2419
План во спасіння
Два тижні тому Віктор Ющенко вимагав подати йому план порятунку вітчизняної банківської системи. Плану досі немає. Однак деякі антикризові заходи вже проводяться урядом і Нацбанком. Які ще "протипожежні" заходи потрібно здійснити, щоб повернути довіру до української банківської системи, яка втрачає щодня мільярд гривень?
Чи є у вас антикризовий план?
11 березня на зустрічі з керівництвом НБУ і головами правління великих банків президент Віктор Ющенко попросив протягом 10 днів підготувати узагальнений антикризовий план і, за словами заступника голови Секретаріату Олександра Шлапака "пред'явити його ЗМІ, суспільству, презентувати його президентові. На думку президента, головне завдання такого документу - забезпечити ліквідність і платоспроможність банківської системи України. Також президент просив приділити увагу питанням рекапіталізації банків, новій системі гарантування внесків і контролю валютних аукціонів.
Плану порятунку у вигляді єдиного погодженого документа ані через 10 днів, ані через 2 тижні ЗМІ, суспільство і президент так і не побачили. Однак деякі кроки у накреслених президентом напрямках все-таки були здійснені. Мова йде про дії Кабміну і Національного банку, які покликані підвищити довіру населення до банківської системи. Адже саме від нестачі довіри відбувається відтік депозитів і страждає платоспроможність банків.
Обсяг коштів на гривневих депозитних рахунках у лютому, за даними НБУ, зменшився на 8,8 мільярда гривень (4,7%) - до 176,6 мільярда гривень, на валютних - на 1,3 мільярди доларів (4,9%), до 99,9 мільярдів доларів. Перефразуючи, з банківської системи в лютому щодня вилучалося до 1 мільярда гривень.
Нацбанку вдалося трохи стримати коливання валютного курсу за допомогою цільових аукціонів, де долари продавалися за фіксованим курсом. На зустрічі із президентом керівники найбільших банків позитивно оцінили цю ініціативу регулятора. "Ситуація покращилася в останній тиждень, два тижні стабільного курсу повертають ситуацію до нормального стану. Практично всі ми маємо позитивний результат з депозитів за останній тиждень", - сказав після зустрічі з Ющенко 11 березня голова правління "Укрсоцбанку" Борис Тимонькін.
Нацбанк також постійно допрацьовує механізм валютних аукціонів, зокрема, знижуючи суму мінімальної заявки, і контролює, щоб валюта, куплена на цільовому аукціоні, використовувалася за призначенням.
Однією з головних паличок-рятівниць для банків повинна стати рекапіталізація, тобто передача частини акцій державі в обмін на фінансові вливання. Іншими словами рекапіталізація - це націоналізація комерційного банку. Як пояснила прем'єр Юлія Тимошенко, в результаті рекапіталізації "держава зможе придбати частину акцій банків для того, щоб покрити їх збитки і дати можливість банківській системі працювати в нормальному режимі".
Контроль в обмін на гроші
Експерти Світового банку радили для оздоровлення банківської системи розділити банки на три групи: у першій будуть ті, які можуть допомогти собі самостійно, до другої ввійдуть проблемні банки, яким потрібна допомога держави, до третьої - ті, яким допоможе лише реорганізація або ліквідація.
Нацбанк виступає проти повної ліквідації "проблемних" банків. "У випадку якщо банк ліквідується до нуля, ми вважаємо, що це неправильно. Повинні бути інші рішення, і ми зараз готуємо відповідну законодавчу пропозицію", - заявив 18 березня член правління Нацбанку Віктор Кравець. Справа в тому, що ліквідація банку - досить тривала і дорога процедура, що може тривати роками.
11 березня Кабмін пішов назустріч побажанням Міжнародного валютного фонду і змінив порядок рефінансування і рекапіталізації банків. В результаті Нацбанк одержав більше свободи в прийнятті рішень. На рекапіталізацію банків у бюджеті передбачено 44 мільярда гривень. Але одержати частину цих грошей зможе далеко не кожен банк. Кабмін братиме участь у рекапіталізації комерційних банків лише в тому разі, якщо в них, по-перше, введені тимчасова адміністрація або куратор НБУ, а по-друге, якщо держава при цьому одержить не менш 50% плюс одна акція банку.
