987
Куратор інвестиційних фондів
— Фондовий ринок
Начальник управління спільного інвестування ДКЦПФР Євген Іванов розповів, як будуть повертатися гроші вкладників у випадку дефолту інвестфонду
У Держкомісії ви відповідаєте за ринок колективного інвестування. Порадьте, на що варто звернути увагу вкладникові при виборі компанії управління активами (КУА) та інвестфонду?
Потрібно детально вивчити документи компанії, причому зробити це до початку інвестування, а не при виході з фонду. Особливу увагу варто приділити проспекту емісії. Адже це, по суті, публічний договір, у якому відбиті умови діяльності фонду. Необхідно також урахувати досвід і репутацію керуючої компанії, подивитися її фінансові показники.
Але це не дає 100%-вої гарантії повернення коштів...
Стовідсоткових гарантій ніхто не дасть. Можна покласти гроші на депозит у банк, що потім лусне. Кошти, які розміщаються у фінансові інструменти, не повинні бути останніми. Інвестиційні фонди - це інституції не для бідних людей. Держава не може гарантувати, що вкладення коштів у фонд буде успішним на 100%. Потрібно розуміти, що це ризик.
Якщо якийсь інвестфонд оголосить дефолт, яку частину інвестованих коштів компенсують його вкладникам і за рахунок чого будуть повертати ці гроші?
Процедура ліквідації фонду при дефолті передбачає, що в першу чергу гроші повертаються інвесторам. Потім уже йдуть виплати кредиторам, державі і засновникам. У той же час імовірність того, що всі активи диверсифікованого фонду одночасно повністю знеціняться, дуже мала. Так що для вкладників гроші знайдуться.
Крім того, для інвестфондів, які працюють із населенням, законодавством передбачена наявність резервного фонду, у який керуючі компанії відраховують 10% від залучених коштів.
З початку 2008 року завзято ходять розмови, що Комісія планує зобов'язати керуючі компанії відраховувати частину залучених грошей у якийсь загальнодержавний фонд гарантування внесків (аналог того, що діє на банківському ринку). На якому етапі зараз це нововведення?
Поки що на стадії розробки. Ідея непогана, але перш ніж створювати Державний резервний фонд, необхідно визначитися, що робити з коштами фонду. Створити його не проблема, питання в тому, хто буде управляти цими грішми - державний орган, Українська асоціація інвестиційного бізнесу, Нацбанк чи окремі учасники ринку. Адже ці кошти не можуть просто лежати в сейфі - вони повинні працювати, приносити певний дохід.
Чому більшість фондовиків радикально проти створення такого фонду?
Тому що це додаткові витрати для компаній управління активами.
Нечесна реклама
Чи буде Комісія якимсь чином регулювати рекламу керуючих компаній, у якій робиться упор на прибутковість минулих періодів? Адже виходить, що вони обдурюють недосвідчених інвесторів, які не розуміють, що прибутковість в 70% за підсумками минулого року не гарантує того, що за 2008 рік вкладник одержить і 20%...
Прибутковість фондів за минулі періоди не повинна бути основним рекламним стимулом, але за чинним законодавством така реклама не заборонена. Зі свого боку ми ретельно перевіряємо вірогідність інформації. Скажімо, якщо фонд працює з жовтня 2007 року, а в рекламі пишеться, що прибутковість за підсумками минулого року склала 90% річних, то повірте, така реклама дуже швидко зникає.
Інший приклад. Бувають ситуації, коли в Комісію приходить звіт, відповідно до якого інвестфонд заробив 14%, а в рекламі звучить цифра 70%. Тоді цій компанії доведеться відповісти на дуже неприємне питання, кому вони брешуть - вкладникам чи Комісії. І навіщо.
Будете обмежувати рекламну діяльність КУА?
Так, особливо відносно використання в рекламі показника прибутковості інвестфондів за минулі періоди. Це питання зараз активно проробляється. Але сказати, коли зміни будуть внесені в закон, поки не можу.
Чому?
Хоча б тому що в нас Верховна Рада працює один день на місяць.
Деякі компанії лукавлять не тільки, коли хваляться підсумками роботи минулих років, але й коли маніпулюють поточними показниками прибутковості інвестфондів і завищують вартість чистих активів (ВЧА). Чи буде Держкомісія на це реагувати та вводити які-небудь санкції?
Один мій гарний знайомий на питання співробітника Держкомісії: "Що це у вас за портфель такий і де ви відкопали ці акції?" - відповів: "Вибачте, але ми не купували нічого такого, чого б ви - Держкомісія - не зареєстрували".
