2917
"Ъ": Система ПРО вразила Євросоюз
— Казна та Політика
Рішення США відкласти розгортання ПРО в Європі призвело до несподіваних наслідків. Уряд головуючої в ЄС Чехії на чолі з прихильником ПРО Міреком Тополанеком одержав вотум недовіри в парламенті.
А в найближчі дні чеський сенат може проголосувати проти ратифікації оновленої євроконституції - Лісабонського договору, що взагалі загрожує поховати європейську інтеграцію. Пристрасті в Європі напружені до межі: вчора джерело в Єврокомісії заявило, що "чеське головування понурило Європу в хаос".
Провал прем'єра Вчора діючий голова ЄС і поки ще прем'єр Чехії Мірек Тополанек приїхав у Страсбург на засідання Європарламенту, щоб обговорити безпрецедентну кризу, у якій - багато в чому завдяки йому - опинилася Європа. Відразу після повернення зі Страсбурга він подасть прохання про відставку, тому що напередодні чеський парламент виніс йому вотум недовіри.
Тополанек намагався зберегти гідність і говорив, що відставка не вплине на успіх чеського головування: за його словами, він же напевно очолить і новий уряд Чехії. Зірвати злість чеський прем'єр вирішив на президенті США Бараку Обамі, заявивши, що його план виходу із кризи шляхом стимулювання попиту є "дорогою до пекла".
Чеському прем'єрові є за що злитися на нового американського президента - політика адміністрації Обами багато в чому призвела до відставки його кабінету. Торік уряд Тополанека і колишня адміністрація США підписали угоду про розміщення в Чехії радара, який повинен стати елементом ПРО США. Потім його схвалила верхня палата парламенту - чеський сенат, у якому партія прем'єра Тополанека має більшість.
Однак нова американська адміністрація ідею розміщення ПРО в Східній Європі сприйняла прохолодно. Барак Обама і його соратники почали говорити про те, що система ПРО ще не довела свою ефективність, тому ухвалювати рішення щодо її розміщення передчасно. Ця зміна у Вашингтоні завдала серйозного удару і чеському урядові, і особисто прем'єрові Тополанеку, однак додала сил опозиційним соціал-демократам.
Минулого тижня нижня палата чеського парламенту повинна була ратифікувати договір зі США про радар. Але саме перед цим на бік опозиції перейшло трохи депутатів від правлячої партії, і соціал-демократи винесли на голосування питання про вотум недовіри кабінету.
Розуміючи небезпеку ситуації, Мірек Тополанек в останній момент зняв з голосування питання про ПРО. Однак соціал-демократи, відчувши силу, не відмовилися від голосування за вотум недовіри. В результаті у вівторок ввечері 101 депутат з 200 проголосував за відставку уряду.
Чехія стала третьою країною ЄС після Латвії та Угорщини, уряд якої пішов у відставку в розпал економічної кризи. Щоправда, падіння кабінету Тополанека викликано не економічними причинами: у Чехії економічна ситуація набагато краща, а чеська крона в останні тижні вважалася найнадійнішою валютою в Східній Європі - її падіння почалося тільки вчора після відставки уряду.
Відставка уряду Чехії стала шоком для всієї Європи. В історії Євросоюзу вже бували випадки, коли в країні-голові змінювався уряд: так було з датським головуванням в 1993-м та італійським в 1996-м. Однак те, що ЄС втратив лідера в розпал економічної кризи, багато хто сприйняв як катастрофу.
Офіційно ніхто з керівників ЄС не засуджував Чехію, щоб не драматизувати ситуацію.
Однак джерело, наближене до Єврокомісії, повідомило: "У Брюсселі вважають, що Чехія поглинула Європу в хаос, тому що зараз, коли у світі криза, коли нам потрібно вибудовувати відносини з новим урядом США, коли нам потрібно вирішувати проблему енергетики, проблему Ірану - у цей критичний момент у Європи немає сильного лідера".
Провал чеського головування, за словами співрозмовника, особливо помітний після потужного торішнього головування Франції. "Це всіх наводить на думку, що система головування за ротацією віджила себе,- говорить джерело.- Втім, вихід є. Лісабонський договір (новий варіант європейської конституції), якщо він буде схвалений усіма в ЄС, скасує ротацію".
Однак Чехія найближчим часом може нанести й другий, ще більш потужний удар Євросоюзу. Справа в тому, що вона дотепер не ратифікувала Лісабонський договір. Голосування в чеському сенаті намічено на наступний тиждень. І, на думку празьких аналітиків, шанси на ратифікацію євроконституції не дуже великі. Помітну перевагу у верхній палаті мають члени правлячої партії Мірека Тополанека - а вони традиційно ставляться до Євросоюзу більш скептично. Крім того, зараз однопартійці прем'єра напевно намагатимуться помститися своїм супротивникам соціал-демократам, які активно підтримують ЄС і його нове законодавство.
Можливі наслідки провалу ратифікації Лісабонського договору в Чехії співрозмовники в Брюсселі навіть відмовилися обговорювати, заявивши, що "це найстрашніший сценарій, тому про нього навіть не хочеться думати". Торік Лісабонський договір на референдумі вже відкинула Ірландія, цього року планувалося, що вона почне другу спробу і все-таки затвердить оновлену конституцію ЄС.
Однак, якщо проти Лісабонського договору виступить Чехія, це означатиме, що документ, швидше за все, не приймуть ніколи. У цьому випадку з урахуванням реалій економічної кризи багаті країни Західної Європи можуть надовго втратити бажання тісніше інтегруватися зі своїми східноєвропейськими сусідами.
Парадоксально, але сьогодні доля єдиної Європи перебуває в руках одного з найвідоміших її супротивників - президента Чехії Вацлава Клауса, який має репутацію головного чеського євроскептика і який не одноразово виступав із критикою Лісабонської угоди. Саме Клаус повинен буде назвати ім'я нового прем'єра Чехії. І хоча Мірек Тополанек впевнений, що ним знову виявиться він, багато чеських політиків переконані, що президент може приготувати сюрприз.
У будь-якому випадку Вацлав Клаус напевно зробить все, щоб до кінця чеського головування в ЄС і до нових парламентських виборів відігравати ключову роль у країні. Уже вчора постглава Росії в ЄС Владимир Чижов заявив, що на травневому саміті Росія-ЄС у Хабаровську представляти головуючу в Євросоюзі Чехію буде президент Вацлав Клаус. Це означає, що й подальшу долю європейської інтеграції він цілком зможе вирішити самостійно, не консультуючись із новим прем'єром.
Михайло Зігар; Олександр Куранов, Прага
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
