401
МВФ говорить про загрозу рецесії та необхідність нових уливань у банківську систему
— Казна та Політика
Міжнародний валютний фонд прогнозує настання в декількох країнах рецесії наступного року, зниження зростання ВВП США до практично нульового рівня і заявляє, що банкам буде потрібно залучити $675 млрд, повідомляє агентство Bloomberg.
Щорічні пленарні засідання Міжнародного валютного фонду та Всесвітнього банку відбудуться 13 жовтня, однак підготовчі заходи почалися вже в понеділок. Весь тиждень будуть іти брифінги, форуми, семінари, присвячені різним проблемам світової економіки; участь у них беруть співробітники та керівники фонду і банку, а також представники країн-учасниць. У рамках цієї програми міністри фінансів і глави центробанків G7 зберуться 10 жовтня у Вашингтоні, щоб обговорити поглиблення фінансової кризи та проблеми міжбанківського кредитування.
Нові дані про втрати
За останніми оцінками МВФ, оголошені збитки з кредитів і сек’юритізованим активів США перевищать $1,4 трлн. Два тижні тому обсяг таких збитків оцінювався в $1,3 трлн, а у квітні - в $945 млрд.
"Очікується, що проблеми світової фінансової системи призведуть до поглиблення спаду економічного зростання та ускладнять вихід з кризи", - відзначається в проекті доповіді МВФ, що буде офіційно опублікована у четвер. Критичною названа загроза виникнення "замкнутого циклу" негативних наслідків між фінансовою системою та іншими секторами економіки.
МВФ рекомендує країнам об'єднати зусилля і використовувати скоординовану політику в тих випадках, коли це необхідно, використовувати державні фонди для підтримки проблемних активів, але застерігає, що втручання в ринкову систему повинне носити тимчасових характер. Експерти фонду прогнозують, що держави повинні будуть витратити близько $2 трлн на викуп проблемних активів у рамках подолання кризи. З них на Європу та Великобританію доведеться майже половина витрат: приблизно $200 млрд у Великобританії і $800 млрд в інших європейських країнах.
Загальна сума збитків і списань з початку 2007 року перевищила $586 млрд, за цей же період банкам вдалося залучити лише $433 млрд нового капіталу. Тим фінансовим компаніям, активи яких швидко втрачають ліквідність, потрібно залучати кошти як з приватних, так і з державних джерел.
"Безпрецедентна ситуація" і заклики до скоординованих дій
Банкам необхідно "збільшити капітал і позбутися проблемних активів", стверджує глава Департаменту грошово-кредитних систем і ринків капіталу МВФ Хайме Каруана. Він додав, що "відновлення фінансової стабільності в безпрецедентній ситуації, що склалася, вимагає рішучих і послідовних заходів, ретельно скоординованих на міжнародному рівні".
Як один з прикладів "руху в потрібному напрямку" Х.Каруана навів $700-мільярдний "план порятунку" фінансової системи в США.
"Оскільки багато кредитно-фінансових установ зазнають труднощів із залученням приватного капіталу, вливання коштів у життєздатні компанії можуть бути здійснені урядами", - говориться в заяві фонду.
МВФ закликав регуляторів не прибігати до "екстрених ліквідацій, які загрожують скороченням банківського капіталу". Фінансова криза, на думку експертів фонду, вимагає радикальних змін бізнес-моделей банківської діяльності у зв'язку зі зникненням багатьох джерел доходу.
"Доповідь з питань глобальної фінансової стабільності показує, наскільки серйозна криза, яку ми переживаємо в цей час, - заявив директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан. - Очевидно, що час вирішення проблем відокремлено пройшов. Тому я закликаю директивні органи невідкладно приступитися до подолання кризи на країновому рівні шляхом вживання комплексних заходів з відновлення довіри до фінансового сектора. У той же час уряди країн повинні ретельно скоординувати ці зусилля для того, щоб забезпечити повернення до стабільності міжнародної фінансової системи".
Економіки світу на межі рецесії
"Багато розвинених економік близькі до рецесії, економіки країн, що розвиваються, також швидко сповільнюються", - відзначається в проекті доповіді МВФ.
Епіцентром фінансової кризи залишаються США, де кон'юнктура ринку житла продовжує слабшати, а більш загальне уповільнення економічної активності є однією з причин подальшого погіршення якості існуючих кредитів.
Зростання економіки США складе 0,1% в 2009 році (раніше фонд очікував 0,6%) проти 1,6% цього року, відзначається в доповіді.
Для Італії та Великобританії прогнозується спад на рівні 0,1-0,2% в 2009 році, для Німеччини - нульове зростання, Франції - збільшення ВВП на 0,2%.
Зростання світової економіки наступного року складе 3% - у порівнянні з квітневим прогнозом фонду в 3,7%.
