Де бізнес втрачає мільйони: схеми шахрайства та карта ризиків

Додайте Finance.ua до вибраних джерел Google

У сучасних реаліях ризики для бізнесу частіше криються не ззовні, а всередині самих компаній. Складні економічні умови, швидка трансформація процесів та децентралізація управління створюють сприятливе середовище для внутрішнього шахрайства (фроду).

Так, за статистикою, компанії щороку втрачають значний відсоток доходу через відкати, схеми із закупівлями, «мертві душі» у штаті та маніпуляції з фінансовою звітністю. Для власників та топ-менеджерів питання захисту активів перестає бути просто функцією безпеки — це питання виживання та збереження вартості бізнесу.

Саме цій гострій проблематиці під час конференції FinRetail-2026 і був присвячений виступ Артема Ковбеля — сертифікованого аудитора, учасника рейтингу Forbes 30 до 30 / 40 до 40 та співвласника Crowe Erfolg (що входить до Топ-9 аудиторських компаній світу) на тему «Форензик — фрод не пройде. Кейси боротьби із фінансовим шахрайством — практика», де детально розібрав, як виявити приховані втрати в компанії, запобігти внутрішньому злодійству та повернути контроль над бізнесом.

Місце для вашої реклами

Психологія шахрайства: чому працівники починають красти

Артем Ковбель підкреслив, що в основі 100% недобросовісних дій лежати психологічні мотиви. Без розуміння того, що саме штовхає людину на правопорушення, побудувати ефективну систему захисту неможливо. У своїй практиці форензик-експерти спираються на три основні психологічні теорії:

Трикутник шахрайства (Дональд Крессі): пояснює, що фрод виникає за наявності трьох факторів — тиску/мотиву (фінансові труднощі, борги), можливості (слабкий внутрішній контроль) та самовиправдання/раціоналізації («мені недоплачують», «компанія від цього не збідніє»).
Теорія диференційованого зв’язку / асоційованих диференціацій (Едвін Сазерленд): стверджує, що злочинній поведінці навчаються через комунікацію у колективі. Якщо в компанії є толерантність до «дрібних» списань чи відкатів, новий співробітник швидко переймає ці деструктивні норми.
Теорія раціонального вибору (Дерек Корніш та Рональд Кларк): Порушник перед вчиненням злочину зіставляє потенційну вигоду та ризик бути спійманим. Якщо ризик мінімальний, а вигода висока — вибір робиться на користь фроду.

«Шахрайство рідко починається з масштабних розкрадань. Зазвичай це ланцюжок дрібних дій, які співробітник виправдовує у власній голові. Якщо у компанії є діри в системі контролю, це створює ідеальну можливість для втілення будь-якого з цих психологічних сценаріїв», — зауважив Артем Ковбель.

Головна проблема власника: втрата операційного контролю

Далі спікер звернув увагу на ключову вразливість багатьох компаній, які зростають. Коли акціонер чи засновник вирішує відійти від операційного управління та передає важелі топ-менеджменту, він нерідко втрачає розуміння реального стану справ.

Вихід із операційного контролю: акціонер втрачає «пульс» свого бізнесу, що призводить до втрати контролю над фінансовими показниками та звітності.
Рішення: саме Forensic (незалежне фінансово-господарське розслідування) є тим інструментом, який дозволяє відновити прозорість та контролювати бізнес без необхідності щоденного занурення в рутину.

«Коли власник виходить із операційки, йому здається, що все під контролем, поки він дивиться на „красиві“ звіти. Але фактично він втрачає пульс компанії. Forensic — це той інструмент, який повертає власникові реальний контроль і дає змогу побачити об’єктивну картину», — наголосив експерт.

Карта точок ризику: де бізнес найчастіше втрачає гроші

Артем Ковбель детально розібрав карту найбільш критичних зон у компаніях, де фрод трапляється найчастіше:

Закупівлі: завищені ціни, використання «своїх» постачальників, непрозорі відкати.
Продаж та знижки: надання ручних знижок, оформлення фіктивних повернень товару.
Запаси та склад: недостачі, надмірні або необґрунтовані списання, навмисний пересорт.
Готівка та каса: не оприбутковані надходження, неофіційні розрахунки та skimming.
Персонал і зарплата: виплата окладів «мертвим душам», штучно завищені робочі години та премії.
Дебіторська заборгованість: «контрольована» дебіторка та передчасне безпідставне списання боргів.
Бонуси від постачальників: ретро-бонуси та знижки, які осідають на кишенях менеджерів і не доходять до компанії.
IT та доступи: використання спільних паролів, надмірні права «на все», ручні несанкціоновані правки в облікових системах.

Найпоширеніших схеми шахрайства на практиці

На завершення виступу спікер навів ТОП конкретних схем, із якими команда Crowe Erfolg найчастіше стикається під час проведення форензик-аудитів:

Пов’язані особи: виведення коштів та укладання угод через афілійовані або підконтрольні структури;
Принцип «салямі»: непомітне відрахування мікроскопічних сум із великої кількості транзакцій або операцій;
«Мертві душі»: фіктивні працівники в штаті, на яких нараховується зарплата. Найкраще викривається шляхом запрошення працівників персонально отримати заробітну платню;
Схема «Фішки»: поступове та регулярне нарощування обсягів виведення коштів;
Штучне роздування виручки: неналежне або передчасне визнання доходів для демонстрації удаваного успіху;
Схема з компаніями-оболонками (фіктивними фірмами): створення пов’язаної особи та відправка коштів у межах безтоварних операцій;
Схема відкатів (кікбеків): оплата завищених рахунків із подальшим отриманням різниці від контрагента — отримувача коштів;
Схема крадіжки готівкових надходжень: крадіжка готівки до того, як вона зафіксована в обліку, або після її фіксації;
Схема суміщення обов’язків: конфлікт інтересів, коли одна й та сама людина відповідає за різні контрольні ланцюги роботи;
Приховування раніше вкрадених коштів: віднесення вкрадених сум до простроченої дебіторської заборгованості;
Схема перекриття боргів: поповнення рахунку, з якого раніше були виведені кошти, за рахунок нових надходжень від інших клієнтів;
Схема списання товарно-матеріальних запасів: безпідставне списання сировини чи готової продукції в надмірних обсягах;
Схема штучного заниження нерозподіленого прибутку: приховування реальних прибутків за рахунок штучного роздування (інфляції) витрат;
Схема контрольованої дебіторської заборгованості: штучне створення та утримання дебіторської заборгованості в інтересах третіх осіб.

«Вчасно проведений форензик дозволяє не лише знайти, куди „витікають“ гроші, а й побудувати архітектуру безпеки, де шахрайство стане просто неможливим», — підсумував Артем Ковбель.