3357
Подвійне дно
— Казна та Політика
Коли Україну накриє друга хвиля економічної кризи. Уряд і НБУ готові врятувати лише частину проблемних фінустанов. Це може призвести до нового витка кризи.
"Гарна новина: історія міжнародних фінансових криз, що сталися в останні століття, свідчить про те, що всі спади рано чи пізно закінчувалися", - іронізує американський економіст Кеннет Рогофф. Питання тільки - який строк знадобиться для подолання кризи. У лютому–березні в українській економіці з’явилися ознаки стабілізації: падіння промислового виробництва дещо сповільнилося, безробіття перестало зростати, а готівковий курс гривні вже близько двох місяців коливається біля позначки 8,3 UAH/USD.
Деякі експерти прогнозують, що вже у ІІ півріччі економіка почне поступово відновлюватися, і за підсумками 2009 року скорочення у промисловості становитиме не більш ніж 15% (у січні–лютому спад досяг 32,8% до аналогічного періоду минулого року). Але це оптимістичний сценарій. Набагато ймовірніше те, що цього року на економіку чекають нові випробування.
Нічого страшного
Спад, що з минулої осені охопив українську економіку, здебільшого був спричинений стрімким скороченням попиту на вітчизняні товари на зовнішніх ринках і відпливом капіталу. Вони викликали обвальне падіння курсу гривні, а також різку зміну настроїв серед бізнесменів і споживачів, які прийнялися завзято затягувати паски в очікуванні гірших часів. Тепер дія головних негативних факторів значною мірою вичерпалася. У лютому випуск основних експортних товарів (сталі та хімічної продукції) трохи збільшився порівняно з попередніми місяцями.
Скорочення резервів Національного банку сповільнилося (з $2,8–3,4 млрд щомісяця в листопаді–грудні 2008-го до $1,6–1,7 млрд у перші місяці цього року), і тепер їх вистачає, щоб утримувати курс гривні. Очікування гіперінфляції та подальшого стрімкого падіння економіки не виправдалися, а здешевлення гривні підвищило конкурентоспроможність вітчизняних товарів порівняно з іноземною продукцією. В результаті ділова активність трохи збільшилася: в лютому спад у промисловості становив 31,6% порівняно з 34,1% у січні (до показників відповідних місяців минулого року).
При цьому підсумки січня– лютого показали, що сектор послуг і споживчі ринки (крім товарів довгострокового користування) постраждали від кризи набагато менше, ніж важка промисловість і будівництво. Якщо обсяг будівельних робіт у січні–лютому знизився на 53,7%, то обсяг послуг, наданих компаніям і приватним особам, скоротився лише на 11% (дані Держкомстату), тоді як роздрібний товарооборот зменшився на 9,4%. Вочевидь, це наслідок того, що Україні поки що вдалося уникнути масового безробіття.
Попри те що кількість працівників, зареєстрованих у держслужбі зайнятості, збільшилася за шість місяців на 396,6 тис. осіб (до 906,1 тис.), кількість офіційних безробітних становить лише 3,2% працездатного населення. Крім того, до центрів зайнятості звертається чимдалі менше людей - у лютому було зареєстровано лише 5,5 тис. тих, хто втратив роботу. Загальний рівень безробіття, включно з незареєстрованим, значно вищий за офіційний - за оцінкою Міжнародного центру перспективних досліджень, він досяг уже 9% (близько 2 млн осіб). Але це ненабагато більше, ніж у докризовий період (6%) і в будь-якому разі менше, ніж у європейських країнах (10–15%).
Проте ця стабілізація може виявитися тимчасовою. "Ми досягли локального мінімуму (дна). Проблеми, які накопичувалися роками й у світовій, і в українській економіці, частково виплеснулися протягом кількох місяців і спровокували швидкий спад. Тепер основні причини економічного спаду вичерпали накопичений потенціал. Але це не означає, що все закінчилося. Самі джерела проблем залишилися в первісному стані й продовжують негативно впливати на економічну систему, накопичують потенціал для чергового витка кризи", - вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор дослідницького центру "CASE Україна". Навіть якщо кон’юнктура на зовнішніх ринках не погіршиться знову, поглиблення кризи може відбутися через внутрішні причини - через банківську кризу, падіння доходів населення й проблеми з наповненням бюджету.
Страшніше не буває
Найбільшою загрозою є нестабільна банківська система. Фінустанови втрачають платоспроможність із карколомною швидкістю: лише за дев’ять тижнів (з 20 січня по 23 березня) НБУ ввів тимчасові адміністрації в десяти банках. Власники ще двох фінустанов (Укргазбанку, а також банку "Фінанси та Кредит") висловили готовність віддати державі контрольні пакети акцій в обмін на допомогу. Банківська криза набирає обертів. Стан фінзакладів швидко погіршується далі через відплив вкладів, неповернення кредитів, а також через труднощі з отриманням рефінансування. З 1 жовтня по 1 березня лише гривневі вклади компаній і приватних осіб зменшилися майже на чверть - з 232,1 млрд грн до 176,6 млрд грн. А частка проблемної заборгованості в кредитному портфелі, за даними НБУ, за той самий період збільшилася з 1,7% до 2,96%. Цей показник суттєво занижений.