Перший заступник директора-розпорядника МВФ Джон Ліпські заявив, що багато розвинених економік вже вступили в м'яку рецесію або стагнують.
"Світове зростання, швидше за все, буде сповільнюватися далі, поки в другій половині майбутнього року не почнеться поступове пожвавлення", - говориться в його доповіді, розміщеній на сайті МВФ.
Сповільниться зростання економік країн, що розвиваються, прогнозує він. Зниження темпів зростання вже помітно в країнах, тісно пов'язаних із загальносвітовим виробничим циклом - у Філіппінах, Таїланді, Малайзії, Тайвані, Сінгапурі, Гонконгу, почасти в Індії.
Роль і місце процентних ставок
Вплив на ринок грошово-кредитної політики через процентну ставку в останній рік серйозно ускладнений, особливо в США, говориться в доповіді. Ставки міжбанківського кредитування в розвинених економіках залишаються стійко високими з часу початку кризи у вересні 2007 року, незважаючи на те, що центральні банки вживають безпрецедентних заходів для пом'якшення умов кредитування.
Фонд рекомендує центробанкам надати тимчасову підтримку ринкам МБК, щоб "відновити їх нормальне функціонування". Для ефективного впливу грошово-кредитної політики через процентну ставку необхідно, щоб зміна ставки центрального банку відображалася в ставках міжбанківського і грошового ринків, впливаючи в остаточному підсумку на ставки споживчого кредитування й кредитування підприємств і, відповідно, на внутрішній попит.
Однак, на думку експертів МВФ, структурні зміни у фінансовому секторі до літа 2007 року створили умови для порушення механізму впливу грошово-кредитної політики через процентну ставку.
Як вважають автори доповіді, основною причиною цього стало виникнення квазібанків, що користуються ринковим фінансуванням, таких як інвестиційні банки та компанії з держпідтримкою, а також збільшення частки короткочасних зобов'язань у фінансуванні діяльності банків.
У сформованій ситуації експерти пропонують зміцнити довіру до показності вирахування міжбанківських ставок, таких як LIBOR, за допомогою розширення вибірки та включення до неї як банків, так і небанківських джерел кредитування.
Центральні банки з метою сприяння безперебійній роботі фінансових ринків, крім підтримки ліквідності, могли б сприяти послабленню невизначеності відносно оцінки кредитного ризику шляхом переходу до стандартизації та розкриття забалансових статей, шляхом збільшення обсягу інформації, що розкривається, про вартісну оцінку забезпечення і методи управління ліквідністю найбільших фінансових установ.
Під час кризи ще більшого значення набуває співробітництво та контакти між центральними банками та органами регулювання в усьому світі, включаючи обмін інформацією, щоб запобігти поширенню кризи з однієї країни на іншу.
Загальні проблеми регулювання
"Критичне становище світового ринку показало, що роль регуляторів, наглядових органів, центральних банків і податкової системи у випадку системної фінансової кризи залишається не зрозумілою", - стверджує Дж.Ліпські у своїй доповіді. Він додає, що підвищення прозорості регулювання фінансової системи, чіткий розподіл обов'язків і завдань між державними органами допоможуть зміцнити довіру до ринку.
Навіть найбільш досвідчені учасники ринку не завжди справляються з оцінкою і виміром ризиків, що супроводжують їх діяльність, що підкреслює потребу у виробленні нових - більш довершених - стандартів оцінки ризиків і розкриття інформації про них у результаті спільних зусиль учасників ринку й регуляторів.
Країни emerging markets
Позичальники та фінансові організації в країнах emerging markets, які до теперішнього моменту залишалися досить стійкими, зіштовхнулися з більш складними економічними умовами у вигляді сполучення посиленого глобального кредиту, процентних ставок, що ростуть, і глобального економічного спаду, що може прискорити настання фази спаду у внутрішньому кредитному циклі деяких країн.
Особливо вразливими є країни, які більше залежать від короткочасних припливів капіталу, або країни, банківські системи яких характеризуються високою часткою позикових коштів і фінансуються за рахунок міжнародних джерел.
Наприклад, банки країн Центральної та Східної Європи мають значні боргові зобов'язання перед іноземними кредиторами, зростання обсягів кредитування прив'язане до трансграничного фінансування місцевих "дочок" з боку іноземних материнських корпорацій. І такі материнські банки починають зазнавати труднощів з фінансуванням у зв'язку з підвищеною вразливістю до коливань ринкової кон'юнктури, оскільки значна частина фінансування надходить з міжнародних джерел.
Постійний відтік капіталу, пов'язаний з інвестиціями в ринки emerging markets, може бути небезпечний для країн з великим дефіцитом зовнішньоторговельного балансу і невеликих резервів із короткочасних заборгованостей. Інвестиційні та пенсійні фонди з початку року скорочують обсяги інвестицій у країнах з економікою, що формується, побоюючись інфляції та загальносвітового уповільнення зростання економіки.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
