2725
Захист курсової роботи
— Валюта
Найближчі два-три роки стануть серйозним випробуванням не тільки для національної валюти, але й для всієї економіки. Бізнес чекає адекватної реакції від влади. У відповідь - поки лише невиразне буркотіння.
Перемога на конкурсах краси завжди небезпечна для кар'єри недосвідчених дівчат. 19 вересня Комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала гривню найкрасивішою валютою світу, а вже за два тижні її курс різко обвалився. Цікаво, що крім зовнішніх даних, члени комісії оцінювали стабільність, платоспроможність і банківське забезпечення конкурсанток. Швейцарське журі вразила гарна курсова історія після 2000 р., а також впевнене ігнорування гривнею негативного впливу нинішньої фінансової кризи у світі. Наврочили...
Початок конфузу поклала держкомпанія "Нафтогаз України", яка наприкінці вересня безцеремонно влізла на валютний ринок і почала скуповувати по кілька десятків мільйонів доларів на день - для газових розрахунків з Росією під опалювальний сезон. Це співпало із заявами відразу декількох великих західних компаній про припинення інвестиційних проектів в Україні. Вони почали купувати іноземну валюту для виведення капіталу. А тут ще й металурги, які раніше з лишком компенсували заявки на американську валюту грішми, заробленими на експорті, оголосили про кризу. Щоб остаточно затьмарити ситуацію для фільму жахів, гарний сценарист додав би сюди ще й політичний колапс у країні. І цей фактор у нас теж виявився в наявності. Гірше не придумаєш.
Короткочасний оптимізм
Коли минулого тижня курс угод на міжбанку вийшов за межі валютного коридору (верхня планка - 5,04 грн./дол.) і пробив позначку 5,3 грн./дол., стало очевидним, що на ринку почалася паніка. Валютні трейдери невеликих банків із задоволенням ділилися з недосвідченими журналістами страшненькими прогнозами: "Долар виросте до п'яти з половиною! Ні, до шести гривень за долар! До кінця року! Ні, до кінця місяця!" НБУ після декількох днів розгубленої паузи ваговито вийшов на ринок, показавши готовність продавати валютні резерви за курсом максимум 5,0 грн./дол., але азарт трейдерів вже було не зупинити.
Парадоксально, але в обмінних пунктах у цей час звичного для таких періодів ажіотажу не спостерігалося. Готівкових доларів у продажі не було, але й черги з вразливих дамочок, які бажають терміново обміняти тільки що зняті з депозиту гривні, минулого тижня не помічені. Як з'ясувалося, вони повірили обіцянкам щодо 6,0 грн./дол. і розраховано чекали "продовження банкету". Тільки чи відбудеться "банкет"?
Експерти, до думки яких дійсно варто прислухатися, зараз стримані в оцінках. Ерик Найман, начальник управління інвестиційно-банківських послуг Укрсоцбанку, в активі якого - справджений прогноз щодо нинішнього кредитно-цінового затору на ринку нерухомості, очікує, що курс долара відкотиться назад. Можливо, не в найближчі дні й, можливо, не до докризових позначок, але відкотиться - під дією цілеспрямованих дій НБУ: "Як тільки "Нафтогаз" піде з ринку (валютного), з'являться передумови для стабілізації ситуації".
Поза всякими сумнівами, нинішня лихоманка на валютному ринку швидко пройде. На це вказує історія попередніх подібних випадків, останній з яких ще свіжий в пам'яті. Щоправда, навесні минулого року долар, навпаки, різко впав - до позначки 4,6 грн./дол. Пам'ятаються, тоді найбільш істеричні прогнози опускали американську валюту до 3,7 грн./дол. Нацбанк тоді зафіксував офіційний курс на рівні 4,85 грн./дол. І коли спекулятивний пил осів, ринок орієнтував саме на ці цифри. Є всі підстави вважати, що й цього разу події підуть саме за таким сценарієм. Якщо, звичайно, керівництво НБУ вийде зі ступору, який останнім часом вже традиційний для нього в кризових ситуаціях.
