7978
Розплата за кризу
— Кредит&Депозит
Економічна криза, що підкосила банківську систему в четвертому кварталі 2008 р., стане головним лейтмотивом у роботі фінансового сектору цього року. У міру зростання неповернень по кредитах від нього чекають рекордних збитків і навіть низки банкрутств.
За прогнозами, протягом 2009 р. може бути закрито порядку 20-30 українських банків, ще п'ять-вісім фінустанов змінять своїх власників. Сумнівів такі грізні пророцтва не викликають, адже рятувати проблемні банки практично нікому: криза підкосила не тільки іноземні фінансові групи, які сьогодні виживають лише завдяки матеріальній підтримці своїх урядів, але й українські фінансово-промислові групи, що володіють банками. Несолодко доведеться і тим фінустановам, яким все-таки вдасться встояти: у них будуть виникати розриви ліквідності, а тому вкладникам стане як ніколи важко повернути свої депозити, а позичальникам і зовсім доведеться забути про нові кредити.
Ресурсний голод
Планомірне зниження ліквідності банківської системи почалося в жовтні-грудні 2008 р. На неї припали удари відразу з трьох боків. Найсильніший завдали вкладники. У середині осені фінансисти зіткнулися зі стрімким відтоком депозитів: у четвертому кварталі населення зняло з рахунків 28,5 млрд грн., юрособи - 12 млрд грн.
"Паніка вкладників, що виникла на початку жовтня, на першому етапі була пов'язана з чутками про банкрутство Промінвестбанку. Саме тоді похитнулася довіра до фінансового сектору", - говорить заступник голови правління Діамантбанку Валерій Олійник. Практично одночасно почався активний приріст проблемних кредитів. Нерідко клієнти відкрито відмовлялися гасити позики, у результаті за січень-грудень частка "проблемки" у загальному кредитному портфелі системи, за даними НБУ, виросла з 1,31 до 2,27% (18,015 млрд грн.).
За оцінками фінансистів, у низці банків питома вага сумнівних позик у загальному портфелі на 1 січня 2009 р. досягала 10-15%. "У споживчому кредитуванні частка простроченої заборгованості зросла через зміну курсу долара, зниження зарплат і зростання безробіття, у корпоративному - через падіння попиту на продукцію підприємств", - пояснив голова правління Ерсте Банку Андрій Рожок.
Ще одна причина відтоку коштів - зовнішні виплати фінустанов по єврооблігаціях і синдикованих кредитах. "За нашими оцінками, у четвертому кварталі банки повинні були погасити зовнішні позики на суму порядку $4,5-5 млрд, однак змогли рефінансувати значну частину цих боргів. Дефолтів по зовнішніх запозиченнях не було. Труднощі виникли тільки в банку "Надра", який одержав рефінансування НБУ і зумів розрахуватися за зовнішніми зобов'язаннями на суму $230 млн", - відзначив аналітик інвестиційної компанії "Драгон Капітал" Віталій Ваврищук.
У такій ситуації банківську систему не змогла врятувати навіть рекордна капіталізація, яку вона продемонструвала в 2008 р.: статутний капітал фінустанов виріс відразу на 92,3% (39,6 млрд грн.), власний - на 71,4% (49,7 млрд грн.). Результатом загострення кризи ліквідності стали відмови банків повертати вкладникам депозити по закінченню їх термінів. У депозитних неповерненнях були помічені порядку 15-50 фінустанов, у тому числі Промінвестбанк, Укрпромбанк, "Надра", "Київ", "Фінансова ініціатива" та ін.
Акціонери обіцяють капітали
Додаткова капіталізація стане головним джерелом ресурсів для фінустанов в 2009 р. Про це відкрито говорять як нацбанківці, які згорнули із січня рефінансування, так і експерти Міжнародного валютного фонду, які затіяли ще в грудні так званий стрес-аудит 34 українських банків (вся група найбільших і великих). Він відрізняється від звичайної перевірки тим, що при розрахунках капіталів з них віднімаються зобов'язання банків по запозиченнях, а при оцінці якості кредитних портфелів відбувається переоцінка вартості застав, що подешевшали. За словами директора дирекції банківського регулювання та нагляду НБУ Олександра Киреєва, завершена в лютому інспекція перших 17 фінустанов показала потребу в додатковій капіталізації у розмірі 22 млрд грн.
"Держбанки були капіталізовані Кабміном, у Промінвестбанку активно працює новий інвестор (Внешэкономбанк – ред.), власники 12 фінустанов підтвердили готовність у докапіталізації своїх структур. По двох банках - Укрпромбанку і "Надрах" - будуть підготовлені матеріали з рекапіталізації за рахунок держави (запущений процес націоналізації. - ред.)", - заявив він. Очікується, що рекордсменом з капітальних уливань стане Промінвестбанк.
"Наскільки мені відомо, протягом одного-півтора років загальні інвестиції в ПІБ складуть порядку $1,5-2 млрд. Минулого тижня у вигляді субординованого боргу вже надійшло $390 млн. Обсяг вкладень ВЭБа буде залежати від того, як стане розвиватися бізнес", - повідомив "ДС" член наглядової ради Енергобанку (99,23% акцій якого належать російській Національній резервній корпорації) В'ячеслав Юткін.
До кінця лютого повинен бути завершений аудит 17 банків, які НБУ відносить до групи великих. Але спостерігачі не сумніваються, що його результати також підтвердять серйозний пролом у капіталах фінустанов: згідно з оптимістичними прогнозами, цю групу банків доведеться докапіталізувати на 15-18 млрд грн., песимістичними - на 23-26 млрд грн. Фінансисти припускають, що після завершення показових перевірок за методикою МВФ Нацбанк затвердить нові вимоги щодо нарощування капіталів і для всієї банківської системи.
"За нашими підрахунками, загальна потреба банківської системи в додатковому збільшенні капіталу в 2009-2010 рр. складе близько $4,5 млрд, з них порядку $2,5 млрд - це кошти, які повинні будуть виділити для своїх дочірніх структур іноземні фінустанови", - сказав Віталій Ваврищук.
"Швидше за все, НБУ стане проводити індивідуальну роботу з банками: з урахуванням матеріальних можливостей акціонерів будуть розроблятися графіки капіталізації", - доповнив його аналітик групи DCH Іван Угляниця. Експерти не сумніваються, що в умовах економічної кризи уливання в банки не будуть відбуватися миттєво, їх стануть розтягувати на півроку-рік.
Кредитування вимре
Кошти, що вливаються цього року в капітали, не будуть, як звичайно, вкладатися в активні операції.
"Нарощувати кредитування банки не стануть, ресурси, що з'являються, підуть на поліпшення ліквідності", - розповів директор департаменту організації продажів продуктів роздрібного бізнесу банку "Фінанси та Кредит" Ігор Шевченко.
"Збереження якості кредитного портфеля, зниження розривів ліквідності і зменшення надлишкових видатків - от основні завдання фінустанов. Роздрібне кредитування перетвориться скоріше на дивину, ніж на стандартний банківський продукт, принаймні, у першому півріччі", - доповнив його начальник відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банку Україна Олександр Печерицин. Експерти роблять різні прогнози відносно реанімації кредитування: за оптимістичними, вона відбудеться в листопаді-грудні 2009 р., песимістичними - у другому кварталі 2010 р.
"Банки будуть робити ставку на кредитування юросіб, у першу чергу на малий і середній бізнес. Оскільки саме він найменш підданий кризовим і політичним факторам", - відзначив голова наглядової ради Банку регіонального розвитку Валерій Ксьонзенко.
Згортання кредитних програм почалося ще в четвертому кварталі 2008 р.: портфель споживчих позик поменшав на 3,5% (7,3 млрд грн.), обсяг же кредитування юросіб виріс лише на 4,3% (15,2 млрд грн.). Для порівняння: у жовтні-грудні 2007 р. кредитування населення збільшилося на 19,9% (25,8 млрд грн.), підприємств - на 14,3% (33,9 млрд грн.).
"Спочатку перестали видавати нові позики, потім стали зменшуватися раніше відкриті кредитні лінії для компаній і фізосіб, а також ліміти по карткових кредитах", - розповів Ігор Шевченко.
