4202
Кияни за бортом. Кому в столиці жити добре?
Корінні жителі, як правило, не люблять приїжджих. Вони пишаються тим, що народилися і виросли в столиці, а вже якщо киянами були їх бабусі та прабабусі, гордість за гідне генеалогічне дерево зростає багаторазово.
Таких киян не так вже багато, тому вони вважають себе ледь не особливою кастою, до якої зовсім не збираються приймати новачків.
Приїжджих нелюбов киян хвилює мало, інших проблем маса: на новому місці потрібно знайти роботу, зняти квартиру, обзавестися новим колом знайомих. Однак, облаштувавшись і звикнувши, вони також починають озвучувати свої претензії, адже власні витрачені зусилля просто для того, щоб "зачепитися" у столиці, непорівнянні з відносно безтурботним життям аборигенів.
Тим часом жити в Києві стає нестерпно тісно, і йя ситуация знаходить відображення в багатьох сферах нашого життя. На вулиці столиці щодня виїжджає мільйон автомобілів (і це ще не межа!), ріелтори перекладають на приїжджих провину за високі ціни на покупку та оренду житла, а в Інтернеті створюються все нові блоги, об'єднані темою "звільнення Києва"...
Понаїхали...
Багатьом напевно відомий такий анекдот. На питання "Як ви ставитеся до приїжджих?", задане жителям Москви, 40% респондентів відповіли: "Канэчна, пюскай приежают у наша столиця", 40% сказали: "А нам яка різниця?", а ще 20% заявили "I don't know!".
Сьогодні схожа ситуація спостерігається і в українській столиці. Як повідомили інтернет-газеті "СЕЙЧАС" у Головному управлінні статистики в м. Києві, чисельність населення столиці станом на 1 липня 2008 року становить 2 745 тис. жителів. Що стосується приїжджих, то їх, за різними оцінками, у столиці 1-2,5 млн. Така величезна різниця в оцінках пояснюється просто: більшість приїжджих живуть без реєстрації, і працюють, не працевлаштувавшись офіційно.
Важко сперечатися з тим, що Київ переповнений людьми - але, напевно, така доля будь-якого мегаполіса. З іншого боку, ніхто не стане заперечувати, що основна маса "понаїхавших" до столиці з'явилася тут не від гарного життя. І що цікаво: маючи спочатку більш низькі шанси на успіх, приїжджі досягали не в приклад більших результатів, ніж корінні кияни.
Як розповіла директор кадрового центру "Моя робота" Наталя Стегнієнко, "на підставі особистих спостережень я можу сказати, що кияни більше розпещені та ледачі. Причому це відноситься не до топ-менеджменту, а скоріше до представників середньої ланки". Враження про киян і приїжджих, що шукають роботу, неоднозначне. З одного боку, кияни частіше погодяться на більш низьку зарплату, але й працювати будуть відповідно. У приїжджих, навпаки, побажання з приводу зарплати більш конкретні і "непорушні" - адже їм на ці гроші доведеться ще й квартиру знімати! - але вони часто працюють "на зношування" і роблять неможливе, щоб "зачепитися" у столиці.
Їм просто нікуди подітися...
Візьмемо для прикладу такий цілком традиційний початок дорослого життя, як вступ до інституту. Якщо не вступить киянин, він однаково залишиться вдома, перекантується десь рік, причому зовсім не обов'язково, що влаштується на роботу. Той, хто приїхав з іншого міста, у восьми випадках з десяти змушений повертатися додому. Але не хочеться! З багатьох причин. От і прагнуть всіма силами набагато більше, ніж кияни. Для жителів провінції сам факт навчання, роботи, житла в Києві - це вже бонус, за який є сенс боротися. І на сьогодні залишається лише констатувати банальну істину: "понаїхавші" виявляються більш "пробивними".
За інших рівних умов більше одержує той, в кого мотивація досягнення успіху вища. І в нашому випадку це саме ті, хто з іншого міста. Чому ж всі так прагнуть до Києва? І життя тут дорожче, і повітря чистого менше, і проблем більше, і людей стільки, що не проштовхнутися...
"Відповідно до соціальних установок, житель столиці, нехай навіть тимчасовий, вважається таким, що знаходиться на більш високій сходинці, ніж навіть найкращий провінціал. Придумано це дуже давно і не нами, і, незважаючи на безліч невідповідностей, дотепер працює. Як відомо, найскладніше змінити свідомість, а вже змінити сформований стереотип ти паче важко", - роз'яснила віце-президент НПЦ "Діаналіз" Вікторія Єгорова.
За її словами, кияни, як правило, програють приїжджим, і на те є свої причини. "Жителі столиці за визначенням вважають себе в чомусь кращими, і це мимоволі розслаблює і притупляє пильність. Але в той час як кияни ліниво почивають на лаврах (причому часто зовсім незаслужених, а придбаних за правом народження), енергійні жителі інших регіонів досягають успіху. Не слід забувати і про певний рівень інтелігентності, що (знову ж за визначенням) вищий в киян, що і припускає їх більшу поступливість".
