5723
2009 рік - можливості для інвесторів і власників бізнесу
— Казна та Політика
Інвестиційна група "Сократ" пропонує свій погляд на оцінку актуальних можливостей власників компаній, що відчувають фінансові труднощі, і інвесторів, які володіють вільним капіталом.
Безхмарне минуле....
Період 2005-2007 р. був дуже вдалим для операцій M&A як у плані кількості, так й обсягів укладених угод. В 2005 році ринок M&A продемонстрував рекордний підйом. Тільки приватизація гіганта металургії "Криворіжсталь" додала до загального обсягу $4,8 млрд. Однозначним лідером з операцій M&A в 2006-2008 роках був банківський сектор. Банки користувалися високим попитом і серед закордонних гравців, що пояснювалося невтримним зростанням номінальних доходів населення і, як наслідок, початком швидкого нарощування споживання. До того ж, банки стали на шлях поступового розвитку роздрібної мережі, що підживлювало доступні кредитні програми для населення. Безхмарні перспективи роздрібного кредитування високо піднімали ціни на банківський бізнес.
В 2007 році обсяг угод виріс майже до $8 млрд., що на 98% більше аналогічного показника 2006 року. У той же час, середній розмір угоди збільшився до $86 млн. Основна маса угод доводилася на сегмент $10-200 млн.
Неясне сьогодення....
За 10 місяців 2008 року було укладено більше 50 угод на загальну суму $8,6 млрд. При цьому цікавими були сектори продуктового ритейла, будівельних матеріалів, сільське господарство, машинобудування і ГМК. Основний обсяг дали великі угоди, тому що на сегмент від $10-200 млн. довелося близько 40% угод.
Зміни торкнулися й розміщення сил у договірному процесі. Якщо ще навесні бал правили продавці, обираючи яким інвесторам продати свій бізнес подорожче, то вже сьогодні ситуацію міцно тримають у руках покупці, активно збиваючи ціни на бізнес, мотивуючи це глобальною фінансовою кризою і тотальним здешевленням бізнесу в усьому світі.
Глобальна фінансова криза внесла свої корективи в розвиток всієї економіки країни. Низька банківська ліквідність і різке скорочення кредитування, падіння світових цін на метал і девальвація валюти моментально позначилися на економічній ситуації. Першими постраждали банки, девелопери і металурги. Спад виробництва в цих секторах означає підвищення безробіття і падіння продажів у суміжних галузях. Проблеми починаються в перевізників та енергетиків. Слідом ідуть хімія та машинобудування. Високий рівень цін і низька зайнятість зменшили зростання доходів населення, а також остудили споживчі апетити. Як наслідок, уповільнення в зростанні продажів підбирається до компаній, орієнтованих на споживання.
Продуктовий роздріб і харчова промисловість вже частково відчувають кризовий тиск. Відсутність оборотних коштів, що раніше покривалися за рахунок кредитних ресурсів, ослаблення споживчого попиту і високе боргове навантаження змушують багатьох власників споживчих компаній скорегувати свої інвестиційні, фінансові і маркетингові плани. Неможливість повною мірою обслуговувати зобов'язання і вчасно погашати борги, відсутність банківського рефінансування тільки додали масла у вогонь. Близький термін оферти по облігаціях також затьмарює настрій багатьох власників.
Більшість компаній ще живуть по бюджетах, складених на цей рік за результатами попереднього. Торік майбутнє здавалося більше визначеним, зростання бачилося у двозначних цифрах, а про падіння попиту ніхто навіть серйозно не замислювався. Сьогодні райдужні перспективи бізнесу безвісти розвіяні. Власники починають кардинально підходити до вирішення виниклих проблем: скорочують виробництво і персонал, вводять повну економію всіх ресурсів, переглядають бюджети, припиняють виконання інвестиційних програм.
У розпал економічної кризи багато власників замислюються й про вихід з бізнесу. Тим більше це рішення підігрівається тим, що капіталізація багатьох публічних компаній тане на очах, а мультиплікатори угод в 1-2 EBITDA (операційний прибуток) вже не так лякають, як 2 місяці тому.
