17560
Прогноз 2009 - Глобальні Сценарії Світових Ринків
— Валюта
Закінчується важкий 2008 рік, і за традицією ми подаємо до вашої уваги наш прогноз фінансових ринків на 2009-й рік. Фінансова криза, світовий економічний спад і загроза повномасштабної рецесії - от чим запам'ятаються інвесторам останні два квартали.
Однак у році, що йде, були і яскраві, позитивні моменти. Так, у червні 2008 р. була досягнута максимальна за останні кілька десятиліть ціна на нафту - 148 доларів за барель марки Brent. Завдяки високим цінам на енергоносії золотовалютні резерви Росії досягли історичного максимуму 597,5 млрд. доларів, що дозволило Росії стати третім за величиною власником золотовалютних резервів у світі.
Саме ці величезні резерви дозволяють зараз владі РФ спокійно дивитися в майбутнє і мати інструменти боротьби з наслідками світової економічної кризи.
Однак негативу в 2008-му року, зрозуміло, було більше. Це й катастрофа фондових ринків, що супроводжувалася біржовою панікою, і регулярне закриття торгів. У порівнянні з травневим максимумом значення індексу ММВБ впало майже на 75%, індекс Доу-Джонса знизився на 66% (докладніше див. розділи "Фондовий ринок США" і "Російський та європейські фондові ринки"). Це й банкрутства системоформуючих банків (Lehman Brothers), націоналізація найбільших іпотечних і страхових компаній, непередбачені і масштабні коливання на валютному ринку - от нові антирекорди світової економіки.
Особливе занепокоєння інвесторів викликає перекапіталізація глобальних ринків грошовою масою і державними боргами. Так, державний борг США перевищив рекордні 10,6 трлн. доларів, а обсяг фінансової допомоги наблизився до 3 трлн. доларів. Дефіцит держбюджету США в 2009 році буде збільшений на $750 мільярдів, які додадуться до поточного дефіциту на $450 мільярдів. Разом $1,2 трильйони! Все це змушує учасників ринку нервувати відносно майбутнього основної резервної валюти світу - долара США. Чи залишиться долар глобальною валютою розрахунків і нагромаджень - от яке питання буде вирішуватися в 2009 році (докладніше в розділі "Валютний ринок Forex").
Є ще одна важлива тема, що хвилює розуми аналітиків на даний момент. За останні кілька місяців монетарна влада США закачала трильйони доларів в американську фінансову систему, у спробі пожвавити споживання усередині США і розблокувати кредитування. Однак ці величезні суми пішли на рекапіталізацію транснаціональних банків і поки не виплеснулися на сировинні і кредитні ринки. Світова фінансова криза розвивається за японським дефляційним сценарієм. Сировина (метали, нафта), нерухомість, акції та облігації - ціни падають по всьому спектру фінансових ринків. Це викликає особливу стурбованість у Росії, бюджет і торговельний баланс якої прямо залежить від цін на енергоносії та метали.
Чи зможе монетарна влада США знову випустити джина інфляції з пляшки і знову запустити маховик зростання цін, кредитування і споживання - от ключове питання, на яке доведеться дати відповідь в 2009-му році.
Валютний Ринок Forex
Минулий 2008 рік приніс інвесторам чимало сюрпризів. Так, друге півріччя на міжнародному валютному ринку стало найбільш волатильним періодом за останні роки. Головним тлом "розвитку" ринку FOREX, звичайно ж, стала світова фінансова криза, що трансформувалася в загальний економічний спад. Інвестори масово стали йти з фінансових майданчиків, виводячи свої кошти з усіх без розбору інструментів, тим самим збільшуючи обвал фондових ринків. Учасники віддали перевагу втечі у так звану "якість", в особі американського долара і казначейських облігацій США, як найбільш надійних, на їхній погляд, активів у сучасних умовах.
Динаміка валютних курсів на ринку FOREX в 2008 р.
З цих причин, тільки в період із середини липня до кінця листопада американський долар зміцнився до єдиної європейської валюти на 20%, досягши по парі EUR/USD рівня 1,25 (тоді як у липні пара перебувала на позначці 1,59).
Фунт стерлінгів, який ще в березні коштував більше двох доларів (2,01), під кінець року перебуває на рівні 1,5. Таким чином, від рівнів максимального значення британська валюта втратила більш ніж 25%.
Також слабшою від американської валюти, за результатами кінця листопада, виявився і швейцарський франк, досягши свого максимуму в березні, коли за один долар давали 0,99 франків, до кінця осені за той же долар вже пропонували 1,22 франка (+23%).
Зміна тенденцій
На початку грудня на міжнародному валютному ринку тенденції змінилися. Учасники нарешті задумалися про те, чи така надійна і безпечна національна валюта США і деноміновані в ній державні боргові папери, як заведено вважати. Особливо в умовах, коли Казначейство і ЦБ Сполучених Штатів безкарно експлуатують на повну потужність друкований верстат.
У підсумку менш ніж за місяць Європейській валюті вдалося відіграти в долара більше 12% вартості, втраченої за останній квартал. І в пари EUR/USD є всі шанси закрити рік поблизу позначки 1,40.
Не менш стрімке зростання за останні тижні року, що йде, продемонстрував і швейцарський франк. Так, пара USD/CHF за цей період втратила більше 10% і тепер торгується на рівні 1,10.
