1825
Піднялись на безгрошів'ї
— Кредит&Депозит
Найгостріша нестача грошей, на яку так скаржилися фінансисти, не перешкодила їм добре заробити. Навіть в умовах кризи ліквідності в першому кварталі банки змогли поставити новий рекорд за обсягами кредитування і прибутку. Більше того, незважаючи на фінансовий голод, що експерти пророкують як мінімум до осені, банкіри мають намір і далі нарощувати свої активні операції.
Втім, солідний куш перепаде далеко не всім. Помітно збільшити свої прибутки зможуть лише ті фінустанови, які будуть здатні роздобути грошей. Насамперед мова йде про банки з іноземним капіталом, що перебувають на утриманні в материнських структур. Саме вони, розжившись вільними коштами, зможуть переманити до себе клієнтів менш щасливих колег, що потребують кредитів, і привернути увагу потенційних позичальників до своїх послуг. Причому для цього їм навіть не потрібно буде поліпшувати умови кредитування.
Безрезультатно поскитавшись по банках, пересічні українці і підприємства вже давно готові миритися із найжорсткішими вимогами, які сьогодні фінустанови висувають до позичальників. А от охочим відкрити банківський депозит краще діяти з точністю до навпаки, і віддавати свої кровно зароблені банкам, які гостріше за інших відчули на собі, що означає криза ліквідності. Перерозподіл сфер впливу вже йде на повний хід. А тому пересічним українцям фінансові аналітики дають чітку пораду: депозити розміщати в доморослих українських банках, а кредити оформлювати в структурах із закордонними акціонерами.
Кредитування переділили
Підсумки роботи банківської системи в січні-березні здивували навіть найзапекліших оптимістів. Фінансисти змогли перевершити результати, досягнуті ними в більш благополучному першому кварталі 2007 р.: якщо тоді банки збільшили обсяги кредитування економіки лише на 11,4%, то за три місяці поточного року - на 12,7%. "В абсолютному вираженні підсумки ще більш вражаючі: приріст кредитного портфеля за три місяці цього року склав 54,2 млрд грн. проти 27,9 млрд минулого", - розповів Діловій столиці старший експерт відділу стратегії ОТП Банку Євген Зинов'єв.
І це в умовах гострого ресурсного голоду: за даними НБУ, протягом січня-березня 2008 р. залишки банків на коррахунках упали відразу на 3,6 млрд грн. (18,8%) - до 15,5 млрд грн. (за аналогічний період минулого року залишки виросли на 5,2% - 782 млн грн.).
"Економічному чуду" експерти знайшли просте пояснення: ринок тримався переважно на закордонних уливаннях, які одержували далеко не всі фінустанови.
"Зовнішні запозичення вдавалися переважно банкам з іноземним капіталом, яким у міру потреби виділяли ресурси їхні материнські структури", - пояснив заступник голови правління Сведбанку Роман Гороховських. "Фінустанови, недавно придбані іноземними групами, проводили досить агресивну політику на кредитному ринку, прагнучи швидко збільшити в ньому свою частку", - доповнив аналітик Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб. У підсумку саме банки з іноземним капіталом, за інформацією НБУ, продемонстрували найбільші темпи приросту активів у першому кварталі. Перше місце зайняв банк із російськими коріннями - ВТБ наростив активи на 17,25%, друге - ОТП Банк із приростом 15,79%, третє - Альфа-банк, активи якого збільшилися на 14,78%.
Після надходження ресурсу в країну він або стрімко вкладався в активні операції банку-одержувача, або попросту викидався на міжбанківський ринок, що гарантував завидні заробітки.
"Банки, що не мали можливості залучати кошти з-за кордону, вирішували свої проблеми шляхом їхньої покупки в колег. Ціни на міжбанку часом досягали 35% по кредитах overnight і 45% - по тижневих ресурсах. Крім того, щоб обзавестися дефіцитною гривнею, банки намагалися масово розпродавати валютні запаси, що привело до істотних коливань курсу долара на безготівковому ринку", - розповіла директор департаменту депозитних операцій Правекс-Банку Світлана Крамарова.
Спритні фінансисти досить швидко навчилися наживатися на проблемах колег. За результатами роботи в першому кварталі, за даними Нацбанку, обсяги операцій на міжбанку виросли відразу на 10,5%. "Додатковий обсяг створювався спекулятивними операціями: середні банки брали кредити в колег, що володіють ресурсами, під більш низький відсоток і перепродували їх дрібним фінустановам (на той час великі банки закрили ліміти на "малят". - ред.) під більш високу ставку", - пояснив ситуацію Зинов'єв.
Ставка на депозити
Гірше за всіх довелося доморощеним українським банкам. По суті в них був лише один шанс обзавестися ресурсами нижче міжбанківських цін - активізувати роботу на депозитному ринку. Вони різко накрутили ціни на внески і кинули всі сили на роботу з населенням - у середньому по ринку ставки були підняті на 1-2,5% річних ("іноземці" могли собі дозволити не так активно піднімати ціни). На максимальне збільшення могли розраховувати українці, що відкривають гривневі депозити: їхня вартість навесні досягла 17-18% річних.
