349
Аграрії потіснять нафтобаронів
— Енергетика
Виробники біопалива продовжують свій наступ на ринок нафтопродуктів, незважаючи на те, що Світовий банк називає це альтернативне паливо головним винуватцем продовольчої кризи та збільшення цін на продтовари. Україна в наступі поки не бере участь.
Ціни на фуражну пшеницю і соняшник продовжують зменшуватися, і можливості вітчизняних аграріїв заробити на врожаї зернових тануть на очах. Фахівці стверджують: у цій ситуації є два шляхи виходу із кризи - тваринництво та виробництво біопалива.
"В 1990 році, коли збирали 50 мільйонів тонн зерна, 55% зібраного врожаю споживало тваринництво. Сьогодні тваринництва в Україні фактично немає. Друга проблема: країні потрібна глибинна переробка. Ми в цей час дуже багато говоримо про біопаливо, а тим часом сусідні країни активно вводять програми переробки", - говорить генеральний директор компанії АМАКО (American Machinery Company) Віталій Скоцик.
Так, Казахстан прийняв таку програму ще півтора роки тому, а цього року найбільше місто країни - Алма-Ати повністю переходить на використання пального з домішкою біопалива.
На думку експерта, надлишок фуражного зерна може стати каталізатором розвитку тваринництва та виробництва біопалива - про це свідчить і міжнародний досвід.
Зокрема, у наших найближчих сусідів - Росії планується створити Міністерство біопалива та біотехнологій. У цей час в Омську запускається завод з переробки зернових на біопаливо, що розрахований на переробку 300 тис. тонн зернових, 90% з них - фуражні культури. Протягом найближчого року в РФ також буде запущено 9 нових біоетанолових заводів, планується виробництво 1 мільйона тонн біоетанолу.
Оскільки левова частка зерна нового врожаю не має тієї якості, що вимагають світові ринки, заробляти на ньому потрібно усередині країни. Україна ж поки ще експортує понад 90% ріпаку у вигляді сировини, з якої біопаливо роблять уже за кордоном.
"У процесі виробництва біопалива - чи то з кукурудзи, чи то із зернових, - крім біоетанолу, одержують сухий залишок (33-40% від виробництва). Це досить солідна цифра, що дозволяє біля переробного заводу утримувати тваринницький комплекс і мати додатковий прибуток", - упевнений Віталій Скоцик.
З огляду на те, що тонна фуражної пшениці в цей час коштує 600 гривень (що майже вдвічі нижче, ніж торік), рентабельність цього року становить лише 20% (для порівняння, торік - 100%). Відповідно, багато агрогосподарств виявляться не в змозі віддати кредити і можуть опинитися на грані банкрутства. Незважаючи на те, що Кабінет міністрів вирішив зобов'язати трейдерів купувати зерно не нижче від установленої ціни - 816 гривень за тонну - і безпосередньо у виробників, несприятливі погодні умови та відсутність зерносховищ змушують фермерів якнайшвидше продати врожай. Довгострокова злива затягує збір соняшникових і збільшує витрати на їхню обробку: сушіння та зберігання. Тим більше, що зберігати врожай ніде: елеватори вже зайняті пшеницею та ріпаком, зібраними раніше.
Втім, при всіх перспективах біопалива, заради справедливості варто відзначити, що Євросоюз, наприклад, цього літа переглянув свої плани щодо його впровадження убік зменшення - економічні та екологічні переваги біопалива усе ще залишаються предметом обговорень і дискусій. Одним з найбільших виробників біопалива в ЄС залишається Франція, що, на відміну від низки європейських країн, не знижує, а продовжує нарощувати обсяги виробництва та імпорту біодизеля і біоетанолу. Основним же локомотивом біопалива у світі є США, які бурхливо розвивають галузь, незважаючи на дорікання з боку експертів, у тому числі Світового банку.
Що стосується України, потенціал створення та використання альтернативних поновлюваних джерел енергії, виробництва і споживання біопалива використовується сьогодні менш ніж на 1%, у першу чергу через відсутність сприятливих інвестиційних умов і чітких правил гри ринку біопалива.
За матеріалами: Український бізнес портал
Поділитися новиною
