1557
Банківський мікроінфаркт
Криза на світовому фінансовому ринку, збільшення ставок на міжбанку і погіршення якості кредитних портфелів - вагомі передумови для кризи ліквідності фінансової системи України. Потрібне хірургічне втручання Нацбанку
Криза неплатежів у сфері іпотечного кредитування в США, що спровокувала глобальну світову кризу привела до скорочення ліквідності і на українському ринку. Через невизначеність ситуації багато гравців приймають рішення "притримати" кошти. Тим самим, одержати фондування стало важко не тільки за кордоном, але й усередині країни. Ставки на міжбанку в березні злітали до небес. "10, 14, 17,19%!" - дотепер жахаються банкіри березневим сплескам ставок по фактично наданих одноденних міжбанківських кредитах (KievPrime overnight). Багатьом фінустановам доводилося домовлятися з колегами по цеху про одержання так званих "клубних" позик (угоди, що ґрунтуються на особистих зв'язках).
Крім збільшення цін на ресурси виник тотальний перекіс у кількості грошей у системі. В одних банків грошей багато, в інших - дуже мало. Про це свідчить різке збільшення оборотів депо-ринку, що при середніх оборотах 4 млрд. грн. на день у березні міцно закріпився на позначці за 5 млрд., а 12 березня склав і зовсім 6,1 млрд. грн.
"З 12 березня чиста ліквідна позиція (кошти на коррахунках плюс депозити в НБУ мінус заборгованість перед регулятором) банківського сектора росте", - говорить незалежний банківський аналітик Віктор Міщенко. На минулому тижні цей показник досяг 15,9 млрд. грн., тоді як на початку березня він перебував на рівні близько 19 млрд. грн.: мінімальне значення в поточному місяці було зафіксовано 12 березня (13,747 млрд. грн.), максимальне - 4 березня (18,903 млрд. грн.). Протестував у березні ринок МБК і максимальні ставки: ставки по нічних кредитах KievPrime overnight 17 березня досягли 19,31%, а по тримісячних 12,95%.
Хоча про "кризу довіри" банкіри воліють не говорити. "Високий рівень ставок пояснюється іммобілізацією вільних коштів на рахунки Мінфіну і НБУ, а не падінням довіри", - говорить заступник голови правління банку "Контракт" Павло Крапівін.
"Ставки по гривні на міжбанку збережуться на досить високому рівні протягом усього 2008 року у зв'язку з політикою Нацбанку України, спрямованою на боротьбу з інфляцією. Це викличе збільшення ставок по депозитах у гривні, що вже демонструють деякі банки, що приведе до збільшення кредитних ставок", - вважає заступник директора казначейства банку "Форум" Олександр Добровольський. "Найближчим часом надходження грошей на рахунок Держказначейства не передбачається, торговельний баланс погіршується, суми, залучені банками з-за кордону, незначні і, відповідно, грошова маса буде рости набагато більш повільними темпами, ніж у попередньому році. Тому міжбанківські ставки в найближчі тижні будуть триматися на високому рівні", - пояснив аналітик інвестиційної компанії "Альфа Капітал Україна" Сергій Кульпинський.
Але все буде залежати від того, як незабаром на цю ситуацію відреагують Кабмін і Національний банк. І як швидко НБУ розширить пропозицію по гривні. Однак з урахуванням подорожчання залучення коштів на міжнародному ринку ставки на українському ринку МБК навряд чи повернуться на рівень 0,5-1% (по "овернайтах").
Зростання ставок на ринку МБК напевно вплине на вартість депозитів і кредитів для клієнтів банків. "Ця ситуація вписується в боротьбу з інфляцією. Думаю, що вона збережеться досить довгий час, оскільки повністю відповідає стандартним методам боротьби з інфляцією. Надалі вона буде впливати на рівень процентних ставок по кредитах і депозитах", - відзначив начальник відділу дилінгових операцій Ерсте Банку Дмитро Лазарєв.
Втім, уже ближче до літа банкіри прогнозують зниження ставок. Такі прогнози пов'язані з очікуваним збільшенням активності НБУ на валютному ринку. На тлі довгоочікуваної ревальвації гривні і під тиском продавців НБУ буде змушений викуповувати долар США за рахунок прямої емісії національної валюти. Що компенсує нестачу гривні. Втім, багато учасників ринку не надто оптимістичні. "Не виключені проблеми", - голосять хором навіть обережні рейтингові агентства.
Ймовірність "точкових дефолтів", пише у своєму спеціальному звіті Standard and Poor's, пояснюється тим, що сьогодні можливості для рефінансування є головним чином у банків, що відчувають необхідність у підтримці ліквідності менше від інших учасників ринку. Інші банки здебільшого зазнають нестачу фондування. Це змушує їх диверсифікувати ресурсну базу, змінювати бізнес-процеси, переоцінювати продуктові пропозиції. Однак пережити настільки складну реструктуризацію під силу не всім, попереджають експерти. "Деякі банки можуть зіткнутися з реальною загрозою нестачі ліквідності", - додають в S&P.
З урахуванням збільшення зовнішнього боргу фінансового сектора України до $28 млрд. агентство "турбує значний ризик рефінансування зобов'язань української банківської системи". Банки вже цього року повинні будуть виплатити або рефінансувати $11,5 млрд., з яких тільки $4,6 млрд. - кредитні лінії материнських банків. Однак з огляду на нинішню обстановку на глобальному ринку зробити це буде досить непросто.