Бюджетних грошей повинно вистачити
Станом на 18 березня тимчасова адміністрація НБУ діє в 11 українських банках: "Родовід", "БІГ-енергія", "Укрпромбанк", "Національний кредит", "Причорномор'я", "Київ", "Надра", "Західінкомбанк", "Одеса-банк", "Трансбанк" і "Банк регіонального розвитку".
Нацбанк поки що готує до рекапіталізації лише трьох з них, що входять до найбільших: "Надра", "Укрпромбанк" і "Родовід". За заявою тимчасового адміністратора банку "Надра" Валентини Жуковської, цьому банку необхідне вливання в розмірі 5 мільярдів гривень. За розрахунками тимчасового адміністратора "Укрпромбанку" Олександра Майданюка, його фінустанові буде потрібно від 3,5 до 7 мільярдів гривень. Акціонери "Родоводу", банку "Фінанси та кредит" і "Укргазбанку" також ухвалили рішення щодо продажі державі 50% плюс одна акція. Остаточний перелік банків, у рекапіталізації яких держава братиме участь, НБУ і Кабмін повинні були погодити вчора, "Принцип дуже простий. Ми як уряд будемо втручатися в ситуацію там, де в банків дуже багато вкладників, і там, де ці внески не повертаються клієнтам, - там ми будемо втручатися", - пояснила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Але фінальний список поки не є доступний громадськості.
Банк, що одержав допомогу від держави у вигляді участі в капіталі, перейде під контроль Мінфіну. При міністерстві буде створений спеціальний відділ, що зможе зокрема призначати членів спостережної ради банку і стежити за тим, як використовуються державні кошти. Також такий банк змушений буде піти на скорочення персоналу, продаж неприбуткових активів, зобов'язаний буде видавати нові кредити тільки за рахунок погашення старих.
За словами експертів, 44 мільярда гривень, передбачених бюджетом на рекапіталізацію банків, повинно вистачити. Так, заступник голови правління НБУ Віктор Кравець запевняє, що ситуація в банківському секторі не така вже й трагічна, і на рекапіталізацію знадобиться набагато менше грошей, ніж закладено в бюджеті.
Гарантій буде більше?
Для підвищення довіри до банківської системи експерти Світовогог банку рекомендують Україні почати ще один крок - збільшити Фонд гарантування внесків фізичних осіб у п'ять разів. Зараз у Фонді перебуває близько 3,2 мільярди гривень, але їх не вистачить на компенсацію внесків, якщо хоч один з великих банків обвалиться. Домогтися збільшення Фонду можна двома способами: дати йому кредит або збільшити розмір внесків, які платять банки. Торік НБУ вже виділив мільярдний кредит Фонду гарантування внесків, що дозволило збільшити суму виплат з 50 до 150 тисяч гривень.
Збільшення Фонду буде позитивним сигналом для ринку фінансових послуг і допоможе повернути довіру вкладників, впевнені експерти. Адже саме на довірі ґрунтується вся банківська система. "Зростання розміру фонду повинно переконати людей, що зберігати гроші в банках не небезпечно, адже у випадку проблем вкладник обов'язково одержить компенсацію з Фонду гарантування внесків", - підкреслює співробітник казначейства великого іноземного банку.
Позитивно оцінюють банкіри і намір держави брати участь у рекапіталізації комерційних банків. На думку начальника відділу аналізу фінансових ринків банку ING Олександра Печерицина, "прискорення державної рекапіталізації може допомогти відновити згасаючу довіру до банківського сектора і мінімізувати відтік депозитів з банків, тому що останні все ще залишаються єдиним джерелом короткочасних інвестицій для населення".
Сергій Пасюта
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
Власники iPhone 14 і 15 отримують рік супутникового зв’язку
Щоб вижити: Maserati переходить на унікальні авто і лімітовані серії
Volkswagen інвестує в штучний інтелект до мільярда євро
Канада оголосила про новий пакет військової допомоги Україні на понад $2 млрд
ТОП-10 найпопулярніших бензинових автомобілів в Україні
«Плата» за купівлю російської нафти: Трамп запропонував ЄС ввести 100%-тарифи проти Індії та КНР