І тільки японська ієна незмінно протягом останнього півріччя чинила стабільний тиск на американський долар. Пара USD/JPY, торгуючись на початку року на рівні 108,7, а до середини літа досягши максимуму, подолавши позначку 110 ієн за долар, вже через чотири місяці впала до позначки 90 ієн (-17% у річному вирахуванні). Таке зміцнення японської валюти привело до чергової "бульбашки, що луснула" на фінансовому ринку, під назвою yen carry trade. Дана стратегія користувалася великою популярністю y спекулятивно налаштованих інвесторів. Хедж-фонди брали "дешеві" кредити в японських банках (добре, рівень базової ставки в Японії цьому всіляко сприяє), потім конвертували взяті позики, деноміновані в ієнах, в американську валюту, на яку купували державні папери США.
Логіка була цілком проста: прибутковість по казначейських облігаціях значно перевищувала вартість відсотків по японських позиках. А з використанням великого кредитного плеча (що властиво багатьом фондам) прибутковість по таких операціях багаторазово збільшувалася. І все б чудово, але рано чи пізно по боргах треба платити, і платити треба в ієнах. А це приводить до ажіотажного попиту на японську валюту, штовхаючи вниз пару USD/JPY, а разом з нею і той спекулятивний прибуток на різниці процентних ставок, заради якого все й було затіяно. При цьому в сукупності зі стрімко падаючою прибутковістю держпаперів США, така стратегія і зовсім стає збитковою, що й привело до великих втрат багатьох інвесторів.
Всі ці колосальні коливання на міжнародному валютному ринку супроводжувалися багаторазовими малоефективними спробами фінансової влади ключових країн хоч якось зупинити тотальний економічний спад, що набрав оборот. Практично на кожному своєму засіданні Центральні Банки провідних держав світу пом'якшували свою грошово-кредитну політику. У підсумку під кінець року ключові ставки в цих країнах досягли багаторічних мінімумів. Тим самим багато Центробанків фактично позбавили себе можливості використання такого традиційного інструмента монетарного регулювання, як зміна процентних ставок. Дана обставина сіє ще більшу невизначеність у свідомості інвесторів.
Таблиця 1
Перспективи "паперових цінностей" Америки
Для того щоб визначити основні тренди руху головних валютних пар у наступному році, розглянемо поточні фундаментальні передумови, здатні вплинути на рух курсу американського долара в доступному для огляду майбутньому.
Наприкінці 2008 року в Америці були опубліковані дані щодо стану федерального бюджету США за листопад. Як стало відомо з оприлюдненого Мінфіном релізу, дефіцит бюджету країни в цьому місяці склав 164,4 млрд. доларів. У підсумку за перші два місяці 2009 фінансового року (нагадаємо, фінансовий рік у США починається в жовтні) дисбаланс американської скарбниці збільшився до 401,6 млрд. доларів. Для порівняння, за весь минулий фінансовий рік дефіцит бюджету склав 454,8 млрд. доларів. Таким чином, якщо припустити, що поточна тенденція збільшення дефіциту продовжиться, нехай навіть не такими стрімкими темпами, то до кінця цього фінансового року Сполучені Штати можуть одержати "діру" у федеральному бюджеті в районі півтора трильйона доларів (при бюджеті 3,1 трлн. доларів). А підстав для таких припущень цілком достатньо. Вжиті заходи щодо стимулювання економіки країни приводять до гігантських бюджетних витрат. При цьому у своєму недавньому виступі новообраний президент США підтвердив наміри щодо подальшого уливання грошових інвестицій в економічну систему для реалізації намічених програм порятунку "всього і вся" (від соціальної сфери та інфраструктури до фактично збанкрутілих нерентабельних корпорацій реального і фінансового секторів). До того ж Барак Обама дав ясно зрозуміти, що він свідомо "жертвує" стрімко зростаючим дисбалансом скарбниці.
Тому ймовірність того, що наприкінці цього фінансового року ми станемо свідками рекордного значення дефіциту держбюджету, практично 100%-а. І це вже при нинішньому державному боргу, у розмірі 11 трлн. доларів, обслуговування якого - одна з головних статей державних витрат США. Таким чином, можна стверджувати, що американська "піраміда боргів" буде і далі немислимими темпами рости, тому що на сьогоднішній день інших джерел фінансування економіки, що зазнає нещастя, немає.
У таких умовах доля американського долара в майбутньому незавидна. Зростання вартості долара при такій величезній прогалині в бюджеті буде мати фатальні наслідки для економічної системи країни. Зокрема тому, що це створить непомірне боргове навантаження на "хвору" економіку, якій і так з кожним роком все важче обслуговувати свої зобов'язання. Тому Штати, найімовірніше, самі не допустять збільшення курсу національної валюти.
Занадто вже не вписується політика "сильного долара" у плани уряду щодо виходу з економічної кризи. Не узгоджується така політика і з діями Федеральної Резервної Системи (ЦБ США), керівники якої в середині грудня прийняли безпрецедентне рішення про зниження ключової процентної ставки (fed rate) до цільового діапазону 0%-0,25%. У таких умовах реальні процентні ставки вже перебувають у негативній зоні. А прибутковість з державних облігацій досягла рекордних мінімумів.
Так, по 10-річних казначейських паперах на сьогоднішній день рівень доходу становить ледве більше 2%. При цьому в середині жовтня на вторинних торгах трирічні бонди показували негативну прибутковість - мінус 0,01-0,02%. Такий непомірний попит на державний борг США наводить на думку про виникнення чергової "бульбашки", цього разу на ринку казначейських боргових паперів. Все це робить американську валюту куди менш привабливим об'єктом інвестування.