Щедрість фінансистів дозволила їм у січні-березні збільшити загальний депозитний портфель на 7,7%, у той час як за аналогічний період минулого року лише на 6%. Але навіть цього виявилося недостатньо, щоб задовольнити всі запити потенційних позичальників.
Не надали належної допомоги банкірам і їхні власники, які вкрай в'яло нарощували капітали своїх дітищ. За даними Нацбанку, власний капітал вітчизняної банківської системи в першому кварталі збільшився лише на 14% (9,7 млрд грн.). І фінансисти роблять не дуже райдужні прогнози і на найближче майбутнє.
"Думаю, у квітні-червні капітал банків може вирости на 8-12%, але цей приріст буде нерівномірним. Іноземні банки продемонструють більш високі темпи капіталізації завдяки своїм материнським структурам і власному прибутку", - спрогнозував Євген Зинов'єв.
Не утішили фінансистів і чиновники, які лише створювали видимість підживлення системи ресурсами. Протягом січня-березня Центробанк профінансував підопічних на 12,9 млрд грн., але при цьому мобілізував з ринку відразу 18,2 млрд. Не дісталася банкам і допомога від уряду, що лише один раз влив у фінансовий ринок кошти з Держказначейства: за різними оцінками, у банківську систему потрапило не більше 1 млрд грн. Причому чиновники і далі гнуть свою лінію. "Кабмін продовжує накопичувати кошти на рахунках Держказначейства для боротьби з інфляцією. Ми намагаємося виводити з обігу фінансовий ресурс і зв'язувати його. Робимо це в рамках своєї компетенції і без порушення бюджетних розписів", - заявив минулого тижня перший віце-прем'єр Олександр Турчинов.
Демпінгу не буде
У такій ситуації банки з іноземним капіталом будуть домінувати на кредитному ринку і далі. "Думаю, що нинішня тенденція збережеться й у другому кварталі: маючи підтримку від закордонних акціонерів, фінустанови будуть активно залучати нові кредитні лінії і збільшувати старі - як від материнських структур, так і з відкритого ринку. Виходячи із цього, вони зможуть і далі забезпечувати своїх клієнтів кредитними ресурсами. Наприклад, наш банк у травні-липні планує наростити зовнішні запозичення ще на $100-150 млн (у квітні ми вже залучили синдикований кредит на $65 млн)", - розповів Роман Гороховських.
Взагалі, за оцінками експертів, у середньому по банківській системі іноземні залучення можуть збільшитися на 10-15%. Фінустанови із закордонними акціонерами не стануть активно згортати кредитування населення і юридичних осіб, як це зараз роблять їхні українські колеги, а будуть активно нарощувати свою частку на ринку.
При цьому, щоправда, експерти не передвіщають яких-небудь демпінгових атак та істотних революцій.
"Навряд чи банки влаштують лібералізацію умов кредитування або вимог до позичальників, які були посилені на початку року. Також не стануть знижувати ціни на позики, і навіть за наявності ресурсу вони залишаться на нинішньому рівні. Думаю, середня вартість доларових кредитів буде втримуватися біля позначки 13% річних, гривневих - 15-16%", - відзначив перший заступник голови Банку НРБ Владислав Кравець. Нагадаємо, що в період гострої нестачі ресурсів багато банків намагалися віднадити позичальників.
"Як правило, вони йшли шляхом підвищення процентних ставок по кредитах", - сказав начальник управління ринкових та операційних ризиків VAB Банку Олександр Омельченко. У випадку ж загострення ресурсного дефіциту в другому кварталі вартість позик може знову вирости. Причому це підвищення торкнеться кредитування як юридичних, так і фізичних осіб.
"Ставки по доларових позиках можуть піднятися до 15-16% річних, по гривневих - до 20% ", - вважає Владислав Кравець.
Відкладені доходи
Є підстави вважати, що в другому кварталі більшу частину своїх доходів банки, як і колись, будуть заробляти на кредитуванні. У розпал дефіциту ліквідності фінустанови часто відмовляли позичальникам у фінансуванні. Тому на ринку нагромадився досить солідний відкладений попит, що, імовірно, буде задовольнятися протягом квітня-червня.
"Недокредитованими залишилися підприємства, задіяні в реальних секторах економіки", - розповіла Світлана Крамарова. Завдяки цьому фінансисти планують повторити рекорд першого кварталу. За даними НБУ, прибуток банківської системи за перші три місяці склав 2,9 млрд грн., тобто на 1 млрд грн. більше, ніж за аналогічний період 2007 р.
Передбачається, що структура заробітків залишиться приблизно тією ж, що й зараз: близько 78% припаде на процентні доходи від кредитування та цінних паперів, до 17% - на різного роду комісійні надходження, 5% - на всі інші надходження.
Олена Лисенко
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
