6103
Криза: легше стане з літа
Україна не ввійшла у світову кризу, а звалилася в неї, як падає корова, що стала на лід. Виявилася повна неготовність можновладців пом'якшити удар. Та й не до того їм було - вони "стелили соломку" під свої хибкі крісла. А тепер незліченні засідання Кабміну, висновок меморандумів про взаєморозуміння з виробниками, декларації, що не мають фінансового фундаменту, нагадують перестановку меблів в охопленому пожежею будинку. Та й Нацбанк "вирізнився": дочекався масового відтоку ВКВ з країни, паніки населення, яке скуповувало долари, - і лише після цього почав виходити з інтервенціями* на міжбанк для порятунку гривні., що летить у прірву..
Академік НАНУ, директор Інституту економічного прогнозування Валерій Геєць сказав "Сьогодні", що країна ще не за повною програмою ввійшла в кризу, попереду - соціальні потрясіння: невиплата пенсій, зарплат, різке зростання безробіття. Ще в 2007-му Геєць радив КМ і НБУ впровадити комплекс антикризових заходів: стримувати імпорт і споживче кредитування, скорочувати соціальні витрати бюджету. Його не почули, як і інших порадників уряду. Підсумок - нинішня ситуація в економіці, близька до колапсу.
За допомогою експертів "Сьогодні" вирішила з'ясувати, як глибоко країна поринула в депресію. А головне - чи є світло в кінці тунелю, що потрібно і можна зробити для запобігання катастрофи і як швидко Україна може вийти з кризи.
Банкам - кришка? Без паніки!
Поки жоден український банк не звалився через кризу. Але становище ахове: висохли дешеві західні кредити - Заходу самому грошей не вистачає. Відтік грошей з депозитів у жовтні, за даними НБУ, досяг 60,3 млрд грн. (за листопад цифр поки немає, але навряд чи "схуднення" внесків було меншим). Нацбанк демонструє розгубленість: нещодавно, дозволивши людям дочасне зняття вкладів, на другий день його заборонив, тим самим показавши, що це може "вбити" комбанки. Може, і не тільки їх: у зв'язку з необхідністю обслуговувати зовнішній борг країні загрожує дефолт. Ми вже мали один в 1998-му, коли курс гривні за півроку впав майже в 2 рази і ціни для народу скажено пішли вгору.
"Дефолт нам у найближчі 2-3 роки не загрожує, - стверджує заступник голови НБУ Олександр Савченко. - До кінця 2008-го залишилося виплатити $5 млрд. зовнішнього боргу, включаючи борги компаній, це небагато. А $30 млрд. зовнішніх боргів на 2009 р. НБУ може виплатити за рахунок своїх золотовалютних резервів". До речі, ці резерви, досягши $39 млрд., зараз скоротилися до $32 млрд. Тобто запасу міцності в нас – лише на рік.
На питання, чи може нинішня ситуація призвести до загибелі банків, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко відповів по-філософськи: "А ви впевнені, що завтра не послизнетесь і не впадете? Кризу зробили не банки (на відміну від західних, вони не видавали незабезпечені кредити), а промисловість і ті, хто впливає на політику НБУ. Активна видача кредитів населенню і підприємствам відновиться відразу після кризи. Це може бути в другій половині 2009-го".
На думку члена Українського товариства фінансових аналітиків Ольги Носової, пік кризи доведеться на початок 2009-го, оскільки збільшаться неповернення з кредитів. Потрібно, щоб НБУ рефінансував банки, інакше їм доведеться туго. Проте, за словами Еріка Наймана, начальника управління інвестиційно-банківських послуг "Укрсоцбанку", не варто піддаватися паніці: неповернення кредитів будуть не настільки великі, щоб призвести до катастрофи банків. Адже проникнення банківської системи в економіку в нас маленьке, а кредити, отримані населенням і забезпечені ліквідними заставами, наші люди будуть намагатися виплачувати будь-що (втім, з огляду на масові скорочення, урізування зарплат, у цьому можна засумніватися).
