452
Ми включаємо в наші рейтинги можливість циклічних коливань
Рейтингове агентство Standard & Poor's (S&P) наприкінці минулого року єдине серед міжнародних експертних центрів спрогнозувало в 2008 році прискорення інфляції в Україні до 16%. Зараз подібні прогнози оприлюднила більшість експертів. Тепер S&P заявляє про загрозу фінансовій безпеці країни, викликану надзвичайно високими зобов'язаннями українських банків. Про це, про потенційні ризики для української економіки і перспективи зниження рейтингів розповів директор агентства S&P у СНД і Росії Олексій Новиков.
- S&P єдине агентство, що прогнозувало минулої осені високу інфляцію в Україні в 2008 році - 16%. На яких оцінках базувався такий песимістичний прогноз?
- Я радий, що ми перші, для нас це новина. (Сміється.) Показник інфляції - дуже складний індикатор. Він залежить від низки факторів, насамперед від обсягу грошової маси, її динаміки, рівня державних витрат, активності банківського кредитування, припливу капіталів у країну у вигляді позик та інвестицій.
В Україні динаміка більшості цих параметрів висока і могла вплинути на прискорення інфляції. "Щедра" політика відносно витрат бюджету зіграла тут не останню роль - соціальні програми, початок виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР, субсидування витрат на енергоносії ЖКГ. Всі ці фактори підсилюють інфляційний тиск на економіку як прямо, так і через очікування.
- Чи можна оцінити безпосередній вплив на інфляцію виплати компенсацій вкладникам Ощадбанку СРСР?
- Не можна сказати, наскільки ці виплати вплинули. Це недавня ініціатива, і ефект від неї буде видно пізніше. У будь-якому разі такого роду урядові зобов'язання, хоча і можуть бути привабливими із соціальної точки зору, з погляду фінансів збільшують інфляційний ризик. І цей ризик реалізується.
- Наскільки реальний ваш прогноз інфляції?
- Інфляція в 2007 році склала близько 16% - це дуже високий показник. Тим більше що інфляція лютого - 2,7%. У Росії менше зростання цін (в 2007 році 12%.-Ъ). Центральний банк планує втримувати його за допомогою переходу до таргетування інфляції. Однак можливою втратою цієї політики стане більш висока волатильність рубля.
- Україні також варто перейти до таргетування інфляції?
- Це дуже дискусійне питання. Думки із цього приводу розходяться, у тому числі і тому, що курс гривні в цьому випадку може стати менш стійким. Високий курс гривні може негативно вплинути на конкурентноздатність економіки, а низький - збільшити валютний ризик українських позичальників.
- Чи плануєте ви змінити прогноз інфляції в Україні, адже за два місяці зростання цін уже досягло 5,7%?
- Ми в основному стежимо за кредитоспроможністю уряду України - це наш прямий обов'язок. Інфляція - важливий фактор, але лише один з багатьох. Наші оцінки рівня інфляції часто базуються на сценаріях, розроблених фінансовими організаціями з високою репутацією, такими як Світовий банк, МВФ і великі інвестбанки.
- Що буде із платіжним балансом України?
- В останні роки в України стійко негативне сальдо по рахунку поточних операцій: в 2007 році воно досягло 3,7% від ВВП, а оцінка на 2008 рік - 6,3%. В Україні, як й у Росії, стрімко росте імпорт, і причина цього - активний розвиток банківських програм зі споживчого кредитування. До речі, така ж ситуація з рахунком поточних операцій може відбутися й у Росії, якщо через кілька років імпорт перевищить доходи від продажу нафти, газу і металів.
Разом з тим в Україні відзначається позитивна динаміка капітального рахунку, за допомогою якої і відбувається фінансування поточного рахунку. Це і прямі іноземні інвестиції, і позики. Однак існує загроза зміни обсягу припливу цього капіталу у зв'язку з нестійкою ситуацією на міжнародних фінансових ринках.
- У чому зміст цієї загрози?
- Наприклад, якщо обсяги зовнішніх запозичень через кризу ліквідності скоротяться, це приведе до скорочення обсягу інвестицій. Або якщо американські активи внаслідок цієї ж кризи подешевшають, то вони можуть виявитися привабливішими від українських чи російських, тому що правовий захист власника в США на порядок вищий, ніж у країнах СНД.
Інвестиції направляться туди, де існує більш стабільне правове середовище. Україна - порівняно невелика економіка, тому відтік декількох десятків мільярдів доларів може зробити досить істотний вплив.
- Вступ до СОТ теж приведе до погіршення платіжного балансу України?