Провідний економіст відділу інвестиційного консалтингу компанії "Юпрас Капітал" Андрій Тарасенко вважає, що "жорсткість вимог регулювальних органів є методом страхування ризику вкладників, але про очікувані банкрутства банків це не говорить". "Ризики неповернень, типові для західних банків, для найбільших вітчизняних банків невисокі. Вважаємо, що дані, озвучені S&P, про те, що близько 75% активів українських банків проблемні, є завищеними. Що може бути пов'язано з методикою розрахунку. Частка проблемних кредитів в Україні становить не більше 5%, що є припустимим показником, якщо врахувати розмір ефективних ставок по споживчому кредитуванню", - вважає експерт.
Нерви не залізні
Олії у вогонь додав і Мінфін, що минулого тижня запропонував банкам збільшити разові відрахування у Фонд гарантування внесків фізичних осіб (ФГВФО) з 1% від статутного капіталу до 2%, а щорічні - з 0,5% від суми внесків до 0,6%. Ці зміни, на думку Мінфіну, повинні підвищити довіру до банківської системи. Експерти, у свою чергу, відразу пов'язали дії уряду зі збільшення фонду з очікуваннями можливих банкрутств банків. "Не думаю, що мова може йти про якісь кризові явища. Так, трохи знизиться прибутковість, знизиться приріст обсягів залучення на зовнішніх ринках, знизяться темпи приросту депозитів вітчизняних вкладників. Все це приведе до уповільнення темпів зростання банківської системи до рівня 30-35%, що однаково є гарним потенціалом зростання", - говорить Павло Крапівін.
Необхідність збільшення відрахувань у ФГВФО пояснюють стрімким зростанням депозитної бази банків. Торік кількість банків, у яких портфель депозитів фізосіб перевищував 1 млрд. грн., досяг 29, тоді як рік тому їх було тільки 15. Втім, за словами самих банкірів, за рахунок збільшення відрахувань у Фонд додатково надійде всього 164 млн. грн., що для ФГВФО несуттєво, на відміну від самих фінустанов.
У банківського "мікроінфаркту" був ще один наслідок, що залишився поза полем зору широкої публіки. Справа в тому, що, коли середні і малі банки зіткнулися з нестачею коштів, вони терміново почали розпродавати активи, і зокрема цінні папери українських підприємств. І вартість українських акцій досить істотно знизилася. "Сильне падіння котирувань цінних паперів, що відбувалося протягом останніх двох тижнів, однією із причин могло мати нестачу ліквідності на міжбанківському ринку. Ця причина - не основна: зниження котирувань почалося раніше. Проте дана ситуація підлила олії у вогонь", - вважає Віктор Міщенко. Іншими словами, ліс рубають - тріски летять. І досить далеко...
Не нашкодити
Загальна картина банківського ринку змінюється, відзначає Віктор Міщенко: "Колишня модель будувалася на надлишковій пропозиції ліквідності з боку зовнішнього ринку. Нова - припускає обмежене одержання коштів з-за кордону і вимагає більш ефективного та автономного внутрішнього грошового ринку".
Наскільки болісно ринок буде переживати цю трансформацію, багато в чому залежить від позиції регулятора - Національного банку. Крім допомоги з фінансуванням, відзначають учасники ринку, регулятору в сформованих умовах потрібно бути вкрай акуратним у будь-яких діях і висловлюваннях. "Позиція багатьох банків системи досить вразлива, тому будь-яка тривожна подія, наприклад проблеми навіть не найбільшого банку, може похитнути довіру вкладників і спровокувати ланцюгову реакцію", - говорять експерти. І все-таки, на їхню думку, уряд і Нацбанк будуть проводити комплекс заходів монетарного і фіскального характеру, ціль яких - запобігання надлишковому зростанню попиту, уникаючи надмірного збільшення пропозиції грошей. Це означає, що в найближчій перспективі гривня для банків залишиться дорогою.
Одним з виходів, за словами банкірів, може стати зниження норми обов'язкового резервування для комерційних банків, щоб підвищити рівень ліквідності в країні. Цього кроку банкіри вже чекають від Володимира Стельмаха. Це дозволить визволити якусь частину грошей для банків. От тільки це може підсилити інфляцію в країні, що і так уже вийшла за всі рамки. Тому все питання в ціні, що економіці прийдеться заплатити за вирішення проблем з ліквідністю. "Зниження норм резервування небезпечне посиленням інфляції, що уже досить висока, - попереджають банкіри. - Чи то ми будемо чекати банківську кризу, чи то підемо на підвищення інфляції. Очевидно, зваживши ці варіанти, Нацбанк визнає меншим злом останнє".
Втім, українська інфляція все частіше пояснюється немонетарними факторами. "Треба вирішувати проблеми з вартістю продовольчих товарів, - радить Міщенко. - А зниження нормативів обов'язкового резервування не повинне привести до сплеску інфляції".
От і виходить, що, намагаючись убезпечити себе від можливої нестачі ліквідності, багато банків просто "сидять" на грошах. "Сьогодні банки побоюються змін на ринку і, підстраховуючись, не виходять із ліквідних активів найчастіше на шкоду своєму бізнесу", - вторить Віктор Міщенко. "Вважаю малоймовірним, що ситуація у квітні буде відрізнятися від березневої. Не бачу підстав ні для її поліпшення, ні для погіршення", - прогнозує Павло Крапівін.
В'ячеслав Мироненко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
