2712
Яку роботу можна знайти після сорока?
Фінансові труднощі, конфлікт з начальством, бажання реалізуватися s, нарешті, криза середнього віку, що затяглася, можуть підштовхнути сорокарічного фахівця змінити не тільки роботу, але й професію. На що може розраховувати фахівець, якому перевалило за сорок.
45-річна Марія Іванова от уже два роки працює інженером в одній з великих будівельних компаній. До цього вона довгий час працювала за тим же фахом в державній будкомпанії.
"Одного чудового дня я зрозуміла, що грошей катастрофічно не вистачає, і вирішила перейти в приватну контору, - розповідає Марія. - Я обійшла не одну фірму, перш ніж мені запропонували прийнятний варіант".
Наша героїня вважає, що основною причиною, з якої її не хотіли брати на роботу, був вік. "Мені на той момент було більше сорока. Роботодавці боялися, що мені буде складно орієнтуватися в нових технологіях та освоювати нову інформацію. Тому в більшості компаній мені відразу відмовляли", - говорить Марія. Удача посміхнулася їй приблизно через три місяці активних пошуків. Будівельній компанії потрібний був інженер з досвідом роботи, при цьому вікові рамки не обмовлялися. Однак виявилося, що влаштуватися на роботу - тільки половина справи.
"На відміну від держустанови, де я працювала раніше, у новій фірмі використовувалися зовсім інші технології, і мені катастрофічно не вистачало знань", - ділиться Марія Іванова. Але вона знайшла вихід - вирішила отримати другу вищу освіту. При цьому начальство оцінило тягу співробітниці до самовдосконалення і не тільки дало згоду відпускати її на сесії, але й взяло на себе витрати з оплати навчання.
"Першу освіту я отримала дуже давно, у Запорізькій інженерній академії. Потім довгий час працювала на держпідприємстві, куди нові технології в будівництві проникають доволі повільно. Тому я й вирішила вступити до КІБІ для того, щоб заповнити пробіли в знаннях", - констатує Марія.
Той факт, що компанія погодилася сплатити навчання Іванової, вона пояснює саме своїм віком. "Справа в тому, що вчити молодого фахівця завжди більш ризиковано. Адже є висока небезпека, що його переманять. А зріла людина не така схильна "перестрибувати" з фірми на фірму, вона цінує стабільність", - впевнена Марія.
Однак далеко не всім щастить так, як Івановій. Дуже багато фахівців не витримують конкуренції з молодими й перспективними.
Віковий ценз
Як стверджує класика радянського кіно, "після сорока життя тільки починається". Однак із цим геть-чисто не згодні сучасні роботодавці. Серед них існує думка, що фахівцеві, який перетнув сорокарічний рубіж, складніше справлятися зі своїми обов'язками. Мовляв, такий співробітник стає більше ледачим, гірше сприймає нові віяння. Крім того, йому складніше звикати до "гумового" графіка роботи.
"Біг-боси неохоче беруть на роботу претендентів, яким перевалило за сорок, - підтверджує заступник директора рекрутингового агентства "Пропоную роботу" Розалія Кирилюк. - Вони пояснюють це частими хворобами таких співробітників, їх поганою працездатністю".
Інший рекрутер висловився ще жорсткіше: "В 45-річного претендента шансів приблизно на 30% менше, ніж у молодого суперника. Зазвичай роботодавці відсівають резюме таких людей. Навіть якщо їх і запрошують на співбесіду, то це, швидше за все, для того, щоб був запасний варіант у випадку, якщо не вдасться нікого знайти на це місце".
Провідний консультант з підбору персоналу рекрутингової компанії "Навігатор" Юлія Цимбал уточнює, що багато чого залежить і від корпоративної культури компанії.
"Наприклад, у деяких компаніях вважається, що тільки з віком людина здобуває досвід і розважливість. Тому такі контори надають перевагу підбирати старший персонал - у віці від 30 до 50 років. Інші ж, навпроти, хочуть бачити в себе в команді винятково співробітників до сорока років", - говорить вона.
Але це зовсім не означає, що фахівцям, які захотіли щось змінити у своїй кар'єрі, варто поставити хрест на своєму бажанні тільки тому, що їм вже за сорок.
Формула успіху
Досягти успіху в пошуку роботи після сорока допоможе правильно складене резюме й уміння показати себе на співбесіді з кращого боку.
"Все залежить від того, наскільки кардинально людина хоче змінити роботу. Наприклад, якщо фахівець просто переходить в іншу фірму на ту ж позицію, йому, безсумнівно, буде простіше. Адже в нього є найцінніше - досвід. Крім того, деяких босів не бентежить вік службовців, адже вони найчастіше просять більш низькі зарплати, ніж молодь, і при цьому більш відповідальні. Та й "стрибати" з місця на місце такі співробітники навряд чи стануть", - говорить менеджер зі зв'язків з громадськістю компанії Rabota.ua Максим Муровайко.
Рекрутери підкреслюють: як правило, претенденти "подоросліше" просять зарплату на 10-20% нижче, ніж молодь, оскільки бояться, що рішення про прийом на роботу буде прийнято не на їх користь.
Якщо ж фахівець хоче перемінити професію, влаштуватися на роботу буде набагато складніше. На думку Максима Муровайка, це пов'язане з тим, що більшість роботодавців будуть ставитися до таких претендентів з недовірою, адже в тих немає досвіду в новообраній сфері. Та й вік не дозволяє більшості, що називається, схоплювати на льоту.