Крім того, як відзначив президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило, "дочки" іноземних банків одержують підживлення від материнських структур. "У них можуть виникнути проблеми ліквідності, тільки якщо труднощі з'являться в "матерів". Це не виключено, але менш імовірно, ніж з українськими банками. Останнім складніше, але мова йде не про їх загибель, а про укрупнення або поглинання "акулами" - іноземними банками: якщо зараз їх частка на ринку - 50%, то після кризи вона зросте до 60-70%", - вважає експерт.
Чорні дні металургів закінчаться через півроку
Не запитуй, за ким дзвонить дзвін (точніше, рейка або швелер) металургів - він дзвонить за тобою. Адже за рахунок експорту галузь давала понад 40% надходжень ВКВ у країну. Її продаж в Україні забезпечував стабільність гривні, і покотилася вона значною мірою тому, що з початком кризи попит на метал у світі обвалився, його експорт впав удвічі, а ціни, у порівнянні з благополучним 1-м півріччям, - в 2-3 рази. Зараз можна просторікувати, що не треба було робити ставку на експорт сталі.
Але якщо вже так визначилося наше місце у світовій економіці, і змінити його в найближчі роки точно не вдасться, то треба сподіватися, щоб чорні дні чорної металургії скоріше закінчилися - від цього залежить добробут кожного з нас.
Всупереч панічним прогнозам, становище не таке вже й погане. Девальвація гривні на 46% настільки ж підвищила виторг від експорту металу, адже продається він за кордон за ВКВ, а сировина всередині країни купується за гривні. Скасовано 12%- підвищення тарифів на перевезення вантажів для галузі, заморожені тарифи на газ та електроенергію. Звичайно, цього недостатньо.
"За підсумками листопада виробництво впало до 42% від середньомісячного - більш ніж наполовину, - коментує виконавчий директор Федерації металургів України Сергій Притоманов. - Але вже почали з'являтися нові замовлення, а ціни на сталь повернулися на рівень 2007-го, не найгірший: $400-500/т. Проблема в тому, що ціни на сировину знизилися всього на 6-7%, тому металурги поки працюють собі в збиток. Але жоден меткомбінат не зупинений, зарплати, якщо й знижуються, то незначно, а нібито прийдешнє звільнення 500 тис. чоловік - взагалі марення: де потім шукати цих фахівців? Якщо вдасться забезпечити одержання пільгових кредитів (для цього потрібно внести зміни в закон "Про банки..." і забезпечити державне рефінансування), вже до літа можемо вийти з кризи й країну за собою поведемо".
Начальник департаменту гірничо-металургійного комплексу Держзовнішінформу Володимир Пиковський уточнив: "Зараз ціни на прокат досягли дна - $300-650/т. Падати їм вже нікуди, з огляду на те, що зменшуються складські запаси й у виробників, і в споживачів. Можна стверджувати, що вже з кінця першого кварталу сталь подорожчає на $50-100/т".
Будівництва просять кредитів
Майже всі новобудови заморожені. Люди не хочуть купувати квартири в неготових будинках (і правильно, адже ризик недобудови росте), та й кредити на це банки не дають. Так само як практично припинили кредитувати забудовників. Що потрібно зробити, щоб пожвавити галузь і дозволити людям без ризику купувати нові квартири?
Заступник голови ради директорів Української будівельної асоціації Мілан Паєвич вважає: "Держава може викупити об'єкти, готові на 50% і забезпечити поновлення кредитів для будівельників. Не на пільгових - на звичайних умовах, щоб закінчити будинки і пустити їх у продаж. Для цього потрібно надати комбанкам рефінансування на цільові кредити для будівельників і постачальників будматеріалів, металу. Плюс - безкоштовне виділення землі і проведення комунікацій для зведення соціального житла".
