Нацбанк на фоні боротьби з інфляцією добивається посилення своїх повноважень — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Нацбанк на фоні боротьби з інфляцією добивається посилення своїх повноважень

771
Нацбанк виступив з ініціативою посилення своєї ролі в боротьбі з інфляцією. Він, зокрема, пропонує збільшити свою незалежність, законодавчо підсилити свої повноваження з визначення і досягнення інфляційної мети і вимагає відмовитися від практики щоквартальної авансової сплати коштів у держбюджет.
Проти цих ініціатив уже виступили в Мінекономіки і БЮТ, але частково їх підтримали в "Нашій Україні".
Що дасть Україні самостійність Нацбанку?
Нацбанк оприлюднив документ під назвою "Консультації щодо посилення ролі НБУ в забезпеченні цінової стабільності" (Зелена книга), у якому виклав можливі варіанти свого співробітництва з урядом у спільному проведенні антиінфляційної політики, повідомляє газета "Коммерсантъ-Украина".
У кожному з них пропонується збільшити термін повноважень голови НБУ з п'яти до семи років, зробивши, крім того, неможливим його звільнення "з політичних причин".
"Існуюче законодавство допускає і навіть створює підстави для зміни керівництва НБУ з яких-небудь політичних або суб'єктивних причин і допускає можливість впливу на прийняття рішень щодо монетарної політики", - говориться в документі.
У такий спосіб НБУ, очевидно, хоче перестрахуватися від чергових можливих змін в уряді України, а також підсилити свій вплив, обмеживши вимоги Кабміну.
Нацбанк також наполягає на зміні схеми перерахування в держбюджет коштів, що виникають при перевищенні доходів НБУ над його витратами. Зараз банк щокварталу виплачує ці гроші у вигляді авансових платежів, розмір яких установлюється відповідно до основних економічних макропоказників. На нинішній рік ця сума запланована в розмірі 3,814 млрд грн. Замість даної схеми Нацбанк пропонує передавати ці кошти по закінченні року, після проведення фінансового аудита.
У НБУ ініціативи коментують неохоче. Керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький лише відзначив, що ці заходи необхідні для збільшення самостійності Нацбанку.
"Національний банк має конституційний мандат на підтримку цінової стабільності. На його виконання і спрямовані ці заходи", - заявив він.
За словами пана Литвицького, відмова від авансових платежів збільшить можливості Нацбанку в підтримці курсу гривні. "А що стосується голови НБУ, то його повноваження необхідно збільшити. Я вважаю, що термін його повноважень треба збільшити не до семи, а до десяти років", - говорить він.
Крім представлених ініціатив НБУ пропонує два можливих варіанти збільшення повноважень безпосередньо при формуванні антиінфляційної політики.
Відповідно до першого, у закон "Про Національний банк України" необхідно внести зміни, що визначають стратегічні цілі монетарної політики і межі відповідальності НБУ за їхнє досягнення. Ці зміни дозволять регулятору перейти до таргетування інфляції і відмовитися від забезпечення стабільності грошової одиниці України, що є однією з основних рекомендацій МВФ.
Відповідно до другого варіанта, уряд і Нацбанк будуть спільно встановлювати інфляційні цілі, закріплюючи їх у відповідному договорі.
У Міністерстві економіки скептично оцінюють пропозиції НБУ. "Я не думаю, що Нацбанк візьме на себе відповідальність щодо інфляції, притому що її формують в основному немонетарні причини", - сказала виданню радник міністра економіки Людмила Мусіна.
Депутати коаліції також не схвалюють посилення позицій НБУ в боротьбі з інфляцією. "Інфляція - це політичне питання, і збільшення повноважень Нацбанку приведе до політизації банку. Це небажано", - упевнений заступник голови бюджетного комітету Верховної ради Павло Жебрівський ("Наша Україна-Народна самооборона").
За словами голови парламентського комітету з питань податкової і митної політики Сергія Терьохіна (БЮТ), такі зміни можливі лише за умови вживання зустрічних заходів.
"Необхідний зустрічний контроль, наприклад - дати Мінфіну можливість впливати на кредитно-валютну політику банку", - говорить Сергій Терьохін. Він також виступає проти збільшення повноважень голови НБУ і проти відмови від авансових платежів.
Втім, з деяких питань депутати парламентської більшості мають протилежні думки. Павло Жебрівський схвалює "будь-яке збільшення самостійності Нацбанку".
У цьому його підтримують і представники опозиції. "Повноваження щодо боротьби з інфляцією варто передати Нацбанку, змусивши його лише консультуватися з урядом", - говорить народний депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков.
Нагадаємо, що інфляція в Україні в лютому 2008 року сповільнилася до 2,7% у порівнянні з 2,9% у січні. У грудні 2007 інфляція склала 2,1%, в 2007 році - 16,6%. В 2006 році інфляція склала 11,6%, в 2005 році - 10,3%.
Що дасть Україні самостійність Нацбанку
22 лютого Кабінет міністрів України взяв за основу комплекс антиінфляційних заходів і доручив його доопрацювати.
У повний перелік антиінфляційних заходів на 2008 рік, представлений урядом прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, включений не тільки адміністративний контроль за ціноутворенням і більш активне використання монетарних заходів, але й масове звільнення співробітників бюджетних установ.
Боротися з інфляцією прем'єрові будуть допомагати, відповідно до плану дій, Мінфін - йому рекомендується відмовитися від розміщення цінних держпаперів на зовнішньому ринку (у бюджеті передбачено залучити 8,1 млрд грн), і Нацбанк, на який покладена левова частка турбот із забезпечення стабільності ринку.
Зокрема, НБУ необхідно затвердити процедуру розрахунків надходжень валютних доходів від приватизації, забезпечити перевищення ставки по активних операціях над рівнем інфляції, а також змінити розмір дисконтної ставки і використати щотижневі тендери серед банків із продажу і купівлі ресурсів строком до двох тижнів.
Примітно, що Нацбанк спробують зобов'язати забезпечувати обмінний курс гривні щодо долара США на рівні 4,95-5,25 грн/долар для "нівелювання негативних ринкових очікувань за рахунок підтримки стабільної національної грошової одиниці".
У той же час Балаш Хорват, постійний представник Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) в Україні, вважає, що НБУ необхідний гнучкий обмінний курс гривні для таргетування інфляційних процесів.
Ключовою передумовою для впровадження таргетування є визнання і підтримка урядом інфляційної мети, дієва політика Національного банку із її забезпечення і незалежність НБУ у своїй діяльності, - упевнений експерт. В таких умовах Нацбанк міг би домагатися втримання низької інфляції як головної мети, а також забезпечувати діалог із суспільством щодо її реалізації, рішень своєї політики і принципів, які обумовлюють ці рішення. Разом з тим Національний банк був би привселюдно підзвітний за ефективність своєї діяльності.
Нагадаємо, що Нацбанк повідомив, що за підсумками року інфляція буде не нижче 12% - навіть із урахуванням використання всіх можливих монетарних методів, тому урядовий прогноз - 9,6% - нездійсненний. Однак уряд відхилив пропозицію змінити прогноз, зажадавши від НБУ взяти на себе частину відповідальності за втримання зростання цін.
Експерти погоджуються з аргументами Нацбанку, а оптимізм Кабінету міністрів пояснюють відсутністю коштів на нове підвищення соціальних виплат для компенсації інфляції.
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас