2599
Націоналізація казахстанських банків: порятунок чи вилучення активів?
— Казна та Політика
Уряд Казахстану схвалив у понеділок рішення про націоналізацію найбільшого в республіці БТА банку, що опинився на межі дефолта. Планується, що державний фонд "Самрук-Казина" стане власником 78,14% голосуючих акцій банку за рахунок викупу допемісії. Крім того, найближчим часом уряд одержить контроль над іншим банком країни - Альянс банком. Уряд Казахстану перерахує для підтримки ліквідності $1,7 млрд БТА банку і $200 млн - Альянс банку.
Історія питання
Банківська система Казахстану, що лідирувала з темпів розвитку серед країн СНД, постраждала від світової фінансової кризи ще влітку 2007 року, що пояснювалося сильною залежністю її від зовнішніх ринків запозичень.
Динаміка основних показників діяльності банківської системи Казахстану за перше півріччя 2008 року, за даними "Інтерфакс-ЦЕА", свідчила про припинення розвитку фінансового сектора країни. Якщо за перше півріччя 2007 року сукупні активи та власний капітал банківської системи в доларовому еквіваленті збільшилися практично на третину, то за перші 6 місяців 2008 року приріст активів склав близько 4%, капіталу - 6,7%. При цьому обсяг кредитного портфеля скоротився на 1,6%, сумарних зобов'язань банків - на 0,5%, у той час як роком раніше приріст цих показників становив відповідно 48% і 37%.
Наприкінці жовтня 2008 року уряд Казахстану на тлі глобальної фінансово-економічної кризи, що розгорталася, звернувся до акціонерів чотирьох системоутворюючих банків республіки - БТА банку, Казкоммерцбанка, Народного банку та Альянс банку - з пропозицією про уливання додаткових коштів в їхній акціонерний капітал. При цьому відзначалося, що участь держфонду "Самрук-Казина" у капіталі банків не повинна перевищувати 25%. Банки прийняли пропозицію уряду.
Наприкінці листопада держфонд "Самрук-Казина" і ці банки підписали меморандуми про взаєморозуміння в питаннях забезпечення їхньої додаткової капіталізації, де обговорені основні принципи участі держави в капіталі даних банків. Таким чином, доля "чудової четвірки" була визначена.
Багато економістів у Казахстані восени заговорили про націоналізацію банків. У свою чергу банкіри віддавали перевагу цей термін не вживати.
Перший дзвінок
Націоналізація БТА банку - найбільшого в республіці і ведучого масштабну експансію в країнах СНД - зважаючи на все, відкриває нову сторінку в історії банківського сектора Казахстану.
Призначений наприкінці січня главою Національного банку Казахстану Григорій Марченко, який вже обіймав цей пост із жовтня 1999 року до січня 2004 року, мабуть, покликаний для підтримки і проведення не занадто популярних заходів у банківському секторі республіки.
На засіданні уряду в понеділок Г.Марченко виступив з промовою на підтримку націоналізації БТА банку. За його словами, не надай держава підтримки, ще на минулому тижні в БТА банку відбувся б дефолт. За його даними, практично кілька місяців його функціонування забезпечувалося короткостроковими тижневими кредитами Національного банку. "І якби ми (Нацбанк) їх не підтримували, то вже б наступили дефолти", - сказав він.
Марченко також повідомив, що є офіційний лист керівництва банку, в якому йдеться, що він не в змозі обслуговувати борг перед Нацбанком.
Все непросто
Керівництво БТА банку рішення про націоналізацію сприйняло неоднозначно. Так, відсторонений урядом від посади голови ради директорів банку Мухтар Аблязов назвав те, що відбувається, "сваволею і державним рейдерством". "Дії уряду говорять про економічну некомпетентність і політичну короткозорість чиновників", - підкреслюється в заяві Аблязова.
Тим часом глава правління банку Роман Солодченко привітав протягнену державою "руку допомоги". "Входження уряду в капітал банку - це, я вважаю, для наших вкладників додаткова гарантія, що всі зобов'язання банка будуть виконуватися й далі", - сказав він.
"Для менеджменту головною метою було і залишається збереження банку, його робота в нормальному режимі, виконання всіх узятих на себе зобов'язань перед клієнтами і вкладниками", - підкреслив глава правління банку.