Песимістичне майбутнє... Але чи так це?
Насамперед, необхідно зрозуміти - результати та очікування минулого року не можуть бути базою прогнозів, ми вже починаємо жити в новій реальності. Краще згадати, що являв собою бізнес 2-3 роки тому, і планувати, виходячи з тих показників. Далі потрібно тверезо оцінити ситуацію: які обсяги продажів за песимістичним сценарієм, рівень боргового навантаження і наскільки він відрізняється від оптимальної структури капіталу, як змінилася вартість компанії і які перспективи кредитного фінансування, визначити ступінь ліквідності запасів та імовірність повернення дебіторської заборгованості. Провівши подібний аналіз можливостей і поточного стану компанії, варто розробити план дій на майбутнє. Якщо бізнес має достатню платоспроможність, резерв ліквідності і має стабільні джерела грошових потоків - така компанія зможе відносно легко перебороти кризу. Для компаній, які характеризуються високим рівнем боргового навантаження, нестабільною структурою доходів і низькою ліквідністю, відмова банків у кредитах або чергова оферта по облігаціях можуть означати істотні проблеми.
Варто також розглянути варіанти продажу частки (необов'язково контрольної) бізнесу. Залучений капітал дасть можливість погасити борги, профінансувати оборотний капітал, продовжувати втримувати частку ринку. Нове уливання ресурсів може підсилити конкурентну позицію і дасть можливість більш впевнено дивитися в майбутнє. Навіть у випадку повного продажу, акціонер залишається з ліквідною готівкою на руках, що у наслідок можна буде прибутково інвестувати в коштовні папери, що знецінилися, золото, інші активи або придбати інший бізнес.
Сьогодні - вже занадто пізно чи ще занадто рано?
Прорахувати стратегію виходу з бізнесу варто вже зараз, поки покупець готовий взяти на себе ризики і платить пристойні гроші за активи. Незважаючи на кризу, фінансовий стан багатьох компаній досить гарний, план продажів нехай і не повністю, але виконується, і рік закриється з прибутком. Але власник завжди дивиться в майбутнє і розуміє, що наслідки економічної кризи, так чи інакше, торкнуться всіх галузей економіки. Тому, рішення про продаж за сьогоднішньою вартістю може бути грамотним ходом на випередження. Бізнес буде цікавий покупцеві навіть у період економічної кризи, якщо він демонстрував гарні показники зростання і рентабельності в докризовий період і попит на його товари або послуги буде й у майбутньому.
Однак якщо почати продаж у той час, коли компанія вже не може розплатитися з боргами і профінансувати оборотний капітал, майже зупинила виробництво, реалізацію і стрімко втрачає частку ринку, то продати такі активи буде проблематично. Готовити і починати продаж потрібно набагато раніше - коли проблеми ще тільки позначилися, але ще не привели до кардинального руйнування вартості бізнесу. Тоді коло покупців, та й ціна частки, буде вище, а ситуація для компанії-продавця - поправною.
У кризовий період оптимальним покупцем виступає звичайно не стратегічний інвестор (серед вимог якого, як правило, відповідність багатьом формальним параметрам, довгий due diligence і глибокий аналіз бізнесу), а так звані "дистресс-фонди" (фонди, що спеціалізуються на придбанні бізнесів, які відчувають фінансові труднощі). Їм потрібно менше часу для прийняття рішень. Однак, навіть у їхньому випадку на оцінку ситуації та власне угоду необхідно не менш 1 - 1,5 місяців.
2009 р - рік покупця?
Експерти думають, що наступний рік буде "урожайним" на велику кількість дрібних і великих M&A угод у різних секторах економіки. В основному ці угоди будуть носити "кризовий" характер. Багато угод буде ініціюватися від безвихідності або з метою продажу частини бізнесу для залучення додаткового капіталу. Ми очікуємо, що обсяг ринку складе біля $8-10 млрд. Середній розмір угоди скоротиться, а кількість угод набагато збільшиться. Діапазон галузей буде досить широким.