Втім, наш оптимізм стосується лише короткочасної перспективи. Приплив в Україну іноземних інвестицій під дією світової фінансової кризи, схоже, продовжить сповільнюватися протягом всього наступного року. Значного зростання доларових доходів від експорту теж у найближчі місяці не передбачається. А це значить, що Україна вступає в досить тривалий і хворобливий період слабкої гривні.
Довгочасний реалізм
Сергій Тігіпко, який демонструє в останній час безпомилкове чуття (іноземці навіть за нинішніх умов розкуповують в нього ледь створені фінансові компанії) заговорив про тенденції, які схиляють гривню до девальвації, задовго до нинішньої кризи. Зараз же він лише повторює прогноз, висловлений ще в січні: "Головними факторами, що впливають на курс, стануть можливе падіння цін на метал і хімію, а також погіршення платіжного балансу".
Останні дані про платіжний баланс НБУ оприлюднив за підсумками першого півріччя. Картина виглядала цілком оптимістично: приплив в Україну грошей з-за кордону перевищив відтік на $4,9 млрд. Щоправда, вже тоді спостерігачів насторожувало, що цей позитив повністю забезпечений закордонними інвестиціями на суму понад $10 млрд. Адже іноземці - народ нервовий, і на випадок чого - вони миттєво починають виводити капітал. Власне, вже нинішньою осінню з'ясувалося: ці побоювання виявилися не даремними. От тільки даних про поточні обсяги відтоку капіталу з країни ні в кого, крім НБУ, немає, а той мовчить як партизан. Можливо, правильно робить, щоб не нагнітати негатив на й без того нервозному ринку.
За інформацією, яку вдалося роздобути "ВД", іноземці позбулися від державних облігацій у вересні на суму близько $200 млн. Але це навряд чи говорить про щось конкретне, крім як про падаючу довіру закордонних інвесторів до української держави.
В умовах відсутності офіційних даних про останні зміни в платіжному балансі банкірам доводиться орієнтуватися, скоріше, на непрямі прикмети. Їх теж предостньо. За останні два тижні про заморожування своїх проектів на ринку нерухомості заявили австрійська Sparkassen Immobilien (планувала інвестувати $0,5 млрд), російські "Інтеко" й Mirax Group. Остання почала продавати частки у своїх проектах (планувала залучити $4 млрд).
Торги ПФТС кілька разів зупинялися через масовий збір акцій іноземними власниками. Все це вказує на одне: іноземні інвестори, які в останні роки мільярдними вливаннями компенсували загальну слабість української економіки, більше нам не помічники. Глава Казначейства банку "Таврика" Андрій Пономарьов вважає, що уряду та НБУ не варто більше розраховувати тільки на приплив інвестиційного капіталу з-за кордону і варто подбати про більш надійні джерела валютних надходжень: "Потрібно стимулювати експорт. Курс 4,8-5,0 грн./дол. не дає експортерам прибутково працювати. Думаю, НБУ це розуміє і вийде на ринок тоді, коли курс досягне оптимальних для економіки значень".
З металургами в Україні традиційно пов'язують надії на ліквідацію дефіциту долара. Але й тут поки новини невтішні. Минулого тижня Міністерство промислової політики оголосило, що в галузі почалася затяжна криза. Комбінати закривають домни через відсутність попиту на українську продукцію. Ціна її на зовнішніх ринках вище російської та китайської на 25-30%. Найнеприємніше, що китайці витиснули наших виробників дуже впевнено і поступатися позиціями не мають наміру. Глава ММК ім. Ілліча Володимир Бойко не виключає, що вже до кінця грудня кілька металургійних підприємств повністю зупинять виробництво: "Якщо не знайдемо розуміння в держави і постачальників сировини - будемо зупиняти".
