському бюджеті на 2009 рік на програму "Ліфт" передбачено всього 46,8 млн. грн., чого не вистачить навіть на покриття боргів за цією програмою за 2006-2008 роки. "Великі постачальники ліфтів - компанії "Отіс" і "Укрліфтсервіс" - виграли судовий позов проти міської влади. Зараз керування виділило кілька мільйонів на мізерне погашення заборгованості перед ліфтовиками у 2007 році. Про погашення боргів 2008 року мова взагалі не йде", - говорить Мірошник. "Місто повністю у боргах. У свій час райони, розраховуючи на закладені у міськбюджеті субвенції, розмістили замовлення на ремонт будинків, облаштованість дворів та ін.
Однак, не одержавши грошей від міста, не змогли розрахуватися з підрядниками. Але гірше всього справи йдуть із боргами за спеціальним фондом міськбюджета, з якого фінансуються не тільки будівництво метро, але й реконструкція транспортних розв'язок, частина міських проектів під Євро-2012", - говорить член бюджетної комісії Київради Наталія Новак. За її підрахунками, сума заборгованості київської влади тільки за виконані роботи з ремонту житлового фонду становить більше 80 млн. грн. Сюди треба додати ще близько 70 млн. грн. боргів перед компаніями, які зайняті вивезенням сміття.
Київ накопичив і масивні зарплатні борги. "Тільки з початку року бюджетники недоодержали 181 млн. грн.", - в інтерв'ю уточнює глава столичного Союзу роботодавців Іван Голодовський. За словами голови київської профспілки працівників ЖКХ Тамари Костюк, за січень-лютий транспортникам недоплатили більше 30 млн. грн. "Крім того, за минулий рік "Київпастранс" недоодержав з держбюджету 24 млн. грн., кошти - компенсація КП за перевезення пільговиків.
Я не виключаю, що в найближчому майбутньому "Київпастранс" приєднається до страйкуючих автоперевізників. Паралельно ми будемо судитися з київською владою", - пообіцяла "k:" Тамара Костюк. Заборгованість Києва перед медиками й учителями ледве скромніша. "Зарплату за грудень медики одержали 25 січня, це голі ставки без надбавок і премій. Хоча дотепер вони становили левову частку заробітку медпрацівників. Зараз праця лікаря вищої категорії оцінюється в 1270 грн.", - говорить глава профспілки медиків Києва Лариса Комаровська. За її словами, у Києві також накопичилася більша заборгованість за поставку медикаментів у міські лікарні. Тільки за минулий рік вона склала 300 млн. грн. "Сьогодні КМДА рапортує, що розрахувалася з боргами, і, мовляв, залишилося погасити лише 90 млн. грн. Але, на жаль, лікувальні установи як і раніше мають більші борги", - ремствує Лариса Комаровська. Наприклад, тільки за минулий рік заборгованість київського "Центра серця" за поставлені медикаменти становить 8 млн.
У цілому сукупна сума боргів Києва вже підходить до 10 млрд. грн. І щомісяця ця цифра зростає, на думку експертів, на 300-500 млн.
Схему змінили
Щоб розрахуватися з боргами перед "Київенерго", Київрада з подачі столичного мера вдалася до безпрецедентного крок, ухвалив рішення залучити кредит у банку "Хрещатик" у розмірі 1,2 млрд. грн. під заставу 157 міських об'єктів, серед яких значаться найбільші театри Києва - драматичний ім. Івана Франка, Національний будинок органної й камерної музики, а також знаменитий Національний театр опери й балети ім. Тараса Шевченка. Причому зазначені об'єкти повинні були передати в заставу за балансовою вартістю. Так, Національну оперу хотіли закласти за 4,7 млн. грн., Театр російської драми ім. Лесі Українки - за 8,28 млн. грн., а Національну філармонію - і зовсім за 1,46 млн. грн. Спостерігачі не сумнівалися, що головна мета цієї операції - виведення з комунальної власності ліквідної нерухомості.
Юлія Тимошенко вирішила допомогти Києву розрахуватися з боргами іншим способом. Минулого тижня уряд прийняв розпорядження (№ 308-р від 25 березня), у якому дозволив Києву оформити зобов'язання по кредитах, приваблюваним для покриття тимчасових касових розривів бюджету простими векселями з терміном погашення до двох років. "Базовий варіант із використанням вексельної схеми не передбачає заставного покриття, що виключає можливість зміни власника для об'єктів, які були визначені для передачі в заставу", - пояснює старший аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса. Можливо, саме тому "Хрещатик" поки не палко бажає кредитувати столицю. Спостерігачі говорять, що рішення уряду має політичне підґрунтя: кінцевим кредитором (якщо Київ не впорається з борговим навантаженням) буде виступати Кабінет Міністрів, що поставить столичну владу в пряму залежність від нього.