"Заморожені будівництва оживуть, тільки якщо уряд, що підписав меморандум з будівельниками, знайде кошти для поновлення їх кредитування, - вторить начальник відділу маркетингу будівельно-інвестиційної компанії "Київ Житло-Інвест" Володимир Германов. - Ці кошти повинні фігурувати в держбюджеті, але я сумніваюся, що в умовах кризи пройде така стаття".
Аналітик Міжнародного центра перспективних досліджень Олександр Жолудь прогнозує, що з наповненням держбюджету виникнуть великі проблеми. А виходить, будівельникам не варто розраховувати на державне підживлення і криза в галузі продовжиться на весь 2009-й.
А продукти будуть дешевшати
Два лиха трапляється з нашими селянами: неврожай і врожай. Нині маємо друге: зібрана рекордна кількість зерна - 54 млн т (після обробки - 50 млн, при внутрішній потребі країни в 22 млн). Ціни й попит упали, продати зерно і повернути кредити банкам селянам важко. Який вихід і чого чекати селянам і городянам?
"Аграріям важко: закупівельні ціни звалилися, а кредити злетіли до 35% у гривні, - говорить директор консалтингової компанії "ПроАгро" Микола Верницький. - Не думаю, що держава може їх виручити за рахунок держзакупівель, тим паче - забезпечити дешеві цільові кредити з коштів бюджету. У підсумку рентабельність галузі складе всього 3-5% проти 27% торік. Дрібні господарства вимруть, а от великим я б радив чекати, поки ціни у світі підуть вгору і можна буде продати вирощене дорожче. Але що селянинові - горе, то городянинові - щастя: завдяки надлишковій пропозиції ціни на крупи, "олію", борошно в 2009-му впадуть на 15-20%. Буде й далі дешевшати м'ясо - ціни на корми падають".
В 2009-му буде легше
Коли ж Україна вийде з кризи та в якому стані: більше сильною або слабкою?
"Мабуть, економіка стане слабшою, але - здоровішою, - вважає президент Центра економічного розвитку Олександр Пасхавер. - Неефективні виробництва луснуть, але ті, хто виживуть, будуть здатними до швидкого розвитку". Отже, з "ями" ми виберемося худими, але жилавими.
Кредиту від МВФ, разом із золотовалютними резервами НБУ, може вистачити, щоб уникнути дефолту і банкрутства більшості українських банків і приватних компаній із західних кредитів у наступному році. Ті, на кого грошей не вистачить, будуть змушені продаватися за безцінь великим гравцям. Але вони теж залишаться на плаву.
Складна ситуація буде в бюджетній сфері - адже податкові надходження однозначно будуть падати. Дай боже, щоб вистачило грошей на виплати бюджетникам на нинішньому рівні. Будуть припинені багато великих інвестиційних проектів, які фінансується з бюджету (у тому числі, і з Євро-2012). Можливо, ситуацію вдасться врятувати, провівши масову приватизацію - продавши за невеликими цінами, але багато об'єктів. Грошей вистачить, щоб рік протягнути. Та й з голоду ми не помремо: аграрії посіяли озимі, а види на наступний врожай непогані.
Але головне - що буде з металургією, основою нашої економіки. Якщо вірити оптимістичним прогнозам більшості експертів, підвищення цін на сталь дозволить нашим металургам з другої половини 2009-го повернути втрачені позиції як у виробництві, так й в експорті. Якщо це відбудеться, то зростання продажу прокату за кордон забезпечить надходження ВКВ в Україну, що гарантує стабільний курс гривні. Зрозуміючи, що банки не валяться і нацвалюта припинила знецінюватися, громадяни знову понесуть її на депозити - так буде наповнюватися "грошовий мішок" для видачі кредитів будівельникам, промисловості і народу. А виходить, оживе торгівля і ринок нерухомості. Щоправда, кредити відновляться десь з 2010 року. А доти ціни на нерухомість (та інші товари, які купуються в кредит) напевно будуть падати.