В умовах, коли можливості зниження процентної ставки повністю вичерпані, Федрезерву залишається використовувати тільки нетрадиційні (кількісні) методи пом'якшення грошово-кредитної політики. Наприклад, шляхом скуповування державних і корпоративних облігацій як альтернативного способу уливання грошей в економіку, або за рахунок збільшення резервів на балансі ФРС (тобто банальне друкування грошей).
І тут приховуються чергові великі ризики для всієї американської економіки, тому що жодній країні у світі ще не вдалося успішно застосувати так звані нетрадиційні методи грошово-кредитного регулювання. Яскравим прикладом може слугувати економіка Японії, що після експериментів з кількісним пом'якшенням (quantitative easing) і базовою ставкою 0% дотепер не може відновити свій фондовий ринок до значень, близьких до рівнів кінця 80-х років минулого століття.
Ще однією фундаментальною причиною, що буде сприяти ослабленню долара в наступному році, є тотальне зниження попиту, що насувається, з боку інвесторів на американську валюту як найбільш надійний актив в умовах загальної економічної нестабільності. Але тепер вихід інвесторів з американських грошей визначений низкою об'єктивних обставин, пов'язаних з тим, що подальший розвиток американської економіки може піти двома абсолютно протилежними шляхами.
При реалізації першого сценарію (найбільш імовірного, на наш погляд) у наступному році Америці загрожують дуже серйозні інфляційні ризики. Вже зараз, за останніми підрахунками фахівців, загальний обсяг заходів з виходу з економічної кризи, які вживаються фінансовою владою США, становить кілька трильйонів доларів. В умовах дефляційних процесів в економіках більшості розвинених країн світу, що тривають донині, це "накачування" грошей в усі сфери економічного життя Штатів буде проходити відносно безболісно, тому що вартість фінансових активів поки знижується швидше, ніж Казначейство і Федрезерв встигають друкувати величезні суми національної валюти.
Але варто тільки ситуації трохи стабілізуватися, що рано чи пізно відбудеться (за прогнозами експертів, вже у другій половині 2009 року ситуація в американській економіці відносно нормалізується), ми можемо стати свідками цілком прогнозованої картини. Так, "зайві" (практично нічим не забезпечені, за винятком ажіотажного попиту з боку інвесторів) трильйони доларів "накриють" фінансовий ринок, що приведе до різкого стрибка інфляційних ризиків і такої ж різкої втечі інвесторів з американської валюти і низькоприбуткових казначейських боргових паперів. Все це ще більше підсилить тиск надлишкової доларової маси на економіку Штатів і підірве позиції американської валюти.
При цьому існує і другий протилежний сценарій розвитку фінансово-економічної системи США. За ним Америці загрожує дефляційний колапс, оскільки величезні грошові суми, що вливають сьогодні в банківську систему США, відтіля можуть не "вирватися", тому що по суті кредитні ринки Сполучених Штатів на сьогоднішній день паралізовані, а кредитування йде через систему CDS (і інші складні структурні деривативи). Наслідки такого сценарію ще більш похмурі, тому що приховують у собі загрози руйнування всієї міжнародної фінансової системи.
Прогноз валютного ринку Forex на 2009 рік
Виходячи з усього вищевикладеного, ми очікуємо ослаблення долара до основних валют у 2009 році. І якщо в першому півріччі 2009 року можна прогнозувати деякий боковий рух у ключових парах на валютному ринку, то в другій половині року (в міру стабілізації світової економіки) найбільш чітко виразиться спадна динаміка долара. Заходи, що вживаються фінансовою владою США зі стимулювання економіки та подолання рецесійних процесів, все більше підривають довіру інвесторів до американських "паперових цінностей".
У підсумку - наш прогноз по EUR/USD у першому півріччі 2009 р. припускає рух валютної пари в діапазоні 1,30-1,55 з наступним ослабленням долара в другій половині року до значень 1,55-1,75. При цьому, у випадку розвитку найпесимістичніших сценаріїв, ми не виключаємо можливості побачити в наступному році валютний тандем EUR/USD на позначці 2 долари за один євро.
Британський фунт також, на наш погляд, серйозно відіграє частину втраченої вартості в парі GBP/USD. Цільовий діапазон у даному валютному тандемі встановиться в наступному році на рівні 1,40-1,90.
Швейцарський франк, за нашими прогнозами, вже в першому півріччі повинен відновити паритет з американською валютою, торгуючись "один до одного" з невеликими коливаннями від даного значення.
Складнішими є справи з японською ієною, чиє подальше зростання вартості ніяк не влаштує фінансові влади країни. Підірвана сильною валютою конкурентноздатність національних експортно-орієнтованих компаній - найбільший головний біль керівників Банку Японії. У зв'язку з цим, подальше зміцнення ієни змусить монетарну владу до валютних інтервенцій, що в короткостроковій перспективі (1-3 місяці) послабить японську валюту на FOREX. Таким чином, торги по парі USD/JPY у наступному році пройдуть у коридорі 80-115.
У цілому, ситуація на міжнародному валютному ринку як і раніше буде характеризуватися вкрай високою волатильністю, відсутністю однозначного фундаментального тренда руху та все тією ж невизначеністю з приводу подальших перспектив розвитку світової економічної системи.