Регіони підуть у банківську заставу
Аналогічна ситуація склалася й у регіонах. За підрахунками Контрольно-ревізійного керування, загальний дефіцит місцевих бюджетів на поточний рік становить більше 1,33 млрд. грн. Місцеві органи влади перевищили контрольні показники Мінфіну, і 22,7% бюджетів збільшили заплановані обсяги на 600 млн. грн. Найбільше перевищення КРУ виявило в Ялті, Феодосії, Харкові, Севастополі, Кривому Розі та Чернігові. У результаті в дев'ятьох областях, Криму і Севастополі захищені статті бюджету залишилися без забезпечення реальними доходами на суму 1,328 млрд. грн.
Найбільший дефіцит в оплаті зарплат співробітникам бюджетної сфери, комунальних послуг, енергоносіїв і закупівлі харчування та медикаментів спостерігається у Львівській (326,8 млн. грн.), Харківської (258,9 млн. грн.) областях і Криму (73,7 млн. грн.). Крім того, Всесвітній банк (ВБ) ще в 2007 році порахував, що до 2012 року потреби муніципалітетів у відновленні теплопостачання складуть $5 млрд., водопостачання і водовідводу - $7 млрд. А містам, у яких будуть проходити матчі чемпіонату Євро-2012, сьогодні доводиться розмірковувати ще й над тим, де взяти необхідні кошти для підготовки інфраструктури.
Варіантів у місцевої влади залишається не так вже і багато. Ринок єврооблігацій був недоступний для них і за кращих часів. Основна причина полягає в тому, що Мінфін категорично був незгодний із запропонованої ВБ ідеєю відмовитися від втручання держави в урегулювання можливих дефолтів облігаційних випусків органів місцевого самоврядування. А для захисту прав інвесторів законодавчо передбачити можливість банкрутства місцевих органів і визначити порядок реструктуризації або ліквідації неосновних активів "-міст-банкрутів".
Про рішення випустити внутрішні облігації вже заявили Львів (планований випуск - на 300 млн. грн.) і Ужгород (20 млн. грн.). Раніше невдалу спробу залучити 505 млн. грн. на внутрішньому ринку почав Харків. При проведенні подібних запозичень міста зіштовхуються із двома основними проблемами. По-перше, для цього потрібен дозвіл Мінфіну, що у нинішніх умовах не занадто схильний приймати позитивні рішення. По-друге, навряд чи знайдеться багато бажаючих придбати муніципальні папери. Єдиним шансом розмістити їх може стати домовленість із одним з державних банків про покупку боргових зобов'язань. Однак остаточне рішення однаково буде прийматися в Києві. Експерти не сумніваються, що, поставивши місцеву владу в боргову залежність, уряд може істотно розширити свій вплив на регіони.
Як варіант, місцева влада розглядає також можливість залучення банківських кредитів. "Більшість великих міст не зможуть дозволити собі таких позик. Києву є що віддати в заставу - привабливі земельні ділянки й комунальна власність. Вдало вийти на борговий ринок країни можуть міста, які вже випускали облігаційні позики і мають кредитну історію: Донецьк, Дніпропетровськ, Харків і Львів, або великі промислові центри, де падіння промислового виробництва ще не встигло переполовинити місцеві бюджети, скажемо, Маріуполь і Кривій Ріг.
Зацікавити банки у викупі облігацій можна, приміром, в обмін на передачу їм на обслуговування комунальних платежів та ін.", - уважає заступник директора рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран.
Експерти вважають, що міста з гарною кредитною історією цілком готові будуть без проблем упоратися з узятим на себе борговим навантаженням. Більше того, не бачать причин для занепокоєння й у тому випадку, якщо місцева влада виявиться неплатоспроможною. "У нинішніх умовах держава просто не може допустити ні дефолтов за своїми обов'язками, ні квазисуверених дефолтов (наприклад, за зобов'язаннями "Нафтогаза" або місцевих органів влади).
Оскільки це значно понизить рейтинги країни, що загрожує погіршенням умов кредитування України або його повним припиненням", - уважає керівник відділу аналітики фінансових ринків АБ „ІНГ Банк Україна" Олександр Печерицин. Аналітики впевнені: щоб допомогти позичальникам упоратися з боргами, держава може включити друкований верстат. Інший варіант рішення проблеми - реструктуризація заборгованості, тоді облігації, за якими не проводяться виплати, будуть обмінюватися на папери з більш довгим терміном погашення.
Світлана Крюкова, Тетяна Сметаніна
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
