354
Пинзеник дещо збільшить ігорний бізнес
— Казна та Політика
В українському ігорному бізнесі залишаться лише великі та середні учасники ринку - Мінфін оприлюднив проект закону "Про азартні ігри в Україні", що посилює ліцензійні вимоги для влаштовувачів ігорних закладів.
Відповідно до документа, мінімальний статутний капітал ігорного закладу повинен становити EUR1 млн. у гривневому еквіваленті, для проведення ігор у віртуальному ігорному закладі - EUR0,5 млн., для проведення ігор винятково в букмекерській конторі - EUR0,2 млн. Закон стосуватиметься 1,4 тис. господарських суб'єктів.
Право на видачу ліцензій на організацію азартних ігор у казіно, в залах ігрових автоматів, у букмекерських конторах, в електронному ігорному закладі, а також на виробництво, ремонт, продаж ігорного обладнання Мінфін пропонує передати собі. Передбачається, що ліцензуватися влаштовувачі ігорних закладів будуть кожні п'ять років. Організатору азартних ігор буде заборонено займатися господарською діяльністю в будь-якій іншій сфері.
У числі обмежень у законопроекті вказуються: заборона на організацію ігор на площадках для очікування суспільного транспорту, вокзалах, станціях метрополітену, ринках, на територіях, оголошених державними історико-культурними заповідниками або музеями-заповідниками, поблизу навчальних закладів, закладі науки та охорони здоров'я державної форми власності, установах зв'язку. Штрафи за порушення вимог закону Мінфін пропонує встановити на рівні 500 мінімальних зарплат.
Новацією закону повинне стати вимога для влаштовувачів ігорних закладів установити ймовірність виграшу. "Технологічно закладений відсоток виграшу гравців (імовірність виграшу) на ігровому автоматі повинен бути не менш 80% обсягу прийняття ставок на такому автоматі",- говориться в законопроекті. Також пропонується заборонити проведення азартних ігор, виграшем у які є майно (крім коштів) або майнові права.
Президент Української асоціації діячів ігорного бізнесу Сергій Третьяков повідомив, що мінімальні розміри статутного капіталу, передбачені законопроектом, запропоновані його асоціацією. "Це повинно забрати всілякі нелегальні фірми. У нас зовсім незрозуміло, які фірми працюють на нашом ринку. Більшість із них - офшорні фірми зі статутним фондом, близьким до нуля. Від них дістають прибуток чиновники від держави, але не держава. Тому що нелегальний ігровий бізнес кришуют міліція, податкова служба та міські адміністрації",- говорить Третьяков.
Заступник голови комітету Ради з питань фінансів і банківської діяльності Владислав Лук'янов (Партія регіонів) вважає, що врегулювання ігорного бізнесу повинне збільшити надходження до держбюджету. "Коли гравці укрупняться, піде сірий бізнес, що не дотримується законів, бізнес стане більш прозорим. Піде велика кількість дрібних гравців, які працюють у напівпідпільному стані, яких важко проконтролювати з погляду доходів бюджету. У той же час обмеження вартості "вхідного квитка" для власників і організаторів такого бізнесу частина дрібних гравців може виштовхнути в тінь",- вважає Лук'янов. Але Сергій Третьяков вважає, що закон не погіршить ситуацію з тіньовим ігорним бізнесом, у якому перебуває близько третини всієї індустрії, оскільки "далі тінізувати нікуди".
Розрахункова палата оцінює потенціал виведення з тіні доходів від ігорного бізнесу на рівні 3-7 млрд. грн. на рік. За її даними, в Україні експлуатуються понад 120 тис. ігрові автомати, які не пройшли сертифікацію, що створює можливості для шахрайства.
Глава асоціації діячів ігорного бізнесу вважає оцінки Розрахункової палати завищеними. На його думку, потенціал виведення з тіні для ігорного бізнесу становить 1,5-2 млрд. грн. на рік. За даними Третьякова, за останні два роки доходи держбюджету від легального ігорного бізнесу зросли у два рази і в 2007 р. склали 704 млн. грн.
Раніше глава парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталя Королівська говорила: "Якщо ми вирішимо, що ігорний бізнес може бути долею декількох монополій, то повинні переглянути ставки оподатковування. Якщо ж ми вирішимо залишити ігорний бізнес в існуючому стані, то варто реформувати принципи ліцензування, патентування, стандартизації обладнання, вимоги до місця розташування і т.п.".
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
