2589
Імперіалісти
Ми втрачаємо його
Першою постраждала Північна Америка: в 2008 р. тут було продано легкових авто, позашляховиків і пікапів у середньому на 18% менше, ніж в 2007 р., - відповідно, 13,2 млн проти 16,5 млн. У нинішньому, 2009 р., за найоптимістичнішими оцінками американського консалтингового агентства CSM Worldwide, швидше за все, буде реалізовано близько 11 млн екземплярів.
Експерти Citigroup Global Markets наполягають на цифрі 10,8 млн. Тобто приблизно стільки ж, скільки й 15 років тому. Слабкою розрадою служить те, що від кризи постраждали й американські філії азіатських та європейських компаній. Лише Subaru вдалося одержати незначний приріст в 0,3%. Що за нинішніх умов можна вважати успіхом.
Але є й неприємні для американського автопрома нюанси. З 1945 р., коли перші імпортні автомобілі висадилися на північноамериканському континенті, частка вітчизняних виробників неухильно падає. Колись, наприкінці 1950-х років, “чужі” забирали лише 2-3% ринку. Нині “Велика трійка” (Chrysler, Ford, General Motors) - вже майже гості у власному будинку. Якщо в 2007 р. їх ринкова частка становила 50%, то в 2009 р. вона, на думку аналітиків, скоротиться до 43%. І, зважаючи на все, продовжить падати.
Крім того, на відміну від конкурентів, американський автопром зазнає багатомільярдних збитків. Приміром, General Motors в 2005-2006 р. втратила понад $12 млрд; в 2007 р., коли ніякою кризою ще й не пахнуло, втрати GM склали $39 млрд. За 9 місяців 2008 р. GM втратив $21 млрд, поступившись заразом місцем виробника №1 у світі японській Toyota. Chrysler і Ford щодо цього виглядають краще. Їх збитки не настільки страшні.
Основних причин дві. Перша - внутрішня. Аматори американських авто дорікають компанії “Великої трійки” у тому, що вони ухитрилися втратити одну зі своїх основних переваг - оригінальний дизайн, скотившись до банального наслідування кращих зразків німецького та японського автопрома. Хоча колись все було навпаки. Крім того, топ-менджемент “Великої трійки” умудрився прогледіти черговий стрибок цін на паливо в 2007 р., захопившись важкими “пожирателями бензину” в особі джипів і пікапів.
Друга причина - це упереджене ставлення і суспільства, і уряду. Від “Великої трійки” вимагають виконання великих соціальних програм зі сплати солідних зарплат і пенсій, які підвищують собівартість кожного автомобіля приблизно на $1 тис, і одночасно пропонують вкладати гроші в екологічні проекти накштал “воднемобілів”. Останні, як відомо, слугують для заспокоєння розхитаних нервів численних “зелених”, що обвинувачують автомобілістів у перманентному забрудненні навколишнього середовища. Це, зрозуміла справа, сприяє глобальному потеплінню, через наслідки якого наступить кінець світу. Дійшло до того, що віце-президент General Motors Боб Лютц на одній з прес-конференцій на початку 2008 р., не обираючи висловлювань, заявив, що ідея глобального потепління - це повна нісенітниця. Допекли.
Додайте до цих двох причин фінансову кризу. Немає грошей у населення - немає продажів. Не дивно, що в жовтні 2008 р. “Велика трійка” опинилася на межі банкрутства. Продажі GM впали на 45%, Ford і Chrysler - на 30-32%. Всі три корпорації негайно попросили в рідного уряду кредит спочатку на $50 млрд, а потім - на $20 млрд. Однак сенат США в проханні відмовив. Однією з причин була дивна поведінка єдиної профспілки “Великої трійки”, яка відмовилася урізати плату співробітникам до рівня плати працівникам японських філій.
На щастя, наприкінці грудня 2008 р. президент Джордж Буш видав найбільш постраждалим GM і Chrysler $17,4 млрд держкредити зі знаменитого резервного 700-мільярдного фонду. Ford від кредиту відмовився, порахувавши умови надто твердими. Якщо до 31 березня обидва концерни не скоротять зарплати, премії і пенсії і не проведуть реструктуризацію, то повинні будуть передати державі акції на суму, яка дорівнюватиме 20% кредиту. Що навіть при нинішній вартості акцій General Motors і Chrysler (які падають) рівносильно націоналізації. Ласкаво просимо до соціалізму, добродії!
На черзі Азія
Не варто вважати, що якщо в Америці стався автомобільний апокаліпсис, то в Японії - все чудово. Мало того що японські авта в США продаються не настільки динамічно, як раніше, так ще в себе на батьківщині обсяги продажів в 2008 р., у порівнянні з 2007 р., знизилися на 6,5%. А автовиробник №1 у світі - Toyota - вперше закінчив рік зі збитками приблизно в $1,66 млрд.
У Кореї вкотре збанкрутував SsangYong. Минулого разу (в 1998 р.) його врятував Daewoo. Нинішній власник - китайська компанія SAIC - вирішила не морочитися з відділенням, продажі якого в грудні скоротилися на 53%, а борги становлять майже $0,5 млрд.
З'явилися проблеми і в індійців. Tata Motors, що необачно придбала у Ford “шляхетні” Jaguar і Land Rover, зіштовхнулася із серйозними падіннями продажів. У листопаді-грудні попит на машини Tata на батьківщині знизився на 60%, а в усьому іншому світові - на 30%. Британські авта теж не дуже продаються. От і виходить, якщо Tata не одержить допомоги від уряду (Індії або Англії), “дикі кішки” і “породисті позашляховики” можуть опинитися на межі виживання.