Подібні неприємності зараз переживає й хімічна промисловість. Там обсяги виробництва впали до мінімальних за останні три роки значень. І просвіту теж поки не видно. Великі надії шанувальники стабільної гривні пов'язували з валютними доходами від експорту рекордного врожаю. Але схема роботи цього ринку настільки непрозора, що навіть у Мінагрополітики "ВД" не змогли пояснити, чому ці очікування не виправдалися.
Політичний фактор
Падіння гривні в розпал коаліційних переговорів поставило українських політиків у дуже незручну ситуацію. Парадокс, але на адресу прем'єр-міністра Юлії Тимошенко в ці дні не чутно критики ні від однієї з парламентських фракцій. Адже кожна з них за певного збігу обставин може стати партнером БЮТ у майбутньому уряді. Це ідеальна ситуація для того, щоб уряд разом з Нацбанком ввів тверді обмеження на спекулятивні операції і дав ринку зрозумілі курсові сигнали. Юлія Тимошенко зволіла переадресувати рішення проблем розгубленому Нацбанку. Схоже, керівництву Кабміну поки просто не до гривні. Не до неї виявилося й лідерові Партії регіонів Віктору Януковичу, який у сформованій ситуації був би просто зобов'язаний ініціювати пакет стимулюючих заходів для головних експортерів, чиї долари могли б стабілізувати ситуацію на валютному ринку. Адже в нього у фракції - представники майже всіх металургійних гігантів. Не виключено, що ці ідеї обговорюються під час закритих коаліційних консультацій. Але немає відповіді на питання, хто ж буде їх реалізовувати. Як стало відомо "ВД" з джерел у БЮТ, крісло глави НБУ зараз також є предметом переговорів між учасниками майбутньої коаліції.
Для Партії регіонів зараз принципово важливо повернутися до влади та одержати вплив на промисловий блок Кабінету Міністрів і Нацбанк. Девальвація гривні вигідна експортерам, оскільки знижує податкове навантаження, і міністри-регіонали напевно впораються із цим завданням. Якщо ж майбутня коаліція буде створена на базі інших фракцій, ми напевно станемо свідками розпачливої боротьби за утримання гривні у вже задекларованих на 2009 р. параметрах: 4,85 грн./дол., з коливаннями не більше 5%.
Любов Юлії Тимошенко до різкого адміністративного регулювання може коштувати ринку дуже дорого. Не виключено, що з'являться вже призабуті "чорні" валютні обмінники. Проте офіційний курс під вибори буде гарантовано стабільним. Як бачимо, обидва сценарії виглядають для української економіки, м'яко кажучи, неприємно. Але ситуація така, що до неприємностей протягом найближчих двох-трьох років потрібно звикати.
Що робити?
Більшість нинішніх бізнесменів встали на ноги в умовах божевільної девальвації купонокарбованця в 1990-х, так що нинішні коливання валютного курсу навряд чи стануть для них шоком. Але курсові ризики напевно будуть закладені у вартість товарів, особливо імпортних. Обвинувачувати в цьому торговців безглуздо - так підприємці роблять в умовах нестабільності в усьому світі. Було б непогано, щоб саме з урахуванням міжнародного досвіду вибудував свою політику і майбутній український уряд. У країнах передових економік вже давно зрозуміли, що боротися потрібно не з валютними коливаннями, а з інфляцією. Отут ринкові методи впливу і навіть адміністративне регулювання деякою мірою можуть виявитися виправданими.
Хоча в кожному разі торговельний баланс України, як мінімум у найближчі пару років, буде залишатися дефіцитним. А це означає, що єдиним шляхом до фінансової стабільності буде залучення величезних обсягів іноземних інвестицій. Чи буде готовий майбутній Кабмін до цієї роботи, передбачити неможливо. Адже та ж Юлія Тимошенко на посаді прем'єра показала себе, з одного боку, як прихильник суперліберальної приватизації ("Криворіжсталь"), а з іншого боку - як експропріатор з майже комуністичними поглядами (Vanco).
