3833
У "проблемному" боргу перед банком
"Проблемні кредити" стали другою за обговорюваністю темою в державі після "шалених стрибків валютного курсу". І недивно, адже обидві теми дуже пов’язані між собою.
За оцінками різних експертів, понад 50% усіх банківських активів, задіяних у споживчому й іпотечному кредитуванні", вже 2009 року можуть бути безповоротно втрачені для банківського сектора. Разом із тим, істотних втрат у зв’язку з виникненням кредитних "проблемок" зазнають і громадяни, адже цих боргів кредитори українцям явно не забудуть. Оскільки держава втручатися в розв’язання цього дедалі гострішого конфлікту з "мудрим конструктивом" не збирається й при цьому лише посилює ситуацію, кредиторам і позичальникам доведеться самим шукати умов для взаємовигідної "мирової".
Загальна ситуація така: в жовтні поточного року сукупний борг позичальників - резидентів України перед банками становив 204,7 мільярда гривень. З них понад 80 мільярдів - іпотечні кредити. За різними оцінками, портфель "проблемників" у третій-четвертій декадах поточного року збільшився в середньому на 20-30%. При цьому, згідно з офіційними даними регулятора, на даний момент нормативне значення цього показника не перевищує 2% від припустимого. Не дуже віриться, оскільки на сьогоднішній день видно лише вершину "айсберга".
Пік "неповернень" очікується навесні - влітку 2009 року. Крім того, не варто забувати, що Національний банк оцінює розмір "проблемки" виходячи із загального обсягу виданих кредитів у співвідношенні з балансовою простроченою заборгованістю, тому на виході показник виходить значно меншим за реальний. Більш точні дані мають у своєму розпорядженні експерти колекторських контор і бюро кредитних історій. Згідно зі статистикою Міжнародного бюро кредитних історій, частка проблемних кредитів у загальному кредитному портфелі банків становить 10,35%. А за оцінкою колекторів, цей відсоток уже сьогодні перевищує показник 15% і є тенденція до зростання.
"Домовитися не можна ховатися". Вирішувати, де між цими словами поставити кому - особиста справа кожного українського позичальника. Однак як перший, так і другий варіанти поведінки в разі виникнення "дуже проблемної" заборгованості неоднозначні. Домовитися з кредитором, який звик розвиватися, заробляючи на фінансових потребах громадян, без сумніву, дуже складно. Ховатися... хіба що позичальник і до виникнення неприємного інциденту планував змінити прізвище, стать, обличчя, місце проживання - тоді можна ризикнути. Разом із тим, якщо людині більше до вподоби спокійний, доброчесний спосіб життя - тікати або ховатися за зачиненими дверима явно не варто.
Виходить, одним із прийнятних виходів з неприємної ситуації має стати діалог, спрямований на взаємоприйнятний компроміс. Такий вихід зі становища позичальникам у скрутній фінансовій ситуації радять експерти вітчизняного бюро кредитних історій. Мовляв, прийоми дипломатії ще ніхто не скасовував, крім того, в "цікаве" становище крім клієнтів банків потрапили й самі фінустанови.
Аналітики банків чудово розуміють, що в найближчі півроку-рік активні фінансові надходження їхнім структурам "явно не світять", причому, як ззовні, так і зсередини. При цьому, відібравши у громадян заставне майно, під яке видавався кредит, повернути затрачені на нього кошти повною мірою, й навіть за собівартістю товару, не вдасться.
Товарний ринок уже за декілька місяців буде переповнений конфіскованим у позичальників-невдах "секондом". Плюс традиційний роздріб у боротьбі за покупця вдасться до будь-яких акцій і знижок, аби лише вижити в тяжкі часи. Тим часом, гаманець споживача вже посаджено на сувору дієту. Тому жодними вмовляннями й пропозиціями не вдасться примусити голову сім’ї, не впевненого в завтрашньому дні, витратити зайву копійчину із сімейного бюджету.
Кому, питається, знадобиться банківський конфіскат? А скільки часу, коштів і нервів доведеться витратити на судово-паперову тяганину, щоб повернути крихти банківського капіталу, витраченого на споживче кредитування? Висновок - сміливіше вперед, домовлятися з банком. Фахівці кредитного бюро в налагодженні конструктивного діалогу з кредиторами бачать іще один плюс для позичальників - у формуванні "ходових" кредитних історій.
"Бажання позичальника реструктурувати борг у зв’язку з об’єктивними фінансовими труднощами свідчитиме про нього, як про свідомого, відповідального, дисциплінованого платника, що обов’язково позитивно позначиться на якості його кредитної історії. Більше того, до електронного варіанта кредитної історії можна вписати не лише факт зміни умов повернення кредиту, а й причини, що спонукали позичальника вдатися до такого вимушеного кроку.
У ній можна залишити свої коментарі стосовно ситуації, що склалася. Повірте, кредитори, як справжні, так і майбутні, триматимуть на хорошому рахунку такого позичальника, особливо в умовах зростаючої кредитної проблемки", - переконує директор із розвитку бізнесу ЗАТ "Міжнародне бюро кредитних історій" Олег Кальченко. При цьому, за словами експерта, у банку в результаті переговорів сьогодні можна "виторгувати" досить-таки прийнятні умови реструктуризації боргу.
Якщо ж іти на "мирову" з банками позичальник через особисті міркування не збирається, варто морально та юридично підготуватися до проходження декількох кіл "банківсько-колекторського пекла".
За матеріалами: День
Поділитися новиною