На цьому похмурому тлі досить позитивно виглядає Китай, де продажі автомобілів за грудень 2008 р., у порівнянні з груднем 2007 р., збільшилися на 8,1%. А сам ринок виріс на 7,4%, до 6,43 млн авто. Подібних результатів вдалося досягти в тому числі завдяки правильним діям партії та уряду, які знизили ціни на паливо і податки на автомобілі. В Україні ж вчиняють з точністю до навпаки.
Європа готується
Західноєвропейські продажі автомобілів цілком порівнянні з американськими: в 2005-2007 р. щорічно реалізовувалося близько 14,7 млн машин. Минулого року падіння продажів склало близько 8,4% (до 13,56 млн). На цей рік аналітики з американського маркетингового агентства J.D. Power and Associates пророкують їх скорочення до 11,39 млн штук. Найсильніше постраждають Іспанія (прогноз падіння продажів - 25%), Великобританія і Німеччина, де експорт, за даними німецької Асоціації учасників автоіндустрії (VDA), у грудні 2008 р. скоротився на 22%. Нічого дивного. Левова частка Mercedes-Benz E- і S-класів, а також BMW 5-ї та 7-ї серій пішла в Америку. Продажі всіх нових авто в самій Німеччині впали за грудень на 7%.
Не чекаючи катастрофи, європейські компанії негайно затурбувалися одержанням кредитів. Opel розраховує на $1,4 млрд від уряду Німеччини. Renault збирається взяти в уряду Франції EUR9 млрд. А в Peugeot-Citroеn поки чекають кредит на EUR1 млрд. Як заявив заступник міністра промисловості Франції Люк Шатель, допомога французьким автовиробникам буде зроблена до кінця січня. Цікаво, що попит на нові машини у Франції та Німеччині стимулюється урядовими знижками при здачі в утиль старого авто. Приміром, у Франції для цього виділено EUR220 млн.
Зовсім не оригінально відреагували на кризу в Україні та в Росії. Вітчизняних виробників, як завжди, будуть стимулювати збільшенням цін на нові “іномарки”, пов'язаним зі зростанням курсу євро та долара стосовно гривні, і божевільними митами на старі. Ціни на бензин, природно, теж піднімуть, податки і штрафи вже збільшили. У Росії підвищення мит на імпортні автомобілі навіть призвело до масових безладь. У нас - поки тихо.
Порятунок потопаючих
Нинішня криза не перша і, швидше за все, не остання. Рецепти відомі і перевірені. Проекти дорогих спорткарів і люкс-авто будуть відкладені до кращих часів, а існуючі моделі намагатимуться максимально уніфікувати з метою скорочення витрат. Приміром, Honda припиняє розробку суперкара NSX і нового мотора V8, не стане випускати й нову версію родстера S2000. При цьому американський та європейський Accord будуть замінені однією моделлю. З надвиробництвом і супутнім переповненням складів корпорації борються тимчасовою зупинкою конвеєрів. Toyota - на 11 днів, а Chrysler закрив всі свої заводи на місяць з 19 грудня минулого року. На додачу багато виробників переходять на роботу в одну зміну.
Одночасно закривають зайві заводи, а працівників безжалісно звільняють тисячами. Тільки GM торік розстався з 74 тис. співробітників. Щоправда, більшу частину з них просто відправили на пенсію. Chrysler цього року скоротив 4,3 тис. працівників з 17,3 тис. А Nissan, у свою чергу, втратив 1,2 тис. чоловік персоналу британських філій.
Паралельно розпродається зайва власність. Серед іншого - акції компаній, куплені за кращих часів. Приміром, Ford позбувся від 20% акцій Mazda, одержавши за них $515 млн, а General Motors у два прийоми продав 20% Suzuki.
Реалізовують також земельні ділянки, зайві офіси і навіть цілі відділення. Так, GM наполегливо шукає покупців на Hummer, Pontiac і SAAB. І, що характерно, ніяк не може знайти. Ford же мріє десь прилаштувати Volvo.
При цьому, напевно, ми станемо свідками появи нових автомобільних імперій. Сумнівно, що до березня цього року GM і Chrysler зможуть привести себе до ладу, незважаючи на всі бадьорі заяви, що грошей, мовляв, вистачить, і все буде Ok. А виходить, на черзі націоналізація і, ймовірно, примусове об'єднання, із закриттям дублюючих відділень. Нагадаємо: протягом 2008 р. Chrysler вже планував злиття послідовно все з тим же GM, потім - з Renault і навіть із Hyundai. Далі переговорів справа поки не пішла.
Японці вже на повний голос обговорюють зменшення кількості національних компаній з десяти до трьох. Про це повідомляє агентство Bloomberg, посилаючись на главу Suzuki Motor Corp. Осаму Судзукі. Прецеденти вже були. Наприклад, в 1960-х роках фірми Kurogane, Minsei та Prince примусово об'єдналися з Nissan під тиском міністерства зовнішньої торгівлі і промисловості Японії. До речі, вже відомий альянс Renault - Nissan, цілком можливо, буде продавати відділення Samsung, на яке давно й з інтересом поглядає Hyundai.
Юрій Голубовський
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
