834
Центробанки борються з інфляційною психологією
— Казна та Політика
З погляду будь-якого центробанку, гірше, що є в стрімко зростаючих цінах на продовольство та енергоносії, це не те, що вони ростуть, а те, що все більше людей вважає, що так і буде.
Побоювання, що психологія інфляції, небаченої із часів тривалого й бурхливого росту цін в 1970-і роки, пустить корінь, стали точкою дотику Європейського Центробанку й Федеральної резервної системи США, хоча кожна із цих структур рухається зі своєю швидкістю в спробах остудити інфляційні очікування.
Нинішні перегони інфляції - у травні вона склала в річному перерахуванні 3,7% у єврозоні й 4,2% у США - особливо небезпечні. Якщо інвестори, компанії й працівники порахують, що такі темпи інфляції збережуться, вони зроблять ставку на підвищення цін, зарплат і процентних ставок по кредитах, на яких тримаються всі сучасні економіки. Сьогодні центробанки в усьому світі вважають це серйозною погрозою.
"Вони не можуть змінити ціни, - цитує International Herald Tribune Жака Кайлую, головного економіста європейського підрозділу Royal Bank of Scotland. - Однак вони переконані, що можуть знизити інфляційні очікування".
ЄЦБ, схоже, бере на себе роль лідера в боротьбі із цією тенденцією й у найближчий час може підвищити процентні ставки. ФРС теж сигналізувала, що розгляне можливість підвищення ставок. Однак, на думку аналітиків, зміна загальної економічної тенденції малоймовірна до кінця нинішнього року, і це викликає побоювання із приводу спроб ФРС запобігти подальшому ослабленню долара, якщо ЄЦБ зайде занадто далеко з підвищенням ставок.
Протягом останнього року центробанки займали по перевазі вичікувальну позицію, уповаючи на те, що ріст цін на сировинні товари, насамперед - нафту, не спровокує підвищення цін на інші товари й не підсилить попит на підвищення зарплат. Власне кажучи, вони розраховували, що підвищення відіб'ються на співвідношенні прибутків і збитків, але проблема цим й обмежиться. Але ці надії не виправдалися
Авіакомпанії ввели паливні збори на квитки. Компанії, що використають нафту як сировину, наприклад, транснаціональний гігант Dow Chemical, підвищують ціни, і часом різко. У Європі профспілки вимагають підвищення зарплат, і ця витрата, цілком можливо, буде перенесена на споживачів. Оскільки в Європі профспілки набагато сильніше, ніж у США, тут проходить розходження між завданнями ЄЦБ та ФРС, для якої головним джерелом тривоги є близькість американської економіки до рецесії.
Пілоти й наземні служби компанії Lufthansa оголосили страйк, вимагаючи підвищити зарплати на 9,8%, і це рішення, безсумнівно, викличе резонанс в інших секторах послуг. У Британії, що не входить у єврозону, 600 тисяч співробітників місцевого самоврядування в понеділок проголосували за страйк через трудовий договір, що не відображає зростаючу вартість життя.
Ці рішення є наочними проявами того, про що свідчать дані про інфляційні очікування, а саме - про думку, що поширюється, що в майбутньому ціни почнуть рости швидше.
Переживши досвід 1970-х років, коли здавалося, що інфляція вирвалася з-під контролю, центробанки шукали сигнали раннього попередження, індикатори того, що інфляційна психологія укореняється. Економісти збирали дані, що показують, що люди думають про майбутню інфляцію.
У Європі ринки вбудовують в 10-річні облігації "інфляційну премію", що, по даним Barclays, в останні місяці виросла до 2,5%. Це попередження Центробанку, що ставить перед собою завдання втримати інфляцію в межах 2%.
У США картина приблизно така ж: індикатори ринку облігацій неухильно повзуть вгору. Опитування споживачів, проведене Університетом Мічигану, показало, що інфляційні очікування в травні виросли до найвищого рівня з лютого 1982 року, останнього сплеску великої інфляції 1970-х років.
У результаті інфляція виявилася об'єктом пильної уваги центробанків, і економісти сперечаються про те, до якої висоти банки піднімуть процентні ставки в спробі остудити інфляційні очікування. Глава ЄЦБ Жан-Клод Трише дав зрозуміти, що в липні процентна ставка по основних фондах буде підвищена на чверть процентного пункту, до 4,25%. Інші чиновники банку відмітають розмови про декілька підвищень ставки.
Зміна тону в Європі, на думку аналітиків, цілком може відбитися на США. При тісній інтеграції фінансових ринків інфляційні очікування швидко переміщаються між Європою й Америкою, особливо тому, що нинішній інфляційний шок, рушійними силами якого є ціни на нафту й продовольство, носить глобальний характер. У результаті ФРС почуває необхідність протидії цій проблемі.
Наталя Хмелик
За матеріалами: K2Kapital
Поділитися новиною