Це оптимістичний сценарій, який випливає з того, що ринок металургії оживе вже до середини 2009, а Нацбанк і МВФ захочуть рятувати банки і великі бізнес-групи, що взяли кредити на Заході. Поки цей сценарій виглядає реалістичним. Але якщо він не виправдається, потрібно бути готовим до ще більшого урізування бюджетних витрат (у тому числі, із зарплат та пенсій) і нових звільнень. І на плаву залишаться дійсно тільки дуже жилаві.
Сила і слабість долара і гривні
Гривня
+ Намітився дефіцит гривні у фінансовій системі - вона почне дорожчати.
+ Зменшився імпорт і, відповідно, попит на долари: курс гривні повинен піднятися.
+ Знизиться попит з боку населення, яке купує $ як засіб від знецінювання грошей, коли курс "зеленого" стане падати.
- Якщо експорт не підніметься, слабкий приплив ВКВ не забезпечить зміцнення гривні, вона буде дешевшати.
- Відтік коштів інвесторів з України продовжиться, дефіцит ВКВ буде знижувати курс нацвалюти.
- Реально гривня почне зміцнюватися тільки зі зростанням економіки, а воно почнеться не раніше середини 2009-го.
Долар
+ Більша частина золотовалютних запасів країн - у доларах, вони не зацікавлені в його девальвації.
+ Покупка боргових держоблігацій боргу США - надійне вкладення, попит на них буде стабільний.
+ Інвестори в усьому світі довіряють долару й будуть вкладати в нього, чим підтримають курс.
- США невигідний дорогий долар: падає
конкурентноздатність американських товарів і Федеральна резервна система спрацює на зниження його курсу.
- Додаткова емісія доларів створить їх надлишок у світі й поступове знецінювання.
- Великий зовнішній борг США підірве довіру до долара, вона може втратити функції світової валюти.
Чого чекати
За прогнозом Конференції ООН з торгівлі і розвитку, стрімко зростаючий держборг США (він досяг $2,7 трильйони - майже на 10% збільшення за рік) в 2009-му призведе до падіння долара. Він буде знецінюватися і через спад економіки США (на 2009-й очікується -1%), і через скорочення споживчих витрат - вони вже зменшилися на 3,5%. Словом, курс "зеленого" буде падати.
Але це не означає, що гривня автоматично зросте щодо долара, адже й в Україні продовжиться спад виробництва. Але їй, мабуть, не дасть впасти нижче $/8 грн. Нацбанк, що за договором з МВФ має право пустити $5,5 млрд. (зі стабілізаційного кредиту в 16,4 млрд.) на підтримку курсу. Прогнози експертів на 2009-й коливаються від $6/грн. (якщо експорт пожвавиться і відновляться іноземні інвестиції) до $8/грн. (якщо цього не станеться).
Криза і велика трійка
США: Життя в борг. Будучи "детонатором" світової кризи (нагадаємо, вона почалася в 2007-му з масового неповернення іпотечних кредитів), США від неї страждають вже точно менше за нас.
Чому така "несправедливість"? Коли криза охопила планету, виявилося, що долар вкотре зіграв роль рятівної світової валюти для інвесторів у різних країнах. Їм просто ні в що було вкладати гроші: швидко падали ціни на метал, нафту, котирування цінних паперів. От чому різко виріс попит на "зелень", що й спричинило небачене досі зростання курсу: якщо на 1 липня євро коштував 1,57 долара, то сьогодні - лише 1,26 долара. Парадокс у тому, що валовий внутрішній продукт Америки падає вже півроку. І, навпаки, зовнішній борг країни за рік виріс майже на 10%: державний - до $2,7 трильйони, а загальний (включаючи борги компаній) перевищив $10 трлн. Але США звикли жити в борг й їх боргові держоблігації поки успішно розкуповують.
