4579
Криза у руку
— Валюта
За підрахунками "ВД", в 2009 р. у кишенях відчайдушних аферистів, які орудують в Україні, осяде не менш $730 млн, виманених в українців шляхом обману.
Здавалося б, історія з "Еліта-Центр" повинна була нагадати українцям про те, що відбувалося з їхніми грішми в 1990-х. Пройшло всього пару років з часів скандалу, і от - знову стара пісня: гроші крадуть! Шахрайські установи, які заробляють на жадібності і непоінформованості українців, існували завжди, але в період кризи ринок таких послуг росте не щодня, а щогодини. "ВД" з'ясовувала, скільки ж грошей українських громадян перетече в кишені шахраїв.
Несіть ваші грошики!
Володимир Євсєєв, директор "Південного Фондового Магазина", оцінює поточний обсяг перехідних до шахраїв грошей в $1 млн на день. В 2009 р., за його словами, цей показник подвоїться. Передумов для цього декілька. Головна з них - падіння довіри до банківської системи після того, як Нацбанк заборонив достроковий розрив депозитних договорів.
За даними НБУ, відтік коштів з внесків громадян у жовтні склав 8 млрд грн. За інформацією Національної асоціації кредитних союзів, вилучати внески почали з кредитних союзів - близько 80% депозитних договорів не пролонгуються, тоді як в 2007 р. цей показник становив всього 20%. Частина вільних грошей переводиться населенням у валюту, частина йде на нагальну закупівлю автомобілів та апаратури. Зберігати кеш під матрацом страшно: Департамент карного розшуку МВС України тільки із січня до липня зафіксував більше 12 тис. квартирних крадіжок. Перелякані люди намагаються убезпечити свої заощадження, і ось тут на арену обов'язково вийдуть ті, хто знає, як це зробити найкраще.
Крім того, Федеральна служба з фінансових ринків Росії почала масштабну кампанію вигнання "ділків". Тільки в першому півріччі 2008 р. викриті сім пірамід, що "облапошили" росіян, на суму $1,3 млрд, найгучніші з них - бізнес-клуб "Рубін" і страхова компанія "Фондовий резерв". Можна чекати, що частина прищучених у РФ аферистів осяде в Україні, якщо вони вже цього не зробили.
Гра на прибування
На передовій виманювання грошей - компанії, які видають кредити і банально пропонують високі ставки по депозитах. Як правило, подібні заклади поєднує відсутність ліцензії на роботу на ринку фінансових послуг. Існують вони в найкращому разі у формі ПП або ТОВ. "Нашим людям потрібно чітко орієнтуватися, що фінансові послуги можуть надаватися винятково фінустановами, які внесені до державного реєстру і мають ліцензії. Є прояви несумлінної діяльності з боку фінустанов. Але коли ми маємо справу з фінансовими послугами нефінансових установ - це прямий прояв шахрайства", - попереджає Валерій Алешин, глава Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг.
У той же час зрозуміло, що піраміди не можуть процвітати без прикриття у владних колах. Ті ж 20 компаній з покупок у групах мають явне лобі у владі. Надаючи де-факто фінансові послуги, де-юре вони не підконтрольні фінансовому регулятору. Держфінпослуг безуспішно намагається підкорити собі адміністраторів з групових покупок з 2006 р. Внесення необхідних виправлень до Закону "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" гальмується то Мін'юстом, то парламентськими комітетами. Є й інший приклад: у нас дотепер можуть преспокійно працювати "гастролери". Наприклад, той же Робер Флетчер в Америці був визнаний шахраєм. Відповідне рішення Комісії з цінних паперів і фондового ринку США датується 27 вересня 2007 р. Однак після викриття на батьківщині він більше року продовжував навчати премудростям мільйонерства українців.
Легальні пірати
Через кризу ряди пірамід можуть поповнити ліцензовані організації, як то - кредитні союзи і страхові компанії. Але ні для 4 млрд грн. депозитів кредитних союзів, ні для 783 млн грн. премій страхування життя не існує ніяких державних гарантій, схожих з Фондом гарантування внесків фізичних осіб банківської системи. За оцінками учасників ринку, не менш 50 КС, або 6% від 846 діючих у країні організацій, вже вибудували фінансові піраміди (див. бліц-опитування).Неприємності можуть осягнути й деяких з 469 СК.
Страховики, опитані "ВД", запевняють, що з їхнім ринком все в порядку. "Ми не очікуємо банкрутств у секторі страхування життя. Можливі угоди зі злиття-поглинання компаній, але в цілому сектор повинен вистояти", - говорить Леонід Скопич, директор страхової компанії "Вексель-Життя". Однак не все так просто. У лихі 90-і серед трастів, що "випадково"лопнули, були видні страхові компанії - київська "Омета-Інстер", одеська "Елайс", харківська "Саламандра". З одного боку, у порівнянні з 1990-ми нагляд за страховим ринком покращився, вимоги до капіталу страховика життя досягли 1,5 млн, а ризикового - 1 млн.
