4899
Наші карти биті
— Фінтех і Картки
Ресурсні проблеми банків минулого тижня стали виливатися в труднощі для пересічних клієнтів. Тим не завжди вдавалося зняти готівку з рахунків у банкоматах і касах фінустанов, а також розрахуватися пластиком у торговельних мережах. Відмахуючись від власників карт, касири вигадували різноманітні відмовки: у магазинах говорили про технічну несправність POS-терміналів, у банках - про те, що готівки у банкоматах не вистачає на всіх власників карт, які вишиковувались в черги.
Фінансисти намагалися приховати справжню проблему, яка минулого тижня вразила вітчизняну банківську систему - гостру недостачу грошових ресурсів. Її викликало загострення кризи довіри: банки, що мають гривню, відмовлялися кредитувати своїх безгрошових колег, побоюючись неповернень. Вирішити цю проблему зможе тільки Нацбанк: від нього чекають на активне кредитування підопічних.
Карткове безгрішшя
Почалися проблеми картотримачів з отримання готівки в банкоматах. Спочатку черги вишиковувались перед апаратами Промінвестбанку, в яких не завжди вистачало грошей, а потім і перед банкоматами інших фінустанов. Там виникали схожі проблеми: апарати не працювали або через відсутність гривні, або з технічних причин. Досить швидко труднощі стали виникати й при знятті грошей у касах банків. Фінустанова могла відмовити як в одержанні коштів з депозитного рахунку після закінчення терміну внеску (навіть за умови подачі попередньої заявки), так й в одержанні невеликої суми з карткового рахунку через POS-термінал.
Далі - гірше: уже до середини минулого тижня громадянам далеко не завжди вдавалося скористатися пластиком для розрахунків у столичних магазинах й у сфері громадського харчування. Як правило, касири, посилаючись на несправність своїх POS-терміналів, просили розрахуватися з ними готівкою.
Фінансисти по-різному пояснювали дефіцит кеша. "Відсутність готівки в банкоматах пов'язана з Промінвестбанком: коли його клієнти кинулися зі своїми картами до апаратів інших фінустанов, в останніх стали значно швидше вичерпуватися запаси гривні. І вони навіть почали встановлювати ліміти на максимальну суму зняття по картах ПІБа", - відзначив перший заступник голови правління Родовід-Банку Дмитро Єгоренко.
"Ми в перші дні ажіотажу взагалі не обслуговували в наших банкоматах карти клієнтів Промінвестбанку", - доповнив колегу директор департаменту платіжних карт банку, що входить до групи найбільших. Минулого тижня про обмеження на зняття готівки з карт деяких банків у своїх банкоматах відкрито заявили Надра Банк і дочірній банк Ощадбанку Росії.
За іншою версією, проблеми з розрахунками картами виникали через технічні збої. "Наскільки мені відомо, у середу технічні роботи на своїх серверах проводила VISA. Це також вплинуло на працездатність банківських, банкоматних і термінальних систем", - повідомив голова правління Українського процесингового центра Антон Романчук. Відмови ж магазинів приймати пластик пояснювали страхами торговців, які боялися через затягування платежів (вони вже другий тиждень затягувалися на два-три дні) із запізненням отримати кошти на рахунки.
"У нашій країні ринок ще не організований, і торговельні точки можуть собі дозволити порушувати умови договорів з банками й відмовляти в прийомі карт", - розповів директор департаменту платіжних карт великої столичної фінустанови. "Для торговельних точок готівка завжди зручніше, ніж картки", - доповнив його операційний директор Дельта Банку Євгеній Плотиця.
Лише деякі визнавали першопричину проблеми зі зняттям готівки - недостачу ресурсів, що час від часу виникала в різних фінустанов через загострення кризи довіри на банківському ринку: минулого тижня фінустанови практично не надавали один одному міжбанківських кредитів, і вартість гривневих позик overnight підскочила до 30% річних.