А от де Юлія Тимошенко точно не помічник, так це в стимулюванні експорту - її важко уявити за одним столом з металургійними та хімічними олігархами під час обговорення, наприклад, податкових пільг. Але ж стимулюючий пакет у сформованих обставинах - життєво важливе рішення для вітчизняних промисловців та економіки в цілому. Навіть якщо доведеться в чомусь вийти за рамки обмежень СОТ.
Найбільш песимістичний сценарій можливий, якщо Кабмін і НБУ продовжать залишатися пасивними спостерігачами за нинішньою кризою. На жаль, цього теж виключати не можна. У такому випадку необхідність погашення українськими підприємствами понад $8 млрд зовнішніх боргів до кінця року спровокує новий виток девальвації. У грудні Росія оголосить нові ціни на газ, і стане зрозуміло, що промисловці - на порозі колапсу, а це опустить курс гривні ще нижче. А в 2009 р. "Нафтогаз України" почне виплати за зовнішніми боргами і намагатиметься розрахуватися з "Газпромом" за новими цінами. Якщо долари на ринку він буде скуповувати так само незграбно, як у вересні-жовтні, то українській валюті світить ще не один конфуз. Втім, у найстрашніше вірити чомусь не хочеться.
Як би там не було, саме час брати акційні кредити в гривні (якщо такі акції ще є), бажано на пару років. Позика в підсумку виявиться дуже вигідною.
А ще придивіться до австралійського долара та євро. Вони на конкурсі краси Міжнародного фінансового банку зайняли, відповідно, друге та третє місця.
Анатолій Гальчинський, директор Національного інституту стратегічних досліджень
- Національний банк в умовах кризи в жодному разі не повинен бути пасивний. Інструментарій для стабілізації ситуації в нього є. Потрібно подумати над можливістю обмежень для короткочасних капіталів. Якщо ж оцінювати події, що відбуваються на українському ринку, у міжнародному контексті, то ми є свідками краху класичних принципів лібералізму. Надії на невидиму руку ринку себе не виправдують. Все частіше країни прибігають до активного державного втручання. Подібна логіка в західних країнах, до речі, застосовувалася і під час знаменитих криз 1922-33 р. Дії влади тоді зводилися до принципу: "Якщо погода гарна - не втручаємося, якщо погана - починаємо влазити".
На жаль, сучасна економічна теорія недостатньо готова до того, щоб дати однозначну відповідь, як варто діяти Центробанку в умовах глобальної фінансової кризи. Не до кінця навить зрозуміло, хто повинен бути суб'єктом регуляції. У зв'язку з цим в Україні існує небезпека бюрократизації економічної системи, але НБУ, безумовно, повинен бути активним, щоб оперативно реагувати на зміну ринкових тенденцій.
Сергій Борисов, заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит"
- Коли стало відомо, що на наступний рік уряд планує торговельний дефіцит у розмірі 25 млрд грн., стало очевидним, що курс гривні більше не може залишатися на попередньому рівні. Але ніхто не припускав, що Національний банк у цій ситуації просто самоусунеться. Він один раз за весь час вийшов на ринок - і знову пропав.
Можливо, справа - у непогодженості позицій виконавчої влади та НБУ. Але ж ринку зараз необхідна присутність Нацбанку просто з психологічної точки зору. Ніхто не розуміє, чого хоче влада, куди рухатися курсу, немає цифр щодо відтоку капіталу, які б аргументували хоч якісь дії НБУ. На мій погляд, його дії зараз не зовсім адекватні. Ми готові працювати з будь-якими орієнтирами, хоч з 25 грн./дол., але їх просто немає. Якщо ж говорити про перспективи курсу на 2009 р., то його напевно буде визначати падіння виробництва в галузях, орієнтованих на експорт. Це потягне за собою зниження споживання і позначиться на всьому суспільстві. На жаль, криза, початок якої ми спостерігаємо, в 2009 р. не закінчиться.
Сергій Сироватка
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
