2164
Не звинувачуйте стрілочників
— Казна та Політика
У Європі може початися значне уповільнення економічного зростання, а в Україні - відбутися різка ревальвація гривні, вважає французький економіст Жак Сапір.
Іпотечна криза в США стала проблемою глобального масштабу. Серед європейських банків з'являються все нові її жертви. Не тільки в Сполучених Штатах, але й у Європейському союзі кредитування, а виходить, і економічне зростання, виявилися під загрозою. Світова криза ліквідності відіб'ється і на Україні. Про її наслідки для нашої країни, а також про перспективи розвитку найбільших світових економік кореспондент "Експерта" розмовляла з одним із провідних європейських спеціалістів з економіки Східної Європи, директором паризької Вищої школи досліджень з соціальних наук Жаком Сапіром.
- Багато економістів вважають, що час швидкого зростання світової економіки закінчився і почався період стагнації. Як довго він протриває?
- Найближчі два роки будуть депресивними і для американської, і для європейської економік. Однак поки не ясно, чи чекає Сполучені Штати короткострокове охолодження чи справжня криза. Деякі американські економісти дотримуються першої версії, на думку інших, дно ще не досягнуте і країна зіткнеться з набагато більшими проблемами. Перші в наступному році прогнозують економічне зростання на рівні піввідсотка, другі очікують падіння на три-три з половиною відсотка.
Європа найближчим часом стикнеться із двома ризиками. Один з них пов'язаний з рекордним зміцненням євро відносно долара. Справа в тому, що Європейський центральний банк не став значно знижувати ставки слідом за Федеральною резервною системою (ФРС) США. Інший - це можливість іпотечної кризи в деяких європейських країнах, насамперед у Великобританії та Іспанії. У Британії проблеми вже почалися - уряд неспроста заявив про націоналізацію іпотечного банку Northern Rock, що збанкротував. В Іспанії криза може вибухнути наприкінці весни: ціни на нерухомість там сильно завищені, а населення дуже багато заборгувало по кредитах.
- Хіба погано, що завищені ціни на житло в деяких європейських країнах почнуть падати?
- Економіці шкодить будь-яка надмірність: і занадто швидке спекулятивне підвищення цін на нерухомість, і занадто стрімке падіння, що зараз відбувається в США. У результаті люди, що взяли позики, виявляються не в змозі їх виплачувати. Справа в тому, що для іпотечних кредиторів велике значення має вартість застави. Якщо вона різко падає, банк може підвищити процентну ставку (зазвичай це передбачається в іпотечних договорах). Зараз у Сполучених Штатах чверть іпотечних кредитів не може бути виплачена, оскільки позики видавалися сім'ям з низьким або нестабільним доходом. Криза на ринку нерухомості сильно вдарила по банках і страхових компаніях. Тепер їм доведеться переоцінити активи та скоротити видачу позик, щоб упорядкувати свої баланси. Зараз навіть люди зі стабільним доходом не можуть взяти кредит на покупку будинку, що ще більше ускладнює ситуацію на іпотечному ринку. Виник і кумулятивний ефект. Стає важко позичити гроші на покупку машини, відкрити кредитну картку, тобто криза поширюється на всі сфери життя.
Боротьба з інфляцією не повинна бути пріоритетом
- Як стане розвиватися світова економіка через два роки, коли наслідки кризи будуть подолані?
- Усе буде залежати від здатності урядів застосувати жорсткі заходи для виведення своїх країн з пастки стагнації. Усім відомий негативний досвід Японії, що уже давно не може подолати затяжну кризу. У свій час японська влада відреагувала на фінансову кризу монетарними заходами - сильно знизила вартість грошей. Однак цього виявилося недостатньо.