У такій системі важлива роль належить інвестиційному банку (фінансовому радникові). На інвестиційному банку замикаються попит інвесторів і пропозиція продавців. Його фахівці щодня спілкуються з різними категоріями інвесторів і здатні швидко та ефективно підшукати покупця або партнера для бізнесу, оцінити та проаналізувати компанію, провести переговори та оформити угоду.
Специфіка угод M&A відрізняється від угод приватних розміщень акцій (private placement) або IPO. Робота на ринку M&A має на увазі більше тонке розуміння ринку, своєрідну аудиторію інвесторів, різні варіанти входження в капітал компаній. Найбільш важлива частина - контакти з потенційними інвесторами. Звичайно, власник української компанії добре знає власників конкуруючих фірм, обізнаний про тих або інших покупців, які виявляли цікавість до даної галузі. Можливості інвестиційного банку значно ширше - це коло як стратегічних, так і фінансових інвесторів, що далеко виходить за рамки України. Важливо, що інвестиційний банк точно знає, хто саме з інвесторів готовий зараз купувати і які вимоги висуває до потенційних об'єктів угод. Особливо висока роль інвестиційного банку при спілкуванні з іноземним покупцем (інвестором), коли потрібне розуміння ментальності покупця, знання застосовуваних ним методик оцінки, внутрішніх процесів при прийнятті рішень та уміння вести міжнародні переговори
Для покупців інвестиційні банки також цінні своєю експертизою: вони розташовують як інформацією про компанії, що вже заявили про готовність розглянути пропозиції з придбання бізнесу, так і великим масивом фінансової інформації про діяльність компаній та їхніх власників. Це дозволяє досить вірогідно визначити найбільш успішні бізнеси, оцінити, яка з компаній буде найбільш близька до рішення про продаж і на які показники діяльності можна розраховувати в кризовий і післякризовий періоди.
За нашими оцінками, активними гравцями на ринку можуть стати також фонди прямих інвестицій. Багато хто з них заробили значний капітал у попередніх періодах. Деякі залучили ресурси безпосередньо перед кризою і готові їх використати для вигідного інвестування в кризовий період. Падіння фондових ринків робить фінансові інвестиції більше вигідними у випадку розуміння "дна" ринку. Оскільки ринок ще не зовсім впевнений у тому, що "ведмежий тренд" (тенденція зниження) закінчився, інвестори вичікують і не поспішають вкладатися в цінні папери, що котируються. У той же час дуже популярними стають прямі інвестиції. Тому фонди прямих інвестицій швидко наповнюються і з інтересом придивляються до різних галузей економіки.
Цих гравців цікавить потенційне зростання грошових потоків і перспектива прибуткового виходу з інвестицій у майбутньому. Прикладом може служити Horizon Capital, що сформував фонд у розмірі $390 млн. для інвестицій в Україну, Молдову і Бєларусь. Фонди прямих інвестицій не просто входять у компанію, але й контролюють її операційну діяльність, беруть участь у розробці і впровадженні стратегії розвитку. Тому вони звертають особливу увагу на виробництво предметів споживання, фінансовий сектор, сільське господарство і харчову промисловість. Horizon Capital - не єдиний фонд, що у кризовий період розглядає варіанти інвестування в економіку країни. Вже в наступному році багато закордонних фондів прямих інвестицій і хедж-фонди будуть купувати активи, що на порядок подешевіли, і вкладати капітал у різні бізнеси.
2009 рік, безсумнівно, буде роком покупця, тому що саме гроші будуть найбільшим дефіцитом. 2009 рік стане роком, коли будуть валитися і створюватися нові бізнес-імперії. Тому кризу варто розглядати не тільки як проблему, але і як найбільшу можливість вигідно розмістити і наростити капітал.
За матеріалами:
Поділитися новиною
