303
Гра натемно
Бездіяльність парламентаріїв залишає невирішеними безліч важливих питань. До таких належить і законодавче оформлення чітких правил роботи грального бізнесу. Незважаючи на його надмірну зарегульованість, держава позбавлена дієвих механізмів контролю над дрібними закладами для азартних ігор. Хоча саме їхня діяльність найчастіше ведеться з порушенням всіх чинних правил і норм. Позбавити махінаторів можливості легкої наживи може прийняття нового спеціалізованого закону.
Ведення азартного бізнесу на сьогоднішній день регулюється двома законами і декількома постановами Кабінету Міністрів. Нормативні різночитання привели до невиправданої зарегульованості цього виду діяльності.
"Колізія виникла в 2005 р., коли законом про бюджет були внесені поправки в закон про ліцензування. У тексті документа окремо прописали норму, що ліцензії на право ведення грального бізнесу видає Мінфін. При цьому з нього забули виключити вже наявне положення про те, що такі ліцензії видають місцеві держадміністрації. У результаті від компаній фактично вимагають одержувати дві ліцензії", - пояснює президент компанії "Екстерна Україна" Ігор Кулик. Міністерство фінансів видає ліцензії "на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів", а місцеві держадміністрації - "на ведення діяльності з організації та проведення азартних ігор".
П'ятирічна мінфінівська ліцензія вартістю 150 тис. євро дає можливість працювати на території всієї України, але лише в теорії. На практиці без одержання ліцензії від місцевої адміністрації вартістю 255 грн. працювати в конкретному регіоні неможливо. І влада на місцях щосили користується своїм правом вершителів доль гральних закладів. Тому, як зізнаються знаючі люди, гральний бізнес практично скрізь тісно пов'язаний з місцевими чиновниками.
Нерідко ті навіть покривають явні порушення, закриваючи очі на відсутність в окремих компаній мінфінівських ліцензій. Для роботи в окремих областях досить одержати місцеву дешеву ліцензію. Причому зрозуміти, кому і на яких підставах вона видається, найчастіше практично неможливо. Щоб подовше користуватися невизначеністю, чиновники на місцях не поспішають оформлювати у своїх нормативах ліцензійні умови на ведення діяльності з організації та проведення азартних ігор. На даний момент такі умови оприлюднили тільки сім областей.
Президент союзу підприємців грального бізнесу Олександр Бойко бачить вихід зі сформованої ситуації у встановленні спільних ліцензійних вимог, які повинні бути закріплені законодавчо, що позбавить місцевих чиновників від спокуси поживитися за рахунок власників гральних закладів. Держадміністраціям, на думку учасників ринку, можна залишити право ухвалювати рішення щодо місця розташування гральних закладів на довірених їм територіях. Приміром, в Одеській області зараз діє норма, що забороняє розміщувати гральні зали в так званих малих архітектурних формах - павільйонах, прибудовах та ін.
"Укрупнення грального бізнесу і розміщення гральних залів у спеціально обладнаних приміщеннях - вимога часу. Адже власник грального закладу повинен забезпечити комфорт гравцям, а також необхідну охорону", - говорить Кулик.
Уряд же більше стурбований іншою проблемою - недостатніми податковими надходженнями від грального бізнесу. Почасти це пояснюється застарілими розмірами плати за патенти і ліцензії, які востаннє переглядалися ще в 2005 р. Сьогодні річний патент на використання ігрового автомата коштує 4,2 тис. грн., грального стола з рулеткою - 192 тис. грн., столів для казино - 144 тис. грн., кегельбанів, що вводять у дію за допомогою монети, - 6 тис. грн., більярдних столів - 1,8 тис. грн. За підрахунками операторів ринку, в 2007 р. легальний оборот в гральному бізнесі склав близько 1 млрд грн.
При цьому державний бюджет одержав від видачі ліцензій близько 27 млн грн. Заробітки місцевих бюджетів від ліцензування взагалі виявилися сміховинні - 70 тис. грн. Зате за рахунок видачі патентів на ігрові автомати вони поповнилися на 587 млн грн. На думку експертів, легально, зі здійсненням всіх необхідних платежів на користь держави зараз у країні працюють не більше 25-30% всіх суб'єктів ринку.
"Рік тому, коли міська адміністрація проводила перевірки роботи гральних закладів, у Києві були офіційно зареєстровані півтори тисячі гральних закладів. Однак після проведення перевірок за участі правоохоронних органів виявилося, що в столиці близько 20 тис. гральних точок", - підтверджує дані аналітиків заступник київського мера Людмила Денисюк.
Експерти запевняють, що вирішити всі наявні нині проблеми може тільки новий закон, що регулює сферу грального бізнесу, у якому будуть враховані побажання сумлінних учасників ринку та уряду. І сподіваються, що депутати виявлять належну ретельність у підготовці цього документу.
Наталя Іванова
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