Важливі макроекономічні індикатори, що виходять в 2009 р. (особливо в I-II кварталах), будуть носити більшою частиною песимістичний характер, підтверджуючи факт подальшого спаду, як у виробничому секторі, так й у сфері послуг. Дані, що публікуються, щодо рівня безробіття як і раніше будуть свідчити про серйозні проблеми на ринку праці. Індикатори ділової активності більшу частину року залишаться на мінімальних рівнях. Обсяги споживчого кредитування та особистих витрат також будуть становити досить скромні значення.
Зниження темпів ВВП більшості країн світу, дефляційні процеси, що підсилюються, в економічно розвинених державах, подальше пом'якшення грошово-кредитної політики там, де це ще можливо (Єврозона та Великобританія) - саме на тлі цих подій буде "розвиватися" ринок FOREX у новому 2009 році.
Російський рубель
Те, що відбувається з російською валютою останнім часом, починає викликати все більше занепокоєння аналітиків. Якщо брати до уваги той факт, що в середині липня 2008 року курс досяг свого мінімального значення на рівні 23,15, то можна підрахувати, що рубель ослабнув відносно долара майже на 20% при сьогоднішньому курсі 28,20.
Російський рубель перебуває під впливом численних факторів, що визначають його падіння. До них варто віднести заяву ЦБ РФ про плавну девальвацію рубля, а також допомогу держави експортно-орієнтованим галузям. Проблема втечі капіталу з країни набуває все більш масштабне значення. За прогнозами експертів, в 2009 році чистий вивіз капіталу може досягти значення 100 млрд. доларів, проти 50 млрд. в 2008 році.
Фактично, протягом 3 місяців, ЦБ РФ активно перешкоджав зниженню курсу рубля, фіктивно тримав його на високому рівні за рахунок золотовалютних резервів. Робилося це для того, щоб:
захистити банківську систему РФ та уникнути тієї ситуації, коли населення активно закриває рублеві вклади, переводить їх у долари і тримає на руках (у жовтні через чутки про девальвацію в Ощадбанку РФ відтік з вкладів становив 80 млрд. рублів);
захистити російський бізнес або корпоративних позичальників, в яких практично всі кредити взяті в іноземній валюті, переважно в доларах США.
захистити банківську систему РФ та уникнути тієї ситуації, коли населення активно закриває рублеві вклади, переводить їх у долари і тримає на руках (у жовтні через чутки про девальвацію в Ощадбанку РФ відтік з вкладів становив 80 млрд. рублів);
захистити російський бізнес або корпоративних позичальників, в яких практично всі кредити взяті в іноземній валюті, переважно в доларах США.
Ці та інші дії ЦБ РФ привели до скорочення золотовалютних резервів більш ніж на 100 млрд. доларів. Немаловажну роль зіграв той факт, що ЦБ розмістив кошти у Внешэкономбанке для кредитування системоутворюючих російських підприємств.
Також величезну роль грає стрімке падіння ціни нафти. Так, нафта марки Brent коштує менше 40 доларів за барель. Варто відзначити, що такі ціни на нафту можуть привести до негативного платіжного балансу і дефіциту бюджету.
Несподівано ЦБ РФ оголосив про можливу плавну девальвацію рубля. З початку грудня ЦБ РФ вже дев'ять разів розширював коридор припустимих коливань вартості бівалютного кошика (0,55 долара США і 0,45 євро). Вартість бівалютного кошика на 24 грудня 2008 року становила 33,46 руб. В 2009 році це значення, швидше за все, збільшиться на 10-20%.
Беручи до уваги все перераховане вище, ми прогнозуємо подальше падіння курсу рубля в наступному році до рівня 32~33 рублі за долар.
Фондовий ринок США
Втілення всіх можливих і неможливих економічних благ, які тільки міг надати капіталізм американського зразка, і могутність, недосяжна нікому іншому, дали все-таки тріщину. Найбільшим інкубатором негативних економічних новин в 2008 році були саме США.
Економічна криза, що вибухнула в 2008 році, не з'явилася сама собою за один день. Все почалося ще в ті часи, коли на чолі ФРС США стояв Алан Грінспен. Його монетарна політика скорочення процентних ставок, для поліпшення ситуації в економіці після попередньої кризи, занадто затяглася. На ринку завжди можна було знайти дешеві гроші, що, у принципі, добре для економіки в цілому. Можливість одержувати кредити під дуже маленький відсоток привела до бума на ринку нерухомості, збільшення іпотечного кредитування спровокувало зростання вартості будинків. Через постійне зростання цін на нерухомість кредити видавали навіть тим, хто не міг собі цього дозволити через низькі доходи. Просто через пару років позичальники могли перепродати свої будинки на порядок дорожче, оплатити іпотеку, і залишитися ще в непоганому плюсі. Організації, що видавали кредити, нічим не ризикували, тому що випускали цінні папери під забезпечення іпотеки, і перепродували їх на фінансових ринках.
Все було чудово доти, поки низькі ставки і величезний попит на споживчі товари не привели до кризи надвиробництва, і на ринку нерухомості не почалося падіння через підвищення цих же процентних ставок. Пройшла хвиля неплатежів саме subprime позичальників, будинки конфісковували і перепродувалися з дисконтом. Обсяги угод з нерухомістю падали щомісяця і ціни на будинки, які служили забезпеченням по кредитах, стали знижуватися. Відповідно, і цінні папери іпотечних агентств теж зменшувалися в ціні. Іпотечна криза 2007 року була тільки першою ластівкою, провісником того, що ми спостерігали в 2008 році.