"Деякі з американських економістів прогнозують, що в наступному році зростання ВВП Сполучених Штатів складе піввідсотка, тоді як інші очікують його падіння на три-три з половиною відсотка"
Існує ризик, що США і Євросоюз теж захопляться монетарними методами. Причому для ЄС зниження ставок зовсім не гарантує запобігання стагнації. Економічна політика повинна бути більш агресивною та інтервенціоністською. ФРС США ставить перед собою два завдання: знизити інфляцію і домогтися швидкого економічного зростання. Європейський центробанк хвилює тільки боротьба з інфляцією. На цю його помилку вже вказували багато відомих економістів.
У Сполучених Штатах багато чого залежить від підсумків президентських виборів. Дилему американців можна сформулювати в такий спосіб: продовжувати залишатися в Іраку чи стимулювати внутрішню економічну активність. Займатися і тим, і іншим одночасно вони не зможуть. Від цього вибору залежить, чи зможе країна до 2010 року подолати рецесію.
Відносно Євросоюзу мої побоювання ще сильніші. Насамперед тому, що ЄС - це альянс країн, у якого немає потужного бюджету, здатного боротися з економічною депресією. Європейські держави відраховують у загальний бюджет менше відсотка свого ВВП, але ж при рецесії кращим інструментом є агресивна бюджетна політика. Можна сподіватися, що Франція, Німеччина, Нідерланди, Італія та Іспанія почнуть проводити погоджену бюджетну політику, але впевненості в цьому немає. Не виключено, що єврозона залишиться зоною стагнації протягом багатьох років. В 90-х великі економічні труднощі переживали країни Східної Європи, а Західна Європа швидко розвивалася. Почасти саме цей розвиток і дав можливість центральноєвропейським державам забезпечити своє економічне зростання. Тепер усе буде навпаки. Центральна Європа стає зоною стагнації, тоді як Східна - зоною активного економічного розвитку.
Механізм нинішньої фінансової кризи нагадує кризу 1998 року. Тоді все теж почалося із краху спекулятивних фінансових інструментів, поступово отруївши всю систему міжнародних фінансів. Проблеми виникли в азіатських країнах, потім перекинулися на Росію. Тоді США і Євросоюз зуміли стримати кризу. Тепер все навпаки: криза почалася в Америці і поширилася на Європу, пізніше її наслідки відчують й азіатські країни.
- У нинішній кризі багато хто звинувачує фінансистів, які захопилися інноваційними інструментами, такими як облігації, забезпечені іпотекою. Ви згодні з такими твердженнями?
- Я волів би не звалювати провину на стрілочників. І фінансисти, і трейдери - лише стрілочники, хоча, звичайно, і не безневинні ягнята. Основна причина американської кризи в тому, що в період швидкого економічного зростання в 2001-2007 роках добробут середнього класу майже не збільшувався. Одна мільйонна частина американців зараз одержує сім відсотків національного доходу. От головна проблема. Якщо доходи середнього класу не підвищуються, виплата кредитів виявляється під сумнівом. Нинішня криза - результат політики адміністрації Джорджа Буша, що ускладнила життя середньому класу. Це спробували компенсувати легкістю одержання позик. У той же час у самих інноваційних фінансових продуктах немає нічого поганого. Називати їх винуватцями кризи - те ж саме, що звинувачувати залізниці в тому, що по них перевозили людей у концтабори. За допомогою тих самих інструментів можна домогтися різних результатів. Якщо відсутні належне регулювання і конкуренція між банками, фінансові інструменти, що базуються на незабезпечених кредитах, можуть виступити каталізаторами негативних процесів та у підсумку привести до катастрофи.
Криза спровокувала і помилки в регулюванні. В останній чверті 2006 року склалася разюча ситуація: покупці нерухомості за рахунок власних коштів оплачували всього один відсоток її вартості. Інші дев'яносто дев'ять відсотків вносили банки. Повинні існувати правила, які передбачали б мінімальний розмір першого внеску.