Інший приклад. Киянин живе або у своїй квартирі (наприклад, що дісталася від бабусі) або у квартирі батьків. Йому не потрібно знімати житло, а значить не треба напружуватися, щоб заробити на нього гроші. А приїжджим потрібно на початку більше грошей, щоб осісти в столиці.
"Приїжджі фахівці їдуть до столиці заробляти гроші, тому вони на початку претендують на більший прибуток, ніж корінні жителі. Очікування приїжджих як мінімум вищі від вартості оплати житла, а це не менше $400", - говорить PR-менеджер компанії "УКРНЕТ" Віктор Закотій. Що стосується швидкості працевлаштування, то, за його словами, хоча в кожному конкретному випадку все залежить від бажання та здібностей кандидата, все-таки приїжджі змушені швидко працевлаштуватися, тому що їм потрібні кошти на проживання в чужому місті, а кияни, як правило, з пошуком роботи не поспішають".
Загалом, чим більше людям доводиться напружуватися, тим вони потенційно успішніші. Їм доводиться бути активними - в них просто немає іншого виходу!
Хто при владі
Ніхто з ключових персон, що є на сьогодні при владі, не є уродженцем столиці. Президент України Віктор Ющенко народився в селі Хоружівка Сумської області, Прем'єр Юлія Тимошенко - у Дніпропетровську, лідер Партії Регіонів Віктор Янукович - у Єнакієво Донецької області, голова Верховної Ради Арсеній Яценюк - у Чернівцях. Глава Секретаріату Президента Віктор Балога - уродженець села Завидово Мукачівського району Закарпатської області, лідер фракції НУ-НС і партії НСНУ В'ячеслав Кириленко - смт Поліське Київської області, лідер КПУ Петро Симоненко - Донецька, лідер Соцпартії Олександр Мороз - села Буда Таращанського району Київської області, Секретар РНБО Раїса Богатирьова народилася в місті Бакал Челябінської області РФ.
З післявоєнних часів у Києві не було жодного градоначальника, хто б народися у столиці. Нинішній мер Леонід Черновецький - уродженець Харкова.
Почуття мера
Втім, приїжджі дуже швидко забувають, що вони немісцеві. Візьмемо, приміром, київського мера - його невгамовне бажання позбавити місто від некорінних киян стало вже легендарним і темою анекдотів. Спочатку він хотів ввести комунальні картки для приїжджих, щоб брати з них гроші за проживання в столиці. Номер не пройшов, і порахувати "немісцевих" вирішили позачерговим переписом населення. Ідею знову не підтримали, і влада запропонувала ще один спосіб розібратися з приїжджими - відновити в столиці інститут прописки. Втім, пропозиція знову не увінчалася успіхом.
На початку вересня нинішнього року в мерії вкотре вигадали, як "відітнути" від столиці настирливих приїжджих, запропонувавши брати з них за в'їзд до Києва по 5 грн. Через тиждень - нова пропозиція: ввести різні тарифи в міському транспорті - для приїжджих і для місцевих. Фантазія міського голови воістину невичерпна, і важко навіть припустити, якою "турботою" він спробує вкорте оточити киян.
Як розповіла психолог Марина Деркач, "це класичний приклад ксенофобії - нетерпимості або ворожості до кого-небудь або чого-небудь чужого. Поставлена в ранг світогляду, ксенофобія нерідко стає причиною ворожнечі за національними, релігійними або соціальними ознаками, а, крім того, використовується як спосіб психологічної маніпуляції".
Київській владі важко - майже неможливо! - визнати, що проблема не в кількості приїжджих, а у владі. Що пробки на дорогах у першу чергу не через те, що "понаїхали", а через відсутність нормальних транспортних розв'язок, що ціни на житло роздувають не приїжджі, а ріелтори, і, нарешті, що 365 поїздок на метро за рік зовсім не означають, що людина стала киянином.
До речі, тема "Кого можна вважати корінним киянином", піднята одним з блогів, викликала неоднозначні відгуки:
- "Корінні - ті, у кого є коріння. Корінь - у землі. Якщо у вас є до кого прийти на Байкове або Лісове, то ви - корінний киянин";
- "Корінний житель - той, хто прожив у місті тривалий за людськими мірками термін. Наприклад, років 20";
- "Корінні жителі - це ті, хто ставиться до свого міста як до рідного дому, для кого його проблеми сприймаються як свої".
Думки різні, але суть одна: не кожен, чий факт народження зареєстрований київським РАГСом, може називатися киянином. Сьогодні в столиці все перемішалося, кожний, хто приходить до влади, активно переробляє місто під себе. Власне, і від Києва колишнього вже мало що залишилося. А корінні кияни поступово перероджуються в просто жителів спальних районів...
Наталя Мічковська
За матеріалами: газета Сейчас
Поділитися новиною