Цінні папери, випущені іпотечними агентствами, до певного часу приносили гарний прибуток інвестиційним банкам, які скуповували всі папери, включаючи похідні інструменти першого і другого рівнів. Загальний обсяг ринку даних цінних паперів становив сотні мільярдів доларів, і до іпотечної кризи мав намір рости ще більше. Стабільне і тривале падіння цін на житло привело до знецінення цінних паперів, випущених іпотечними агентствами, і, у свою чергу, до переоцінки активів великих інвестиційних банків. Один за іншим банки стали повідомляти про чисті збитки на мільярди доларів. Капіталізація банківського сектора впала в рази, що привело до ще більшого ускладнення ситуації на ринку. У березні 2008 року розорився один з найбільших незалежних інвестиційних банків Америки Bear Stearns, що був куплений банком JP Morgan Chase всього за 1,5 мільярда доларів, хоча ще рік тому капіталізація Bear Stearns перевищувала 25 мільярдів доларів. Взагалі, на чолі Wall Street стояли п'ять найбільших інвестиційних банків: Merrill Lynch, Lehman Brothers, Bear Stearns, Morgan Stanley і Goldman Sachs. Ці банки стояли особняком, тому що майже не піддавалися ніякому контролю з боку держави і могли йти на великі ризики з метою одержання величезних прибутків. Саме ця схильність до ризику, яку можна назвати жадібністю до прогнозованого прибутку, їх і згубила.
Наступними стали Lehman Brothers, що збанкрутував у вересні, і Merrill Lynch, що куплений Bank of America за 50 мільярдів доларів. На біржі панувала паніка, ніхто не знав, до яких наслідків приведе зникнення трьох найбільших інвестиційних банків країни. Для порятунку двох банків, що залишилися, Федеральна Резервна Система США дозволила їм реформуватися і змінити юридичний статус, тим самим поставивши їх під свій контроль. У підсумку, у Сполучених Штатах не залишилося жодного незалежного інвестиційного банку, що кардинально змінило обличчя Wall Street.
Найбільша у світі страхова компанія AIG, що страхувала банки і великі корпорації від банкрутства, була фактично націоналізована державою, що немислимо для американської економічної моделі. AIG одержав 85 мільярдів доларів, в обмін на 80% акцій компанії. На даний захід США змушені були піти - у випадку руйнування AIG пішла б ланцюгова реакція банкрутств всього банківського сектора, та й інших галузей. Націоналізація також торкнулася і двох найбільших іпотечних агентств Fannie Mae та Freddy Mac, що займають близько 50% іпотечного ринку.
Після того, як найбільші рейтингові агентства знеславилися на весь світ, привласнюючи гарні рейтинги високо ризикованим інструментам, зокрема іпотечним облігаціям, об'єктивну оцінку ризикам тепер дати ніхто не може. З жовтня 2008 року транснаціональні банки, які базуються в США і видають кредити транснаціональним корпораціям, змінили правила кредитування, згідно з якими вартість CDS (кредитно-дефолтний своп - інструмент фінансового страхування, що страхує банки і корпорації від дефолта за своїми обов'язками) автоматично включається у вартість кредиту. Це означає, що тепер вартість кредитів істотно збільшиться, тому що до відсотка буде автоматично додаватися ще й страховка від дефолта. Нововведення ще більше вдарить по компаніям, які потребують кредитування.
Фінансова криза миттєво позначилася на всій економічній ситуації в країні. Найяскравішим прикладом може слугувати велика трійка автовиробників. Гігантські корпорації відчули проблеми задовго до фінансової кризи. Високі ціни на нафту, рекорд яких був побитий у червні 2008 року (понад 145 доларів за барель нафти марки Brent), привели до подорожчання бензину. Американці завжди любили великі і потужні машини, але високі витрати на бензин зменшили їхній апетит. Попит на джипи і пікапи істотно скорочувався, а саме такі машини становили більшу частину вироблених у США автомобілів.
Чомусь американські автовиробники проігнорували світову тенденцію до переходу на більш економічні машини. Падіння попиту на машини концернів GM, Ford і Chrysler привело до мільярдних збитків компаній. Але тут вибухнула і кредитна криза 2008 року, що ще більше вдарила по гігантах. Платити за зобов'язаннями стало нічим, а рефінансування, до якого вони вдавалися раніше, стало неможливим. У зв'язку з відсутністю ліквідності і кризою у фінансовому секторі кредити одержати стало дуже складно, а процентна ставка стала занадто велика. Величезні суми, що вимагаються для реструктуризації компаній і фінансування їхньої подальшої діяльності, під невисокий відсоток може надати тільки держава. Посилює ситуацію зростання безробіття і зниження доступності кредитів на покупку автомобілів, що приведе і до подальшого зниження попиту.
Нагадаємо, що американська автомобільна промисловість забезпечує до 10% робочих місць у країні. У влади США, вже не перший раз не залишається іншого шляху, крім як не витрачати гроші платників податків на порятунок компаній. Якщо допомога не буде зроблена, то країна може зіткнутися з ще більшим безробіттям. Крім того, руйнування загрожує і більш дрібним компаніям: виробникам запчастин, обладнання, компаніям, що працюють у сфері логістики тощо. У грудні, після довгих переговорів, автопрому все-таки виділили 17,4 млрд. доларів.