Аналогічно і з розрахунком вартості чистих активів - ніхто їх не рахує поза відповідністю з положенням регулятора. Інша справа, що чинні норми розрахунку досить неоднозначні і залишають керуючим можливість для маневру. Чи потрібно змінювати це положення? Напевно, потрібно.
Кілька місяців тому Держкомісія запропонувала нову методику розрахунку вартості чистих активів. Коли даний механізм набуде чинності?
Цей документ не пройшов узгодження в Держпідприємництві, так що зараз іде робота над новим положенням.
Серед учасників ринку існує думка, що не треба було "видумувати велосипед" - набагато простіше та ефективніше зобов'язати всіх розраховувати вартість чистих активів, використовуючи глобальні стандарти результативності інвестицій, так звані GIPSи...
Ввести GIPSи - це цілком розумний підхід, і зараз він теж розглядається. Але й у цьому випадку незадоволених буде дуже багато. Суть проблеми в іншому - Держкомісія одним положенням намагається встановити стандарти розрахунку ВЧА відразу для всіх видів фондів, що саме по собі майже нереально. Тому я вніс пропозицію, щоб розрахунок ВЧА публічних і закритих фондів регулювався різними положеннями.
Обвал ринку "придумали" найбільші торговці
В 2007 році ринок колективного інвестування дуже активно розвивався. Кількість тільки відкритих інвестфондів збільшилася в 3 рази, при цьому їхня середня прибутковість перевищила 70% річних. Цього року прибутковість фондів сильно впала, точніше, вони пішли в мінус. Чи означає це, що ринок колективного інвестування чекає занепад?
Незважаючи на низьку прибутковість, кількість відкритих фондів в 2008 році тільки збільшиться. Навіть в I кварталі цього року, коли український фондовий ринок упав майже на 30%, вони продовжували створюватися.
Прибутковість публічних фондів цього року, звичайно ж, буде нижчою від торішніх результатів, але вищою, ніж по банківських депозитах. Це практично не викликає сумніву.
Звідки у вас така впевненість?
Спад на українському фондовому ринку частково був викликаний загальносвітовими негативними тенденціями, частково - внутрішньоукраїнськими факторами. Серед них - дефіцит гривневих ресурсів в економіці і падіння інтересу з боку закордонних інвесторів. Але основна причина весняного обвалу цін на українські акції криється в іншому: просто п'ять найбільших гравців фондового ринку вирішили, що настав час грати на зниження. От і все.
А де гарантія того, що найбільші фондовики остаточно змінили своє рішення і більше на зниження грати не будуть?
Українська економіка динамічно розвивається, а більшість підприємств демонструють гарні показники. І від того, що хтось захотів заробити на падаючому ринку, нічого не змінилося. До того ж самі брокери зацікавлені, щоб фондовий ринок в основному демонстрував зростання - так легше заробляти. Так що незабаром ціни на акції відіграють втрачені позиції.
Але інвестори не розділяють вашого оптимізму. Тільки за березень-квітень чистий відтік коштів з відкритих фондів перевищив 70 мільйонів гривень. Якщо громадяни і далі будуть так активно "виймати" гроші, все може закінчитися дефолтами відкритих фондів...
Не думаю, що до цього дійде. Звичайно, зі стовідсотковою впевненістю ніхто не може сказати, що в інвестора в голові і як він себе буде вести. Але я вважаю, що охочі вийти з фондів уже це зробили і там залишилися тільки вкладники, які хочуть урятувати свої гроші від інфляції. Що стосується самих фондів - більшість із них дуже далекі від дефолту. Наприклад, деякі керуючі самі рекомендували інвесторам пред'явити папери до викупу...
Навіщо їм це?
По-перше, щоб структурувати активи фонду, тобто щоб у фонді залишилися переважно "довгі" гроші. По-друге, такий крок керуючих дозволяє знизити психологічний тиск на інших інвесторів - вони дають цим зрозуміти: гроші є, виходить, усе в порядку.
Держкомісія цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР) була створена відповідно до указу президента Леоніда Кучми 12 червня 1995 року. Цей держорган на даний момент підлеглий Кабінету Міністрів і підзвітний Верховній Раді. У його систему входять Держкомісія цінних паперів і фондового ринку, її центральний апарат і 26 територіальних управлінь.
Основною формою роботи ДКЦПФР є засідання, які проводяться за рішенням голови Держкомісії, якщо буде потреба, але не рідше, ніж раз на місяць. Першим головою ДКЦПФР був Олег Мозговий. Зараз Держкомісію очолює Анатолій Балюк.
Лідер зі збору коштів
Найбільшим публічним фондом є закритий недиверсифікований корпоративний інвестфонд "Синергія-4" (компанія управління активами "КІНТО"). Вартість його чистих активів на 30 травня 2008 року склала 276,6 млн. грн.
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