Що стосується горезвісних іпотечних облігацій, то тут необхідно внести деяку ясність. В останні роки з'явилася безліч офшорних компаній, які можуть емітувати такі папери і при цьому не зобов'язані звітувати, чим саме вони забезпечені. У результаті покупка іпотечної облігації стала нагадувати гру в рулетку: можна одержати гарний дохід, а можна втратити гроші.
Не можна скидати з рахунків і фінансову політику банків, конкуренція між якими в останні роки сильно посилилась. Фінінститути всіма способами намагаються підвищити рентабельність свого бізнесу, тому змушують співробітників іти на ризик. Так, тридцятирічному трейдеру доручають управляти портфелем цінних паперів та обіцяють премію, якщо його показники перевищать середні по установі. До чого це може привести, показав недавній скандал з банком Societe Generale. Хоча, можливо, у цій історії були додаткові обставини, про які ми довідаємося згодом.
Україна не залишиться осторонь
- Як відіб'ються проблеми ліквідності на світовому ринку на фінансовому секторі України?
- Може мати місце непрямий вплив. Українським банкам стане складно залучати гроші на світовому ринку капіталу. Крім того, багато фінустанов не зможуть розраховувати на підтримку своїх американських або європейських партнерів, яких послабила криза.
- Які, на ваш погляд, перспективи розвитку українського фондового ринку? Чи спрямують на нього найближчим часом світові капітали?
- У короткостроковій перспективі український фондовий ринок буде падати. Потерпілі від іпотечної кризи американські і європейські банки продають деякі зі своїх активів, щоб покрити збитки. Це одна із причин падіння котирувань на всіх європейських біржах, у тому числі і на українській ПФТС. Однак такий розпродаж активів довго не протриває. Крім того, усі знають про слабкість долара і хочуть застрахуватися від його подальшого падіння. Думаю, інвестори ринуться скуповувати в Україні і Росії акції, що подешевшали, і облігації, номіновані в національних валютах.
У середині весни український фондовий ринок може відновити активне зростання. В умовах слабкості долара та очікування подальшого зниження базових ставок у США фінансисти будуть шукати більш вигідні способи вкладення грошей.
- Виходить, що Україні проблеми в розвинених країнах несуть певні вигоди. Як може відбитися нинішня криза на українській економіці?
- Для України проблемою може стати уповільнення економічного зростання в єврозоні в 2008-2009 роках. Тобто через власні проблеми Європа не зможе стати локомотивом зростання для української економіки. Думаю, у найближчі два роки європейська економіка буде рости не більше ніж на один-півтора відсотки на рік.
До того ж невідомо, що відбудеться із гривнею, якщо в Україну хлинуть міжнародні фінансові потоки. Активний приплив прямих і портфельних інвестицій може викликати ревальвацію гривні відносно долара і валют сусідніх країн.
Різке зміцнення гривні вдарить по конкурентноздатності українських виробників, хоча для громадян виявиться непоганою новиною. У цьому і полягає один з викликів для української економіки.
- Чи може Україна якось захистити себе від занадто активного припливу капіталу та пов'язаних із цим проблем?
- Українському уряду необхідно серйозно поставитися до загальносвітової тенденції імпортованої інфляції. Українським економістам потрібно визначити, до якого рівня можна зміцнити національну валюту. Щоб визначитися, у них є всього кілька місяців. При цьому їм доведеться вибрати модель монетарної політики: вирішити, чи повинен Національний банк проводити активні інтервенції на валютному ринку і як регулювати ринок, щоб уникнути занадто швидкого підвищення курсу гривні; чи потрібно обмежувати приплив спекулятивного капіталу, залучаючи прямі інвестиції, яких так потребує українська економіка. Це дуже важливі та термінові питання, які вимагають чітких відповідей.
Нинішня ситуація на світовому ринку змушує сформулювати стратегічні пріоритети та цілі, оскільки ні американська, ні європейська економіки більше не можуть слугувати світовими локомотивами зростання. Центр гравітації світової економіки переміщається на Схід.
Віра Медведєва
За матеріалами: Український бізнес портал
Поділитися новиною