Але цих грошей ледь вистачить тільки на тимчасове поліпшення ситуації, і вся сума буде витрачена протягом 2-3 місяців. Яка доля чекає автогігантів далі, буде вирішувати вже нова адміністрація обраного президента Барака Обами. Звичайно, умови будуть обговорюватися, і навіть можлива ще одна, часткова націоналізація вже в реальному секторі економіки. Для порятунку економіки тепер всі засоби гарні, тому що теперішня криза може стати найбільш серйозною за весь час існування цієї економіки. На тлі таких ненадихаючих новин індекс Dow Jones Industrial Avarage за 2008 рік втратив близько 45%. Його значення скоротилося з 13360 пунктів на початку 2008 року до 7450 пунктів наприкінці листопада.
NBER, Національне бюро економічних досліджень, у грудні 2008 року заявило, що економіка США перебуває в стадії рецесії ще з грудня 2007 року, тобто вже цілий рік американська економічна бульбашка здувається. Ситуація з безробіттям теж наводить на дуже сумні думки - 6,7% у листопаді, максимальне значення за 15 років, а заявки на допомогу за тиждень, що закінчився 6 грудня, досягли 26-річного максимуму - 573000. Все це не може змусити нас дивитися в економічне майбутнє з оптимізмом. Через зростання безробіття попит на споживчі товари буде знижуватися. Компанії продовжать недоодержувати прибуток з продажів і, відповідно, поповнювати федеральний бюджет, що і так тріщить по всіх швах. У зв'язку зі скороченням виробництва, викликаним надлишком товарів і зменшенням попиту, ВВП країни буде зменшуватися. Є всі підстави припустити, що дефіцит федерального бюджету США в 2009 році досягне одного трильйона доларів. Державний борг вже перевищив 9 трильйонів доларів. У країні катастрофічно не вистачає коштів, і ФРС через недостатність коштів вже подумує про випуск своїх власних облігацій.
Багато надій покладається на обраного президента Барака Обаму, який пообіцяв створити 2,5 мільйони робочих місць вже в найближчі два роки. Його економічна програма передбачає план державних інвестицій в інфраструктуру на суму, що держава не інвестувала в економіку з 50-х років минулого століття. Результат цього плану, звичайно, буде видний не відразу - на це знадобиться багато часу. А от 2009 рік, швидше за все, нам покаже подальше скорочення робочих місць, тому що все більше компаній повідомляють про скорочення співробітників.
За прогнозами аналітиків, новий рік стане рекордним за кількістю оголошених банкрутств компаній. Це, у свою чергу, приведе до подальшого зниження купівельної спроможності населення, зниження ВВП, зростання дефіциту федерального бюджету та державного боргу США. На цьому тлі інвестиції у фондовий ринок не здадуться прибутковими. Ніхто ще не береться сказати, що ринок досяг дна, і нас чекає збільшення капіталізації американських компаній. Індекс Dow Jones приблизно буде перебувати в коридорі від 7500 пунктів до 10500 пунктів. Інвестори зволіють вливати свої кошти в більш надійні інструменти, такі, як золото. Лише в другій половині 2009 року можливо яке-небудь поліпшення ситуації в економіці. Якщо становище у фінансовому секторі, та й у цілому в економіці США, піде на поправку, то до кінця 2009 року, можливо, це позначиться і на фондовому ринку невеликим зростанням індексу DOW до 11000 - 11500 пунктів.
Російський та європейський фондові ринки
В 2008 році російський та європейські фондові ринки, як і вся світова економіка, піддалися серйозному випробуванню фінансовою кризою. Логічно, що в більш стабільних та економічно розвинених країнах збиток був меншим, ніж у тих, що розвиваються.
Розглянемо, як світова фінансова криза впливала на європейські та російські торговельні майданчики протягом 2008 року. Оскільки початком кризи, що розгорнулася, став обвал ринку іпотечного кредитування в США, не дивно, що першим постраждав банківський сектор. На початку року європейські, а потім і російські банки визнали існування проблем з ліквідністю. Влітку акції банків почали падати в ціні, задаючи динаміку всьому ринку.
Новий діловий рік почався тим, що міністерство фінансів США взяло на себе керування двома найбільшими фінансовими інститутами країни - Федеральною національною іпотечною асоціацією (Fannie Mae) і Федеральною корпорацією житлового іпотечного кредиту (Freddy Mac), через які фінансувалися близько 70% всіх угод по іпотеці в США. Тиждень по тому настав "чорний понеділок" (15 вересня 2008 року) - день, коли оголосив про банкрутство американський інвестиційний банк Lehman Brothers. Повноцінна паніка на російському фондовому ринку наступила на день пізніше. За час торгів (які о 12:10 були вже зупинені) втрати по індексу ММВБ досягали 10%. Акції Ощадбанку і ВТБ втрачали по 30%. Ставки МБК для банків першого кола підскакували до 20% річних. Для більш дрібних банків - до 45% річних. Ставки LIBOR у Європі доходили до 15%.
Наприкінці вересня 2008 року почався обвал світових індексів акцій після того, як нижня палата Конгресу США відхилила "план Полсона". У цей день до списку країн, головні банки яких вживають заходів з боротьби з фінансовою кризою в Європі і США, приєдналися Австралія, Данія, Норвегія і Швеція. На цьому тлі на 10 доларів впала вартість нафти - до рівня 93 долара за барель.
