8573
Гірше нікуди
Споживчі настрої населення вперше за останні п'ять місяців почали покращуватися. Наших співгромадян заспокоїло припинення масових звільнень і різке скорочення зарплат. І хоча більшість вважає, що опустилася за межу бідності, завзяті оптимісти розраховують на зростання свого добробуту.
За даними дослідження, проведеного Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) разом з Gf Ukraine, індекс споживчих настроїв наших співвітчизників припинив своє стрімке падіння, почате у вересні минулого року, і наприкінці зими навіть підріс на 0,5 пункту - до 42,3.
Число песимістів продовжувало збільшуватися тільки в західних і південних регіонах. Найшвидше, від шоку почали відходити кияни - індекс споживчих настроїв у столиці останнього місяця зими піднявся відразу на 15,7 пункту, тоді як у січні вони перебували в найпохмурішому (порівняно з іншими жителями країни) настрої.
"В економічних очікуваннях громадян уже відчувається приріст оптимізму. Така зміна настроїв українців може бути пов'язана з певною стабілізацією економічної ситуації, зокрема ринку праці", - констатують аналітики МЦПД. За інформацією Держкомстату, у лютому порівняно з попереднім місяцем промвиробництво збільшилося на 5,4%, а річний показник його скорочення досяг 31,6% проти 34,1% у січні.
Втім, найбільше наших співвітчизників, мабуть, заспокоїло припинення зростання безробіття: його офіційний рівень у лютому не змінився, склавши 3,2% працездатного населення. На 1 березня у Держслужбі зайнятості було зареєстровано 906 тис. безробітних. Залишилася незмінною і кількість громадян, що працюють неповний робочий день, - 1,2 млн люд.
За словами міністра праці і соціальної політики Людмили Денисової, у лютому кількість працівників, відправлених у вимушені відпустки, порівняно із січнем зменшилася на 48,2% - з 1,1 млн до 570 тис. осіб.
Покращення споживчих настроїв, як констатують дослідники, було також обумовлено зростанням індексу очікуваних змін особистого матеріального стану. Свій поточний стан громадяни оцінюють надзвичайно песимістично (відповідний індекс продовжив своє падіння, а його значення досягло нового мінімального рекорду - 38,8). Держкомстат зафіксував скорочення реальної зарплати за останній рік на 14,1%, однак у лютому порівняно з попереднім місяцем вона підвищилася на 3,5% - до 1723 грн.
Найбільше наприкінці зими збільшилися доходи співробітників державного управління (+12,4%, до 2123 грн.) і наземного транспорту (+11,4%, до 2101 грн.). Якщо вірити офіційній статистиці, непоганий приріст показали зарплати персоналу, які працює в галузях, що найбільше постраждали від кризи. У будівництві вони підскочили на 8,7%, до 1332 грн., у секторі операцій з нерухомістю - на 6,4%, до 2020 грн. Невелике зростання (+2,7%, до 1916 грн.) було також зафіксоване у промисловості та фінансовій діяльності (+0,5%, до 3772 грн.).
Хиткість позицій національної валюти, на думку експертів МЦПД, залишається основним локомотивом інфляційних очікувань громадян (у лютому відповідний індекс виріс ще на 0,2 пункти, до 186,4). Українці оцінюють ситуацію з підвищенням цін цілком адекватно: за перші два місяці року вони піднялися на 4,4%. На подальше розкручування інфляції вплинуло в основному подорожчання імпортних товарів, питома вага яких у споживчому кошику становить близько 30%.
"Негативні інфляційні очікування населення виражалися насамперед у конвертуванні заощаджень в інвалюту і, як наслідок, у збільшенні попиту на неї. За даним НБУ, у лютому населення купило валюти на $2,2 млрд, тоді як у січні цей показник склав $1,3 млрд", - відзначив керівник Інформаційно-аналітичного центру "Форекс Клуб" Микола Івченко.
На думку аналітиків, налякані інфляцією і валютною лихоманкою українці продовжать вкладати заощадження у ВКВ, максимально скоротивши всі витрати. Таким чином, споживчий попит, що залишався протягом останніх декількох років локомотивом зростання ВВП, буде вже не в змозі підтримати економіку.
"Ми зберігаємо прогноз падіння реальних доходів і споживання населення на 10% в 2009 році, що повинно призвести до такого ж скорочення виробництва галузей, орієнтованих на споживання", - прогнозує аналітик компанії Astrum Asset Management Ян Липчинський.
Петро Ручніков
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