"У жовтні-грудні банки реально кредитували тільки корпоративних клієнтів і тільки в гривні. Населенню позики практично не надавали", - підтверджує його слова начальник відділу аналізу та досліджень Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб. Нерідко для вилучення грошей у пересічних позичальників фінансисти вдавалися до відвертого шантажу: надсилаючи повідомлення про підвищення ставки по діючому кредиту, банк вкладав у лист рекламну брошуру, де клієнтові пропонувалося погасити одним махом 20-30% позики в обмін на збереження старих відсотків.
У міру посилення кризи фінансисти прогнозують подальше погіршення якості кредитних портфелів. "У випадку подальшого загострення економічної кризи в країні, зростання безробіття і зменшення зарплат, а також активного зниження цін на нерухомість частка проблемних кредитів може вирости до 20-25%", - відзначив у розмові з "ДС" пан Ваврищук.
Не всім допоможе держава
Саме збільшення обсягів проблемних кредитів, на думку аналітиків, стане головною причиною зростання збитковості у фінансовому секторі. Опитані експерти не сумніваються, що 2009 р. банківська система закінчить зі збитком: у найкращому разі він буде коливатися в рамках 2-3 млрд грн., у найгіршому - 7-8 млрд грн. Заробітки 2008 р. дозволяють покрити ці втрати: за даними НБУ, чистий прибуток банківської системи торік виріс на 10,3% (до 7,304 млрд грн.).
"Показник міг бути кращим. Але через збільшення витрат на формування резервів по активних операціях внаслідок зниження якості кредитного портфеля рентабельність активів банківської системи в 2008 р. знизилася з 1,5 до 1%, рентабельність капіталу - з 12,7 до 8,5%. Але в четвертому кварталі відбулося різке зростання торговельного доходу банків: у першу чергу від операцій з торгівлі іноземною валютою", - розповів Дмитро Сологуб.
У міру погіршення ситуації у фінансовому секторі почне рости кількість акціонерів, які будуть намагатися позбутися своїх банків. "Схоже, нас очікує низка стовідсоткових продажів невеликих фінустанов", - говорить заступник голови правління АБ "Експрес-Банк" Олег Штокало.
"Ми побачимо технічні покупки банків за символічну ціну - вона однозначно буде меншою від номіналу (капіталу банку. - ред.)", - доповнив його голова правління Першого інвестиційного банку Олег Малкін. За різними оцінками, протягом року власників можуть змінити порядку п'яти-восьми фінустанов.
Чиновники вже відкрито кажуть, що на рятівне фінансування з боку НБУ і націоналізацію, яку Кабмін планував здійснювати за кредит stand by МВФ (відповідний порядок було затверджено в листопаді 2008 р.), зможуть розраховувати лише лічені фінустанови. До всіх інших банків у випадку погіршення їх фінансового стану буде застосовуватися стандартна схема: введення тимчасової адміністрації, санація, а у випадку невдачі - ліквідація.
"Всі банки ми підтримати не зможемо. Тому невеликі фінустанови повинні шукати могутніших інвесторів серед українських банків або інші шляхи нарощування своїх капіталів", - визнав Олександр Киреєв. За останні місяці тимчасова адміністрація НБУ була введена в семи фінустановах: Промінвестбанку, Укрпромбанку, Західінкомбанку, "Національному кредиті", "Причорномор'ї", "Києві" і "Надрах".
Фінансисти сьогодні роблять різні прогнози щодо подальшої долі банківської системи. За розрахунками оптимістів, в 2009 р. можуть бути закриті близько 20 фінустанов. "За моїми оцінками, кількість банків в Україні зменшиться щонайменше на 30", - висловився за песимістів В'ячеслав Ютквн.
Олена Лисенко, Антон Одарюк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
Також за темою
Частка непрацюючих кредитів у банках у листопаді зменшилася до 23,9%
Програма"5−7−9%": ідприємці оформили нових пільгових кредитів на 3,3 млрд грн
Причини відмови в іпотечному кредитуванні за програмою «єОселя»
Як погасити борг за кредитом у банку, що збанкрутував
Які депозити найпопулярніші серед українців
Уряд продовжить фінансувати програми підтримки бізнесу: на 2026 рік передбачено понад 50 млрд грн