У результаті оголошення про скоординоване зниження облікових ставок на 0,5 процентного пункту Федеральною резервною системою США, Банком Англії, Європейським центральним банком, центральними банками Канади, Швейцарії і Швеції європейські фондові індекси впали за підсумками торгів, зниження деяких індексів перевищило 6%. Це привело і російський ринок до обвальних падінь цін на всі "блакитні фішки", торги тривали ледве більше півгодини, після чого ФСФР закрила біржі. До цього часу індекси впали до рівнів початку літа 2005 року. Двома днями пізніше основні біржові індикатори США за підсумками торговельного дня знизилися, досягши мінімальних показників за останні п'ять років. Фондові ринки Європи закрилися падінням на 7-9%. Британський індекс FTSE100 знизився на 8,85% - до 3932,06 пункту. Французький САС40 опустився на 7,73% - до 3176,49 пункту. Німецький DAX втратив 7,01%, зупинившись на позначці 4554,31 пункту.
У листопаді заговорили і про наслідки кризи у виробничих сферах. Так, найбільша у світі металургійна компанія ArcelorMittal в останньому кварталі 2008 року через зниження попиту на сталь вирішила скоротити виробництво в усьому світові на 30% і вдвічі - у Франції і Бельгії. BMW не дорахувався двох третин прибутку. Ну й звичайно, американські автогіганти також зазнали значних збитків. Як в Америці, так й у Європі починають зупиняти виробництва автомобілів у зв'язку з відсутністю попиту. Падіння котирувань акцій автовиробників тягнуть за собою і весь ринок.
Підбиваючи підсумок, підкреслимо, що індекси англійської біржі FTSE100 і німецької DAX втратили в середньому половину своєї вартості з максимумів на початку року до мінімумів наприкінці жовтня: FTSE100 упав з 6534,9 до 3665,2 на 2869,7 пункту - 44%, DAX - з 8080,5 до 4016,3 на 4064,2 пункти - 50,3%. Російський індекс ММВБ чекало падіння більш ніж в 3,5 рази, з 1966,2 до 504,5, на 1461,7 пункту - 74,3%.
В 2009 році, як і в 2008, динаміка російського фондового ринку буде повністю залежати від цін на нафту та економічної і політичної ситуації у світі. З огляду на те, що на даний момент ознак відновлення світової економіки немає, і економічний спад вже досяг такого рівня, що за півроку-рік досягти колишніх показників макроекономічної статистики неможливо, наш прогноз є досить песимістичним і будується, виходячи з передбачуваної вартості нафти. Очевидно, що навіть якщо до середини 2009 року біржові індекси будуть показувати стабільне зростання, досягти максимальних рівнів року, що йде, не вдасться.
Розвиток ситуації щодо російської економіки нам видається в такий спосіб. Незважаючи на те, що консенсус прогнозів зростання ВВП РФ на 2009 рік становить близько 3%, за нашими оцінками, ця величина буде негативною - не вище -0,5%. Необхідно відзначити, що відновлення економіки РФ, за найоптимістичнішими прогнозами, очікується не раніше, ніж через 1,5 року.
Наприкінці 2008-го року по індексу ММВБ утворився сильний рівень підтримки на рівні 509 пунктів, що у випадку падіння цін на нафту нижче 35 доларів і подальшого погіршення ситуації у світовій економіці може бути швидко пробитий. За такого сценарію, ми вважаємо, індекс консолідується на рівні 300 пунктів. Якщо ж обставини складуться вдало, і ціна на нафту досягне 70 доларів, ми очікуємо відновлення російської економіки, а за нею і фондових ринків до 1200 пунктів по індексу ММВБ.
Що стосується прогнозів щодо основних блакитних фішок, то тут все так само залежить від цін на нафту і загальносвітового стану економіки, однак, треба відзначити, що компаніям такого рівня завжди буде надана підтримка з боку держави.
Газпром
В останній місяць 2008 року ціна закріпилася в діапазоні 96-110,5. За нашими прогнозами діапазон максимальних значень складе 170-180 рублів за акцію, а мінімальних 30-50 рублів.
Ощадбанк
В останні місяці 2008 року почалася консолідація в рівня 25 рублів, протягом майбутнього 2009 року позитивним результатом буде зростання до 45 рублів. У випадку несприятливих умов можливе падіння до 10-12 рублів за акцію.
Огляд ринку золота і нафти на 2009 рік
Золото
Ринок commodities в 2008 році також не уник тотального спаду через стрімке зниження попиту на всі види ресурсів. Окремо стоїть тільки те, що заведено вважати вічною матеріальною цінністю, а саме золото. Навряд чи на сьогоднішній день можна знайти багато активів, чия вартість з початку поточного року практично не змінилася. Пробивши в першому півріччі ціну 1000 доларів за унцію, вартість золотого металу потім упала більш ніж на 40% (700 доларів). Таке різке зниження було обумовлено масовою втечею інвесторів із всіх інвестиційних активів на користь американського долара і казначейських паперів США. Але до кінця грудня 2008 року ціна золота повернулася до рівнів початку року (850 доларів), і це в умовах глобальної рецесії і дефляції всіх видів фінансових інструментів. У підсумку гравці, які вирішили на початку 2008 року вкласти свої кошти в золото, майже не зазнали якихось фінансових втрат, чого не можна сказати про власників акцій, облігацій і контрактів на інші види металів.
