2034
Давос себе не виправдав
Від Давосу очікували нових чітких свідомих ідей і конкретних рішень, що ж робити далі. На швейцарський курорт приїхало більше 2500 делегатів, включаючи 1400 глав компаній з усього світу. Це були найбільші збори бізнес-лідерів в історії, що проходили в самий розпал найсерйознішої економічної кризи на пам'яті кожного, хто був у ці дні в Давосі, передає BBC.
Однак протягом п'яти днів дискусії в основному зосереджувались скоріше на описі поточних проблем, ніж на пошуку рішень. Користуючись відомою аналогією, можна сказати, що замість того, щоб шукати світло наприкінці тунелю, делегати Давосу активно погоджувалися з тим, що ми все ще як і раніше в тунелі.
Далі "ініціатив" справа не пішла
Тон цього форуму був досить похмурим. Ще в найперший день практично всі економісти і бізнесмени зійшлися на тому, що фінансова система у тому вигляді, в якому вона нам уявлялася всі останні десятиліття, остаточно звалилася.
Однак всі спроби запропонувати щось нове виявлялися винятково теоретичними - або навіть, скоріше, риторичними.
Закриваючи Давоський форум, його директор і засновник Клаус Шваб закликав повністю перебудувати світову економічну систему та оголосив про "всесвітню ініціативу" з переробки банківського сектора, системи фінансового регулювання та корпоративного управління. Однак далі "ініціативи" справа поки не пішла.
Британський прем'єр Гордон Браун заявив, що у світових лідерів повинна бути впевненість і вони повинні діяти.
"Нам необхідна система раннього оповіщення подібних криз на кожному континенті. Нам потрібно виробити нову систему фінансового регулювання з упором на чітку відповідальність - причому щоб це стосувалося не тільки банків, але й інших фінансових установ, таких, наприклад, як хедж-фонди", - заявив британський прем'єр.
Але що це буде за система, на яких принципах - ми так і не почули.
Ключовий радник нової американської адміністрації президента Обами Валері Джарретт у свою чергу сказала, що "ми повинні ввійти в нову еру глобальної фінансової відповідальності" - навряд чи це також звучить, як конкретний план.
Гордон Браун на одній із сесій і зовсім визнав, що ніякого чіткого плану й немає, оскільки це безпрецедентна криза, яку навіть не можна порівнювати з Великою депресією 1930-х в Америці, тому що цього разу криза має по-справжньому глобальний характер.
Порівняння з 30-ми роками звучали в Давосі постійно. Відомий фінансист Джордж Сорос вважає, що цього разу все буде набагато серйозніше. Тим часом, не один раз під час то однієї, то іншої сесії звучало нагадування про те, що Велика депресія 30-х закінчилася Другою світовою війною. "Будемо сподіватися, що зараз все буде коротше, дешевше та людяніше", - сказав один економіст під час закритого пленарного засідання.
Так хто ж винен?
Замість рішень у Давосі часто шукали винуватих. І список їх був під рукою: Сполучені Штати, недалекоглядні фінансові регулятори, жадібні до грошей фінансисти - і, звичайно ж, безвідповідальні банкіри.
Директори більшості найбільших банків вирішили не приїжджати в Давос, щоб не створювати враження, що в найтяжкі часи вони перебувають на лижному курорті. Тому колективний вирок щодо них був, що називається, винесений заочно.
Директор Лондонської школи економіки Говард Девіс написав у своєму блозі: "Є стара приказка в урядових колах: коли справа доходить до публічних політичних дебатів, то якщо тебе немає за цим столом, то будь упевнений, що ти будеш тоді в меню. Банкірам дали цей урок цього року. Їх неприїзд став подією, і в їх відсутність всі проблеми світу були покладені до їх порога".
Однак це не допомогло ніяким чином придумати, як вирішити ці проблеми. У гулі збурювання з приводу недалекоглядності і жадібності банкірів потонули попередження деяких видних економістів про те, що в 2009 році світ може зіштовхнутися з небаченою банківською кризою, коли урядам США, Великобританії та багатьох країн єврозони доведеться практично цілком націоналізувати свої банківські системи.
Джордж Сорос вважає, що найбільш проблемними банками в нинішньому році стануть саме ті, хто вважався найбільш надійними в 2008-му.
Гроші з бюджету - найпопулярніший захід
Все це підводить до найгарячішої та хворобливої теми - питання виділення грошей з бюджету на допомогу окремим галузям або навіть окремим компаніям. Практично всі провідні держави оголосили про виділення грошей з бюджету в тому або іншому масштабі.