За даними Солодченка, до кінця 2009 року банк повинен погасити зовнішні зобов'язання на суму біля $2 млрд. У січні 2009 року кредитна організація вже погасила понад $400 млн зовнішніх зобов'язань, у тому числі $250 млн - по євробондам. За його словами, зобов'язання були погашені за рахунок внутрішніх ресурсів банку.
Заступник голови правління держфонду "Самрук-Казина" Арман Дунаєв, призначений у понеділок членом ради директорів БТА банку, повідомив, що фонд найближчим часом проведе переговори із зовнішніми та внутрішніми кредиторами банку.
"Я анітрошки не сумніваюся, що кредитори будуть звертатися й до керівництва банку, і до "Самрук-Казина", і уряд у частині обслуговування поточних зобов'язань", - сказав Дунаєв.
Тим часом ще в грудні 2008 року керівництво БТА банку заявляло, що не планує реструктуризацію зовнішньої заборгованості. Банк повідомляв, що повністю виконав свої зовнішні зобов'язання в 2008 році (біля $1,2 млрд) без рефінансування їх на зовнішніх ринках і має у своєму розпорядженні всі необхідні ресурси для здійснення чергових погашень в 2009 і 2010 роках на суми $1,7 млрд й $1,9 млрд відповідно.
Добровільна здача за символічну суму
В історії з Альянс банком, четвертим за розміром активів банком республіки, схоже, все простіше. За словами прем'єр-міністра Карима Масимова, великий акціонер Альянс банку - корпорація Seimar Alliance Financial Corporation (SAFC) - запропонував придбати фонду "Самрук-Казина" приналежні корпорації 76% голосуючих акцій банку за символічну плату - 100 тенге ($0,8 за поточним офіційним курсом). При цьому SAFC не має опціону на зворотний викуп акцій.
Глава правління корпорації Сакен Сейфуллін заявив, що SAFC продає акції, тому що банку в поточних умовах потрібні сильні акціонери. "Якби ми знали, що криза закінчиться цього року, то ми б не продавали. Але краще зробити це заздалегідь", - сказав він.
У результаті угоди в SAFC залишиться близько 8% акцій банку, free float становить 17%. Органи управління банку будуть працювати в колишньому складі, стратегія не зміниться.
Розмір зовнішнього боргу Альянс банку становить $3,9 млрд, цього року доведеться виплатити $500 млн, однак "вхідний потік в $1,1 млрд" дозволяє виконувати зобов'язання по зовнішніх боргах.
У понеділок фонд "Самрук-Казина" і банк підписали договір на розміщення в Альянс банку депозиту в розмірі 24 млрд тенге під 8% річних для підтримки фінансової стабільності і подальшої капіталізації банку.
"Основна мета цього - стабілізація фінансової системи. Ми вважаємо, що цей крок виправданий", - сказав голова правління Альянс банку Ерік Султанкулов.
Що далі?
За заявою глави держфонду "Самрук-Казина" Кайрата Келимбетова, фонд надалі може вийти з капіталу БТА банка та Альянс банку після стабілізації ситуації в них. "Ми плануємо, що коли банки вийдуть на стійку траєкторію, ми будемо протягом п'ятирічного періоду виходити з них", - сказав він.
Глава Нацбанку також повідомив, що пакет акцій БТА банку може придбати Ощадбанк Росії. "Поки ніякого ексклюзива немає, представник Ощадбанку Росії перебуває тут. З ними зараз будуть вестися переговори, але якщо будуть інші пропозиції від інших зацікавлених банків, з ними будуть проведені такі ж переговори", - повідомив Марченко.
Поки ж на черзі в держави - ще два банки - Казкоммерцбанк і Народний банк (2-й й 3-й у республіці за розмірами активів). У листопаді 2008 року Марченко, будучи главою правління Народного банку, заявляв, що, за його оцінкою, фінансово-кредитна організація в найближчий рік не має потреби в державній допомозі, однак визнавав, що основне рішення - за акціонерами.
У грудні Марченко відзначав, що 2009 рік для банківської системи Казахстану буде складним, тому що для більшості комбанків ринків капіталу будуть як і раніше закриті. "В 2009 році для казахстанської банківської системи ключовими питаннями будуть ступінь і форми державної участі", - заявляв він.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
