1532
І вашим і нашим
Минулого тижня в парламенті зареєстровані урядові поправки до Земельного кодексу, негайного прийняття яких Рада безпеки та особисто Президент вимагали ще на початку року. Новації покликані зберегти сільськогосподарські угіддя, а тому істотно посилюють процедуру зміни їх цільового призначення.
Якщо ВР підтримає ініціативи Кабміну, коло структур, які зможуть використовувати аграрні наділи в комерційних цілях, максимально звузиться.
Наприкінці листопада Рада національної безпеки влаштувала чергову прочуханку Юлії Тимошенко за незадовільну роботу з детінізації земельних відносин.
"З 52 завдань, поставлених перед урядом РНБО ще в лютому, не виконані 35. Не прийняті фундаментальні закони, які б могли допомогти ефективно управляти земресурсами, не затверджений державний земельний кадастр, закони про державну земельну службу і ринок земель", - повідомив перший заступник секретаря РНБО Степан Гавриш.
Незважаючи на все ще чинну офіційну заборону на відчуження сільськогосподарських земель, українські угіддя йдуть з молотка: з 31 млн га на сьогоднішній день продано як мінімум 5 млн га, більша частина яких вже давно втратила своє початкове аграрне призначення.
Юлія Тимошенко відреагувала на критику блискавично. За підсумками одного з листопадових засідань Кабміну вона повідомила, що уряд готовий направити до Верховної Ради законопроект, що нарешті ліквідує корупційні схеми в земельних відносинах і припинить розбазарювання аграрних угідь. Проте сам документ з'явився в парламенті тільки 1 грудня, а його зміст умістився на двох неповних сторінках.
Зміни до Земельного кодексу передбачають обов'язкове проведення громадських слухань, які повинні передувати зміні цільового призначення ділянок. Законопроект також встановлює, що зміна цільового призначення (якщо його подальше використання приpведе до порушення ґрунтового шару) можлива тільки за наявності всього пакета землевпорядної документації, та обумовлює проведення заходів щодо збереження екосистеми.
Позитивні нововведення, які, на думку уряду, повинні перетворити земельну політику в прозорі і соціально відповідальні відносини між владою і підприємцем, виявилися не позбавлені подвійного змісту. Особливу увагу експерти земельного ринку звернули на положення документа, що обумовлюють збереження екосистеми.
"При узгодженні документації екологи, звичайно, і зараз перевіряють, чи не росте на ділянці столітній дуб або занесені в Червону книгу рослини. Звичайно, про їх збереження мова ніколи не йшла: це була одна з можливих зачіпок, яка дозволяла чиновникам одержувати винагороду за позитивні для забудовника висновки. Якщо ж вимогу про обов'язкове збереження екосистеми узаконять, розміри винагороди збільшаться - відповідальні особи будуть враховувати зрослі ризики", - розповів представник однієї з київських ріелторських компаній, який побажав залишитися невідомим.
Експерти впевнені, що якщо зазначена норма запрацює, то весь будівельний бізнес, що активно користується наділами зі зміненим призначенням, зіштовхнеться з небаченою досі паперовою тяганиною.
"Якщо сьогодні офіційно змінити призначення можна десь за рік, то вже завтра, коли доведеться одержувати дозвіл на ліквідацію кожного дерева і куща, які ростуть на ділянці, і доводити, що всі ці рослини не мають екологічної цінності, процес зміни зайде в глухий кут. Або потрібно буде документально доводити відсутність на твоїй землі взагалі будь-якої рослинності", - вважає ріелтор.
Ще більше, на думку спостерігачів, ускладнить процес бажання Кабміну зобов'язати всіх "змінників" готувати робочі проекти про рекультивацію земель. "Уряд говорить про збереження родючого шару на ділянках, використовуваних під будівництво і видобуток копалин. Тоді як повинен виглядати проект рекультивації? Землекористувач напише, що через 300 років, коли, приміром, зведений ним будинок впаде або, скажімо, копальня припинить розроблятися, він гарантує, що на цій ділянці буде рости соняшник?" - ремствує співрозмовник.
За словами директора АН "Лендріал" (працює на земельному ринку Західної України) Павла Кузьміва, нововведення можуть не тільки ускладнити, але й зовсім заморозити процес оформлення наділів.
"Цільове призначення - норма потрібна, але не завжди коректна з погляду економіки. Якщо не казати про вирубку лісів і забудову заповідників, то виходить, що на землях товарного сільського господарства не можна займатися садівництвом, а на промислових - вести складський бізнес. Ніхто не каже, навіщо потрібно мати проект рекультивації будівельникові житла, який переводить у житлову забудову, наприклад, ділянку земель Міноборони. Іншими словами, Кабмін намагається стригти всіх під одну гребінку, відкриваючи корупціонерам можливість ще більше нажитися на законодавчій плутанині", - підсумував Кузьмів.
Марія Осипчук
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