Всупереч сформованій загальносвітовій тенденції на сировинному ринку, попит на золотий метал в останні місяці стабільно росте. В умовах загальної невизначеності, коли схильність інвесторів до ризику мінімальна, учасники ринків шукають нові "активи-притулки" для своїх вкладень. А впевненість в американському доларі і деномінованих у ньому держпаперах падає з кожним новим кроком і заявою фінансової влади США.
Так, тільки за 2008 рік обсяг покупок монетарного золота і злитків фізичними і юридичними особами в рази перевищив аналогічні показники роком раніше. Не залишилася осторонь і Росія. У листопаді Ощадбанк повідомив, що з початку року його клієнти купили на роздрібному ринку 6 тонн золотого металу, що на 300% перевищує обсяги 2007 року. При цьому в масштабах світової системи попит на дорогоцінний метал з боку приватних інвесторів в III кварталі 2008 року виріс до 232 тонн (за даними Всесвітньої золотої ради).
У зв'язку з цим виникає питання: якщо на ринку такий ажіотажний попит на золото у всіх його формах (злитки, монети, сертифікати, інструменти ETF-фондів та ін.), чому динаміка вартості металу не демонструє різкого руху нагору? І тут можна почути все більше припущень про те, що Центральні банки провідних країн цілеспрямовано знижують поточний курс золота на ринку за допомогою масових продажів дорогоцінного металу зі своїх резервів. З якою метою? Хоча б тому, що на тлі стрімко зростаючої вартості дорогоцінного металу, інвестори можуть втратити всілякий інтерес до державного боргу США, ідучи в більш привабливий жовтий актив, тим самим ще сильніше збільшуючи економічні проблеми Штатів. А як показав рік, що йде, "Погано Америці - погано всім".
Звичайно, золото не зможе замінити долар у якості повноцінного резервного активу. Світових запасів дорогоцінного металу для цієї мети просто фізично недостатньо. Але з великою часткою впевненості можна казати про те, що в найближчі роки золотий метал залишиться одним з найнадійніших і найпривабливіших об'єктів інвестування для збереження коштів від можливих великих інфляційних та інших ризиків (особливо в економіці США). При цьому власники золотих активів все з меншим бажанням будуть розлучатися з наявним у них металом. З цих причин наш прогноз на 2009 рік по золоту припускає подальше збільшення вартості "вічної цінності" до рівнів 900-1300 доларів за унцію.
Нафта
Крім традиційного природного золота, є ще одне - "з чорним відтінком", чия практична значимість для світової економіки значно перевершує жовтий метал.
Вартість нафти в 2008 році продемонструвала неймовірні злети та падіння. Так, якщо спочатку року барель нафти марки Brent торгувався на рівні 90 доларів, то до середини літа за ту ж бочку "чорного золота" інвестори готові були платити 150 доларів (+65%). Але от наприкінці серпня перед світовим співтовариством повною мірою постали реальні наслідки фінансових помилок США, обрушивши за лічені місяці ринок нафти до значень чотирирічної давнини, у районі 40 доларів за барель. Таким чином, у річному вирахуванні вуглеводна сировина втратила більше 55%, а від значень липневих максимумів - понад 70%.
Таке різке зниження вартості нафти було викликано стрімким падінням попиту з боку найбільших імпортерів вуглеводнів. При цьому ОПЕК очікує, що світовий попит на нафту скоротиться в I кварталі 2009 року ще на 200 тис. барелів на добу, а в II кварталі - на 1,2 мільйони. За таких умов рішення нафтового картелю про скорочення видобутку на рекордні 4,2 мільйони барелів на добу в порівнянні з рівнем видобутку у вересні, нам бачиться досить запізнілим. Ефект від цього зниження можна чекати не раніше травня 2009 р.
Знижувальний тиск на ціну нафтових ф'ючерсів зробили і винятково фінансово-спекулятивні обставини. Нафтові компанії все в більших обсягах стали хеджувати свої майбутні поставки (особливо в середині літа, коли ціни перебували на рекордних рівнях). Посилювали ситуацію і численні спекулятивно налаштовані інвестори, які відкривали "короткі" позиції протягом осені по нафтових інструментах.
В умовах низьких цін на нафту державні бюджети країн-експортерів опиняться під серйозним ударом. Так, вже в 2009 році можна чекати дефіцитного бюджету в Російській Федерації. Під серйозним тиском опинилися й нафтові компанії, чиє експортне виробництво з початку осені 2008 року стало нерентабельним. У підсумку нафтові корпорації змушені згортати свої капіталомісткі інвестиційні програми.
Як вже було відзначено, головною фундаментальною причиною зниження вартості "чорного золота" на сьогоднішній день є тривале глобальне скорочення попиту на вуглеводні. І ця тенденція в 2009 році, за нашими прогнозами, продовжиться. Споживання нафти не може рости в умовах спаду світової економіки, зниження промислового виробництва і скорочень обсягів продажів з боку найбільших світових автовиробників. А виходить, не можуть рости і ціни на даний вид сировини.
Наш прогнозований цільовий діапазон руху вартості нафти марки Brent в 2009 році становить 10-30 доларів за барель.
Аналітичний відділ ФГ Каліта-Фінанс
За матеріалами:
Поділитися новиною