"Хоча в цілому банківська система працює у звичайному режимі, однак у деяких існують тимчасові проблеми з ліквідністю", - розповів заступник голови правління БТА Банку Антон Тютюн.
"Зараз основна проблема ресурсного ринку - криза довіри. Банки не повною мірою знають взаємний фінансовий стан, багато хто з них обмежили діючі раніше ліміти один на одного до остаточного прояснення обстановки. Ті, у кого зараз є гроші, дуже обережно працюють на міжбанку", - доповнив його директор казначейства банку "Хрещатик" Олексій Козирєв. Головним доказом ресурсного дефіциту стали рекордні обсяги рефінансування. За даними Нацбанку, з 1 до 8 жовтня обсяги рефінансування НБУ склали 6,5 млрд грн. без урахування 2 млрд грн., які одержав Промінвестбанк (для порівняння: за весь вересень фінустановам виділили не набагато більше 6 млрд грн.).
"Кошти одержали більше двадцяти банків, відмовили лише двом, в яких були неправильно оформлені документи", - розповів в інтерв'ю "ДС" перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов.
Страховиків позбавили кредитів
Ресурсна проблема вдарила не тільки по банках. Минулого тижня про її вплив на свою роботу заговорили й страховики. За експертними оцінками, на депозитних рахунках розміщено близько 60% резервів ризикових компаній, що працюють у роздрібному сегменті. І виплати клієнтам вони здійснюють за вже стандартною схемою: СК оформляє в банку короткостроковий кредит під заставу розміщеного депозиту, що згодом гасить за рахунок зборів, що надходять від нових клієнтів.
Із загостренням на ринку ресурсного дефіциту фінустанови стали відмовляти страховикам у такому кредитуванні. І, щоб не втрачати відсоток по вкладах (за дострокове розірвання депозитних договорів), СК просто намагаються максимально затягти терміни виплат за страховими випадками, розраховуючи на надходження нових премій.
Втім, якщо зараз СК страждають через те, що не хочуть достроково розривати свої депозити, то в майбутньому вони можуть зіткнутися зі справжнім ресурсним дефіцитом. "Проблема посилюється тим, що в самих страхових компаній скорочується кількість грошей. Через кризу не купуються квартири й машини, у підсумку платежів надходить все менше", - попереджає керівник комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховьский.
"Зараз, у зв'язку з падінням обсягів кредитування, у страховиків скорочуються платежі, за рахунок яких СК формують резерви й власне провадить виплати", - доповнив його директор страхової групи "Дедал" Ібрагим Габідулін. Фахівці припускають, що ще до кінця року проблеми з платоспроможністю виникнуть відразу в декількох компаній.
Ставка на Нацбанк
Експерти сьогодні не бачать приводів для різкого поліпшення ситуації на ресурсному ринку. Передбачається, що криза довіри на банківському ринку затягнеться як мінімум на два-три місяці, на які доводиться пік погашень по зовнішніх кредитах, - до кінця року вітчизняним фінустановам необхідно виплатити за кордон біля $900 млн. Більша частина залучень банків буде йти на погашення закордонних боргів і покриття неплатежів по кредитах юросіб, які почалися ще у вересні.
Фінансистам залишається сподіватися лише на два джерела ресурсів. Перший - депозити населення, для залучення яких після скандалу з Промінвестбанком будуть потрібні серйозні вкладення в рекламу й ще одне підвищення процентних ставок. Нагадаємо, що протягом червня-жовтня ціни на внески населення в гривні вже піднялися на 3-5% річні (до 22-25%), в інвалюті - 1-2% річних (до 15-17,5%). Втім, фінансисти з недавнього часу все частіше сподіваються на друге джерело ресурсів - рефінансування Нацбанку. І небезпідставно. Як повідомив Анатолій Шаповалов, НБУ готовий розглядати кредитні заявки фінустанов і позичати їм кошти.
Антон Одарюк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