- СОТ - це система правил структурування міжнародних торговельних відносин і вирішення суперечок. Прямого і безпосереднього впливу на кредитоспроможність українського уряду в найближчій перспективі я не бачу. У довгостроковій перспективі окремі галузі або підприємства можуть відчувати на собі вплив режиму СОТ, але це цілком залежить від специфіки галузі і домовленостей, на основі яких Україна вступила до СОТ.
- Чи є ризики в погіршенні платіжного балансу?
- Він може бути як позитивним, так і негативним. У цьому немає нічого поганого. Погано, коли він зашкалює у будь-який бік. Наприклад, позитивне сальдо поточного рахунку часто приводить до збільшення курсу національної валюти і до зниження конкурентноздатності економіки. Це, скоріше, проблема Росії. Значний приплив валюти в Україну відбувається через капітальний рахунок, а це, крім прямих інвестицій, позики компаній і банків. Поки з багатьох ризиків, які ми відзначаємо, нас хвилює валютний ризик по зобов'язаннях банків (з них - 50% у валюті) і те, яким чином емітенти управляють цим ризиком.
- Приватні позики становлять ризики для України?
- Для уряду це так звані умовні зобов'язання. Для держави очевидно, що частина банківських боргів у критичній ситуації можуть стати її зобов'язаннями. У країнах, у яких ми працюємо (більше 120), ми розраховуємо обсяг умовних зобов'язань, тобто умовне навантаження на фінанси урядів у ситуації фінансової кризи. Це суто розрахунковий параметр. Для України він може скласти близько 50% від ВВП країни.
- Це знизить рейтинги українських банків?
- Кредитні рейтинги привласнюються індивідуально кожному позичальникові і є результатом безлічі факторів, у тому числі і цього. Ми включаємо в наші рейтинги можливість циклічних коливань на кредитному ринку, тому зовсім не обов'язково, що рейтинги банків будуть піддані змінам через ці коливання.
- А чи можлива зміна рейтингу країни?
- Наші аналітики вказують, що при рівні боргового навантаження на бюджет 16,6% від ВВП уряд зможе з нею впоратися. Більш високий ризик - рівень умовних зобов'язань, залежність банківської системи від зовнішніх запозичень. Існують й інші ризики. Недавно створено новий уряд, усе ще слабкі ринкові інститути, цінові коливання на ринку металів (причому не завжди в гарний бік), серйозна залежність економіки і бюджету від експорту. Все це являє собою певні виклики. Тому поки рейтинг залишається таким, який він є.
- У ДКЦПФР заявляють, що крім "Кредит-Рейтингу" міжнародні рейтингові агентства також можуть займатися обов'язковим рейтингуванням. Чому вони слабко присутні в цьому сегменті українського ринку?
- Ми вважаємо, що обов'язкове рейтингування - не найкращий шлях. Рейтинг - це те, що потрібно ринку, і ринок сам повинен вибирати оцінювача, вибирати, чи потрібний йому рейтинг. Тим більше, обов'язкове рейтингування не приводило до серйозних успіхів з підтримки кредитоспроможності. Якщо подивитися на фінансову кризу (1998 року.- ред.) у Південно-Східній Азії, то дуже багато країн у регіоні мали обов'язкове рейтингування - хіба це їх урятувало?
- Чи планується відкрити офіс S&P в Україні?
- Поки ми залишаємо своє єдине представництво в Москві, у географічній точці, звідки зручно добиратися як до України, так і до Уралу. Безперечно, український ринок є для нас одним із пріоритетних. Ми сподіваємося на збільшення замовлень по всіх фронтах наших робіт. Коли ринок встане, ми розраховуємо на збільшення числа рейтингів по угодах структурного фінансування.
- З якими труднощами ви стикаєтеся при роботі в Україні?
- Це досить типовий набір труднощів для країни, що розвивається, із перехідною економікою. Найчастіше ми бачимо непрозорість компаній, іноді незрілість ринкових інститутів і недосконалість законодавства. Ми не завжди можемо побачити все, що повинні і хочемо побачити. Відсутність тривалого періоду звітності за міжнародними стандартами може бути проблемою, хоча вона характерна для всіх країн СНД. Разом з тим ринок розвивається й емітенти все частіше відповідають нашим критеріям.
Особиста справа
Олексій Новиков - директор рейтингового агентства Standard & Poor's (S&P) в Росії і СНД, голова московського представництва S&P. Раніше обіймав посаду аналітичного директора московського представництва S&P. До приходу в S&P очолював перше в Росії незалежне рейтингове агентство EA-Ratings (створене в 1998 році некомерційною організацією - фондом "Інститут економіки міста"). В 1990-х роках пан Новиков був консультантом аналітичного центру при президенті Росії з питань федералізму, регіональної економіки і місцевого самоврядування. Закінчив Московський державний університет ім. Ломоносова, захистив кандидатську дисертацію з регіональної економіки і фіскального федералізму при Російській академії наук.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