Держкомісія контролює формування резервів компаній. Але на ділі страховики мають можливість дурити з фінзвітністю, створюючи видимість добробуту. "Головна проблема ліцензованих учасників фінансового ринку в тому, що вони замовчують про свої проблеми, вибудовуючи піраміди фінансових зобов'язань. Страхова компанія, стикаючись із фінансовими труднощами, переходить з розряду сумлінного учасника фінансового ринку в розряд несумлінного. Менеджери середньої і вищої ланки розуміють, що справи погані. Але продовжують приймати в клієнтів гроші, видаючи нічим не забезпечені страхові поліси. Поки піраміду не осягне колапс", - розповідає Едуард Багиров, голова правління Міжнародної Ліги захисту громадян України. У підсумку в 2009 р. клієнти можуть недорахуватися не менш 200 млн грн. своїх вкладень у легальні фінансові установи.
Приструнити потік лохотронів можливо, тільки якщо держава вчасно вживе відповідних заходів. Для ліцензованої "групи ризику" варто посилити контроль над страховими резервами і кредитними союзами, збільшити прозорість фінансових ринків, розкриваючи через Держфінпослуг звітність підопічних. Варто ввести найсуворіші обмеження по рекламі фінпослуг - хоча б на час кризи. Наприклад, російська Федеральна служба з фінансових ринків заради боротьби з аферистами домагається контролю над всією рекламою, розрахованої на приватних інвесторів. Одночасними мірами в РФ повинне стати введення обов'язкового страхування громадянської відповідальності фінансових компаній, створення системи гарантування зобов'язань учасників фінансового ринку. Аналогічні методи не будуть зайвими й в Україні. В ідеалі законотворцями повинен бути введена заборона на всі операції з внесками і позиками населення без відповідної ліцензії - будь то ліцензія ДКЦПФР, Держфінпослуг або Нацбанку.
Найгучніші фінансові лохотрони України
Джерело: дослідження "ВД"
Нині діючі підозрілі фінансові установи
Джерело: дослідження "ВД"
"Ми тільки на старті повноцінного шахрайського руху в Україні"
Фінансові піраміди можуть виникати як у вигляді непідзвітних державі структур, так й у середовищі легальних учасників фінансових ринків. Про те, яких масштабів може досягти частка аферистів під вивісками кредитних союзів, страховиків життя і фондових компаній, "ВД" розповіли Петро Козинець, президент Національної асоціації кредитних союзів України, Володимир Євсєєв, директор "Південного Фондового Магазина", і Ібрагим Габідулін, директор компанії "Страховий брокер "Дедал".
- Як фінансова криза вплине на кількість сумнівних організацій?
Петро Козинець, президент Національної асоціації кредитних союзів України
- Для частини фінансових пірамід нинішня ситуація як паличка-виручаличка. На кризу можна буде списати будь-які банкрутства! Сьогодні на ринку - десятки кредитних союзів, які вже влітку являли собою справжні піраміди. Якщо мова йтиме про виділення фінансової допомоги проблемним КС і якщо допустити до стабфонду всі союзи не перебираючи, то як мінімум 50 організацій моментально зроблять так, щоб за їхніми зобов'язаннями платила держава.
Але найбільшу загрозу представляють організації, які працюють взагалі без ліцензій. Наприклад, в Івано-Франківську активно рекламується компанія "Лідер Плюс енд Лідер Плюс", що пропагує кредити під 1% річних. Подібні процентні ставки повинні як мінімум насторожити потенційного клієнта. Де-юре такі структури не мають права залучати ресурси населення. Але роблять це абсолютно безконтрольно.
Володимир Євсєєв, директор "Південного Фондового Магазина"
- Ми тільки на старті повноцінного шахрайського руху в Україні.
В 2008 році $1 млн на день ішов у піраміди. Гроші, які вилучаються з депозитів, потрапляють у лапи структур начебто недавно прикритих LioneBank або "Глобальної системи тренінгів". Але святе місце порожнє не буває - на зміну цим прийдуть нові. Те, що буде в 2009 році, нам ще й не снилося. Названий обсяг щоденного обороту як мінімум подвоїться.
Ібрагим Габідулін, директор компанії "Страховий брокер "Дедал".
- У середині 1990-х на ринку процвітали кілька десятків страхових компаній, які виявилися фінансовими пірамідами: "Саламандра", "Омета-Інстер", "Елайс". Зараз така загроза збільшується, як й імовірність того, що якісь зі страхових компаній збанкрутують.
- За якими ознаками можна виявити небезпечну для фінансового добробуту структуру?
Петро Козинець
- Якщо людина вступає в кредитний союз, їй повинні показати ліцензію Держфінпослуг і фінзвіт організації. Повинні бути надані зрозумілі умови по кредитах і депозитах. Раз на рік члена КС повинні запросити на збори і відзвітувати перед ним про результати. Якщо ж під вивіскою союзу починають розповідати, що гроші - у будівництвах або у векселях, то нічого доброго не чекайте.
КС працюють з "короткими грішми" (середній строк кредитування становить дев'ять місяців) винятково в гривні й не працюють ні із цінними паперами, ні із закордонними запозиченнями.
