1365
Параліч фондового казино
— Фондовий ринок
Минулого тижня в Україні фондова біржа майже не працювала. У середу та п'ятницю торгів на біржі ПФТС взагалі не було, причому 8 жовтня заздалегідь оголосили, що в цей день вона працювати не буде. В інші дні обсяг торгів на ринку був незначним. Стрімке падіння індексу ПФТС стало шоком для торговців цінними паперами, хоча основа для цього краху була закладена ще рік тому.
Реальне зростання ринку припинилося в серпні 2007-го, коли після обвалу ринку іпотечних облігацій у США з українського ринку почали виходити серйозні інвестори. Все, що відбувалося після цього, - не більш ніж спекуляція. У листопаді минулого року кілька нерезидентів (говорять, це були великі іноземні хедж-фонди) влили в ринок короткі гроші і почали "накручувати" індекс ПФТС. "Більш ніж на вісімдесят відсотків ліквідність на нашому ринку залежала від досить невеликої групи іноземних фондів.
Ринок іде в один бік, коли вони купують, і в протилежний - коли вони продають", - говорить директор напрямку ринку капіталів компанії "АРТ-Капітал" Грегорі Грушко. Стрімке зростання індексу ПФТС пожвавило діяльність місцевих торговців, які почали активніше "збирати акції із землі" і заводити будь-яких емітентів у біржовий список ПФТС, намагаючись у такий спосіб продати їх папери інвесторам. Приміром, весь 2007 рік підвищеним попитом користувалися акції енергетичного сектора: всі сподівалися на приватизацію обленерго.
Нерезиденти пішли по-розумному
Спостерігаючи зростання індексу, приватні українські інвестори понесли свої гроші на фондовий ринок. Цьому сприяла і спіраль інфляції, що розкручується, (реальні ставки з банківських депозитів у будь-якій валюті стали негативними).
Ще на початку минулого року найбільші компанії з управління активами і не мріяли про те, що їм вдасться залучати гроші населення у свої інвестиційні фонди такими швидкими темпами. Безпрецедентним виявилося і збільшення числа фондів: профільний департамент інститутів спільного інвестування (ІСІ) Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) був завалений документами на реєстрацію публічних фондів. Тільки із січня до серпня 2008-го зареєстровано 345 випусків ІСІ.
Продавали їм акції нерезиденти, які добре заробляють на зростаючому ринку, а тому і не поспішали виходити з нього. Пік ринку наступив у січні 2008-го. Багато нерезидентів завели в Україну гроші на термін до одного року і цього літа почали масово виводити свої капітали, а нові портфельні інвестори не йшли - фінансова криза стала глобальною, до того ж почала проявлятися тенденція до девальвації гривні (для нерезидентів це загрожувало великими втратами на курсовій різниці).
Варто розуміти, що неприємності на американському іпотечному ринку і вітчизняна політична криза - не більш ніж тло. "Торік у нас був і розпуск парламенту, і все що завгодно, але ринок однак рекордно ріс", - підкреслив один з трейдерів інвестиційної компанії "Ренесанс Капітал Україна". А от коли пішли іноземні інвестори, ринок звалився. Директор компанії Dragon Capital Дмитро Тарабакін вважає, що більшість іноземних інвесторів зберігають песимізм відносно України і бачать все в чорному кольорі, ігноруючи або ставлячи під сумнів будь-які позитивні сигнали.
Ситуація посилилась тим, що через падіння котирувань почали виводити кошти з ринку цінних паперів і вітчизняні інвестори. Це, у свою чергу, ще більше підсилило кризу ліквідності в секторі. Щоб випустити інвестора з фонду, КУА змушені продавати найбільш ліквідні акції або знімати гроші з банківських депозитів. І добре, якщо структура активів інвестфондів дозволяє це зробити, адже в багатьох з них на балансі у вигляді активів взагалі висить "дебіторська заборгованість".
Реальних підстав для того, щоб ринок так швидко піднімався і так сильно просідав, немає. Українська економіка росте куди більш стабільними темпами, а рівень життя громадян підвищується поступово. Просто фондовий ринок настільки дрібний, що він нагадує Грегорі Грушку "маленьке казино, в якому невелика група гравців грає з невеликим капіталом".
