1651
Кредитним спілкам дозволили "заморожувати" депозити
— Кредит&Депозит
16 жовтня в Україні відзначають Міжнародний день кредитних спілок. До професійного свята кредиторів Держфінпослуг підготувала своїм підопічним "подарунок". Регулятор вирішив не відставати від Національного банку і на сьогоднішньому засіданні комісії розглянути документ, що тимчасово обмежує операції кредитних спілок (КС).
Ключовими моментами документа є право КС відмовляти вкладникам у дочасному розірванні депозитних договорів, а також введення обмежень на видачу нових кредитів. Розпорядження Держфінпослуг буде спрямовано на стабілізацію ситуації в сфері діяльності кредитних спілок.
Втім, за словами президента ОКС "Програма захисту внесків" Андрія Оленчика, розпорядження Держфінпослуг буде набагато більш ощадливим, ніж постанова НБУ.
"Це нововведення не буде поширюватися на діяльність всіх кредитних спілок, обмеження будуть носити рекомендаційний характер і стосуватимуться тільки тих КС, які будуть зазнавати проблем з ліквідністю", - говорить колишній директор департаменту нагляду за КС Держфінпослуг Андрій Оленчик.
На думку експерта, проблеми з грішми в КС можливі в тому випадку, якщо панічні настрої вкладників поширяться і на сферу кредитних спілок. Однак на даний момент і представники Держфінпослуг, і учасники ринку в один голос стверджують, що у спілок не спостерігається масового відтоку коштів і дії регулятора носять винятково попереджаючий характер. "Діяльність кредитних спілок багато в чому побудована на довірі, ця обставина дозволяє КС набагато краще переносити фінансову кризу", - говорить керівник Харківської каси взаємодопомоги Ольга Сметана.
З кредитами буде напруга
Вітчизняні кредитні спілки опинилися в цей час у досить непростій ситуації. З одного боку, багаторазово зрослий попит з боку населення на надавані ними кредити, міг би сприяти бурхливому розвитку цієї галузі. "Кількість бажаючих взяти гроші в борг у КС за вересень збільшилася просто колосально " цифри зросли навіть не в рази, а в десятки разів", - говорить голова правління ОКС "Програма захисту внесків" Іван Вишневський. Основна причина такого попиту - згортання комерційними банками програм споживчого кредитування. Для порівняння: тільки за період із січня до липня 2008 року КС видали позик на суму 3,45 мільярди гривень, ця цифра на 41% більша, ніж за аналогічний період минулого року.
З іншого боку, спілки матимуть гостру недостачу ресурсів і вони не зможуть повністю задовольнити зростаючий попит на кредити. "Фінансова криза і політична плутанина не будуть сприяти залученню нових вкладників у КС, на банківські кредити зараз також особливо сподіватися не доводиться. До того ж багато спілок втратили можливість забрати навіть свої гроші з банківських депозитів (мораторій на дочасне розірвання введений від 13 жовтня)", - пояснює ситуацію Андрій Оленчик.
На думку експертів, намагаючись залучити необхідне додаткове фінансування, багато спілок, мабуть, підуть на підвищення процентних ставок з депозитів. "Спілки можуть підняти ставки з депозитів ще відсотків на 5 (зараз середній показник на ринку 22-24%), подальше підвищення ставок буде вже небезпечним для КС, тому що не виключено, що, набравши дорогих ресурсів, вони не зможуть надалі їх так дорого розмістити", - вважає Андрій Оленчик.
Дефіцит коштів на тлі ажіотажного попиту на кредити неминуче призведе і до подорожчання позик, надаваних спілками. "Тенденція до подорожчання кредитів вже є, я думаю, що до кінця року ставки з позик для населення можуть зрости ще на 10-20% від сьогоднішнього рівня (середні ставки з кредитів у КС зараз близько 40%)", тобто до 44-48%", - вважає Андрій Оленчик.
Але навіть можливість одержання надприбутків (тільки за перші 6 місяців 2008 року доходи всіх КС склали 866 мільйонів, що на 68% більше, ніж за аналогічний період минулого року), не допоможе кредиторам зберегти колишні темпи зростання видачі кредитів (41% за перше півріччя). "До кінця року, швидше за все, буде спостерігатися зниження темпів кредитування, тому що спілки просто не зможуть залучити необхідну кількість коштів для збереження динаміки першого півріччя", - припускає Іван Вишневський.
Небезпечні зв'язки
Дефіцит ресурсів підштовхнув спілки на активізацію такого виду залучення грошей, як пряме кредитування між спілками. "Якщо КС не вистачає власних коштів, то вони можуть позичати гроші в комерційних банків, в ОКС (об'єднаних кредитних спілок) або в інших кредитних спілок, - пояснює керівник Азовського кредитної спілки Олександр Башкат. - До нас останнім часом дуже часто звертаються спілки з усіх куточків України з проханням позичити гроші, тому що своїх для кредитування не вистачає". За його оцінкою, кількість звернень зросла в 20 разів у порівнянні з минулим роком.
Втім, механізм прямого кредитування між кредитними спілками працює давно. За словами віце-президента Національної асоціації кредитних спілок України Катерини Калустової, він досить розповсюджений серед вітчизняних КС і вигідний їм. Тому що одні спілки розміщають ресурси під більше високі відсотки, ніж у банках, а інші, у свою чергу, залучають під більш низькі, ніж видають фізичним особам. У середньому відсотки з поміжкредитних позик становлять 24% річних, і видаються вони на термін до 1 року.
Однак багато фахівців на тлі фінансової кризи, що розростається, все голосніше виступають проти прямого кредитування КС.
"На мій погляд, таке явище, як пряме кредитування не позитивне для ринку, - стверджує Іван Вишневський. - У першу чергу тому, що кредитна спілка сама не може повною мірою оцінити фінансовий стан спілки-позичальника, оскільки це нетипова для нього робота. Спілки можуть адекватно оцінювати фінансовий стан фізичних осіб, але в оцінці юросіб у них немає ні досвіду, ні інструментів". До того ж практика прямого кредитування робить кредитні спілки залежними один від одного, адже у випадку дефолту одного з них це може призвести до значних фінансових труднощів в його контрагентів. І хоча розміри прямого кредитування між спілками в Україні ще не настільки значні, щоб говорити про можливий ефект доміно для всієї системи, однак це сильно збільшує ризики галузі.
Тому сьогодні багато експертів вимагають у регулятора заборонити такий спосіб залучення коштів КС. "Такі обговорення ведуться, - говорить Андрій Оленчик. - Але навіть якщо Держфінпослуг і вирішить заборонити пряме кредитування, то, я думаю, повинен бути визначений перехідний період. Тому якщо це зробити раптово, то закриється досить серйозний канал залучення та розміщення коштів КС, і постраждають у підсумку позичальники, тому що спілкам доведеться звертати програми кредитування".
Щоправда, за словами Олександра Башката, у зв'язку з фінансовою кризою, пряме кредитування між КС може бути припинено і без втручання регулятора. "Ми вже призупинили кредитування спілок, тому що не знаємо, що буде на фінансовому ринку завтра", - говорить він.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