Варто обережно обирати програми кредитування з початковими внесками. Навіть нормальні КС переживають зараз далеко не кращі часи. На кінець листопада в декількох регіонах союзи взагалі заморозили навіть споживче кредитування, не кажучи вже про великі позики.
Володимир Євсєєв
- Якщо вам пропонують торгівлю на фондовому ринку і збагачення через покупку цінних паперів, треба з'ясувати кілька простих речей. Приміром, в усьому світі, щоб грати на біржі, недостатньо просто купити 1000 акцій - необхідно укласти окремий договір з хоронителем цінних паперів. Але є в Україні піраміди - Intway й Ekwiti trading group, - продавці яких навіть не чули ні про яких хоронителів. Але ж тільки через Intway в 2008 році пройшли мінімум 100 тисяч чоловік. Ці компанії, не маючи ніяких ліцензій, пропонують українцям нібито торгівлю на біржах рівня NASDAQ й NYSE. Для цього треба купити в них якесь програмне забезпечення вартістю від декількох сотень до декількох тисяч доларів. Після чого клієнт начебто б одержує доступ до біржової торгівлі.
Насправді ж ці компанії не мають відносини до реального фондового ринку. За моїми оцінками, з $300, які вносяться у вигляді початкового внеску в Intway, $240-260 роздається як нагороди тим, хто бере участь у піраміді. Під виглядом програмного забезпечення людина одержує всього лише демо-версію - ілюзію біржової торгівлі.
Разом з тим Intway пропонує кредит для покупки нерухомості за кордоном, у Болгарії. Щоб одержати кредит, треба внести передоплату, але не в грошах, а в людях, приведених до організації. Присутність таких маркетинг-технологій також повинна насторожити потенційних клієнтів.
Ібрагим Габідулін
- На жаль, український ринок страхування не прозорий. Свою квартальну фінансову звітність розкривають менш 20 страховиків життя, подивитися ж поточні показники всіх учасників ринку неможливо. Майже ніхто з компаній не розповідає, в яких банках і під які відсотки вони розміщають депозити.
Компанія повинна звітувати хоча б перед своїм страхувальником - показувати річні звіти про роботу, включаючи інформацію про інвестиційний доход.
- Що може зробити держава, щоб запобігти появі пірамід?
Петро Козинець
- Держфінпослуг варто зобов'язати кредитні союзи розкривати свої головні показники, наприклад, в інтернеті. На сьогоднішній день повною інформацією із всіх кредитних союзів володіє сама Держкомісія. Вона також повинна показувати звітність своїх підопічних хоча б на сайті, як це давно робить Національний банк. Як правило, за даними фінзвіту стає ясно, де пірамідальна схема, а де - ні.
Разом з тим варто визнати, що повноважень і зусиль Держфінпослуг явно не вистачає для боротьби з пірамідами, що мають ліцензію на роботу на ринку фінансових послуг. Максимум, що може зробити відомство зараз, - це забрати ліцензію. Але на ринку були приклади, коли нечистоплотні союзи продовжували успішно збирати внески населення вже після того, як їхня ліцензія була анульована. В ідеалі боротьба з пірамідами повинна проходити через консолідацію зусиль всіх контрольних відомств і жорсткість законодавства.
Варто вести більше тверду політику у відношенні "безліцензійних" підприємств типу Kings Capital. Коли одна з подібних "контор" закривається, розпалюється скандал. Але в Держфінпослуг і НБУ говорять, що не мають до цієї компанії ніякого відношення. Представники правоохоронних органів також розводять руками. Поки обмануті такими "фінустановами" українці не піднімуть масовий "гай" й в органи не надійде купа скарг, у силовиків немає підстав висувати претензії до всяких "шарашкиних контор". Хоча з боку було видно, що під гарною вивіскою ховається явна піраміда. У підсумку виходить, що всі ні до чого.
Володимир Євсєєв
- На жаль, всі наші контролюючі органи працюють за принципом: є замовлення - починаємо щось робити. Заяви ж від громадян можуть ігноруватися, поки ситуація не обернеться голосним скандалом. Всі гроші, які приходять через піраміди, спливають за рубіж. Єдина можливість боротьби з аферистами - фінансова грамотність населення. Людина повинна розуміти, що це не може й не буде працювати. Якщо ж людина жадібна і вірить у фінансові дива, вона рано чи пізно вляпається в піраміду.
Ібрагим Габідулін
- Необхідний твердий контроль страхових резервів. Наприклад, у США діє система потрійного резервування в лайфі. Перший рівень - на рівні резервного фонду самої компанії. Другий і третій - на рівні штату і держави. Штатний і федеральний фонди рятують компанію від банкрутства при масових виплатах, які наступають при землетрусах, ураганах або інших стихійних лихах. Є й четвертий рівень захисту - ринковий. Компанію, що починає зазнавати збитків або вплутуватися в борги, дуже швидко купують конкуренти. Їх у потопаючому лайфовіку цікавлять тільки клієнти, в яких підписані договори на тривалий строк - від 10 років і більше. Клієнт при цьому не страждає, він навіть не почуває зміни акціонера. В Україні ж такий сценарій взаємної підтримки ринку малоймовірний.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