Індекс - це справа техніки
Зараз ІСІ сидять частково в боргах, частково в неліквідних цінних паперах, які нікому неможливо продати. Заступникові директора Міжнародного фонду Блейзера Олегу Устенку ситуація в Україні нагадує Мексику 1994 року: "В 1993-му економічна ситуація в Мексиці була прийнятною, як і зараз в Україні: великі резерви в центральному банку, інфляція близько десяти відсотків, економічне зростання. Але потім починають відбуватися негативні події: напружена президентська виборча кампанія, зростання кредитних ставок в Америці - і країна поринає у жорстку кризу. Підсумок - різке послаблення песо та падіння ринку цінних паперів".
У нас великі торговці, так звана топ-п'ятірка ПФТС, створюють ілюзію ринку, проводячи технічні угоди між собою. У кожної з великих інвестиційно-фінансових груп є мінімум по два торговці, які торгують між собою, звичайно без фізичної поставки паперів і грошей, створюючи собі обсяги торгів і рейтинг для майбутніх інвесторів. Таке становище справ на ПФТС дозволяє генеральному директору інвесткомпанії Concorde Capital Ігорю Мазепі бути впевненим у тому, що "якщо до кінця року нових негативних новин з фінансового колапсу у світі не буде, то, можливо, найгірше вже позаду".
Намагаючись показувати хоч якусь прибутковість, управляючі вітчизняними інвестиційними фондами КУА також змушені проводити технічні угоди, щоб "намалювати" собі відповідну прибутковість. При цьому деякі з них настільки досягли успіху в такому окозамилюванні, що примудряються показувати прибутковість своїх інвестфондів навіть на стрімко падаючому ринку. "Малювати" зростання дозволяють нормативно встановлені ДКЦПФР правила розрахунку чистих активів фондів. Від повного краху рятує тільки те, що більшість інвестиційних фондів - закриті, тобто такі, які не зобов'язані викуповувати свої папери до терміну закінчення їх дії.
Директор ТОВ "Трійка Діалог Україна" Артемій Єршов повідомив, що в його компанії обсяг торгів знизився з 130 до 30 млн доларів на місяць. Він називає такий ринок паралізованим: "Реальних покупок з боку інвесторів немає. Почастішали випадки порушення платіжної дисципліни професійними учасниками. В результаті різкого зниження ринку в багатьох торговців виникли серйозні проблеми з ліквідністю, що призводить до порушень термінів поставки або оплати паперів", - відзначив він. На думку Єршова, у найближчі півроку варто очікувати значного зменшення кількості торговців.
Частина компаній вирішила змінити стратегію розвитку. Як повідомив Артемій Єршов, "Трійка Діалог Україна" буде наголошувати на ринку злиттів і поглинань. В інших структурах почалися кадрові перетурбації, зокрема, правління ЗАТ "ФК Сократ" замість Валерія Нілова очолив Андрій Снєгірьов. Скрізь іде скорочення витрат та, як наслідок, співробітників. Причому ця тенденція торкнулася не тільки допоміжного персоналу - працівників бек-офісів, але й аналітиків, продавців і навіть інвестиційних управляючих. Деякі компанії вже звільнили половину штату співробітників.
"Ще три тижні тому, коли торги на ПФТС зупинилися через різкий обвал ціни цінних паперів, що торгуються, всі співробітники зібралися на кухні обговорити небачену новину. А коли минулого тижня торги зупинялися ледве не щодня, цьому ніхто не дивувався. Ми цілими днями ледарюємо, а бек-офіс потихеньку пакує речі", - говорить один з трейдерів. За словами аналітика ще однієї інвестиційної компанії, роботодавець вже натякнув їм, що "годувати штат" не буде. "Роботи немає, і якщо найближчим часом ми не зайдемо хоча б у боковий тренд (коли індекс коливається у вузькому коридорі, але вже не падає), то доведеться освоювати нову професію", - хвилюється він.
Реанімація біржі
Глава наглядової ради ПФТС Борис Тимонькін впевнений: "Не варто метушитися, потрібно почекати. Фондовий ринок України охоплює маленький шматочок акцій цікавих підприємств, ринок особливо не задіяний у фінансуванні. Тому ніяких проблем для країни через падіння індексу ПФТС я не бачу. Зараз паніка, відтік капіталів, акції дешевшають. Але від людей стабілізація на ринку не залежить, оскільки мас-медіа займаються розпаленням паніки".