Зворотний бік цього - протекціонізм, і це слово стало одним з найпопулярніших у Давосі. Точка вододілу думок на цей рахунок проходить саме десь у Атлантиці.
Американські чиновники вважають, що такі гроші допоможуть - і виділяють багато сотень мільярдів на підтримку банкам, автопрому та економіці в цілому. Колишній президент США Білл Клінтон виступив за такі заходи, за націоналізацію поганих банків, за вливання грошей в економіку.
Однак в Європі багато хто вважає, що це ставить такі галузі та окремі компанії в ситуацію нерівної конкуренції. Канцлер Німеччини Ангела Меркель відзначила, що її країна також сильно залежить від автопрому - тому державна допомога американському автопрому їй дуже не подобається. Крім того, мало хто поки задається питанням, а як потім ці багато сотень мільярдів і цілих трильйонів доларів будуть повертатися.
До речі, саме Ангелі Меркель належать ті деякі конкретні пропозиції, які все-таки пролунали на цьому Давосі. Вона запропонувала підписати всесвітню економічну хартію за підсумками цієї кризи, яка б окреслила структуру нової системи. Втім, що це за структура - знову незрозуміло.
Та крім того, Меркель запропонувала створити при ООН спеціальну Економічну Раду - аналог Ради Безпеки, створеної після Другої світової війни. На думку Меркель, те, що зараз відбувається в економіці - це економічний аналог Другої світової.
Крім цього, і Меркель, і Браун закликали до повного перегляду ролі міжнародних організацій - таких, наприклад, як МВФ і Всесвітній банк. На думку Брауна, МВФ повинен скоріше займатися запобіганням криз, ніж виділенням грошей вже після того, як криза гримнула.
Інші економісти відзначають, що нинішня криза показала неадекватність ролі та масштабу МВФ. У той час як в усьому світі зараз у всіх напрямках розкидаються трильйони доларів бюджетних коштів, МВФ тільки сподівається зібрати 250 мільярдів для своїх антикризових програм - крапля в морі.
"Ви самі - причина кризи"
Крім того, саме під завершення Давосу в Росії прокотилися акції протесту з вимогою відставки уряду. Саме в цей день у Давосі міністр фінансів Франції Крістін Лагард попередила, що соціальний вибух і масові безладдя можуть стати одним з головних наслідків цієї кризи.
Протести проти Всесвітнього економічного форуму пройшли і у самій Швейцарії - як у Давосі, так і в Женеві. "Ви самі - причина кризи" - такі плакати тримали демонстранти перед шикарними давоськими готелями, де зупинилися учасники форуму.
Під кінець Давосу на сесіях та в кулуарах почали все більше говорити про небезпеку безладь - у тому числі в Європі. Каталізатором таких безладь можуть бути масові скорочення робочих місць, які вже йдуть на повний хід - і усвідомлення того, що бюджетні гроші виділяються не на порятунок робочих місць, а на порятунок банків.
"Два головних ризики перед нами - це соціальний вибух і протекціонізм. Каталізатори цих двох ризиків - це падіння економічного зростання та використання урядом грошей платників податків. Що нам треба зробити? Запустити економіку і припинити витрачати гроші платників податків. Але в першу чергу, нам треба повернути довіру", - сказала Крістін Лагард.
Однак відомий індійський економіст Монтек Сінгх Ахлуалія відповів їй: "Довіра росте так само повільно, як кокосове дерево. І падає так само швидко, як кокосовий горіх".
Надія на квітень
Давоський форум показав, що як у світовому бізнес-співтоваристві, так і в світовій політичній еліті не те що навіть не дозріло якихось рішень - за великим рахунком, немає навіть ідей.
"У нас є вибір - не приймати взагалі ніяких рішень. Але це теж рішення саме по собі. І воно буде невірним", - відзначив у Давосі британський прем'єр Гордон Браун.
Зараз практично будь-яка пленарна сесія закінчувалася відсиланням до саміту "великої двадцятки", що пройде 2 квітня в Лондоні.
Світові лідери все більше уваги приділяють "великій двадцятці" - Гордон Браун і зовсім практично прямо говорить про неї як про спадкоємицю "великої вісімки".
Очікується, що саме на цьому саміті глави провідних 20-ти економік світу зможуть виробити якусь політику, якусь низку рішень, нарешті проголосити, якою буде та нова фінансова та економічна система, яку треба створити замість тієї, що звалилася.
Однак точно такі ж очікування були й напередодні Давосу.
І як вже попереджали деякі економісти тут, на цьому форумі, чим більше будуть очікування напередодні саміту "великої двадцятки", тим більшим потім може виявитися розчарування.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
