1282
Беззубі заходи Кабміну, або Шапки вже не горять, а злодії - не червоніють
— Казна та Політика
Крадуть всі, у всіх і скрізь - так повелося здавна. Крали за царів, крали за генсеків, крадуть зараз. Крадуть діти й дорослі, робітники та високі державні чиновники, бізнес краде в держави, а держава - в бізнесу. Вступити зі злодійством у рішучу боротьбу вирішили в Кабміні, і для початку назвали професії, що вимагають посиленого фінансового контролю.
Особливу увагу, вважають в уряді Тимошенко, варто звернути на професії ріелтора, нотаріуса та адвоката. А ще запропонували перевіряти операторів поштового зв'язку, торговців цінностями, аудиторів. Всі працівники названих професій будуть зобов'язані повідомляти у відповідні органи про підозрілі фінансові операції. Правда, із застереженням: якщо це не суперечить професійній таємниці. Крім того, митники будуть повідомляти про перевезення дорогоцінних металів, культурних цінностей, оборотних грошово-кредитних документів і готівки через границю.
Втішно, що в Кабміні вирішили ґрунтовно взятися за ріелторов та нотаріусів, але як же бути з іншими?
Інтернет-газета "СЕЙЧАС" неодноразово писала про шахрайство з боку супермаркетів, виробників продуктів харчування, страхових компаній, забудовників. Хто сьогодні не без гріха?
Злодійство поставлене на потік у багатьох сферах нашого життя. Крадуть всі - від різноробів до депутатів. Масштаби, звичайно, різні, але це не втішає. Тому що кількість награбованого визначається не совістю, а можливостями злодія.
Дослідження, проведене раніше одним із закордонних сайтів, показало, що кожен десятий респондент краде на роботі. Інше дослідження, від маркетингової компанії Harris Interactive, "уточнило" масштаби "нещастя": крадуть більше половини співробітників всіляких компаній. "Скільки в компанії (у країни) не кради, однаково свого не повернеш", - приблизно так виправдують свою клептоманію злодії й злодюжки, незалежно від національності й місця проживання.
В Україні масштабних досліджень з цього приводу поки не проводили. Однак опитування в приватному порядку та особистий досвід показують: відомі приказки начебто "не краде тільки ледачий" тут не проходять. Тому що крадуть всі, у тому числі й ледачі. Прибиральниці тягнуть ганчірки й мийні засоби, будівельники - будматеріали, офісний персонал - папір і канцтовари, працівники ресторанів і шкільних їдалень - продукти, комп’ютерщики - вміст офісних комп'ютерів, менеджери - бази даних клієнтів. Тобто все, що погано лежить. Отут головне - красиво позначити акценти. Наприклад, замість "співробітники крадуть скріпки" сказати "на фірмі спостерігається перевитрата канцтовар". А, скажемо, замість "більше всіх крадуть депутати" написати "кошти з бюджету витрачаються непрозоро".
У деяких сферах крадіжки й зовсім придбали загальнонаціональні масштаби. Наприклад, про те, що злодійство багажу в Борисполі буквально процвітає, прекрасно відомо всім, у тому числі й Міністрові транспорту та зв'язку України Йосипу Вінському. До того ж персонал, стверджує чиновник, пійманий на гарячому, змінюється регулярно, однак, судячи з численних скарг пасажирів, ситуація не міняється. Правоохоронні органи, які не змогли побороти злодійство, дають пасажирам "слушну пораду" - не возити нічого коштовного в багажі на київських рейсах.
Взагалі, щоб перевіряти всіх, чия діяльність об'єктивно має потребу в перевірці, ніяких перевіряючих не вистачить. До того ж не слід забувати про необхідність перевірок тих, хто перевіряє, а також перевірок самих перевіряючих. Якщо вибудувати цей ланцюг повністю, стає зрозуміло: злодійство невигубне, і ніякі перевірки не мають сил що-небудь кардинально змінити.
Як діючі заходи боротьби зі злодійством керівники великих і малих фірм, офісів і компаній називають приховані камери, надійні замки й голосні покарання. Пересічні співробітники стеження й покарання, як правило, не вітають, пропонуючи обмежитися "переробкою суспільної свідомості". Скільки часу можуть зайняти "переробки" і наскільки ефективними вони будуть - питання залишаються відкритими.
Давним-давно один громадський діяч на питання "Як справи на Батьківщині?" відповів одним словом: "Крадуть!". Часи змінилися, і сьогодні на питання "Як справи?" хочеться відповісти за Жванецьким: завити матерно, заплакати, накинутися з кулаками на того, хто питає, а потім довго битися головою об стіну. Загалом, піти від відповіді...
Аліса Красовська
За матеріалами: газета Сейчас
Поділитися новиною