У цьому випадку Муровайко радить, по-перше, проаналізувати всю свою робочу діяльність і знайти в ній навички, які могли б знадобитися в новій спеціальності. До речі, про них потрібно згадати у своєму резюме. По-друге, перед співбесідою потрібно самому собі відповісти, чому було ухвалене рішення про зміну роботи або професії (будь-який начальник неодмінно про це запитає), і вибрати ті відповіді, а точніше, знайти в собі ті якості, на яких варто акцентувати увагу.
"Грубо кажучи, якщо людина раніше працювала столяром на заводі, а потім вирішила перекваліфікуватися в декоратори, то їй варто акцентувати увагу роботодавця на тому, що вона не раз оформлювала банкетні або актові зали для іноземних делегацій, які відвідували підприємство. При цьому потрібно уточнювати - щораз вона підходила до оформлення творчо, знаходила індивідуальні рішення", - рекомендує Максим.
Також не зайвим буде згадати про своє бажання розвиватися та уміння швидко опановувати інформацією. Для підкріплення своїх слів можна закінчити спеціалізовані курси. Зрозуміла справа, що вони виллються в копієчку. Наприклад, курси навчання роботі з персональним комп'ютером будуть коштувати 350-1200 грн. на семестр, архітектурного дизайну - 1500-2000 грн. А от друга вища освіта потягне на 2000-15 000 грн. на рік.
У кожному разі, міняючи професію, "дорослим" співробітникам варто пам'ятати про те, що, можливо, їм доведеться починати свою діяльність на новій ниві із самих низів. "Такі люди починають з нуля. І якщо вони зрозуміють, що це те, чим би вони хотіли займатися, то досягнуть тих же успіхів, що й молоді співробітники. Однак домогтися цього сорокап’ятирічним буде набагато складніше, ніж двадцятип'ятирічним", - попереджає Розалія Кирилюк.
Позиція Юлії Цимбал у цьому питанні більше категорична: "Такої людини просто не візьмуть на роботу! І справа не у віці, а в тому, що в неї немає досвіду роботи".
Та все-таки бувають виключення. Тамара Куріна (44 роки) більше десяти років пропрацювала аудитором, до цього - приблизно стільки ж часу працювала бухгалтером. Вже півтора року Тамара займає позицію HR-фахівця.
"Моя близька подруга вже кілька років займається ейчаром. У свій час вона дуже багато мені про це розповідала - і про саму роботу, і про нововведення, і про всякі тренінги", - ділиться пані Куріна. Подруга так захопила Тамару, що та, відвідавши декілька "кадрових" семінарів, вирішила спробувати себе в новій професії.
"Буквально після третьої співбесіди мене прийняли на службу. Просто те, що я казала, припало до душі моїй нинішній начальниці", - з радістю згадує Тамара Куріна. Тим, хто хоче кардинально поміняти професію після сорока, Тамара рекомендує: "Не варто боятися. Якщо потрібно, не варто соромитися влаштовуватися на якийсь час помічником фахівця. Головне - потрапити в компанію, показати свої можливості - це справа нескладна. Тим більше для досвідченого фахівця. Нехай навіть в іншій сфері".
У кожному разі ( чи планує співробітник кардинально поміняти сферу діяльності чи ні), у резюме й під час безпосереднього спілкування з начальством необхідно акцентувати увагу на своїх сильних сторонах - життєвому й професійному досвіді, працьовитості, заслугах в інших сферах діяльності, ретельності й, що дуже важливо, стабільності.
Вічно молоді, вічно затребувані
Є спеціальності, для яких віковий ценз не є визначальним чинником. "Це, насамперед, фінансові фахівці. Зокрема, бухгалтери та головні бухгалтери. Тут - чим досвідченіше фахівець, тим краще. Тому розглядаються варіанти до 50 років", - говорить Розалія Кирилюк. Також вона відзначає тенденцію "старіння" офісного персоналу - тих же офіс-менеджерів і помічників керівників. "В останні три місяці до нас приходять заявки на ці посади з вимогою знайти людей у віці від 25 до 40 років. Хоча ще недавно роботодавці хотіли бачити на цих позиціях винятково співробітників від 22 до 28 років! При цьому, бажаючи бачити старший персонал, компанії нерідко виставляють умову, щоб людина була позбавлена амбіцій щодо службового зростання усередині компанії".
Це пов'язане з тим, як завіряють рекрутери, що HR-відділам компаній набридло знаходитися в постійному "творчому" пошуку нового персоналу, адже молоді працівники й робітниці нерідко "пурхають" з місця на місце в пошуках кращого життя.
Знайти роботу (аж до пенсійного віку!) можуть без зусиль представники практично всіх професій, пов'язаних з будівництвом. "У цьому випадку досвід піде тільки на користь. На сьогоднішній день затребувані токарі, монтажники, електрики, слюсарі та інші робочі професії", - відзначає пан Муровайко.
Пані Кирилюк підкреслює, що вікові обмеження також не стосуються "топових" позицій та вузькоспеціалізованих фахівців.
"Зовсім по-іншому виглядає справа з "рідкими" фахівцями. Наприклад, технолога з переробки зернових культур з досвідом роботи заберуть з руками і ногами, незважаючи на його вік", - говорить вона.
Серед дефіцитних, а тому таких, що не піддаються "віковий дискримінації", професій фігурують також інженери, агрономи, технологи-харчовики, архітектори й навіть IT-фахівці. "Там, де є недостача кадрів, вік значення не має. Особливо це стосується працівників інтелектуальної сфери. Тут скоріше візьмуть не того, хто молодше, а того, хто доросліше. А стало бути досвідченіше", - надихає Юлія Цимбал.
Разом: Працевлаштуватися після сорока складно, але можна. При цьому у випадку настільки "пізньої" зміни професії варто пам'ятати, що за місце під сонцем доведеться боротися з молодими конкурентами.
За матеріалами: Деньги.ua
Поділитися новиною