"Банки використовують різні хитрощі, щоб на папері зменшити розмір простроченої й сумнівної заборгованості", - каже Віталій Ваврищук, аналітик інвесткомпанії Dragon Capital. За його оцінкою, проблемні позики становлять до 10% у кредитному портфелі банків. Наприклад, за даними рейтингової агенції Standard & Poor’s, у Надра Банку частка поганих позичок становить 15–20%.
Уряд і НБУ готові врятувати лише частину проблемних фінустанов, інші ж змінять власників або будуть ліквідовані - така жертва буде принесена в ім’я стабільності курсу гривні. Якщо в жовтні–листопаді минулого року регулятор щедро надавав рефінансування банкам, то з січня вони посаджені на голодний пайок. Причина - банки часто спрямовували отримані від НБУ гроші не на кредитування компаній, а на скуповування доларів. І Нацбанк дійшов висновку, що ліквідація частини фінустанов - менше зло порівняно із черговим обвалом гривні. На думку керівництва НБУ, падіння національної валюти призведе до стрибка інфляції та нового витка економічної кризи, а міцна гривня дасть змогу відновити довіру до фінансової системи. "Для виходу із кризи Україні слід іти власним шляхом. І на цьому шляху головним маяком має бути стабільна грошова одиниця", - йдеться у поширеному 20 березня повідомленні НБУ.
Плата за міцну гривню буде дорогою. На думку аналітиків, протягом найближчого року можуть припинити існування близько половини зі 182 українських фінустанов. Виживуть лише ті банки, які отримають допомогу від держави, своїх акціонерів або ж від приватних інвесторів. За допомогою жорсткого обмеження рефінансування НБУ вдасться лише сповільнити, але не зупинити зниження курсу гривні - її курс наприкінці року може опуститися до 9– 10 UAH/USD. Заступник голови НБУ Олександр Савченко, якого в середині березня відсторонили від основних обов’язків, заявив, що якщо кількість неплатоспроможних банків перевищить 10–15%, то почнеться "необоротна системна криза в суспільстві". Україна вже близька до названого Олександром Савченком рівня. На 1 січня 2009 року сумарні активи 10 фінустанов, в яких було впроваджено тимчасові адміністрації, становили 70,8 млрд грн - 7,6% від активів банківської системи. Втім, навіть якщо частка банків, які зазнають краху, перевищить 10–15%, платіжний колапс навряд чи настане. Компанії та фізособи переводитимуть частину коштів у готівку, а частину - у стабільніші фінансові установи. Але в будь-якому разі, масштабна банківська криза завдасть серйозного удару по економіці.
Холодна осінь 2009-го
Проблеми у фінансовій системі призведуть до скорочення кредитування й розриву ланцюжків платежів. Українські компанії почали зазнавати серйозних проблем з отриманням позик ще торік, зараз це стало майже нереально. Із січня кредитний портфель банків скорочується - за два місяці він зменшився на 2,2% до 717,95 млрд грн (торік зростання становило 71,9%).
Банківська криза призведе до того, що на голодний грошовий пайок сяде вся економіка: скорочення інвестицій та зменшення оборотного капіталу компаній призведуть до чергового спаду ділової активності.
За словами Кеннета Рогоффа, рецесія, що супроводжується банківською кризою, завжди триваліша й важча, ніж рецесія при стабільній фінансовій системі. За його розрахунками, в період попередніх спадів у США повернення економіки до докризового рівня займало в середньому чотири роки. "Погіршення якості кредитного портфеля банків триватиме до кінця першої половини 2010 року", - прогнозує Віталій Ваврищук. "Довіра до фінансових установ підірвана й повернеться ще не скоро. Для цього знадобиться, найімовірніше, кілька років", - вважає Дмитро Боярчук.
Ще одного удару по економіці завдасть падіння доходів населення. Оцінити його масштаби зараз складно: уряд припинив публікувати оперативну статистику доходів українців (остання оприлюднена інформація - за грудень 2008 року). Якщо судити за скороченням роздрібного товарообігу, то зменшення зарплат було невеликим. Але, можливо, це поспішний висновок: певною мірою попит зараз підтримується за рахунок заощаджень, зокрема вилучених із банків вкладів. Цього року скорочення реальних доходів населення становитиме не менш ніж 13–15%. А у випадку зростання безробіття - навіть більше.
"Серед "білих комірців" тривають скорочення, - зазначає представник порталу rabota.ua Максим Муровайко. Кількість резюме в Україні, як і раніше, збільшується на 10– 15% за місяць, а кількість вакансій скорочується на 7–10%". Крім того, зростає приховане безробіття - коли працівників не звільняють, а відправляють у неоплачувані відпустки, переводять на скорочений робочий день або не виплачують їм зарплату.
На діловій активності також негативно позначиться політична невизначеність напередодні президентських виборів. Невідомо, чи зможе Національний банк продовжувати політику обмеження грошової маси, щоб тримати під контролем курс гривні та інфляцію.
Банківська криза та зменшення доходів населення вже зараз призводять до проблем із наповненням бюджету. Грошей у скарбниці чимдалі менше, й уряду чимдалі складніше фінансувати державні витрати: з 1 січня по 20 березня вихідне сальдо єдиного казначейського рахунку зменшилося з 7,7 млрд грн до 2,8 млрд грн. Зупинити новий виток кризи зможе тільки значне поліпшення кон’юнктури на зовнішніх ринках для експортерів та отримання великих зовнішніх позик.
Костянтин Кравчук
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