Проте не можна сказати, що американці мало відчули на собі кризу. У країні - рекордний за 25 років рівень безробіття, під загрозою руйнування виявилися автовиробники (продажі в них впали на 25%). Для боротьби з кризою Конгрес США вже виділив під план міністра фінансів Генрі Полсона $350 млрд. Спочатку їх планували використати для рефінансування банків, але потім вирішили пустити на підтримку споживчого кредитування, адже вперше з 2003 року в країні знизилися споживчі витрати. Президент Барак Обама повідомив, що розроблено 2-річну антикризову програму: для 95% громадян будуть знижені податки, а 5% найбагатших - підвищені. Держава буде інвестувати будівництво доріг, шкіл, впровадження енергозберігаючих технологій. У сумі на подолання кризи пустять від $500 млрд. до $1 трлн.
ЄС: Борються поодинці. Приказка "дружба дружбою, а тютюн - нарізно" цілком відображає ситуацію з кризою в країнах Євросоюзу: єдиного плану з її подолання в "сестер" немає. А проблем - хоч відбавляй.
Вперше за 15 років країни ЄС переживають серйозний економічний спад, виробництво падає два квартали поспіль, росте безробіття. Так само, як й у США, падають споживчі витрати (за осінь - на 4%), в автомобілебудуванні - масові звільнення і скорочення виробництва, банки щоб уникнути банкрутств просять допомоги в урядів. Отут найшвидшою виявилася Німеччина: її уряд виділяє колосальну суму в 500 млрд. євро ($630 млрд.) на погашення боргів збанкрутілих банків і пільгових кредитів - кризовим. А Великобританія візьме на себе виплати до 400 тис. фунтів ($590 тис.) кожному з громадян, хто не впоралися з іпотечним кредитом.
Що чекає Європу і євро? Директор інвестиційної компанії "Детрейдер" Віталій Гоголін говорить: "У найближчі півроку чекати покращення ситуації в ЄС не варто. Продовжиться зростання безробіття, спад виробництва, різке зниження експорту, що призведе до подальшого знецінювання євро до долара - до 5% за 2009 рік". А от доктор економічних наук, директор Донецької філії Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Макогон вважає: "В євро гарне майбутнє - його теперішнє здешевлення щодо долара підвищує конкурентноздатність європейського експорту, що в результаті призведе до зростання курсу євровалюти".
Росія: "Ведмідь" встоїть. Світова криза невесело "підпалила шкіру ведмедеві" - хоча Росія виявилася все-таки в кращому становищі, ніж Україна. Рубль, починаючи з жовтня, знецінився стосовно долара на 21%, тоді як гривня - на 46%. У Москві кажуть про падіння рубля до долара до рівня 30-35 рублів (зараз - 28 рублів). Найхворобливіше на економіці нашого північного сусіда позначилося стрімке падіння цін на нафту - її головний експортний товар. З літа енергоносій подешевшав з $147 до $50 за барель, що загрожує проблемами з наповненням держбюджету.
Проте, уряд РФ планує кинути на "гасіння" кризи гігантську суму - $200 млрд. І це тільки частина засіків Батьківщини. За останні роки росіяни назбирали 455 млрд. доларів золотовалютних і ще майже 140 млрд. доларів у стабілізаційному фонді. Ці гроші можуть підтримати бюджетну сферу кілька років в умовах падіння цін на нафту. Критичною для Росії є ціна на нафту в 15-20 доларів за барель, при якій її видобуток у Сибіру стає нерентабельним. Але до цієї планки найбільші експортери навряд чи допустять падіння. Найбільш реалістичний прогноз на майбутній рік - 40-60 доларів. А може бути й вище, якщо виправдаються прогнози з девальвації долара.
Інакше кажучи, економіка Росії, швидше за все, вистоїть. Це добре й для України - РФ наш основний торговельний партнер. Будуть гроші в росіян - не обвалиться й наш експорт.
Михайло Романцов
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
