1702
Без податку Київ неможливий
— Казна та Політика
Міська влада вигадала новий спосіб поповнення скарбниці. Тепер столичним художникам доведеться сплатити податок, якщо вони захочуть зобразити Софію Київську, а ресторатори розщедряться за назву "Дубки".
"Почекайте, за що платити, за назву "Дубки", що існує вже 25 років? Це жарт?" - здивувалася питанню Ірина Єсипенко, директор ресторану на Сирці. Міська влада зробила їй дивний подарунок до Нового року: тепер Єсипенко доведеться сплатити 0,1% свого виторгу за використання в назві ресторану "символу Києва".
Мерія склала список з 219 символів. Це й мікрорайони (наприклад, Нивки, Петрівка, Борщагівка), і місцевості (Реп’яхів яр, Бабин торжок), і історичні назви а-ля Козяче Болото, а також назви вулиць, площ і пам'ятників, пов'язаних зі столицею. Якщо ви захочете зобразити їх на картинах або листівках, використати в назві магазина або ресторану – будьте ласкаві розщедритися. Хіба що вимовляти їх кияни поки можуть безкоштовно.
Платити - це почесно
Руслан Кухаренко, начальник головного управління захисту пам'ятників Київської адміністрації, вважає, що платити такі податки - справа честі. "Це почесний борг справжнього громадянина. Вже багато років рядок міського бюджету на утримання, реставрацію і ремонт пам'ятників складається саме з такого податку. Просто цього разу ми вирішили розширити перелік назв", - говорить Руслан Іванович. Тепер справа тільки за мером: якщо Леонід Черновецький підпише це розпорядження, то вже з наступного року воно набуде чинності.
Максим Карий, директор фірми "ДЕТТА", що розробляє та реєструє торговельні марки, ініціативою міської влади не на жарт здивований. "Я розумію брати гроші за назву "Київ", за герб міста, але щоб платили за історичні назви... Ніде у світі немає такого, це я вам точно кажу". Тієї ж думки дотримується й києвознавець Станіслав Цалик, каже, першими від цього нововведення постраждають продавці сувенірної продукції. "Пару років тому мої знайомі вирішили випускати кухлі із зображенням Києва. Вони їх зробили, але коли стали торгувати, їм відразу ж пояснили: скільки вони повинні сплатити податку. Після цього їхній ентузіазм зник", - згадує Цалик.
Та й Ольга Лисенко, керівник компанії "Гулівер", що торгує сувенірами, далеко не в захваті від ідей мерії. "Ми й так страждаємо через ці економічні катаклізми і коливання курсу долара. Наші магнітики з видами Києва ми продавали оптом по 1,50 грн., а зараз, якщо нічого не поміняється, будемо віддавати по 3 грн. Природно, за всі податки заплатить покупець, тому й ці відрахування доведеться включити в ціну товару".
Голохвастов - символ Києва
Переглянувши список "символів Києва", складений чиновниками, Станіслав Цалик не на жарт здивувався. "Що тут робить, наприклад, пам'ятник Проні Прокопівні та Свириду Петровичу Голохвастову на Андріївському узвозі? Чому він повинен обкладатися податком?"
Навпаки, Руслан Кухаренко, до речі, один з авторів цього пам'ятника, нічого дивного в цьому не бачить. Говорить, твір "За двома зайцями" писався в Києві, і Михайло Старицький зобразив саме київське міщанство. "У жодному іншому місті такі образи народитися не могли. Виходить, це теж символи столиці", - пояснює свою логіку чиновник.
У число символів увійшов і пам'ятник футболістам "Динамо", які загинули після "матчу смерті". І навіть неіснуючий пам'ятник - знак початку відліку відстаней, що знаходиться біля Головпоштамту. У документі йдеться, що на цьому знаку стоїть Архістратиг Михайло, хоча насправді тут вже кілька років красується глобус.
Юрист і депутат Київради Олексій Рєзніков вважає, що такий місцевий податок не суперечить законодавству. "Знаєте, в умовах кризи, коли в міському бюджеті діра в 50%, будь-який грошовий струмочок вітається. А підприємцеві 0,1% податку погоди не зробить".
Світовий досвід
В 1993 році влада Венеції ввела податок на тінь. Його платять власники кафе, які мають навіси від сонця. А все через те, що тінь від приватних тентів падає на комунальну землю.
У китайському місті Тяньцзінь ввели податок на гріх. Ті, хто живе в цивільному шлюбі, платять у скарбницю $120 на рік.
А от у Бельгії існує податок на секс. Ним обкладають власників вітрин, в яких стоять повії у кварталах "червоних ліхтарів".
Жителі Гвінеї щороку платять податок на мир. За те, що в країні немає війни, кожен громадянин повинен сплатити в скарбницю €17.
В аеропортах Женеви і Цюріха от вже майже 30 років з кожного літака стягують податок на шум - до $200.
Марина Петик
За матеріалами: 24.ua
Поділитися новиною