Для того, щоб вітчизняний фондовий ринок ожив, потрібно створити з біржі місце, куди вітчизняні підприємці зможуть залучати новий капітал. Це особливо актуально після того, як ринок IPO в Європі та США завмер чекаючи кращих часів. Тільки після цього на ринок цінних паперів піде масовий внутрішній інвестор, що дозволить створити ліквідність без вливання іноземних грошей.
Артемій Єршов вважає, що для цього потрібно вжити цілий комплекс заходів: збільшити роль локальних інституціональних інвесторів; завершивши пенсійну реформу, залучити на ринок кошти населення, зрівнявши оподатковування доходів від банківських вкладів і доходів від операцій із цінними паперами; розвивати інтернет-трейдинг і скасувати низку обмежень на валютному ринку, створивши умови для хеджування валютних ризиків для інвесторів-нерезидентів.
Необхідно також реформувати вітчизняне корпоративне законодавство, у чому може допомогти новий Закон "Про акціонерні товариства". Він не тільки захистить міноритаріїв, але й переведе всі цінні папери в бездокументарну форму. Допоможе і прийняття ДКЦПФР низки нормативів, які зобов'язують емітентів розкривати інформацію про себе, щоб попередити маніпуляції з інсайдерською інформацією.
Однак не менш важливим моментом є й реформування самої біржі. Необхідно найближчим часом запустити ринок заявок та інтернет-трейдинг на ПФТС, розширити біржовий інструментарій, як мінімум допустивши торгівлю деривативами. У Росії інтернет-трейдинг існує стільки, скільки і сама фондова біржа. Українській ПФТС вже більше десяти років, але вона ніяк не може запустити навіть ринок заявок - працює тільки ринок котирувань. Такі умови відлякують від біржі невеликих інвесторів. У фізичної особи є єдина можливість грати на біржі - укладати договір з брокером і посилати йому заявки на покупку-продаж цінних паперів у друкованому вигляді (у країні немає електронного документообігу) або купувати цінні папери інвестфондів.
Разом з тим комісійні КУА, як і брокерів, за управління активами зазвичай становлять близько трьох відсотків щомісяця + 15% премії щорічно. Така ситуація дозволяє дрібному інвесторові заробити на купівлі-продажу акцій тільки за умови спекулятивно великого зростання ринку. У нормальних умовах, коли ринок росте нарівні з економікою, весь прибуток від акцій іде на послуги брокерів, управляючих компаній і податки.
Саме ці особливості функціонування біржі ПФТС приводять до того, що вона орієнтована на великих іноземних інвесторів. У ПФТС немає ні розвинутої інфраструктури, ні можливості її створити, щоб дати доступ до біржової торгівлі широким верствам населення. У підсумку провести публічне розміщення акцій, народне IPO, на ПФТС фізично неможливо. Роль біржі зводиться до "показухи" перед іноземцями. Угоди між резидентами проводяться через ПФТС не для реального залучення коштів або покупця, а щоб надати таким угодам легітимність.
Довго така ситуація тривати не може. ПФТС повинна бути або реформована, або на її місце прийде інша структура. Зокрема, на ринок виходить Українська біржа, яку створює Російська торговельна система (РТС) разом з найбільшими українськими операторами. "П'ятнадцятого травня відбулися установчі збори Української біржі, в якій РТС на першому етапі буде належати 49% (інші 51% - найбільшим українським торговцям цінними паперами). Зараз ВАТ "Українська біржа" перебуває в процесі одержання ліцензії ДКЦПФР", - повідомила прес-секретар РТС Варвара Іноземцева. Росіяни обіцяють відразу запустити ринок заявок, інтернет-трейдинг і тим самим підштовхнуть вітчизняних підприємців до активного залучення капіталу через біржу. Зробити те ж саме до листопада на традиційному вересневому форумі ринків капіталу в Алушті обіцяла і ПФТС. Щоправда, на відміну від РТС, це далеко не перша обіцянка найбільшої української біржі.
Доля нової фондової біржі теж під сумнівом. ВАТ "Українська біржа" ще не домовилася з депозитарієм, який обслуговуватиме угоди на цьому майданчику. Появу конкурента ПФТС можна тільки вітати. Головними завданнями фондових майданчиків стане налагодження роботи з внутрішніми інвесторами. Інакше на маленькому українському ринку цінних паперів дві біржі просто не розійдуться.
Катерина Сиченко, Сергій Шпола
За матеріалами: expert.ua
Поділитися новиною
